Перейти до вмісту

«Всевишній помститься за його кров»

Матеріал з Хабадпедії
Надгробок ребецн Хаї-Мушки, текст якого склав сам Ребе; у нижній частині надгробка згадано її сестру Шейну Горнштейн з написом «הי"ד»

«Всевишній помститься за його кров» (в абревіатурі: הי"ד) — єврейська формула прохання, яка з'являється як додаток після імені єврея, вбитого неєвреями за освячення Імені Всевишнього через те, що він єврей. Це прохання до Всевишнього, щоб Він учинив відплату над тими, хто довів його до загибелі. Багато хто має звичай додавати цей вираз після імен убитих під час погромів і заворушень, у Голокості, полеглих солдатів ЦАХАЛу і жертв терактів.

Джерело вислову

У Танаху прохання до Всевишнього помститися за пролиту кров рабів Його трапляється багато разів. Наприклад, у пісні «Гаазіну»: Мені помста і відплата на час, коли спіткнеться нога їхня, бо близький день їхнього лиха і поспішає уготоване для них»[1]. А також: «Коли нагострю Я блискучий меч Мій і візьме рука Моя правосуддя, помщуся Я ворогам Моїм і ненависникам Моїм віддам»[2] «Прославте, народи, народ Його, бо за кров рабів Своїх Він помститься, і помсту поверне ворогам Своїм, і спокутує землю Свою, народ Свій»[3]. У книзі Тегілім: «Б-же відплати, Г-споди, Б-же відплати, з'явися! Піднесися, Судде землі, віддай по заслугах гордовитим»[4].

У тексті молитви «Ав га-рахамім», встановленої для промовляння перед молитвою мусаф святого Шабату в пам'ять про вбитих під час погромів хрестових походів[5], згадується прохання до Всевишнього помститися за пролиту кров рабів Його:

וְיִנְקֹם נִקְמַת דַּם עֲבָדָיו הַשָּׁפוּךְ. כַּכָּתוּב בְּתוֹרַת מֹשֶׁה אִישׁ הָאֱלֹקִים: הַרְנִינוּ גוֹיִם עַמּוֹ כִּי דַם עֲבָדָיו יִקֹּם וְנָקָם יָשִׁיב לְצָרָיו וְכִפֶּר אַדְמָתוֹ עַמּוֹ: / Ве-їнком нікмат дам авадав га-шафух. Ка-катув бе-торат Моше іш га-Елокім: гарніну гоїм амо, кі дам авадав іком, ве-наком яшів ле-царав, ве-хіпер адмато амо. / І помститься Він за пролиту кров рабів Своїх, як написано в Торі Моше, чоловіка Б-жого: «Співайте, народи, народові Його, бо Він помститься за кров рабів Своїх, і поверне помсту ворогам Своїм, і спокутує землю Свою, народ Свій».[6] וְעַל יְדֵי עֲבָדֶיךָ הַנְּבִיאִים כָּתוּב לֵאמֹר: וְנִקֵּיתִי דָּמָם לֹא נִקֵּיתִי וַה' שֹׁכֵן בְּצִיּוֹן: / Ве-аль єдей авадеха га-невіїм катув лемор: ве-нікеті дамам ло нікеті, ва-Гашем шохен бе-Ціон. / І через рабів Твоїх, пророків, написано так: «І очищу Я кров їхню, яку не очистив, і Г-сподь перебуває на Сіоні».[7] וּבְכִתְבֵי הַקֹּדֶשׁ נֶאֱמַר: לָמָּה יֹאמְרוּ הַגּוֹיִם אַיֵּה אֱ-לֹהֵיהֶם, יִוָּדַע בַּגּוֹיִם לְעֵינֵינוּ נִקְמַת דַּם עֲבָדֶיךָ הַשָּׁפוּךְ: / У-ве-хітвей га-кодеш неемар: лама йомру га-гоїм айє Елокейгем, ївада ба-гоїм ле-ейнейну нікмат дам авадеха га-шафух. / І в Святих Писаннях сказано: «Навіщо говорити народам: де їхній Б-г? Хай стане відома серед народів перед нашими очима помста за пролиту кров рабів Твоїх».[8] וְאוֹמֵר, כִּי דוֹרֵשׁ דָּמִים אוֹתָם זָכָר לא שָׁכַח צַעֲקַת עֲנָוִים: / Ве-омер: кі дореш дамім отам захар, ло шахах цаакат анавім. / І сказано: «Бо Той, Хто стягує за кров, пам'ятає їх, не забув Він волання смиренних».[9] וְאוֹמֵר, יָדִין בַּגּוֹיִם מָלֵא גְוִיּוֹת מָחַץ רֹאשׁ עַל אֶרֶץ רַבָּה. מִנַּחַל בַּדֶּרֶךְ יִשְׁתֶּה עַל כֵּן יָרִים רֹאשׁ: / Ве-омер: ядін ба-гоїм мале гвійот, махац рош аль ерец раба. Мі-нахаль ба-дерех їште, аль кен ярім рош. / І сказано: «Учинить Він суд над народами, наповнить землю трупами, розтрощить голову над землею широкою. З потоку в дорозі питиме, тому підніме голову».[10]

Також у молитві «Авіну малкейну», що її промовляють у Грізні дні та в дні постів, просять:

אָבִינוּ מַלְכֵּנוּ נְקוֹם נִקְמַת דַּם עֲבָדֶיךָ הַשָׁפוּךְ. / Авіну малкейну, нком нікмат дам авадеха га-шафух. / Батьку наш, Царю наш, помстися за пролиту кров рабів Твоїх.

