«Моецет гдолей га-Тора»
«Моецет гдолей га-Тора» — орган, що об'єднує видатних адморів і рабинів у харедимних хасидських громадах Святої Землі, які ототожнюються з партією «Агудат Ісраель», аби ухвалювати рішення з різних питань і у справах громади.
Історія
Раду було засновано услід за заснуванням «Агудат Ісраель» у Катовіце в 5672 році (1911/1912), коли було вирішено, що буде створено раду рабинів, членами якої будуть великі в Торі, і водночас було призначено тимчасову раду рабинів. На першому Великому зібранні, що відбулося у Відні в 5683 році (1922/1923), було обрано постійних членів Ради.
На третьому Великому зібранні, що відбулося в Марієнбаді в елулі 5697 року (1936/1937), члени Ради вирішили відкинути план комісії Піля про поділ Землі Ізраїлю, написавши важливі й відомі слова: «Свята Земля, межі якої Святий, благословенний Він, установив у святій Торі, віддана народу Ізраїлю, народу вічному, і будь-яка поступка святої землі, даної нам Святим, благословенний Він, у її межах, не має жодної сили».
Із заснуванням партії ШАС у 5744 році (1983/1984) партія створила подібний орган під назвою «Рада мудреців Тори». Із заснуванням партії «Дегель га-Тора» головою єшиви «Понєвеж»[1] було створено ще один орган, що називає себе тією самою назвою.
Ставлення наших Ребе, провідників поколінь, до Ради

При рішенні про заснування Ради в 5672 році (1911/1912) на зібранні в Катовіце одностайно було складено список великих Ізраїлю, які становитимуть ядро Ради, і серед них Ребе Рашаб[2]. Коли Ребе Рашаба спитав його хасид рав Шмуель-Міхл Трейнін про це зібрання, на якому той не був присутній, він відповів, що не може поки що відповісти, бо не отримав від них жодних документів про те, що там відбувалося, і додає та зазначає, що хоча й отримав від них лист про те, що обрали його також членом Ради і просять його згоди, але не відповів їм з тієї причини, що йому невідомо докладно, яка мета «Агуди» і на яких умовах хочуть її заснувати[3].
У листі від 8 тамуза 5714 року (9 липня 1954)[4] Ребе пише раву Шломо-Йосефу Зевіну, що йому приємно те, що той написав про свою присутність на відкритті Великого зібрання «Агудат Ісраель», четвертого зібрання, а з іншого боку висловлює свій жаль, що, на жаль, рав Зевін не присутній також на решті основних засідань, і Ребе навіть висловив надію, що якщо запропонують його як члена «Моецет гдолей га-Тора», він погодиться на це[5].
На фарбрейнгені в Шабат тижневої глави «Ваїшлах» 5728 року (1967/1968) Ребе нарікав на тих, хто розхолоджує від заняття накладанням тфілін євреям тим, що приписують цю діяльність лише Любавичам і стверджують, що лише любавицький хасидизм вважає, ніби потрібно накладати тфілін євреям. На спростування цих тверджень Ребе вказав на відозву, надруковану тоді, в якій до заклику приєдналися рабини і голови єшив руху мусар, а також «Моецет гдолей га-Тора»[6].
У листі від 12 сівана 5731 року (5 червня 1971)[7] Ребе пише раву Іцхаку-Меїру Левіну «Моє прохання, і моє наполягання, і мій подив були про те, що немає спростування тієї чутки, про яку пише пан. І перш ніж я говорив про це на фарбрейнгені, я намагався з'ясувати і тут, у колах «Агудат Ісраель», чому немає спростування, і не отримав відповіді . . І прохання про спростування було не лише щодо тієї справи, про яку пише його честь, а й щодо того, що було опубліковано в «Гаарец» про бесіду[8] з головою уряду і про те, що нібито було їй сказано стосовно мовчання «Моецет гдолей га-Тора»[9], і дивно, що його честь не згадує про це. І також з його зятем, равом-гаоном тощо, равом рабі Сімхою-Бунемом, шліта, я говорив під час його візиту сюди про спростування в цьому».
