Ейлат
| Ейлат | |
|---|---|
Шаліах рав Гехт і мер Ейлата | |
| Місто | Ейлат |
| Країна | Ерец-Ісраель |
| Установи | Дитячі садки, школа Хабаду, єшива «Томхей Тмімім» |
| Кількість шлухім | 10 |
| Див. також | |
| Особистості в Ейлаті | |

Ейлат — місто в Південному окрузі Ізраїлю, портове й туристичне місто. У далекому минулому називався Еціон-Гевер або Умм-Рашраш. Від моменту його взяття в 5709 році (1948/1949) слугував військовим табором, був заснований як цивільне поселення в 5712 році (1951/1952) і проголошений містом у 5719 році (1958/1959). Ейлат сусідить із Табою, що перебуває під контролем Єгипту, і з Акабою, що перебуває під контролем Йорданії; він четвертий за розміром муніципальної території в Ізраїлі й найпівденніший у Державі Ізраїль.
На 5785 рік у місті проживає близько 60 000 мешканців.
У місяці хешван 5772 року (жовтень–листопад 2011) муніципалітет Ейлата затвердив будівництво площі під назвою «Хабад» на перетині бульвару «Аргаман» і дороги «Йотам»[1]; площу було збудовано й відкрито.
Шліхут в Ейлаті почався з ініціативи Ребе, силами шаліаха Ребе рава Ісраеля Гліценштейна, який діяв в Ейлаті починаючи з 5736 року (1975/1976). Сьогодні головний шаліах — рав Йосеф Гехт, і разом із ним у шліхуті діють директори Бейт Хабадів і директори закладів Хабаду. В Ейлаті є чудові будівлі Бейт Хабадів, а також єшива, талмуд-тора, школа й дитячі садки.
Протягом років Ребе надсилав шлухім в Ейлаті особливі вказівки щодо розвитку шліхуту й закладів, а також з питань, що безпосередньо стосуються характеру цього місця і відкриття закладів.
Початок шліхуту
У 5736 році (1975/1976) на рідкісному єхідуті Ребе висловив перед равом Ісраелем Гліценштейном своє бажання послати його до Ейлата. Ребе ставився до цього шліхуту як до прориву для інституту шліхуту у Святій Землі і цікавився кожним кроком, аж до найдрібніших подробиць. Емоційна близькість до цього шліхуту підтверджується тим фактом, що Ребе подбав про те, щоб щомісяця давати символічну зарплату шаліаху раву Гліценштейну. У період, коли рав Гліценштейн прибув до Ейлата, у місті було лише шість-сім синагог і дуже мало кошерних продуктів. Бейт-мідрашів не було, не було й постійних уроків Тори. Одна стара й занедбана міква. Лише близько тридцяти-сорока родин дотримувалися чистоти сімейного життя як належить, а рівень релігійної освіти був украй низьким. І в цих умовах і перед цими викликами мав діяти рав Гліценштейн.
Наприкінці місяця елул 5739 року (серпень–вересень 1979) відбувалися вибори рабина міста Ейлат, і тоді рав Гліценштейн побачив можливість привести до міста хабадського рабина. Після багатьох зусиль і енергійної діяльності та з допомогою керівників Хабаду в Країні — рава Шломо Майданчика, рава Зуші Вілімовського і рава Ефраїма Вольфа — йому вдалося домогтися приїзду рава Йосефа Гехта до Ейлата і його обрання рабином міста. На момент призначення рав Гехт був наймолодшим міським рабином у Країні.
Першим питанням, про яке подбав рав Гехт, була чистота сімейного життя. У місті панувало нестерпне становище з однією застарілою й непривабливою міквою. Після багатьох битв і труднощів вдалося отримати бюджет на будівництво нової мікви, чудової й приємної для ока. На церемонію закладання наріжного каменя Ребе надіслав телеграму, а потім навіть чудесним чином зробив так, що в місті пішов дощ для її наповнення.
У 5746 році (1985/1986) на прохання рава Гліценштейна і за енергійного заохочення Ребе прибув рав Шимон Айзенбах разом зі своєю родиною. За вказівкою Ребе він почав у 5752 році (1991/1992) займатися створенням закладів Хабаду в місті, і в 5753 році (1992/1993) заснував школу, а потім також дитячі садки.
З роками виникли теплі зв'язки між шлухім і багатьма мешканцями міста, які почали вести єврейський спосіб життя; було відкрито багато синагог, і уроки Тори заповнюють кожен куточок міста.
Ресурси й особлива діяльність спрямовані на сотні тисяч туристів, що відвідують місто щороку.
Діяльністю в районі готелів у минулому керував рав Єхіель Коцер. В усіх готелях міста є синагоги, які обслуговують хасиди Хабаду, що вносять туди єврейську атмосферу з хасидським ароматом.
