Ісраель з Ружина
| Ісраель з Ружина | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 тішрея 5557 (5 жовтня 1796) |
| Місце поховання | Чернівці[В] |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Погребище, Сквира, Ружин, Садгора |
| Рід діяльності | рабин, ребе[В] |
| Посада | засновник ружинського хасидизму |
| Сім'я | |
| Батько | Шалом-Шахна з Погребища |
| Дід (по батькові) | Аврагам га-Малах |
| Мати | Хава, дочка Малки |
| Дружина | Сара, дочка рабі Моше, Малка, вдова рабі Цві-Гірша з Риманова |
| Діти | Шалом-Йосеф із Садгори, Аврагам-Яаков із Садгори, Давид-Моше з Чорткова, Дов-Бер із Леова, Менахем-Нохум зі Штефанешт, Мордехай-Шрага з Гусятина, Гітл, Хая-Малка та інші, Давид-Моше Фрідман |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Ісраель Фрідман з Ружина (3 тішрея 5557 (5 жовтня 1796) — 3 хешвана 5611 (9 жовтня 1850)). Званий «Ружинер», а також званий «Ружинай», засновник славетного ружинського хасидизму, який був материнським хасидизмом для багатьох гілок хасидських дворів, що вийшли з нього.
Біографія
Рабі Ісраель народився в містечку Погребище, що в Україні, у Вінницькій губернії, наступного дня після Рош га-Шана — 3 тішрея 5557 року (5 жовтня 1796), у рабі Шалома-Шахни з Погребища, сина рабі Аврагама га-Малаха, і в Хави, дочки Малки, дочки рабі Менахема-Нохума з Чорнобиля, автора «Меор ейнаїм».
Йому було близько шести років, коли помер його батько, і брат його рабі Аврагам з Погребища виростив і виховав його. Коли йому було сім років, його заручили з ребецн Сарою, дочкою рабі Моше, який був головою єшиви в Бердичеві, а потім був рабином у Бучані. А коли йому було тринадцять років, відбулося його весілля в Бучані. Коли йому було 16 років, помер його брат, і рабі Ісраеля було призначено наступником свого брата та їхніх батьків.
Початок свого служіння адмором він здійснив у Погребищі, місті, де жив його батько; звідти він перейшов до Сквири, а звідти до Ружина, на ім'я якого став відомим він і його династія після нього.
Він був відомий піднесеним служінням Всевишньому шляхом малхут, але сам він виснажував себе різними самокатуваннями. Він ходив у золотих черевиках без підошов, і коли ступав по снігу, на снігу видніли сліди крові від його ніг. Він мало їв. Усі праведники хасидизму благоговіли перед ним і вторували йому: «освячено, освячено», особливо «Огев Ісраель» з Апти, який, попри те що був приблизно на п'ятдесят років старший за Ружинера, благоговів перед ним і применшував себе перед ним.
Навесні 5598 року (1837/1838), унаслідок наклепу маскілім, рабі Ісраеля заарештувала царська влада. Його звинуватили в тому, що він наказав убити двох маскілім, які прийшли стежити за ним у його двір, а на зворотному шляху віз, у якому вони їхали, перекинувся, і вони загинули. Майже через два роки — у 5600 році (1839/1840) — його звільнили з-під варти під домашній арешт, звідки він зумів утекти через російський кордон, і після багатьох і тяжких поневірянь і митарств оселився в 5602 році (1841/1842) у маєтку «Поток» у містечку Садгора, поблизу міста Чернівці, що на Буковині, яка тоді була частиною Австро-Угорської імперії, а нині — частина України, де продовжив свій царствений шлях.
Після відходу з життя ребецн Сари, у 5607 році (1846/1847), одружився з ребецн Малкою, вдовою рабі Цві-Гірша з Риманова.
Його слова про наших Ребе, провідників поколінь
Алтер Ребе
Про Алтер Ребе він сказав, що він і Рамбам походять з одного кореня, і звідси те велике значення, якого Алтер Ребе надавав у своїх книжках словам Рамбама[1].
Мітлер Ребе
Один із меламедів синів р. Ісраеля був із хасидів Мітлер Ребе, і в його розпорядженні було кілька рукописів маамарів Ребе, які він старанно приховував від Ружинера в замкненій шафі[2]. Одного разу, коли меламед займався цими рукописами, він вийшов у якійсь справі — не сховавши рукописів. Коли він повернувся, то побачив р. Ісраеля, який стояв у його кімнаті й вивчав рукописи. Коли Ружинер помітив меламеда, він запитав його, чиї це рукописи, і меламед відповів йому, що це маамари Мітлер Ребе. Почувши це, Ружинер вимовив із захопленням: «Руах га-кодеш, справжній руах га-кодеш...»[3]
Слова наших Ребе, провідників поколінь, про нього
Алтер Ребе
Алтер Ребе сказав про Ружиная: «Скажіть про праведника, що він благий», — бо було йому тоді сімнадцять років, за гематрією «тов» (і ще з інших причин).
