Перейти до вмісту

Юдея і Самарія

Матеріал з Хабадпедії

Юдея і Самарія — це назва трьох областей Землі Ізраїлю — Юдеї, Самарії та Біньяміна, — що розташовані на сході й у центрі Землі Ізраїлю і були звільнені в Шестиденній війні.

Походження назви

Території Юдеї і Біньяміна охоплюють території колін Єгуди і Біньяміна, що становили Юдейське царство. В області Самарії було місто Шомрон, що слугувало столицею Ізраїльського царства від днів царя Омрі і до руйнування Ізраїльського царства та вигнання десяти колін до Ашуру, і від нього походить назва «Шомрон» як загальна назва області навколо цього міста.

З роками назва «Біньямін» відпала, і весь район називають Юдеєю і Самарією.

Історія

Після смерті царя Шломо більшість колін Ізраїлю повстали проти його сина Рехавама, який зацарював замість нього, і Ізраїльське царство розкололося надвоє — на Ізраїльське царство і Юдейське царство.

Коліна Єгуди і Біньяміна прийняли над собою царювання Рехавама і заснували Юдейське царство, столицею якого був Єрусалим. Основна частина царства перебувала на територіях, відомих сьогодні як території Юдеї і Біньяміна.

За часів Другого Храму на території коліна Єгуди владарювало Перське царство, але воно запровадило там самостійне єврейське правління. Під час грецького завоювання Землі Ізраїлю сини Єгуди на чолі з Матітьягу, первосвящеником, підняли повстання проти греків, яке привело до ханукального дива.

Від руйнування Другого Храму і до 5708 року в цьому районі існувало кілька єврейських поселень, зокрема в Хевроні і в районі Єрусалима.

Після створення Держави Ізраїль

Під час Війни 5708 року (1947/1948) більшість частин Землі Ізраїлю було звільнено з рук арабів, окрім Юдеї і Самарії та Старого Єрусалима, які перебували під владою Йорданії, і сектора Гази, що перебував під владою Єгипту.

У Шестиденній війні ці території були звільнені Армією оборони Ізраїлю, однак уряд Ізраїлю не поширив на них суверенітет.

Єврейське заселення

Від часу Шестиденної війни постало питання про долю цих територій. Від часу Шестиденної війни на цих територіях було засновано багато єврейських поселень, а з іншого боку, частину територій було повернуто арабам урядами Ізраїлю.

Після Шестиденної війни уряди Ізраїлю обмежили будівництво єврейських поселень лише певними районами Юдеї і Самарії. Але після приходу Менахема Бегіна до влади в 5737 році уряд почав будувати поселення по всій Юдеї і Самарії.

Основну частину справи заселення Юдеї і Самарії здійснив рух «Гуш Емуним», і станом на 5776 рік у Юдеї і Самарії живуть близько 800 000 євреїв[1].

Ставлення Ребе до заселення

Ребе вів наполегливу боротьбу проти передачі територій урядом і навіть проти розмов у цьому напрямі, однак, на відміну від інших кіл, його думка щодо заселення цих територій у нинішньому становищі була непростою.

Уряд Ребе закликав заселити всі території Землі Ізраїлю, не зважаючи на тиск народів світу, оскільки це робиться за дорученням Святого, благословенний Він. Водночас Ребе наголошував, що будівництво поселень має вестися тихо, щоб не спричиняти посилення тиску. Ребе порівнював будівництво в Юдеї і Самарії зі спорудженням ядерного реактора, який будувався без публічних заяв і тому не спричинив тиску[2].

Ребе багато разів заохочував заселення Юдеї і Самарії.

Багато хто з керівників заселення Юдеї і Самарії підтримував постійний зв'язок із Ребе.

Хабадське заселення

У 5741 році депутатка Кнесету Геула Коген звернулася до Ребе з проханням вказати хасидам оселитися на територіях Юдеї і Самарії.

Ребе відповів їй, що, оскільки дух правління в Землі Ізраїлю — це дух поступок і відступів, то й заселення не буде довговічним, і тому він не хоче давати такої вказівки[3].

Хабадське поселення в Хевроні

У 5728 році заступник глави уряду Ігаль Алон звернувся до Ребе з проханням заснувати хабадське поселення в Хевроні.

Ребе відповів йому, що, попри те що Хабад має володіння в Хевроні, зрештою їх поселять не в самому Хевроні, а поза ним, і тому він цього не бажає[4].