У сіхі на виході Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5738 року (1977/1978) Ребе згадав рішення Ради на третьому Великому зібранні про те, що не можна поступатися жодною ділянкою Землі Ізраїлю, і дивувався тому, що воно не отримує найширшого розголосу, і висловив надію, що учні та нащадки тих, хто брав участь тоді у Великому зібранні, відкрито проголосять, що в них є ця ясна постанова, і впливатимуть у цьому напрямі на своїх учнів і на тих, хто перебуває під їхнім впливом.
На єхідуті з адмором із Гура «Лев сімха» 9 елула 5738 року (11 вересня 1978) Ребе пробудив його до того, що, оскільки він найстарший з адморів у Землі Ізраїлю, варто було б, щоб він рішуче оголосив заклик виконувати постанову «Шулхан аруха»[10], що коли приходять іновірці навіть «через солому і сіно», слід стояти зі зброєю тощо, і тоді само собою буде «впаде на них страх і жах»[11]. Коли адмор відповів, що є «Моецет гдолей га-Тора», Ребе відгукнувся: «Поки вони це оголосять — мине багато часу, влаштують зібрання, приведуть секретаря тощо, і всі інші добрі речі...»[12].
У посланні, яке Ребе надіслав до шостого Великого зібрання, що відбулося в 5740 році (1979/1980), і адресованому «Шановним учасникам шостого Великого зібрання — і на чолі їх „Моецет гдолей га-Тора“ — Всесвітньої „Агудат Ісраель“», Ребе висловив надію, що зібрання ухвалить ясні рішення, і щодо практичної дії, і серед них «справа, якої вимагає час: оголошення в усій необхідній мірі рішення „Моецет гдолей га-Тора“ на Великому зібранні — елул, 5697 (серпень–вересень 1937) — що „Свята Земля, межі якої Святий, благословенний Він, установив у святій Торі, віддана народу Ізраїлю, народу вічному, і будь-яка поступка святої землі, даної нам Святим, благословенний Він, у її межах, не має жодної сили“. І особливо й тим паче, що відтоді становище в цій справі принципово погіршилося, і будь-яка поступка — це справа буквально порятунку життя, і як ясна постанова в „Шулхан арусі“, „Орах хаїм“, закони Шабату, розділ 329, що, хай збереже Милосердний, хай не буде цього, стане Земля легкою для захоплення ними»[13].
В адарі I 5749 року (1988/1989) Комітет за цілісність народу звернувся до Ребе із запитанням у зв'язку з тодішнім становищем, коли партія «Агудат Ісраель», яку Хабад підтримав на виборах, увійшла до уряду без виправлення закону «Хто є євреєм». У своєму запитанні члени Комітету зазначили, що на їхнє запитання з цієї теми депутат Кнесету рав Моше-Зеєв Фельдман відповів, що питання слід адресувати «Моецет гдолей га-Тора». З приводу цієї відповіді члени Комітету написали Ребе: «Ясно, що така відповідь ставить нас у скрутне становище, бо ми не можемо відкрито виступати проти „Моецет гдолей га-Тора“». На це Ребе зазначив, що громадські діячі «Ятед нееман», які й чинили тоді сильний тиск у цьому питанні, безперечно хочуть, щоб Комітет виступив проти «Моецет гдолей га-Тора»[14].
Р. Менахем Поруш розповідав[15], що одного разу спитав Ребе, чому той не приєднується до «Моецет гдолей га-Тора», і Ребе відповів (зміст): «Учення Бааль-Шем-Това відкрилося не тільки тепер, воно існує вже роки, і неможливо допустити, щоб голови єшив керували адморами. Ви маєте радіти, що мене немає в „Моецет гдолей га-Тора“, — хіба я дав би такому становищу тривати?»[16].
