Перейти до вмісту

Єхезкель Абрамський

Матеріал з Хабадпедії
Рав Єхезкель Абрамський
Це зображення використовується в Хабадпедії на умовах добросовісного використання.
Будемо раді замінити його вільним зображенням.
Основна інформація
Дата народження6 адара I 5646, 11 лютого 1886
Місце народженняДашковці, Білорусь
Дата смерті24 елула 5736, 19 вересня 1976
Місце смертіЄрусалим, Ізраїль
Місце похованняГар-га-Менухот
КраїнаВелика Британія, Ізраїль[В]
Місце діяльностіСміляни, Смолевичі, Слуцьк, Лондон, Єрусалим, Бней-Брак
НалежністьЛитовські харедім
Рід діяльностіГолова єшиви
Освітановогрудська єшива, єшива «Тельз», єшива «Рамайлес» у Вільні
Посадарабин і голова рабинського суду Смілян, Смолевичів, Слуцька, даян і рабин громади «Махзікей га-дат» у Лондоні, голова рабинського суду Лондона, рам в єшиві «Слободка» в Бней-Браку, президент Ради єшив
Інші посадиГолова рабинського суду
УчителіСабба (новогрудська єшива), Хаїм Соловейчик та інші
Праці«Хазон Єхезкель»
  • «Ерец Ісраель — нахалат ам Ісраель»
  • «Діней мамонот»
  • «Ковец маамарім»
Сім'я
Дружинадонька рабі Ісраеля-Єгонатана Єрушалимського
ДітиМоше, Яаков-Давид та інші
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В]

Р. Єхезкель Абрамський (6 адара I 5646 (11 лютого 1886) — 24 елула 5736 (19 вересня 1976)), (відомий за назвою своєї книги «Хазон Єхезкель» на Тосефту) — з великих у Торі, рам в єшиві «Слободка» в Бней-Браку, президент «Ваад га-єшивот» і один із керівників «Хінух ацмаї», і один із найзначніших провідників торанічного єврейства в Країні Ізраїлю.

Біографія

Народився в селі Дашковці в Гродненській губернії 6 адара 5646 (11 лютого 1886). Навчався в новогрудській єшиві в Саби і піднісся у вивченні Тори завдяки дивовижній старанності. У 5663 році (1902/1903) отримав сміху на винесення галахічних рішень від гаона, автора «Арух га-шулхан». У 5664 році (1903/1904) почав навчатися в єшиві «Тельз» і прославився під іменем «ілуй з Маста», а в 5667 перейшов до єшиви «Рамайлес» у Вільні. Напередодні рош ходеша тамуза 5669 (червень–липень 1909) узяв за дружину дочку гаона рабі Ісраеля-Єгонатана Єрушалимського, зятя Рідбаза.

У 5670 році (1909/1910) провів кілька місяців поруч із гаоном рабі Хаїмом із Бриська і був дуже близький до нього[1]. У 5672 році (1911/1912) був прийнятий рабином і головою рабинського суду в місті Смілян, у 5674 — у місті Смолевичі, а в 5683 зійшов на рабинський престол у місті Тори Слуцьку і посів місце гаона рабі Іссера-Залмана Мельцера. В усіх місцях, де він обіймав рабинську посаду, він присвячував себе зміцненню вивчення Тори і виконання заповідей і навіть діяв із місця свого перебування задля зміцнення єврейських громад по всій Росії.

У 5685 році (1924/1925) видав першу частину своєї книги «Хазон Єхезкель» на Тосефту, а в 5687 був одним із редакторів торанічного збірника «Ягділь Тора» разом із равом Шломо-Йосефом Зевіним.

У 5688 році (1927/1928) отримав призначення бути рабином Петах-Тікви, однак російська влада перешкодила його виїзду. Напередодні рош ходеша елула 5690 (серпень–вересень 1930) був заарештований, і йому було винесено вирок — десять років ув'язнення і каторжних робіт у таборі на Уралі. Після великих клопотів гаона рабі Хаїма-Озера було укладено угоду між головою уряду Німеччини і Сталіним, що Німеччина звільнить шістьох ув'язнених комуністів в обмін на нього, і справді, напередодні Йом Кіпуру 5692 його було звільнено з ув'язнення, а місяцем пізніше вислано з Росії.