Шлухім Ребе сьогодні


- Рав Йосеф Гехт — головний рабин Ейлата.
- Рав Шимон-Бен-Ціон Айзенбах — шаліах Ребе в Ейлаті, рабин кварталу Шахамон і голова закладів Хабаду.
- Рав Шмуель-Менахем Кляйн — директор центрального Бейт Хабаду.
- Рав Єгуда Тейхтель — директор Бейт Хабаду в кварталі Рова 9.
- Рав Узіягу Каплон — директор дитячих садків Хабаду і письменник.
- Рав Леві Гехт — директор Бейт Хабаду в кварталі Шахамон.
- Рав Рафаель-Дов Фрідман — директор Бейт Хабаду Хабаду в готелях.
- Рав Шнеур-Залман Бакші — керівник діяльності для молоді.
- Рав Мендл Слонім — директор Бейт Хабаду для франкомовних.
- Рав Асі Фішман — директор Бейт Хабаду в кампусі.
Бейт Хабади Ейлата
Центральний Бейт Хабад

У 5748 році (1987/1988) Хабад в Ейлаті отримав ділянку, щоб збудувати на ній Бейт Хабад. Одразу після цього почалося будівництво центрального Бейт Хабаду в Ейлаті, яке завершилося влітку 5754 року (1993/1994).
З роками діяльність розширилася, і місце стало надто тісним, щоб умістити велику діяльність. За допомогою щедрих жертводавців і з допомогою муніципалітету Ейлата площу Бейт Хабаду було розширено, і до будівлі було додано ще один поверх.
У будівлі на вулиці Родед, 6, ведеться розгалужена діяльність у найрізноманітніших сферах:
- Офіси Бейт Хабаду
- Центральна синагога Хабаду Ейлата
- Бібліотека Тори для дітей
- «Бейт тавшиль», що щодня роздає гарячі порції нужденним
- Зала заходів і урочистостей
Діяльністю в будівлі керує директор Бейт Хабаду рав Менді Кляйн.
Крім того, рав Кляйн привозить групи бахурім допомагати в діяльності в місті.
Бейт Хабад Шахамон
У 5760-ті роки почалося будівництво кварталу Шахамон, у якому сьогодні (5783) проживають тисячі родин. У ході розвитку кварталу до тисяч житлових одиниць виникла потреба створити в ньому Бейт Хабади. І справді, завдяки енергійній діяльності рабина міста і голови закладів рава Гехта за сприяння муніципалітету Ейлата і фонду «Сафра» у 5770 році (2009/2010) у нижній частині кварталу було збудовано чудовий Бейт Хабад Хабаду.
У церемонії відкриття брали участь керівники міста та його почесні мешканці, головні рабини Ізраїлю, міністр у справах релігії, депутати Кнесету і сотні мешканців міста.
У будівлі Бейт Хабаду Шахамон ведеться розгалужена діяльність у найрізноманітніших сферах:
- Синагога, у якій відбуваються міньяни й численні уроки Тори.
- Зала урочистостей
- Бібліотека
- Міква
Діяльністю в будівлі керує директор Бейт Хабаду Шахамон рав Леві Гехт.
Синагога Хабаду «Мішкан Моше»
У 5776 році (2015/2016) рабин міста рав Гехт заснував ще один Бейт Хабад — у кварталі Рова 9 міста. Цей Бейт Хабад розташований у чудовій будівлі незвичайної форми і називається «Мішкан Моше» на честь мецената р. Моше Мірелашвілі. Будівлю було збудовано за сприяння муніципалітету Ейлата і завдяки щедрій пожертві меценатів р. Міхаеля і його сина р. Іцхака Мірелашвілі.
На цьому етапі будівля включає чудову залу синагоги, а на другому етапі буде збудовано залу урочистостей, бібліотеку і мікву. Діяльністю в будівлі керує шаліах рав Єгуда Тейхтель.
Заклади Хабаду Ейлата

Талмуд-тора
Талмуд-тору заснував шаліах рав Йосеф Гехт, і вона призначена для дітей анашу і наближених, які зміцнюються в дотриманні заповідей і хочуть, щоб їхні діти навчалися за зразком талмуд-тори «в чистоті святості»[2].
У 5786 році (2025/2026) її було закрито, і вона перейшла до школи ребецн Айзенбах.
Школа

Школа Хабаду Ейлата існує вже десятки років, і в ній окремо навчаються хлопчики й дівчатка. Школу було створено в рамках мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», вона перейшла до «Ор Авнер», повернулася до мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» і сьогодні діє під керівництвом ребецн Айзенбах.
Дитячі садки
У 5750 році (1989/1990) у місті було відкрито перший хабадський дитячий садок.
