Пророк Йона
Пророк Йона син Амітая згадується в книзі Мелахім II 14 як пророк за днів царя Єровама бен Йоаша (якого називають Єровамом Другим). Згідно з «Седер олам»[1], Йона був пророком, який помазав Єгу на царство[2].
Згідно з прийнятим переданням[3] Йона жив сто двадцять років.
Йона був «сином царфатянки», у домі якої гостював пророк Еліягу. Коли Йона, будучи дитиною, помер, Еліягу оживив його. Походив він з коліна Звулуна.
Один із паломників
В Єрусалимському Талмуді наводиться, що Йона бен Амітай черпав святий дух із Сімхат бейт га-шоева, і цьому передує: «Йона бен Амітай був одним із паломників».
Ребе ставить запитання: адже, на перший погляд, це зовсім незрозуміло — яка різниця? Адже намір Єрусалимського Талмуду — розповісти, що «чому назвали його Бейт га-шоева — тому що звідти черпають святий дух», і звідти черпав Йона бен Амітай своє пророцтво, і яка різниця, чи був він «одним із паломників», чи ні, тим паче що це зрозуміло просто — оскільки Йона бен Амітай брав участь у Сімхат бейт га-шоева, а черпання було з джерела Шілоах, — напевно, він підіймався також «побачити лик Г-спода» в Храм.
Мимоволі слід сказати, — каже Ребе, — що суть паломництва — це вступ до «І черпайте воду з радістю з джерел спасіння», «бо звідти черпають святий дух», як пояснюється нижче.
Сенс паломництва
Щоб зрозуміти це, Ребе передує поясненням суті паломництва — у служінні людини: назва свят іменем «регалім» — «Тричі святкуй тощо» — це тому, що сходження, щоб «побачити лик Г-спода», має бути саме ногою.
І це не просто «образний вислів», оскільки ходіння зазвичай здійснюється ногами, — а питання, що стосується галахи, як наводиться в Мішні: «Хто вважається малим[4]? Кожен, хто не може триматися за руку свого батька і піднятися з Єрусалима на Храмову гору, як сказано: три „регалім“», «того, хто здатен піднятися своїми ногами, Писання зобов'язує», а також у Гемарі: «кульгавий на одну ногу звільнений від з'явлення, як сказано: „регалім“», «„регалім“ — за винятком кульгавого».
Тобто лише той, хто може здійснити паломництво своїми ногами, має стосунок до паломництва, а той, хто не може піднятися своїми ногами, — хоча йому до снаги йти іншими способами, — не має до цього стосунку, оскільки суть «побачити лик Г-сподній», «як прийшов бачити, так прийшов бути побаченим», пов'язана саме зі здоровими ногами.
Сенс ноги в людині
Ребе пояснює, що суть «ноги» в людині — це не орган, який дає людині розуміння, і навіть не орган, який дає людині почуття (що стосується серця), і навіть не орган, який перетравлює їжу й з'ясовує її, розрізняючи, що відходи, а що їжа й добре; нога — це лише орган, який переносить людину з місця на місце, і сама по собі вона не має жодних бажань і прагнень узагалі, і вона лише виконує наказ, який отримує від мозку й серця, які є «володарями» в людині.
Сенс ноги в органах душі
І відповідно до цього можна зрозуміти суть «ноги» в органах душі — адже органи тіла відповідають органам душі, у якій теж є 248 органів і 365 жил, і кожен орган у душі вбирається у відповідний орган тіла, — це суть служіння, яке не за розумом і розумінням, і також не за почуттям (навіть природним почуттям), а служіння самого лише прийняття ярма, без жодної приємності й насолоди, і оскільки він отримав «наказ» іти в таке-то місце, вийти зі стану й становища, у якому він перебуває зараз, і йти в інше місце, — то його служіння є служінням «ноги», яка переносить його з місця, де він був досі, «зверну-но звідси», щоб «наблизитися туди», тож це служіння — з боку прийняття ярма: немає в нього в цьому ні насолоди в розумі, ні почуття серця, і навіть не природного почуття, а навпаки — це для нього справа «ярма», тобто щось важке, виконання якого лише через веління Святого, благословенного Він, — за допомогою самої суті його душі, що називається «головою» душі.