У кислеві 5692 прибув до Лондона; в адарі того ж року змогли виїхати його дружина ребецн і двоє з їхніх синів[2], і лише п'ять років потому росіяни звільнили двох старших синів[3], які раніше залишилися як застава того, що рав Абрамський не обмовлятиме російську владу. Після прибуття до Лондона був призначений даяном і рабином громади «Махзікей га-дат». У 5695 році (1934/1935) був прийнятий головою рабинського суду міста Лондона.

У 5705 році (1944/1945) видав у світ свою книгу «Ерец Ісраель — нахалат ам Ісраель». У 5710 році (1949/1950), перебуваючи ще в Лондоні, отримав «Премію рава Кука за торанічну літературу» від муніципалітету Тель-Авіва.

У 5711 році (1950/1951) піднявся до Єрусалима і продовжив написання і друк своєї книги «Хазон Єхезкель», яку удостоївся надрукувати в 24 томах на Тосефту і Шас[4].

Помер в Єрусалимі 24 елула 5736 (19 вересня 1976) у віці дев'яноста років і був похований на Гар-га-Менухот.

Зв'язки з Хабадом

Ще в 5671 році (1910/1911) раву Абрамському було запропоновано обійняти посаду голови єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, і він навіть дав пробний урок перед учнями єшиви. Насправді рава Абрамського не було прийнято на посаду голови єшиви[5]. Заради його честі після цього його святість Адмор Рашаб клопотав за нього, і рава Абрамського було призначено, як сказано, головою рабинського суду Сміляна.

Після відходу Ребе Рашаба був дуже близький до Ребе Раяца і багато займався з ним громадськими справами. Він був членом комітету рабинів, якому Ребе надсилав гроші до Росії на утримання талмуд-тор, міквот і рабинів. Підпільним ім'ям рава Абрамського було «Ємін Гашем ромема» (початок вірша, який промовляють на його ім'я «Єхезкель» наприкінці Шмоне есре). Натомість Ребе Раяц називав його іменем «Тосефта»…[6].

Був у дружбі також із великими хасидами Хабаду в Росії і «удостоївся» сидіти з ними у в'язниці за провину їхньої діяльності з підтримання Тори; так він зустрів там рава Рафаеля Кагана[7]

Також багато підтримував організацію «Яд ле-ахім» і рава-хасида, який стояв на її чолі, Шалома-Дов-Бера Ліпшица.

У Лондоні

У перший період свого перебування в Лондоні, 21 адара II 5692[8], Ребе Раяц пише йому:

Лист Вашої честі від четверга глави Пкудей я отримав.. і зрадів почути про його добре здоров'я і про те, що, слава Б-гу, він отримав дозвіл для своїх домашніх, хай живуть вони [= щоб і вони змогли виїхати з Росії слідом за ним]. Всевишній, благословенний Він, дарує успіх їхній дорозі, щоб усе було як належить, і хай збереже Всевишній, благословенний Він, шановних синів їхніх, пана Моше і Яакова-Давида, хай живуть вони, які залишаються поки що на своєму місці, і хай допоможе Всевишній, благословенний Він, щоб вони незабаром отримали дозвіл прибути до них благополучно»

.

Далі Ребе Раяц пише докладні вказівки про відправлення сотень посилок кімха де-пісха до Росії.