Одного разу, коли Ребе виходив з молитви мінха, на місці чекав рав Хаїм-Шалом Поруш, який багато років був секретарем «Моецет гдолей га-Тора». Того разу Ребе сказав йому, серед іншого (зміст): «Секретар має нагадувати про всі добрі речі»[17].
Услід за справою «Брудного трюку»
У 5750 році (1989/1990) услід за справою «Брудного трюку» склалося хибне враження про образу честі «Моецет гдолей га-Тора» та її голови, адмора «Єшуот Моше» з вижницького хасидизму, оскільки вони вказали депутатам Кнесету від «Агудат Ісраель» голосувати за «Маарах», але депутати Кнесету рав Еліезер Мізрахі і рав Аврагам Вердігер не підкорилися їхнім словам через свою підпорядкованість відомій думці Ребе проти передачі територій.
У перший день холь га-моеду Песаху 5750 року, у бесіді в Нижньому Ган Едені з громадськими діячами Гура р. Елімелехом Нейманом і р. Пінхасом Гольдбергом Ребе запитали про образу честі «Моецет гдолей га-Тора» тощо, і Ребе відповів: «З приводу питання про честь „Моецет гдолей га-Тора“ тощо — 1) Ніколи нікому не спадало на думку образити честь Ізраїлю загалом і честь „Моецет гдолей га-Тора“, шліта, зокрема. 2) Оскільки йдеться про порятунок життя, я мушу пробудити щодо цієї справи у зв'язку з їхнім рішенням. І особливо що рішення членів „Моецет гдолей га-Тора“ [іти з „Маарахом“] було більшістю, яку не розпізнати, і було лише нещодавно. І ще, що досі — за моїми найкращими відомостями — жодного разу не співпрацювали з „Маарахом“, тільки з „Лікудом“. І останнім часом — в останні дні — було опубліковано, що президент — „президент“ Сполучених Штатів знову повторив свою заяву щодо Старого Єрусалима, що євреям не слід там селитися, а пан Картер — колишній президент Сполучених Штатів — сказав різкі слова проти Святої Землі тощо»[18].
За підтримки Ребе 24 нісана 5750 року (19 квітня 1990) в Кфар-Хабаді було проведено з'їзд, який роз'яснив позицію Ребе в цій справі, і поряд із цим одним із його рішень була заява, що ніколи не було з боку Хабаду жодного наміру, боронь Б-же, образити честь членів «Моецет гдолей га-Тора» та її голови, і висловлення жалю з приводу цього хибного враження, що виникло без жодної підстави. У відповідь членові «Моецет гдолей га-Тора» рабі Йоханану Соферу, який написав, що хоче поговорити з Ребе телефоном, щоб пересвідчитися безпосередньо, чи вірно й точно заява рабинів Хабаду відображає його святу думку, Ребе відповів 29 нісана: «Телефонувати від мого імені — уже чимало часу, як я не розмовляю телефоном за океан, і потрібне скасування обітниці тощо, і ще, і це теж головне, що аби не присоромити тощо, аби не присоромити того, кому я не відповів у минулому (недавньому), і це теж не допоможе. І ще, і це головне, згадана заява вже була на надзвичайному зібранні рабинів і громадських діячів Хабаду у Святій Землі, і їм було звелено оголосити її, і є презумпція, що посланець виконує своє доручення»»[19]. В інтерв'ю з равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі, опублікованому в ті дні в тижневику «Кфар-Хабад», він описав дружбу і повагу, які панують між членами Ради та Ребе, а також ясну думку адморів про «кожну п'ядь». Його слова в інтерв'ю йому вказав секретаріат Ребе[20].