Використання виразу

Вираз «Всевишній помститься за його кров» використовують для увічнення пам'яті на надгробках святих, у присвятах у книжках і в синагогах, а також в усному й письмовому мовленні. Вираз трапляється починаючи з початку періоду ахаронім, зокрема в абревіатурі, що вказує на те, що вираз уже тоді був поширений.

Рабі Агарон-Берахья з Модени, рабин і каббаліст італійського єврейства, у своїй книзі «Маавар Ябок» пише, що душі вбитого є користь від того, що про нього кажуть «Всевишній помститься за його кров»: «І приносять убитому задоволення, коли згадують його, кажучи: Всевишній помститься за його кров.»[11].

Головний військовий рабин, рав Шломо Горен, дійшов висновку, що вираз можна використовувати і щодо солдата ЦАХАЛу, який загинув помилково від вогню своїх військ, оскільки і він є жертвою війни[12].

У «Шулхан арух» сказано: «Якщо євреї знайшли вбитого, ховають його так, як знайшли, без саванів, і не знімають з нього навіть взуття»[13]; з цієї причини солдатів, які загинули в бою, і вбитих ховають у їхньому одязі та взутті, без тагари, щоб поховати і кров загиблого, аби вона не пропала під час омивання, і щоб пробудити відплату Всевишнього.

У словах Ребе

Ребе додає святим рукописом слова «הי"ד»[14]

Ребе писав про святих Голокосту і загалом: «Відомий звичай переважної більшості синів нашого народу, і, звісно, я серед них: коли згадують святих, тобто усіх синів Ізраїлю, які загинули в концтаборах і гетто, додають — „Всевишній помститься за їхню кров“. І, на противагу тощо, на найнижчому краю, коли згадують Гітлера та його поплічників, додають — „хай зітреться ім'я їхнє“. А пояснення сказаного вище: кожен єврей, убитий за те, що він єврей, буде названий святим, і ми впевнені, що Всевишній помститься за його кров, а ім'я вбивці зітреться[15].

У зв'язку з пам'ятною книгою «Довев сіфтей єшеним», що вийшла в 5731 році (1970/1971) в пам'ять про солдата ЦАХАЛу Дова Етінгера, хай помститься Всевишній за його кров, убитого в Хевронських горах, Ребе написав, що «Всевишній помститься за його кров» пишуть про того, хто поліг за освячення Імені Всевишнього. Це настільки піднесений і святий титул, що потребує розгляду, чи є потреба додавати до нього інші титули[16].

Після відходу з життя ребецн Хаї-Мушки Ребе сам написав текст надгробка. У цьому тексті він згадав сестру ребецн, ребецн Шейну, хай помститься Всевишній за її кров. Процес написання тексту був ретельним: секретар надрукував текст, підготовлений Ребе, і подав його на коректуру, і Ребе знову виділив кілька слів, зокрема і слово «הי"ד».

Справа Юдкіна

У війні «Залізні мечі» загинув хабадський солдат тамім Ісраель Юдкін, хай помститься Всевишній за його кров, і Міністерство оборони відмовилося вигравіювати «הי"ד» на його надгробку на військовому кладовищі на горі Герцля в Єрусалимі. Його родина розпочала боротьбу в ЗМІ та в Кнесеті, щоб їм дозволили додати «הי"ד». Депутати Кнесету і міністри закликали дозволити додати «הי"ד»[17]. А в місяці сівані 5784 року (червень–липень 2024) у першому читанні було ухвалено закон, що дозволяє додавати «הי"ד» на надгробках на військових кладовищах, тоді як від імені міністра оборони надійшло повідомлення, що прохання родини буде розглянуто повторно.

Рада з увічнення пам'яті солдата провела голосування і вирішила дозволити додавання «הי"ד» або «ז"ל» на надгробках на військових кладовищах. Міністр оборони Йоав Галант прийняв рекомендацію Громадської ради з увічнення пам'яті солдата щодо додавання напису «Всевишній помститься за його кров». Згодом на надгробку хабадського солдата було вигравіювано слова «הי"ד» — уперше в історії Держави Ізраїль. Завдяки цій боротьбі літери «הי"ד» зможуть бути додані на всі надгробки полеглих від часу заснування держави.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Дварім, 32:35.
  2. ^ Дварім, 32:41.
  3. ^ Дварім, 32:43.
  4. ^ Тегілім, 94:1–2.
  5. ^ У 4856 році.
  6. ^ Дварім, 32:43.
  7. ^ Йоель, 4:21.
  8. ^ Тегілім, 79:10.
  9. ^ Тегілім, 9:13.
  10. ^ Тегілім, 110:6–7.
  11. ^ Розділ «Сфат емет», глава 10.
  12. ^ «Шеелот у-тшувот Мешів мілхама», частина 3, розділ 2.
  13. ^ «Шулхан арух», Йоре деа, 364:4. А в Шаха: щоб викликати гнів і помститися.
  14. ^ קישור לשבועון בית משיח 1415.
  15. ^ Лист депутатці Кнесету Хайці Гроссман щодо загиблих у Голокості, «Лікутей сіхот», том 21, с. 397. Див. також «Гітваадуйот» 5751, том 1, с. 120.
  16. ^ Лист від Рош ходеш тевета 5731 (грудень 1970 – січень 1971). «Ігрот кодеш», том 27, с. 59–60. «Потребує розгляду, чи слід множити титули після згадки „הי"ד“, що вказує, що він поліг за освячення Імені Всевишнього».
  17. ^ Міністерка Струк: дозволити родині Юдкін написати «הי"ד» на його надгробку

Повідомити про помилку на цій сторінці