Відділ освіти муніципалітету виділив садку будівлю, яка відповідала потребам роботи садка й дітей, що в ньому перебувають. Успішне виховання в дитячому садку Хабаду викликало інтерес і захоплення серед мешканців, і наступного навчального року було відкрито ще один садок.
З роками було відкрито додаткові обов'язкові й передобов'язкові дитячі садки, і сьогодні в Ейлаті сім дитячих садків Хабаду.
Єшива Хабаду
Основна стаття – Єшива «Томхей Тмімім» Ейлат
Починаючи з 5764 року (2003/2004) у місті діє єшива для баалей тшува. Сьогодні єшивою керує рав Менахем Арбов. В єшиві навчаються десятки баалей тшува з-поміж мешканців міста та його гостей.
Рідкісне ставлення з боку Ребе
Другий Йом-тов
Під час трапези ночі другого Йом-тову свята Сукот 5729 року (7 жовтня 1968)[3] Ребе торкнувся нових поселень у Землі Ізраїлю, «які завойовані тепер», і тих місць, які не існували в той час, коли освячували місяць за спостереженням, — у яких, здавалося б, треба святкувати два дні Йом-тову. З духу сказаного було видно, що Ребе спирається на слова Рогачовського гаона, автора «Цафнат паанеах», у респонсах «Цафнат паанеах»[4].
Перший шаліах в Ейлаті рав Ісраель-Цві Гліценштейн почув ясні слова від Ребе в Ісру хаг Шавуот 5736 року (6 червня 1976). Через деякий час він записав сказане[5]:
У відповідь на твоє запитання, чи маєш ти дотримуватися двох днів Йом-тову в Ейлаті: оскільки, як ти вказуєш у своєму листі, ти запитав думки двох рабинів — галахічних авторитетів, і вони вказали тобі дотримуватися двох днів, — послухайся їх.
Загалом питання двох днів Йом-тову не пов'язане з питанням, чи входить місце в межі Землі Ізраїлю чи вважається діаспорою, а залежить від питання, чи доходили туди посланці [яких посилав бейт-дін повідомити, якого дня освятили місяць (див. Рош га-Шана, розділ 1, мішна 3)] чи ні, і якщо посланці не доходили до того місця, у ньому слід дотримуватися двох днів Йом-тову. І оскільки до Ейлата посланці не доходили, там слід дотримуватися двох днів Йом-тову.
Однак оскільки є ті, хто вважає, що Ейлат входить у межі Землі Ізраїлю, хоча насправді він не вважається Землею Ізраїлю, — дотримуйся там двох днів Йом-тову, але за умови: 1) щоб це було не від мого імені. 2) І щоб це було таємно, оскільки немає потреби муляти очі.
А якщо тебе «спіймають» [на тому, що ти дотримуєшся двох днів Йом-тову], не кажи їм, що Ейлат вважається діаспорою (не розповідай їм такого — Земля Ізраїлю чи діаспора, а) поясни, що ти спираєшся на постанову, що в місцях, куди не доходили посланці, треба дотримуватися двох днів Йом-тову.
Ще Ребе зазначив серед іншого:
Я не хочу називати його ім'я, [але] був рабин, гаон, який зчинив «тумл» [зчинив бурю] щодо Тель-Авіва та околиць Тель-Авіва — що там треба дотримуватися двох днів Йом-тову, оскільки посланці туди не доходили, у нові поселення... Свого часу він зчинив бурю, і її зам'яли; якщо є місце біля Єрусалима, куди посланці не доходили, там треба дотримуватися двох днів Йом-тову
.
Ребе додав потім, що «не знає, чому сьогодні рабини сидять і мовчать, можливо, вони бояться чвар...».
Також, коли кілька років потому рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі, рабин Кфар-Хабада, був на єхідуті, він запитав Ребе і запропонував опублікувати думку Ребе з цього питання, і Ребе вказав йому не здіймати з цього галасу[6].
Крім того, коли мешканець діаспори запитав Ребе у зв'язку зі своїм бажанням відвідати Землю Ізраїлю, Ребе дав йому різні вказівки і серед них зазначив[7]:
Не перебувати там тридцять днів поспіль (можна переривати тим часом відвідуванням Ейлата тощо — який поза межами Святої Землі).
Тобто оскільки не слід виїжджати із Землі Ізраїлю до діаспори, а в того, хто прожив тридцять днів поспіль у Землі Ізраїлю, виникне «питання», чи зможе він виїхати назад до діаспори, — тому слід від початку уникати того, щоб перебувати тридцять днів поспіль у Землі Ізраїлю, і це — шляхом перебування тим часом в Ейлаті.
Також у 5745 році (1984/1985), коли Ребе надіслав телеграму до закладання наріжного каменя мікви в місті Ейлат[8], він не згадав Святу Землю.