Іншого разу Аріель Шарон виступив з ініціативою заснувати хабадське поселення в самому Хевроні, поруч із Бейт Романо, але Ребе сказав, що не хоче засновувати хабадське поселення в Хевроні, оскільки зрештою їх звідти виселять[5].

Цілісність Землі Ізраїлю

Основна стаття – Шлемут га-арец

Ребе багато разів наголошував, що наше право на території Юдеї і Самарії — це право за обітницею Святого, благословенний Він, нашим праотцям[6], і відкидав твердження, ніби їхня передача в руки арабів принесе мир.

Ребе говорив, що передача цих територій у руки арабів призведе до смертельної небезпеки для мільйонів євреїв, і цитував закон у розділі 329 «Шулхан аруху», з якого випливає, що не можна віддавати прикордонні території в руки ворога.

Угода Осло

Основна стаття – Угоди в Осло

У 5753 році уряд Ізраїлю на чолі з Іцхаком Рабіном підписав угоду з терористичною організацією ОВП, у якій погодився на створення автономії для арабів Юдеї і Самарії.

У межах угоди території Юдеї і Самарії було поділено на три категорії:

  • Зона A: території під цивільним контролем і контролем безпеки Палестинської адміністрації.
  • Зона B: території під цивільним контролем Палестинської адміністрації і контролем безпеки Держави Ізраїль.
  • Зона C: території під цивільним контролем і контролем безпеки Держави Ізраїль.

Діяльність Хабаду

У багатьох поселеннях Юдеї і Самарії є Бейт Хабади, що працюють із населенням і з солдатами ЦАХАЛу, які служать у цьому районі.

Бейт Хабади в Юдеї і Самарії об'єднані в Об'єднання Бейт Хабадів в Юдеї, Самарії та Газі.

Під час оголошення назв країн на банкеті Всесвітнього з'їзду шлухім шлухім у Юдеї і Самарії оголошуються окремо, щоб висловити солідарність із заселенням Юдеї і Самарії.

Громади Хабаду

У Юдеї і Самарії існує кілька хабадських громад:

  • Ітамар — в Ітамарі кілька хабадських закладів: єшива, талмуд-тора і дитячі садки. Крім того, в Ітамарі збудовано копію 770 — Всесвітнього центру Хабаду.
  • Бейтар-Іліт — громада, що налічує близько 800 родин, і це найбільша хабадська громада в Юдеї і Самарії. У Бейтар-Іліті діють дитячі садки, дві талмуд-тори, дві початкові школи для дівчат, середня школа, єшива і кілька синагог.
  • Іцгар — громада, що налічує близько 30 родин. В аванпості Міцпе-Іцгар, що належить до поселення, діє єшива «Томхей Тмімім». Крім того, в поселенні діє єшива «Од Йосеф хай» на чолі з равом Іцхаком Гінзбургом, яка ведеться в хасидському дусі.
  • Іммануель — громада, що налічує близько 100 родин. В Іммануелі діють дитячі садки, талмуд-тора, школа для дівчат і єшива.
  • Нахліель — громада, що налічує кілька десятків родин. У поселенні в минулому діяла єшива.

Хабад-Іліт

Основна стаття – Хабад-Іліт

У 5756 році «Цеірей Агудат Хабад» за підтримки уряду виступили з ініціативою заснувати хабадське поселення в Самарії, поруч із поселенням Алей-Загав, під назвою Хабад-Іліт.

Місто спланувала компанія «Гарей Загав», і його будівництво почалося в 5759 році.

Слідом за початком другої інтифади в 5761 році «Цеірей Агудат Хабад» залишили цей проєкт. Каркаси збудованих будинків слугують сьогодні тренувальним табором ЦАХАЛу.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ З них близько 400 000 у Східному Єрусалимі
  2. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Лех леха» 5738 року (1977/1978)
  3. ^ Лист було опубліковано за лічені тижні до вигнання євреїв із Гуш-Катіфа
  4. ^ Зі слів консула Ізраїлю у єврейських справах у Нью-Йорку Цві Каспі, який передав прохання Ребе
  5. ^ Те, що справді здійснилося в Хевронській угоді в 5758 році.
  6. ^ Берешит 12, 7. 26, 3. 28, 13.

Повідомити про помилку на цій сторінці