«Маїм рабім»

Маїм рабім — хасидський вислів для духовних вод потопу, якими є турботи про заробіток і сум'яття цього світу — що заважають людині в служінні Всевишньому.
Джерело вислову
Джерело вислову — вірш:
Великі води не зможуть погасити любов, і ріки не заллють її
— Пісня пісень 8 7
Вірш каже, що навіть великі води — турботи про заробіток і сум'яття цього світу, не зможуть погасити любов — приховану любов, яка є в кожного єврея, що прийшла до нього як спадщина згори і вічна в будь-якому становищі[1].
Їхня мета
Подібно до вод потопу, що принесли очищення світові[2], як пророк[3] називає їх: «води Ноаха» — бо вони принесли спокій світові (Ноах від слова «спокій»).
Так і мета «великих вод» — принести людині істинний спокій. Адже душа, як вона перебуває нагорі — до свого сходження, отримує лише відблиск від поширення світла Всевишнього.
Але завдяки служінню людини в цьому світі, коли вона бере турботи про заробіток і перетворює їх на Б-жественність — вдумуючись у те, що все вище благо приходить від Всевишнього, — вона притягує Ацмут Ейн Соф, благословенний Він, і тоді в неї настає істинний спокій[1].
Причина того, що саме великі води приносять істинний спокій, така: у вченні кабали і хасидуту роз'яснюється, що є два світи: світ Тогу і світ Тікун.
Світ Тогу вирізняється піднесеністю своїх світел за кількістю і якістю. А з іншого боку, у ньому немає достатніх посудин, щоб прийняти це піднесене розкриття, і тому він сходить донизу як щось погане. На противагу йому, у світі Тікун світел небагато, але в нього є широкі посудини, щоб прийняти це світло, і тому Б-жественне світло сходить донизу таким, яким воно є. З цього випливає, що світ Тогу вищий, бо його світла піднесеніші.
Звичайне служіння праведників відбувається переважно у світі Тікун. Тоді як служіння баалей тшува (і людей, зайнятих справами) відбувається у світі Тогу. Адже коли посеред турбот про заробіток і сум'яття цього світу вони вдумуються в те, що все благо походить від Всевишнього і що Він живить і утримує весь світ, вони розкривають вищі світла світу Тогу.
І тому саме великі води приносять істинний спокій. Адже, звертаючи їх до святості, притягують світла Тогу, які вищі за звичайне служіння світу Тікун[4].
Їхня класифікація
Як і у водах потопу, тут теж є два види «великих вод»:
- «Велика безодня» — турботи від матеріальних речей, як турботи про заробіток.
- «Вікна небесні» — турботи від піднесеного духовного служіння, як заняття громадськими потребами.
І другий вид, «вікна небесні», насправді теж небезпечні води потопу. Адже хоча на перший погляд це здається піднесеним служінням (і це справді так), але щойно це заважає вивченню Тори і виконанню заповідей — це показує, що воно походить від лихого начала, яке намагається відволікти людину і завадити їй займатися найважливішим служінням — виконанням Тори і заповідей[5].
Рішення
Рішення від великих вод — як при матеріальному потопі: увійти до ковчега. У духовному плані це означає: увійти в слова Тори і молитви («тейва» — у значенні «слово»). І тому весь розпорядок дня єврея такий, що щойно він встає від сну, він уже «входить» у літери молитви, промовляючи молитву "Моде ані", і так в інші моменти і деталі його дня.
Так і щодо людини, зайнятої справами і зануреної в турботи про заробіток: їй слід увійти в слова Тори і вдуматися в те, що вся життєвість світу — лише від відблиску відблиску світла Всевишнього, що проходить через численні цімцуми, доки воно не світить світам, тоді як вивченням Тори і виконанням заповідей притягують Ацмут Ейн Соф, і тоді вона розкриє у своєму серці любов до Всевишнього, і саме собою не буде тривожитися через турботи про заробіток[1].
Додаткова література
- Маїм рабім — «Тора ор» — маамар Алтер Ребе на сайті Бібліотеки Хабад Любавич
. - Маамар, що починається словами «Маїм рабім», 5738 — маамар Ребе.
Примітки
- ^ 1 2 3 «Тора ор», тижнева глава «Ноах»
- ^ Тому було сорок днів — відповідно до сорока мір «сеа» води мікви.
- ^ Єшаягу 54 9
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Ноах», "Роз'яснення до вищесказаного
- ^ «Лікутей сіхот», том 1, тижнева глава «Ноах» (у перекладі), на сайті «Мафтеах»