Перейти до вмісту

Біньямін Нетаньягу

Матеріал з Хабадпедії
Біньямін Нетаньягу
Основна інформація
Дата народження5710 (1949)
КраїнаІзраїль
Рід діяльностіполітик, дипломат
Посадапрем'єр-міністр Ізраїлю, голова партії «Лікуд», посол Ізраїлю в ООН (5744–5748), міністр, голова опозиції
Сім'я
БатькоБен-Ціон Нетаньягу
МатиЦиля
ДружинаМір'ям (Мікі) Вейцман, Флер Кейтс, Сара Бен-Арці
ДітиНоа Рот, Яїр, Авнер

Біньямін Нетаньягу (на прізвисько Бібі, народився в 5710, 1949 році) — прем'єр-міністр Ізраїлю, очолює рух «Лікуд». Удостоївся особливої близькості від Ребе, близький друг рава Шмар'ї Гареля і рава Давида Нахшона.

Біографія

Нетаньягу в таліті й тфіліні (5785)
Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу читає книгу «Шлях до осмисленого життя» на пленарному засіданні Кнесету

Народився 28 тішрея 5710 року (21 жовтня 1949) у родині професора Бен-Ціона Нетаньягу та його дружини Цілі (родина Нетаньягу — левіти, а початкове прізвище — Міліковський).

У 5733 (1972) році Нетаньягу вперше одружився в Сполучених Штатах, у місті Бостоні, з д-ром Мір'ям Мікі Вейцман, від якої народилася його старша донька Ноа Рот (яка повернулася до дотримання заповідей і вийшла заміж за рава Даніеля Рота — громадського діяча і знавця Тори[1]); через деякий час він розлучився з нею і вдруге одружився з неєврейкою, яка пройшла консервативний гіюр, на ім'я Флер Кейтс. З нею він теж розлучився і втретє одружився з уродженкою Землі Ізраїлю Сарою Бен-Арці, донькою Шмуеля і Хави Бен-Арці з Кір'ят-Тівона. Від цього шлюбу в Біньяміна і Сари Нетаньягу народилося двоє дітей, Яїр і Авнер.

Протягом кількох років він був послом Ізраїлю в ООН, і тоді перебував в особливому зв'язку з Ребе, як буде докладно викладено нижче. Він також був міністром у різних урядах Ізраїлю і головою опозиції, а також старшим офіцером у «Саєрет Маткаль» ЦАХАЛу.

Свій громадський шлях він почав як молодший дипломат. У 5744 році (1983/1984) був обраний Державою Ізраїль послом Ізраїлю в ООН і обіймав цю посаду до 5748 року (1987/1988).

У 5756 році (1995/1996) балотувався на посаду прем'єр-міністра проти Шимона Переса. Багато хто з хасидизму Хабад мобілізувався заради його успіху в надії, що він діятиме в ім'я цілісності народу і Землі, і це за вказівкою Рабинського суду Хабаду та за діяльності «Цеірей Агудат Хабад» на чолі з равом Йосефом-Іцхаком Аароновим. Гасло, з яким хасиди Хабаду провели виборчу кампанію, було сформульоване й придумане р. Менахемом Бродом і звучало: «Нетаньягу — це добре для євреїв»[2].

Однак, з іншого боку, були ті, хто виступав проти втручання Хабаду у вибори, оскільки Хабаду заборонено бути політичним.

Невдовзі після того як він посів крісло глави уряду, він зрадив рух Хабад і продовжив передавання територій, розпочате його попередниками (угоди «Вай»)[3], і внаслідок цього рабини Хабаду оголосили про свою повну відмову від підтримки його партії[4]. У 5765 році (2004/2005) Аріель Шарон пішов з посади голови партії «Лікуд» задля створення партії «Кадіма», і Нетаньягу змінив його в керівництві партією.

У 5769 році (2008/2009) знову був обраний прем'єр-міністром від партії «Лікуд», а на виборах, що відбулися в 5773 році (2012/2013), ішов в об'єднаному списку разом із партією депутата Кнесету Авігдора Лібермана під назвою «Лікуд Бейтейну», знову був обраний на посаду прем'єр-міністра і сформував коаліцію спільно з партіями Яїра Лапіда і Нафталі Беннета. У 5775 році (2014/2015) на виборах до Кнесету двадцятого скликання Нетаньягу змагався з Партією праці на чолі з Бужі Іцхаком Герцогом, і зрештою Нетаньягу привів партію «Лікуд» до перемоги й отримання 30 мандатів. На виборах до Кнесету двадцять першого скликання в 5779 році (2018/2019) змагався з партією «Кахоль-лаван» на чолі з Бені Ганцем, і об'єднався з Бені Ганцем та сформував «уряд єдності». В елулі 5780 року (2019/2020) підписав угоди «мир в обмін на мир» з Об'єднаними Арабськими Еміратами та Королівством Бахрейн, а в тішреї 5781 року (2020/2021) підписав угоду із Суданом, а в теветі 5781 року (2020/2021) досяг ще однієї угоди — з Марокко. У кислеві 5781 року (2020/2021) уряд розпався, і на виборах, що відбулися, Нетаньягу перейшов на посаду голови опозиції[5]. Приблизно через рік уряд розпався. І на виборах, що відбулися в 5783 році (2022/2023), привів «Лікуд» до 32 мандатів, а весь правий блок — до перемоги з 64 мандатами, і 5 тевета 5783 року (29 грудня 2022) ушосте склав присягу як прем'єр-міністр Ізраїлю, і правий уряд на чолі з ним почав свою роботу.