Услід за цими подіями рав Йосеф-Іцхак Гутнік поїхав до Святої Землі за дорученням Ребе[21], щоб діяти задля створення вузького уряду на чолі з паном Іцхаком Шаміром, а також впливати на великих у Торі у зв'язку з депутатами Кнесету р. Еліезером Мізрахі і р. Аврагамом Вердігером. На його лист від 25 нісана 5750 року (20 квітня 1990), в якому він писав про майбутню поїздку, Ребе написав таку вказівку: «Тільки якщо можливо на власний розсуд — нехай спитає: за всі сорок років: скільки з керівників „Моецет гдолей га-Тора“ — такі знавці військової небезпеки у Святій Землі? Якби йшлося про здоров'я просто їхнього сина, чи чинили б вони так само?»[22]. Також Ребе передав йому усно таку настанову у зв'язку з членами Ради: правильно, щоб ти відвідав кожного [із членів «Моецет гдолей га-Тора»] і серед іншого спитав кожного з них окремо: чи радився він з військовим фахівцем, не пов'язаним із політикою, про безпекове становище, якщо повернуть території або лише оголосять, що готові їх повернути. Адже за законом це як у медицині, коли треба спитати в лікаря — який фахівець у науці лікування, — і не годиться тому, хто ухвалює галахічні рішення, ухвалювати рішення без знання думки фахівця в цьому». Ще Ребе просив, щоб він спитав у них: «Чи знають вони, що в Лондоні є центр фахівців з військових справ, які збирають усі відомості про військове й безпекове становище всіх держав, включно з тими, що на Близькому Сході, і дають оцінки тощо, і адже можна з'ясувати в них усе це. Мені цікаво знати, скільки з [членів Ради] взагалі знають про такий центр»[23].
Її зв'язки з Хабадом

Багато хто з членів «Моецет гдолей га-Тора» листувався з Ребе, а також бував на єхідутах або на роздаванні доларів тощо, де Ребе розмовляв з ними особисто[24]. Водночас один, хто був членом Ради протягом певного періоду, був відомий своєю сильною ненавистю до хасидизму і хасидів загалом і до хабадського хасидизму та його провідника зокрема, і він навіть використовував часом засідання Ради для оголошення цих своїх поглядів.
У відозві, що має дату 21 адара I 5749 року (26 лютого 1989), «Моецет гдолей га-Тора» опублікувала[25] «рішучий протест», в якому було написано: «Честь мудреців Тори, і особливо честь великих кожного покоління, була завжди і постійно однією зі святих основ, на які спиралося єврейство з покоління в покоління. На наш великий жаль, останнім часом настав жахливий занепад, і честь мудреців Тори — включно з гаонами і праведниками покоління — впала неймовірно, аж до того, що стало ніби дозволеним ображати ангелів Б-жих і принижувати їхні слова. Хай будуть особливо відзначені тяжкі, що повторюються знову і знову, образи честі одного особливого зі світочів покоління, з голів вигнання Аріеля, шанованого вчителя десятків тисяч з Ізраїлю, що навертає серце заблукалих синів до їхнього Отця небесного, — а це святий гаон, його святість Адмор, шліта, з Любавичів, і ми цим, як роз'яснено в «Шулхан арусі» про образу мудреців Тори, заявляємо найрішучіший протест проти цього. Наша молитва до Всевишнього, благословенний Він, щоб раз і назавжди припинилося це тяжке явище приниження мудреців Тори, і вже сказав рабі Ельазар, сказав рабі Ханіна: мудреці Тори примножують мир у світі, як сказано: „І всі сини твої — учні Б-га, і великий мир синів твоїх“... Б-г дасть силу народові Своєму, Б-г благословить народ Свій миром»[26].
Після події 27 адара I 5752 року (2 березня 1992) Рада звернулася з особливим закликом до всього загалу дому Ізраїлю, в якому було сказано: «Благословенний Всевишній, переддень Рош ходеш адара II 5752 року (березень–квітень 1992). Хай здійсниться в нас [речене] мудрецями Ізраїлю, цим ми закликаємо весь загал дому Ізраїлю, де б вони не були, примножити молитву й благання до Того, Хто перебуває у височинах, про швидке зцілення і зміцнення здоров'я їхнього наставника і світоча десятків тисяч і тисяч Ізраїлю, його святості Адмора, святого гаона з Любавичів, рабі Менахема-Мендла бен Хана, шліта. Хай буде воля Отця нашого небесного прискорити його швидке одужання разом з іншими хворими Ізраїлю, і хай зміцниться він і зцілиться, і удостоїться продовжувати свою святу роботу в здоров'ї тіла і ясному світлі. «Моецет гдолей га-Тора»»[27].