Знову пише йому Ребе Раяц через кілька тижнів після цього[9]: «Його лист від вівторка глави Шміні я отримав. Дуже радий, що ребецн і двоє його синів, хай живуть вони, уже за кордоном, і Всевишній, благословенний Він, допоможе незабаром порадувати їхні серця тим, що сини їхні, хай живуть вони, які залишилися там, незабаром зможуть прибути до них». Рав Абрамський згадується в листах Ребе Раяца з дуже багатьох тем. Зв'язок між ними був тісним і послідовним[10]. Приклад справ, що обговорюються в листах: всесвітній комітет рабинів для допомоги єврейству Росії. Призначення рава Абрамського одним із членів комітету (27 менахем-ава 5701 (20 серпня 1941), лист 1505). День всесвітнього громадського посту з ініціативи Ребе і за підписом рава Абрамського (11 елула 5701 (3 вересня 1941), лист 1520).

У 5702 році (1941/1942) діяв разом із Ребе Раяцем задля допомоги єврейству Росії щодо кімха де-пісха[11].

3 іяра 5707 (23 квітня 1947) (лист 3029) Ребе Раяц написав йому: «Честь мого друга, рава гаона, відомого і прославленого на хвалу і пишноту серед гаонів Яакова, володаря піднесених якостей, богобоязливої людини, нашого вчителя рава рабі Єхезкеля, шліта, Абрамського», — лист стосується візиту Рашага до Європи. 15 хешвана 5708 (29 жовтня 1947) (лист 3127) Ребе Раяц пише раву Бен-Ціону Шем-Тову, який перебуває в Лондоні: «Зрозуміло, він відвідав… рава гаона, відомого, нашого вчителя рава Єхезкеля, шліта, Абрамського; хай передасть йому привіт і скаже йому моє благословення».

Напередодні Рош га-Шана 5709 (3 жовтня 1948) Ребе Раяц пише раву Абрамському, що був радий почути від рава Бен-Ціона Шем-Това «про віддану працю Вашої честі, шліта, на благо багатьох загалом, у поширенні Тори в народі зокрема, і в наближенні анаш і тмімім-біженців, хай живуть вони, і про допомогу, яку він простягає їм в облаштуванні в його країні».

У листі 3688 від 29 тевета 5710 (18 січня 1950) Ребе Раяц пише раву Шем-Тову, щоб той запросив рава Абрамського взяти участь у комісії, яку він створює в Лондоні для зміцнення єврейства.

Син рава Абрамського розповідав: коли хасиди Хабаду, а на чолі їх рав Бен-Ціон Шем-Тов (якого я знав досить добре), прибули з Москви до Лондона в 5708 році (1947/1948), мій батько допомагав їм, і рав Шем-Тов був з тих, хто бував у домі мого батька, і часто відвідував його[12].

Боровся за постанови Ребе

Дружба, яка була за часів Ребе Раяца, тривала і з Ребе. Гаон дуже цінував дії Ребе з наближення братів наших, синів Ізраїлю, до Отця їхнього Небесного. Він — один із видатних рабинів, чий підпис стоїть на відозві великих мужів Ізраїлю на підтримку мівцо «Тфілін».

У місяці нісані 5732 підписав разом із гаоном равом Шломо-Залманом Ойербахом і гаоном равом Йосефом-Шаломом Еліяшівом та іншими відозву про виправлення закону «Хто є євреєм».

Коли д-р Іцхак Рафаель обіймав посаду міністра у справах релігій, у нього була ідея розв'язання проблеми «Хто є євреєм». Задля цього він відвідав рава Абрамського і виклав перед ним це розв'язання. Рав відповів йому, що «в цих справах слід запитати думку Любавицького Ребе шліта, бо саме він бореться проти асиміляції і він — фахівець у повному сенсі слова в цих справах».

Через кілька днів його відвідав гаон рабі ‏‏Іцхак Гутнер. Це було перед поїздкою рава Гутнера до Сполучених Штатів. Гаон р. Абрамський попросив його, щоб під час своєї поїздки він відвідав Ребе і запитав його про цю пропозицію. Рав Гутнер порадився з Ребе і надіслав телеграму раву Абрамському, що пропозиція не розглядається, і справу було знято з порядку денного.[13].