Цемах Цедек
Цемах Цедек називав р. Ісраеля «святий Ружинер»[4], і одного разу розповів своїм синам: тієї години, коли святий праведник з Ружина промовляє Тегілім, увесь світ відкритий перед ним. А в Тегілім Шабату він бачить корені всіх справ світу, і тоді він може виправити в корені, і тим самим відхиляється і скасовується лихий указ; і я згоден із пропозицією святого праведника з Ружина.
Розповів Ребе Магараш історію цієї справи: велика любов і особлива прихильність була між Ребе Цемах Цедеком і Ребе з Ружина. Одного разу сталася велика громадська справа, і Ребе Цемах Цедек послав знаменитого гаона-праведника рабі Іцхака-Айзика га-Леві до Ребе з Ружина, щоб порадитися про скасування лихого указу.
Коли рабі Іцхак-Айзик прийшов до праведника з Ружина, той прийняв його з сяйливим обличчям і, почувши про доручення, яке поклав на нього Ребе «Цемах Цедек», сказав: промовимо кілька розділів Тегілім, і відкриє Всевишній брами світла, і побачимо, що робити. У день Шабату, коли Ребе з Ружина говорив Тору за своїм звичаєм, — ось посередині він перервав мову і звелів, щоб усі хасиди, що були на тому зібранні, вийшли з кімнати, а йому наказав залишитися; і коли всі вийшли, сказав йому Ребе з Ружина: порада моя слушна — щоб послали двох посланців до столиці з такими доводами, і указ буде скасовано з допомогою Всевишнього, і ваш адмор теж згоден зі мною...[5]
Коли відійшов Ружинай, 3 хешвана 5611 року (9 жовтня 1850), був дуже дощовий день. О третій годині Цемах Цедек у Любавичах покликав служника, щоб той зробив йому кріа, хай омине нас таке, і велів принести йому його тфілін. Тоді не було жодних телеграфних повідомлень. Коли ребецн запитала його, що сталося, він сказав, що Ружинай відійшов, і вважав себе в жалобі.
Ребе
На роздаванні доларів 28 тішрея 5752 року (6 жовтня 1991) проходив тамім Мордехай га-Коген Фельдман із Сіднея і сказав Ребе, що в нього день народження 3 хешвана. Ребе дав йому додатковий долар, сказавши: «Хай буде в тебе рік успіху. Це день народження Ружинера. Хай Святий, благословенний Він, допоможе, щоб ти йшов його шляхами. Але щоб ти залишився хасидом Хабаду, а не [хасидом] Ружина»[6].
Родина та учні

- Його дід, рабі Аврагам га-Малах.
- Його сини
- Рабі Шалом-Йосеф Фрідман із Садгори.
- Рабі Аврагам-Яаков із Садгори (перший)
- Рабі Давид-Моше Фрідман із Чорткова
- Рабі Дов-Бер Фрідман із Леова
- Рабі Менахем-Нохум зі Штефанешт
- Рабі Мордехай-Шрага Фрідман із Гусятина
- Його доньки
- Гітл, дружина рабі Йосефа Мензона — їхні сини: рабі Леві-Іцхак з Озерян
- Хая-Малка, дружина адмора Іцхака Тверського, зі Сквири
- Лея, дружина рабі Давида Гальперіна — їхні сини: рабі Шалом із Ворослоя
- Мір'ям, дружина адмора Менахема-Мендла Гагера, з Вижниці
Також багато його нащадків нині належать до хасидів Хабаду.
Його вчення
Слова його Тори були опубліковані в багатьох книжках, а останнім часом усі його маамари, розпорошені по книжках і взяті з рукописів, було зібрано в книжці «Ірін кадішин га-шалем» і видано інститутом «Сіфтей цадікім».
Додаткова література
- «Толдот Іцхак-Айзик» (життєпис рабі Іцхака-Айзика з Гомеля), Кфар-Хабад, 5747, с. 111-116
- «Оцар сіпурей Хабад», частина 6
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Ірін кадішин», Ружин
- ^ Очевидно, через невдоволення, яке мали деякі праведники того покоління щодо Мітлер Ребе через його шлях розкривати всім навіть найпотаємніші й найпіднесеніші предмети в тайному вченні і хасидуті
- ^ З уст машпіа р. Шмуеля-Гронема; наводиться в «Решимот дварім» рава Єгуди Хітрика
- ^ «Решимат га-йоман», с. 404
- ^ «Ковец міхтавім» — промовляння Тегілім, с. 203
- ^ «Діврей Мошіах» 5752, частина 1, с. 375
Код особи: № 5377614700