Кір'ят-Шмона
Кір'я́т-Шмона́ — найпівнічніше місто в Ізраїлі. Слугує районним центром для навколишніх поселень у сфері охорони здоров'я, промисловості, зайнятості й торгівлі. Станом на 5785 рік у місті налічується близько 25 000 мешканців.
У місті існує невелика хабадська громада приблизно з 50 родин, на чолі якої стоїть шаліах Ребе в місті рав Ігаль Ціпорі.
Історія
6 тевета 5710 року (26 грудня 1949) було засновано маабару Кір'ят-Шмона на руїнах арабського села аль-Халіса, покинутого в ході Війни за незалежність.
Перша група поселенців тут була з числа вихідців з Ємену, і вони спершу назвали це напівсільськогосподарське поселення «Кір'ят-Йосеф» на честь Йосефа Трумпельдора, а згодом назву поселення було змінено на «Кір'ят-Шмона» на пам'ять про вісьмох захисників поселення «Тель-Хай» (і Йосефа Трумпельдора на чолі з ними), які загинули в 5680 році (1919/1920) під час оборони поселення.
З продовженням хвиль алії сюди направляли поселенців з Румунії, Угорщини та Іраку, а потім і з Індії, Ірану та Курдистану. Багато репатріантів займалися осушенням земель району, розвитком долини Хула і будівництвом житлових будинків.
Усього за десять років населення поселення зросло до 15 000 мешканців, і відтоді кількість мешканців у ньому залишилася близькою до цього числа через рух від'ємної міграції[1].
Протягом років на територію міста падали залпи ракет і реактивних снарядів. У 5784 році (2023/2024) в ході війни «Залізні мечі» мешканці міста були змушені евакуюватися через побоювання обстрілів «Хезболли» і проникнення терористів. Шаліах залишився в місті і навіть самовіддано провів ходу разом із командиром загону швидкого реагування.
Герб міста
Герб міста поєднує мотив лева, що реве, як символ мужності восьми героїв Тель-Хаю, на честь яких названо селище, а також як символ сили і стійкості мешканців перед «катюшами» і терактами, а поряд із ним — «колесо промисловості», символ головної галузі зайнятості мешканців міста, і Хермон і сонце, що сходить, які символізують навколишній пейзаж селища і знак надії.
Хабад у місті

У 5748 році (1987/1988) до міста прибув рав Ігаль Ціпорі[2] і почав діяти в шліхуті Ребе серед мешканців міста.
3 ава 5748 року (17 липня 1988) під час роздавання доларів, яке проходило в Ребе, мер Кір'ят-Шмони передав Ребе ключ міста; Ребе відповів: великого успіху всім людям кір'ї. Далі в розмові Ребе закликав установити скриньку для цдаки в стіні релігійної ради[3].
Серед іншого він заснував їдальню «Бейт Батья», яка надає понад 600 обідів щодня, а в 5766 році (2005/2006) заснував громадську стоматологічну клініку спільно з Колелем Хабад[4].
Як частина діяльності в місті, рав Ципорі служив рабином державних шкіл селища.
26 адара I 5752 року (1 березня 1992) командир армійської частини в селищі разом із равом Ципорі написали Ребе про те, що місто страждає від обстрілів «катюшами», і це була остання відповідь, яку ми удостоїлися поки що отримати від Ребе його святою рукою: «Їхнє місто — місто і мати в Ізраїлі, на якому очі Г-спода, Б-га твого, від початку року і до кінця року. Ось, не дрімає і не спить Охоронець Ізраїлю, і час тому сприяє — адар I і II, бо міцний їхній мазаль. Згадаю на святій могилі».
Протягом років рав Ципорі розширив хабадську діяльність, і сьогодні в місті діють шість родин шлухім, поряд із невеликою хабадською громадою[5].
У місті діє філія «Мерказ Хамеш» з поширення джерел.
До 5781 навчального року в місті було засновано старшу школу «Керем Хая-Мушка», яка вирізняється наданням особистого ставлення, пристосованих навчальних програм і домашньої атмосфери.
У місті існують дві хабадські синагоги, у яких моляться близько п'ятдесяти родин, що належать до громади. У Бейт Хабаді проходять численні уроки Тори протягом тижня, і діють у ньому дві чоловічі мікви і міква за методом Хабаду для жінок.
У трьох хабадських дитячих садках навчаються понад сто дітей міста, і таке ж число — у трьох яслах.
Діти громади шкільного віку їздять навчатися до освітніх закладів хабадської громади в Цфаті.
Шлухім Ребе в місті
- Рав Ігаль Ціпорі — засновник і директор Бейт Хабаду
- Рав Іцхак Кренглер — «Хабад ла-ноар»
- Рав Меїр Абутбуль (Авітбуль) — «Хабад у кампусі» в коледжі Тель-Хай
Додаткова література
- Йосеф Гендель, «Цав шмона коль га-шана», «Хабад бе-мейл», випуск 18
Зовнішні посилання
| Міста, що вручили Ребе ключ від міста | |
|---|---|
|
| Північний округ | ||
|---|---|---|
| Округи | Підокруг Голанських висот • Підокруг Цфата • Підокруг Акко • Підокруг Кінерета • Підокруг Ізреелю | |
| Міста | Бейт-Шеан • Тверія • Йокнеам-Іліт • Кармієль • Мігдаль га-Емек • Нагарія • Ноф га-Галіль • Афула • Цфат • Кір'ят-Шмона | |
| Місцеві ради | Хацор га-Гліліт • Явнеель • Єсуд га-Маала • Кфар-Врадім • Мігдаль • Метула • Рош-Пінна • Рамат-Ішай • Шломі | |
| Регіональні ради | Голан • Га-Гільбоа • Верхня Галілея • Нижня Галілея • Мевоот га-Хермон • Мегідо • Мате-Ашер • Маале-Йосеф • Мером га-Галіль • Місгав • Емек га-Ярден • Емек га-Маянот • Емек Ізреель | |
| Промислова місцева рада | Мігдаль-Тефен | |
| Колишні населені пункти | Авука • Ахузат-Нафталі • Етгар • Гіват-Заїд • Махане-Ісраель | |
Примітки
- ^ Серед іншого через близькість до кордону і теракти з проникненням терористів, які приходили нападати з-за кордону й обстрілювали селище «катюшами».
- ^ Ще до їхнього весілля вони написали Ребе, що бажають вийти на шліхут у це місто, і Ребе відповів учинити за думкою місцевого сефардського рабина; це було після того, як рав Єхіель Бухбут, який служив рабином міста, сам написав Ребе, що просить домогтися, щоб до його міста приїхав шаліах діяти, і Ребе відповів йому, що відгукнеться на його прохання.
- ^ Відео
- ^ Повідомлення на сайті COL. Ця клініка була першою клінікою такого роду, а згодом розширилася на додаткові філії в Цфаті та Хацор-га-Гліліті.
- ^ Протягом років десятки родин наблизилися завдяки Бейт Хабаду, і після того як вони зміцніли і стали хасидами Хабаду, вони залишали місто і переїжджали жити до більш усталеної хабадської громади з освітніми закладами та іншими потребами громади.

