Перший чартер

Перший «чартер» — перша організована поїздка до Ребе хасидів Хабаду в Країні. Поїздку організував рав Іцхак-Менахем-Мендл Ліс 5720 року (1959/1960).
Поїздка чартером була за зниженою ціною, близько половини звичайної ціни, і, зрозуміло, дешева ціна спонукала багатьох з анаш докласти великих зусиль і збирати гріш до гроша, щоб долучитися до цієї можливості.
Історія

5720 року (1959/1960) рав Ліс хотів поїхати до Ребе, але мав фінансові проблеми, тож висунув пропозицію організувати чартер для ста хасидів, які приїдуть на весь місяць тішрей до Ребе.
І справді, чартер коштував певну суму, і в літаку було сто одне місце. Рав Ліс поділив суму на сто, так що сто пасажирів покриють усі витрати на поїздку, а він, сто перший пасажир, поїде безкоштовно.
Ідея оформилася до свята Песах. Щоб анаш не побоювалися, що вкладають свої гроші марно[потрібне уточнення], рав Ліс звернувся до рава Ефраїма Вольфа і попросив його взяти чартер під свою опіку. Його прохання полягало лише в тому, щоб на оголошеннях красувалося ім'я рава Вольфа, що зніме побоювання анаш перед такою поїздкою.
Рав Вольф відмовився взяти під опіку організацію чартеру, і рав Ліс спробував звернутися до рава Ісраеля Лейбова, який був головою «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, але й він не погодився на його прохання. Лише після довгих умовлянь рав Лейбов погодився написати про це Ребе. Він надіслав Ребе докладний лист, у якому було сім різних тем, сьомою з яких була тема чартеру.
Через кілька днів було отримано відповідь Ребе на лист, але відповіді стосувалися лише шести перших тем, а не сьомої — чартеру. З огляду на це рав Лейбов відмовився взяти справу під свою опіку.
Не маючи іншого вибору, рав Ліс вирішив вийти з оголошенням до публіки без жодної опіки того чи іншого органу. Він опублікував про це в усіх ізраїльських газетах у Країні, і багато хто з анаш поспішив замовити місце в чартері.
Коли кількість записаних перевищила шістдесят осіб, рав Ліс вирішив надати справі більшої ваги й скликав організаційний комітет. До комітету входили рав Нахум Требнік, рав Айзік Красик і рав Лейбл Коген, і разом із ним їх було четверо в комітеті.
Реакція різних відомств
Розповідають[потрібне джерело], що коли рав Ліс прийшов до офісу авіакомпанії «Ель-Аль» і представив їм свої плани, службовці були приголомшені й не вірили, що йому вдасться організувати чартер до Сполучених Штатів.
Коли побачили, що справа серйозна і що все вдається організувати винятковим чином, це спонукало їх затвердити кілька видів пільг, і коли рав Ліс надіслав їм лист, у якому написав, що хасиди почуваються послами Землі Ізраїлю, які їдуть до провідника покоління, авіакомпанія «Ель-Аль» подарувала кожному пасажирові маленьку валізу з емблемою авіакомпанії «Ель-Аль», як личить і годиться послам держави.
Коли настав час іти до американського консульства, рав Ходаков надіслав лист, у якому повідомляв їм, що надіслав спеціального листа з проханням американському консулові в Ізраїлі, а крім того порадив скористатися послугами рабинів — громадян Сполучених Штатів, які перебували тоді у Святій Землі, рава Вайнберга і рава Голландера, хай живуть вони.
Насправді рав Ліс зумів зв'язатися з равом Вайнбергом і попросив його діяти в консульстві. Паралельно Ребе надіслав раву Вайнбергу телеграму з проханням відгукнутися на прохання й допомогти, наскільки він зможе, в улаштуванні справ у консульстві. І справді, рав Вайнберг усе влаштував, і коли прийшли отримувати дозволи, особливих проблем не було.
Підготовка до поїздки
Наступні тижні минули для хасидів у приготуваннях до цієї особливої поїздки. Приготування були як у матеріальному, так і в духовному. Фарбрейнгени з машпіїм вирізнялися вимогою до хасидів, які їдуть, належним чином підготуватися перед приїздом до Ребе.
День польоту