І коли в нього є спосіб служіння паломництва, тоді може бути, що, будучи створінням, він матиме те, що «побачити лик Гаває» — не лише «бути побаченим», тобто щоб Святий, благословенний Він, побачив його, а й «побачити», щоб він побачив Святого, благословенного Він.
І так, що «як приходить бачити, так приходить бути побаченим»: як Святий, благословенний Він, бачить його в його істинності та внутрішній суті, в усіх подробицях і подробицях- подробиць, хоч би якими прихованими й потаємними вони були, — так і в справі «приходить побачити» — що він бачить Б-жественність, так що його бачення не лише у світлі Мемале коль алмін, яке в розкритті, а він перебуває в єднанні й зв'язку з внутрішньою суттю Б-жественності[5].
Ніневія
Всевишній повелів Йоні пророкувати грішним мешканцям Ніневії, повідомити їм, що Всевишній переверне їхнє місто. Йона, який побоювався, що мешканці Ніневії повернуться у тшуві, і це викличе обвинувачення проти синів Ізраїлю, які не повертаються[6], утік до Таршиша. Оскільки той за межами Землі Ізраїлю, він думав, що пророцтво не зійде на нього.
Дорогою на кораблі до Таршиша корабель потрапив у бурю, Йона відкрив його людям, що буря через нього, його кинули у воду, і буря вщухла. Спочатку його проковтнув самець риби, а звідти його забрала самиця риби. Після того як він помолився Всевишньому, його викинуло на берег, він пішов до мешканців Ніневії й повідомив їм, що через сорок днів Ніневію буде перевернуто, якщо вони не повернуться у тшуві. Мешканці Ніневії повернулися у тшуві, і Йона повернувся з Ніневії до Святої Землі[7].
Пророк
У «Зогарі» написано, що «Йона бен Амітай» — від виразу «Не обманюйте одне одного», і це натякає на душу. Бо після того як душа спустилася в тіло, може бути, що тіло обдурить, не доведи Б-г, душу, і треба стежити, щоб було навпаки, щоб душа обдурила тіло, тобто щоб душа обдурила матеріальність і зробила з неї оселю для Нього, благословенного.
Тому ми знаходимо саме щодо Йони, що він черпав святий дух із Сімхат бейт га-шоева: бо суть Сімхат бейт га-шоева — це суть «Я вразив, і Я зцілю», суть «яке створив Б-г, щоб робити» – «щоб виправляти», що, попри спуск у матеріальність, є сила підняти його вище, ніж раніше. І із Сімхат бейт га-шоева черпають силу для «Йони» — від слова «обман» – обдурити матеріальність і зробити із самої матеріальності світу оселю для Нього, благословенного[8].
Головна його суть
Головна суть пророка Йони полягала в тому, щоб навчати й пробуджувати до тшуви та каяття, передусім синів Ізраїлю (як дотримуватися закону, так і понад вимоги закону), і ця суть діяла також щодо народів світу, до яких він теж був посланий, щоб пробудити їх до тшуви[9]..
Див. також
Примітки
- ^ Розділ 19
- ^ Мелахім II 9.
- ^ «Седер га-дорот»
- ^ Що звільнений від з'явлення
- ^ Сіха ночі 3-го дня холь га-моед Сукот 5716, «Торат Менахем», с. 91 і далі.
- ^ «Мехілта» на початку. «Танхума» Ваїкра 8. Єрусалимський Талмуд трактат «Сангедрін» розд. 11 галаха 5. «Піркей де-рабі Еліезер» розд. 10. «Ялкут Шимоні» Йона, ремез 549. Коментар Раші Йона 1, 3. І див. «Торат Менахем».
- ^ Усе вищесказане докладно викладено в Книзі Йони.
- ^ Із сіхи ночі 3-го дня холь га-моед Сукот 5716, «Торат Менахем», с. 73. І зазначені там джерела.
- ^ «Торат Менахем».