Перейти до вмісту

Гафтара до тижневої глави «Ваера»

Матеріал з Хабадпедії

Гафтара до тижневої глави «Ваєра» міститься в книзі Мелахім II, глава 4, вірші 1 — 37, і розповідає про два чуда, які здійснив пророк Еліша: чудо глечика з олією вдови Овадьї та історія жінки-шунамітянки – народження її сина і його оживлення.

Зміст гафтари

Чудо глечика з олією (вірші 1 — 7)

Перша історія в гафтарі розповідає про вдову пророка Овадьї[1], коли вона заволала до пророка Еліші, що її чоловік помер, а Єгорам, син Ахава, прийшов забрати двох її синів у раби через те, що його батько дав Овадьї в борг гроші під відсотки на прожиток пророків. Еліша велить їй позичити в сусідів багато порожніх посудин, зачинити двері за собою і за своїми синами й наливати в них з єдиного глечика з олією, який був у неї. Дивовижним чином олія продовжувала текти, доки не наповнилися всі посудини. За порадою Еліші вона продає олію, сплачує борг і використовує залишок на життя.

Жінка-шунамітянка й оживлення її сина (вірші 8 — 37)

Друга історія — про те, як Еліша кілька разів проходив через місто Шунем, і його приймала в себе жінка знатна й багата. І через часті випадки гостинності вона приготувала для нього невелику світлицю, у якій поставили ліжко, стіл, стілець і світильник. Бажаючи віддячити їй за гостинність, Еліша благословив її, щоб через рік вона обіймала сина, хоча її чоловік старий, і благословення здійснюється.

Коли дитина підросла, перебуваючи в полі, вона відчула себе погано, її принесли до матері, і вона померла. Мати поклала її на ліжко Еліші й поспішила до пророка, що перебував на горі Кармель. Еліша прийшов до її дому, увійшов до своєї кімнати, помолився Всевишньому і ліг на дитину, доки її тіло не зігрілося. Після ще однієї молитви і ще одного лежання дитина чхнула сім разів, розплющила очі й повернулася до життя.

Зв'язок із тижневою главою

У тижневій главі Аврагам і Сара отримують звістку про народження їхнього сина Іцхака — «цієї пори наступного року — і ось син»[2], під час гостинності щодо ангелів. А Еліша благословляє жінку-шунамітянку народженням сина — «на цей час цієї пори наступного року»[3], коли вона приймала його у себе вдома.

Під час бенкету, який улаштував Аврагам після народження Іцхака, прийшов Ог, цар Башану, і насміхався, кажучи, що може знищити дитину одним пальцем (тобто що в ній немає стійкості), сказав йому Святий, благословенний Він: «що ти зневажаєш.. і та людина врешті впаде не інакше як від його руки»[4]. І так само Еліша подбав про існування сина шунамітянки[5].

У вченні хасидизму

במאמר דיבור המתחיל 'ואשה אחת'[5] מבאר הרבי, על יסוד מאמר אדמו"ר הזקן ופירושו של רבי הלל מפאריטש, שכל פרטי סיפור ההפטרה רומזים לעבודת ה'. 'אשה אחת' רומזת לנשמה, שהיא מאוחדת עם הקב"ה; 'אלישע' רומז לקב"ה, ו'אישי מת' מבטא מצב שבו ההתלהבות והחיות הרוחנית בעבודת ה' נחלשו. ה'נושה' מסמל את הנפש הבהמית, המבקשת לקחת את כוחות האהבה והיראה של האדם לעניינים שאינם קדושה. שני הבנים רומזים למידות האהבה והיראה של הנפש האלוקית, ונס ריבוי השמן מבטא את גילוי נקודת הנשמה והמשכתה באמצעות 'כלים ריקים' – מילוי הריק בתורה ומצוות, וכן תחושת הביטול של האדם בהכירו את עצמו ככלי המקבל אור אלוקי. את סיום ההפטרה, 'ואת ובנייך תחיי בנותר', מבאר הרבי כיתרון האור הנמשך לאחר העבודה בתוך מצב של העלם, כאשר עצם הנשמה ('את') ומידותיה ('בנייך') ניזונות מבחינת ה'נותר', המרמזת לדרגה נעלית יותר הנמשכת מתוך העבודה הרוחנית[6].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Мецудат Давид» до вірша 1.
  2. ^ וירא י"ח, י.
  3. ^ מלכים-ב ד', ט"ז.
  4. ^ Берешит раба 53, 10
  5. ^ 1 2 «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 41, с. 231 і далі
  6. ^ הקשר של תחילת ההפטרה לפרשה מובן על פי ביאור של חסידות. בתחילת הפרשה מדובר עם גילוי של הקב"ה לאברהם "וירא אליו הוי'", ואת זה אברהם הנחיל ירושה זו לכל אחד מישראל, אך זהו מצד הנשמה, אבל יכול להיות מצב שהגוף יכולה להעלים ולהסתיר על הנשמה שנמצאת בגוף, עד כדי מצב של "עבדך אישי מת". על זה אומרים בההפטרה שעדיין עצם הנשמה קשורה לה' ("אשה אחת"), והצעקה אל ה' מתוך הסתר הלילה והחושך ("צעקה אל אלישע") ממשיכה גילוי אלקות מלמעלה, המרפא את הנשמה ומביא ל"יתרון האור מתוך החושך". "אישה אחת" (לקוטי שיחות חלק ה' ע' 333.).

Повідомити про помилку на цій сторінці