Коли настав довгоочікуваний день і літак «Британія» стояв готовий прийняти хасидів, в аеропорту Бен-Гуріон постало чудове видовище: тисячі хасидів Хабаду на чолі з машпіїм юрмилися в залах аеропорту, щоб провести хасидів, які їдуть до Ребе. Радісні танці прорвали всі огородження, і величезне хвилювання охопило всіх присутніх.
Пасажири чартеру
Серед пасажирів були (неповний список):
- Шнеур-Залман Гарелік
- Хаїм-Шауль Брук
- Нахум-Шмар'я Сасонкін
- Аврагам Паріз
- Нахум Требник
- Хаїм-Моше Альперович
- Ішваам Сегаль
- Аврагам Мейзліш
- Зуша Вілімовський
- Ефраїм-Єрахміель Гальперін
- Іцхак-Айзик Красик
- Шломо Майданчик
- Дов-Бер Левітін
- Моше-Агарон Тейхман
- Меїр-Цві Грузман
- Моше-Залман Камінецький
Знаки наближення від Ребе учасникам чартеру
З їхнім прибуттям 27 елула до 770 було велике хвилювання, так що на першій молитві Мінха з гостями не промовляли Таханун у міньяні Ребе. А після молитви Арвіт Ребе спустився до залу «внизу» і виголосив маамар, що починається словами «Леха амар лібі тощо».
Щойно група прибула, її втішили звісткою про особливий «єхідут» для гостей із Землі Ізраїлю.
Через велику кількість гостей вирішили розділити групу на дві, і кожній групі було присвячено цілу ніч для єхідуйот. Рав Ліс розділив групи, а себе залишив на другий день.
Розповідають, що наступного дня, коли він увійшов, Ребе встав на повний зріст. Рав Ліс промовив благословення «Шегехеяну», і Ребе відповів «Амен»! А потім продовжив: «Раве Ліс, величезне спасибі вам за втіху, яку ви принесли» (їдиш)!
Під час єхідуту, що тривав майже дві години, Ребе говорив з ним про всі ті питання, які ставили йому члени групи на єхідуті перед тим, як він увійшов.
І після єхідуту Ребе дав йому докладні вказівки до найменших подробиць щодо зворотної поїздки.
У Сімхат Тора Ребе звелів раву Лісу встати й роздати вірші «Ата гореета» членам групи, які приїхали чартером.
Перед їхнім від'їздом назад до аеропорту Ребе провів їх, а перед тим як вони поїхали, Ребе підкликав рава Ліса й передав йому кілька останніх вказівок щодо зворотного польоту.
Другий чартер
Після першого чартеру почали організовувати другий чартер, цього разу його організував офіційно й інституційно рав Ефраїм Вольф від імені єшиви «Томхей Тмімім» Лод, на місяць тішрей 5722 року (вересень–жовтень 1961).
Ребе написав спеціальний лист із вказівками для тих, хто їде на тішрей, і серед вказівок була вказівка поїхати до Огелю Ребе Раяца заради галахічного дозволу виїхати з Країни.
На чартер записалися десятки хасидів, він вилетів у місяці елул 5721 року (серпень–вересень 1961) через Францію і Лондон до Нью-Йорка.
Ребе виявив їм багато особливої уваги. Щойно вони прибули, оголосили, що в четвер, 26 елула, усі ввійдуть на єхідут.
На фарбрейнгені «Ідіть з миром» наприкінці місяця Ребе попросив гостей заспівати пісню з наспівів Землі Ізраїлю.
Відтоді рав Ефраїм Вольф організовував чартери впорядкованим чином.
Додаткова література
- Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 103, с. 38
- Збірник Комітету учнів-тмімім, Десять днів каяття 5771, с. 34
Зовнішні посилання
- Історична документація: хабадники в радісному танці дорогою до Ребе на сайті «Кікар га-Шабат» (посилання не працює)
- Перший чартер додаток до збірника підготовки до поїздки до Ребе, тішрей 5777 (жовтень–листопад 2016)
- «Ребе подивився на мене, і я почав тремтіти»

Рав Аврагам Мейзліш розповідає про перший чартерний рейс до Ребе