У 5732 році (1971/1972) гаон рабі Шмуель-Елазар Гейльперін (який також уклав відозву «Коль коре», підписану 32 великими мужами Ізраїлю) за спільним рішенням із гаоном рабі Бецалелем Жолті, рабином Єрусалима, виступив з ініціативою дня громадського посту, щоб пробудити милосердя задля виправлення закону «Хто є євреєм». Ребе дав свою згоду і заохочення, вирушили делегації рабинів збирати підписи рабинів, серед них і рава Абрамського, який поспішив підписати відозву й оголошення про піст. У делегації, крім гаона рабі Шмуеля-Елазара Гейльперіна, голови єшиви «Торат емет» Хабад в Єрусалимі, брали участь також гаон рабі Ісраель Гроссман, голова єшиви «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді, гаон рабі Аврагам-Цві Коген, голова колелю в Кфар-Хабаді, і рав Шалом-Дов-Бер Вольпо. У своїх словах він розлого говорив про свою оцінку величі Ребе і його величезних дій із наближення синів Ізраїлю до Тори. Між іншим він сказав тоді: «Ір[14] зайт дох гліклах, ір гот дох а ребін, із ба айх алц клор. Обер вос золн мір тон».[15]

Рав Абрамський розповідав про період, коли він був у в'язниці в Росії за свою працю з поширення юдаїзму.

«Коли я казав Моде ані, перебуваючи в ув'язненні, я думав про себе: за що мені тут дякувати — що повернуто мені душу? Адже немає в мене ні матеріального, ні духовного? Я не можу ні вчитися, ні молитися, а якщо так, то за що ж подяка? Але подяка — за те, що є в мене можливість і в цьому стані, у в'язниці, відчувати, що велика вірність Твоя».

Коли Ребе Раяц почув це з вуст хасидів, які чули це від нього самого, він слухав з особливою увагою і відгукнувся: «Можливо, заради цього варта була вся справа арешту рава Абрамського — щоб він зміг прийти до цього піднесеного почуття».

Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 21. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (21)
  1. «Діней мамонот» — визначення їхніх видів דיני ממונות - הגדרת סוגיהם (Лондон, 1939) — у каталозі · читати
  2. «Ерец Ісраель — нахалат ам Ісраель» ארץ ישראל נחלת עם ישראל (Лондон, 1945) — у каталозі · читати
  3. «Хазон Єхезкель» — Зевахім, збірник до Талмуду חזון יחזקאל - זבחים - ליקוטים על הש"ס (Єрусалим, 1981) — у каталозі · читати
  4. «Хазон Єхезкель» — Зевахім, збірник до Талмуду חזון יחזקאל - זבחים - ליקוטים על הש"ס (Єрусалим, 1981) — у каталозі · читати
  5. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Бава кама תוספתא חזון יחזקאל - ב"ק (Єрусалим, 1948) — у каталозі · читати
  6. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Зраїм תוספתא חזון יחזקאל - זרעים (Єрусалим, 1986) — у каталозі · читати
  7. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Зраїм תוספתא חזון יחזקאל - זרעים (Вільна, 1925) — у каталозі · читати
  8. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Зраїм תוספתא חזון יחזקאל - זרעים (Єрусалим, 1986) — у каталозі · читати
  9. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Кодашім, частина 1 תוספתא חזון יחזקאל - קדשים חלק א (Єрусалим, 1990) — у каталозі · читати
  10. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Кодашім, частина 2 תוספתא חזון יחזקאל - קדשים חלק ב (Єрусалим, 1990) — у каталозі · читати
  11. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Моед, частина 1 תוספתא חזון יחזקאל - מועד חלק א (Єрусалим, 1934) — у каталозі · читати
  12. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Моед, частина 1 תוספתא חזון יחזקאל - מועד חלק א (Єрусалим, 1992) — у каталозі · читати
  13. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Моед, частина 2 תוספתא חזון יחזקאל - מועד חלק ב (Лондон, 1942) — у каталозі · читати
  14. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Моед, частина 2 תוספתא חזון יחזקאל - מועד חלק ב (Єрусалим, 1992) — у каталозі · читати
  15. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Нашім, частина 1 תוספתא חזון יחזקאל - נשים חלק א (Єрусалим, 1988) — у каталозі · читати
  16. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Нашім, частина 2 תוספתא חזון יחזקאל - נשים חלק ב (Єрусалим, 1988) — у каталозі · читати
  17. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Незікін, частина 1 תוספתא חזון יחזקאל - נזיקין חלק א (Єрусалим, 1997) — у каталозі · читати
  18. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Незікін, частина 2 תוספתא חזון יחזקאל - נזיקין חלק ב (Єрусалим, 1986) — у каталозі · читати
  19. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Тагарот תוספתא חזון יחזקאל - טהרות (Єрусалим, 1986) — у каталозі · читати
  20. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Тагарот תוספתא חזון יחזקאל - טהרות (Єрусалим, 1996) — у каталозі · читати
  21. Тосефта «Хазон Єхезкель» — Хулін תוספתא חזון יחזקאל - חולין (Єрусалим, 1938) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ А також, коли гаон р. Хаїм тікав під час Першої світової війни з Бриська до Мінська, рав Абрамський часто бував у нього, і вони разом насолоджувалися словами Тори.
  2. ^ Р. Шимон у Лондоні і р. Менахем в Єрусалимі.
  3. ^ Р. Моше і р. Яаков-Давид.
  4. ^ І на честь цього названо релігійний мошав на півдні країни, поблизу Кір'ят-Гата.
  5. ^ Історію докладно викладено в листі рава Абрамського, надрукованому на початку книги «Берурей галахот» («Кегот», 5772) гаона рава Аврагама-Еліягу Плоткіна, с. VII. Є інша версія, за якою урок пройшов дуже успішно і юнаки довго сиділи і вели з ним пілпул, і через це запізнилися на седер хасидуту, і тому його не прийняли, бо вважали, що він підніме рівень нігле в єшиві, але це спричинить послаблення у вивченні хасидуту. Також є версія, що під час уроку він сказав: «Давайте розіб'ємо Рамбама», і через цей вислів — який Адмору Рашабу зовсім не сподобався — його не прийняли на посаду голови єшиви в Любавичах.
  6. ^ Зі слів його сина р. Шимона Абрамського з Лондона, від імені Хаїма Лібермана.
  7. ^ Батько «хозера», гаона-хасида р. Йоеля Кагана; див. у його книзі, с. 16-7: «Одного разу, коли ми гуляли у дворі, я раптом побачив, що біля одного з вікон в'язниці стоїть рав Абрамський. Він теж помітив мене серед інших ув'язнених і одразу запитав мене знаками рук і обличчя: „Що з тобою, що на тебе чекає?“.. Я натякнув йому трьома пальцями у відповідь на його запитання, тобто що мені присудили три роки. Він продовжив запитувати мене знаками, чи пошлють мене на каторжні роботи. (Це він запитав мене тим, що зробив руками, ніби він пиляє дрова…) чи вишлють лише на заслання. Я відповів йому знаками, що не на каторжні роботи мене посилають». Далі він розповідає про покарання, яке наклали наглядачі за цей кримінальний злочин — що вони розмовляли один з одним знаками.
  8. ^ Лист 4215.
  9. ^ У листі 4224.
  10. ^ Див. лист 1396 від 7 нісана 5701 (4 квітня 1941): «Від мого друга, рава гаона р. Й., шліта, Абрамського отримано кілька телеграм».
  11. ^ «Ігрот кодеш» — його святість Адмор Раяц, 12 адара 5702 (1 березня 1942), лист 1722, і в багатьох листах.
  12. ^ Зі слів його сина.
  13. ^ Ці слова були тоді опубліковані в «Га-Цофе» відомим релігійним письменником д-ром Гілелем Зайдманом.
  14. ^ -Ви ж щасливі, у вас є Ребе, і у вас усе ясно, але що робити нам?.
  15. ^ Зі слів рабі Шмуеля-Елазара Гейльперіна.
Єхезкель Абрамський згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5167145700

Повідомити про помилку на цій сторінці