Ставлення Ребе до шліхуту в Ейлаті
Протягом років Ейлат удостоювався особливого ставлення з боку Ребе.
У 5751 році (1990/1991) рав Гехт привів на роздавання доларів у Ребе пана Агарона Декеля, голову Об'єднання готелів Ейлата в той період. Коли пан Декель проходив перед Ребе, він попросив благословення на процвітання й розвиток міста Ейлат; Ребе сказав йому: «Великого успіху в усіх справах Ейлата. Це приморське місто, тобто воно перебуває у зв'язку з усім світом, тому треба використовувати цей зв'язок, щоб поширювати все вчення Ізраїлю в будь-якому місці світу, куди можна дійти».
У такому самому стилі висловився Ребе і коли одного разу повз Ребе проходив батько рава Гехта. Ребе звернувся до його батька і сказав йому: «Ваш син перебуває в місці, де море й суходіл перебувають разом, і тому там можна робити великі й дивовижні справи і перевертати світи».
Іншого разу мер міста пройшов у Ребе, представив плани будівництва Бейт Хабаду і попросив благословення. Ребе сказав йому: «Ти, звичайно, знаєш, що Ейлат пов'язаний із царем Шломо, і ти, мер міста, маєш подбати, щоб усе місто відповідало волі царя Шломо. І особливо, — сказав Ребе, — що там є берег, і порт, і всі добрі речі».
В адарі 5751 року (1990/1991) шаліах рав Шимон Айзенбах поїхав до Ребе і показав йому зразки з рубрики «А бісл їдишкайт» — щотижневої рубрики, яку він писав у місцевій газеті міста. Рубрика розповідала про поняття юдаїзму і хасидизму Хабад. Коли Ребе побачив зразки, він вказав переплести їх у книгу й поширювати. 20 менахем-ава 5752 року (19 серпня 1992) рав Айзенбах випустив книгу у виданні Бейт Хабаду Ейлата.
Відмова від створення хабадського містечка
У 5740 році (1979/1980) унаслідок значного розширення світу шліхуту пан Елімелех Ланднер, який був директором Центру релігійної освіти в Ізраїлі, звернувся до Ребе з пропозицією заснувати в місті хабадське містечко. У відповідь Ребе написав йому, що для створення хабадського містечка є низка труднощів, наприклад віддаленість місця, джерела заробітку тощо. І в усякому разі, це слід обговорювати лише після відповідного випробувального періоду діяльності активістів Хабаду в Ейлаті. Ребе додав до листа подив: чому думають заснувати хабадське містечко в місті, тоді як в інших містах його немає.
Зовнішні посилання
- На сайт єшиви Хабаду Ейлата
- Бейт Хабад Ейлата, огляд із щотижневика «Бейт Мошіах»
- Рішон ле-Ціон рав Іцхак Йосеф гостює в Бейт Хабаді Ейлата
17 адара 5774 (17.02.2014) - «Зв'язок Ребе з Ейлатом був особливим і винятковим» • Спеціальне відео

- Тшура, що розглядає ставлення Ребе до Ейлата
- «Бі-шліхут га-Мелех» — тшура, вказівки Ребе шаліаху раву Ісраелю Гліценштейну
| Південний округ | ||
|---|---|---|
| Округи | Ашкелонський підокруг • Беер-Шевський підокруг | |
| Міста | Офаким • Ейлат • Ашдод • Ашкелон • Беер-Шева • Дімона • Нетівот • Арад • Кір'ят-Гат • Кір'ят-Малахі • Рахат • Сдерот | |
| Місцеві ради | Хура • Єрухам • Кусейфа • Легавім • Лакія • Метар • Міцпе-Рамон • Омер • Арара-ба-Негев • Сегев-Шалом • Тель-Шева | |
| Регіональні ради | Ешколь • Беер-Товія • Бней-Шимон • Центральна Арава • Хевель-Ейлот • Хоф-Ашкелон • Йоав • Лахіш • Мерхавім • Неве-Мідбар • Рамат-га-Негев • Сдот-Негев • Шаар-га-Негев • Шафір • Тамар | |
| Міста, що вручили Ребе ключ від міста | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Муніципалітет Ейлата відкриє «площу Хабаду» — повідомлення на
- ^ Талмуд-тора Ейлата на сайті «Цеірей Хабад»
- ^ Див. докладно в «Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 262–263
- ^ «Ерец га-кодеш» 5725, розділ 51, 117, 1
- ^ Тшура 9 тамуза 5774 (7 липня 2014), с. 33; також сказане було частково наведено в «Га-Мелех бі-мсібо», т. 2, с. 260
- ^ На полях книги «Га-Мелех бі-мсібо», т. 2, с. 260
- ^ «Ме-оцар га-мелех», т. 2, с. 126
- ^ «Лікутей сіхот», т. 26, с. 399