Додаткова література
- Наші Ребе, провідники поколінь, рабини Німеччини та «Агудат Ісраель» — книга «Адморей Хабад ве-ягадут Германія», с. 202 і далі
Зовнішні посилання
- «Моецет гдолей га-Тора», у «Єврейському лексиконі» на сайті Хабаду.
- מדוע הרבי לא הצטרף ל'מועצת גדולי התורה'? • מעניין

Примітки
- ^ У межах своєї війни з хасидизмом і хасидами загалом і з хасидами Хабаду та його провідником зокрема
- ^ Див. у кн. «Адморей Хабад ве-ягадут Германія», с. 209
- ^ Його «Ігрот кодеш», том 2, с. 632, лист 335
- ^ «Ігрот кодеш», частина 9, с. 176, лист 2798
- ^ Ребе навіть додає там і пише раву Зевіну, що адже приватна особа, яка бере участь у якійсь партії, не висловлює цим згоди з усіма подробицями і діями партії, бо ж думки їхні не однакові, і отже також і в цій справі його незгода і з подробицями та певними діями не суперечить входженню до «Моецет гдолей га-Тора»
- ^ «Торат Менахем», частина 51 (5728, 1), с. 290
- ^ «Ігрот кодеш», частина 26, с. 316, лист 9910
- ^ депутата Кнесету від «Агудат Ісраель» р. Менахема Поруша
- ^ У справах «Хто є євреєм», що «Моецет гдолей га-Тора» не підписали проти віденських гіюрів — «Ємей тмімім», ч. 5, с. 192
- ^ Розділ 329
- ^ Бешалах 15, 16.
- ^ «Бе-цель га-хохма», с. 63
- ^ «Ігрот кодеш», частина 32
- ^ Тшура Мізрахі-Міфаї, 8 адара I 5782 (9 лютого 2022), с. 43
- ^ раву Аврагаму-Гершу Когену
- ^ «Мікдаш мелех», частина 2, с. 443
- ^ Рубрика «Ніцоцей Ребе» у випуску «Гіткашрут» 624
- ^ Із записки секретаря Рілага, розісланої свого часу кільком рабинам і громадським діячам у Країні — надруковано в тижневику «Хадашот 770 Бейт хаєйну», випуск 35
- ^ «Лікут маанот кодеш» — Доповнення, частина 2, с. 147
- ^ Коли Хабад попросив примирення з «Моецет гдолей га-Тора» після «Трюку»
- ^ На його запитання про поїздку Ребе відповів: «Якщо він чинитиме так, як каже, весь час — хай їде в добрий і успішний час, згадаю на святій могилі»
- ^ З фотокопії святого рукопису Тшура Шломо — Кринський, 1 іяра 5781 (13 квітня 2021) (с. 4)
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад», вип. 1989, с. 46
- ^ Члени Ради, які під час свого перебування на посаді членів Ради входили до Ребе на єхідут: адмор «Лев сімха» з Гура, адмор «Пней Менахем» з Гура, адмор «Іквей авірім» із Садгори, адмор рабі Іссахар-Дов Рокеах з Белза, рав Барух-Шимон Шнеєрсон. Члени Ради, які під час свого перебування на посаді зустрічалися з Ребе в межах роздавання доларів: голова рабинського суду Ерлау рабі Йоханан Софер, рав Фішл Рабінович, голова єшиви «Боян».
- ^ Надруковано назавтра, 22 адара, у газеті «Га-Модіа»
- ^ Надруковано також у «Мамлехет га-Тора», с. 35
- ^ Надруковано також у тижневику «Кфар-Хабад» після 27 адара