Нетаньягу — ізраїльський прем'єр-міністр, який обіймає свою посаду найдовше.

Його зв'язки з Ребе і Хабадом

Пан Біньямін Нетаньягу слухає сурмління в шофар у виконанні рава Менахема-Мендла Беліницького
Біньямін Нетаньягу на зібранні з нагоди 30-річчя операції «Ентеббе» у Тель-Авіві, в єшиві Хабаду в Рамат-Авіві (тамуз 5766) 2006
Маті Тухфельд вручає особливий мішлоах манот Біньяміну Нетаньягу від організації «Мобільні центри Хабаду у Святій Землі»
Рав Меїр Бар-Лев (праворуч) вручає книгу «Хітас» Бібі (шват, 5785 (січень–лютий 2025))

Нетаньягу кілька разів відвідував Ребе завдяки своїй близькій дружбі з равом Шмар'ягу Гарелем, який служив під його командуванням у «Саєрет Маткаль».

Перший раз це було під час гакафот у Сімхат Тора 5745[6], коли він був послом Ізраїлю в ООН. Нетаньягу сказав тоді Ребе: «Я прийшов побачити вас», і Ребе відповів йому: «Тільки побачити, не поговорити?» — і провів із ним довгу розмову[7]. Під час розмови Ребе сказав йому: «Ти йдеш у дім брехні; пам'ятай, що там, у цілковито темному місці, якщо запалиш одну маленьку свічку, всі її побачать».[8]. Нетаньягу згадує цю зустріч і розповідає про неї з багатьох нагод, серед них під час промови в ООН, під час свого перебування на посаді прем'єр-міністра, і в розмові з журналістами після промови роком раніше.‏

У п'ятницю 24 швата 5748 року (12 лютого 1988) він прибув разом з равом Давидом Нахшоном і бізнесменом р. Аврагамом Таубом на молитву Мінха і втішання скорботних у домі Ребе. Коли Нетаньягу підійшов до Ребе, на святому обличчі Ребе з'явилася усмішка, і це був перший раз, коли Ребе бачили усміхненим після відходу ребецн Хаї-Мушки[9]; розмова йшла про справжню радість синів Ізраїлю в дні Мошіаха.

2 іяра 5748 року (19 квітня 1988), після промови, яку він виголосив в ООН, Ребе похвалив його і благословив, щоб він міг впливати на інших, і почати з «виправ себе». Пан Нетаньягу подякував Ребе за душевну підтримку, яку той дає йому і всьому народу Ізраїлю, і пообіцяв, що продовжуватиме саме ту лінію, яку почав вести. Ребе відреагував, що він іще на початку роботи. І Нетаньягу теж на початку останньої посади. Ребе підбадьорив його й далі стояти на сторожі на благо Тори в Кнесеті проти 119 людей і не лякатися, оскільки Святий, благословенний Він, на цьому боці. А наприкінці благословив його: «Благословення й успіху в місії Святого, благословенний Він»,[10] і щоб завдяки тому, що він стоятиме твердо, не знадобилися справи війни, а «у спокої і мирі будете врятовані».

По завершенні своєї посади в ООН він надіслав Ребе подячного листа за підтримку і велику допомогу, яку той надав йому під час виконання його обов'язків в ООН, і благословив Ребе «багатьма додатковими роками піднесеного духовного впливу»[11]. У відповідь на це Ребе надіслав йому листа, в якому називає Нетаньягу рідкісними титулами: «той, хто займається громадськими потребами, хто зробив багато, включно і особливо із захистом інтересів Землі Ізраїлю та народу Ізраїлю в ООН». У листі Ребе дякує йому за благословення і благословляє його «щоб його піднесення до Землі було піднесенням в усіх сенсах, і продовжувати використовувати свої таланти й можливості, і у згаданому напрямку особливо»". Нетаньягу відвідав Ребе також у Рош ходеш кислев 5751 року (листопад–грудень 1990), і Ребе дав йому благословення «в усіх справах». Ребе також спонукав його діяти задля приходу Мошіаха, наголошуючи, що дія має бути «з радістю і добрим серцем», оскільки в хасидів суворо стежать, щоб усі справи робилися з радістю[12]. Після народження його сина Яїра Ребе надіслав йому вітального листа, в якому додав своєю святою рукою: «І хай засяє їхній мазаль»[13].

У 5753 році (1992/1993) підписав разом іще з 60 депутатами Кнесету листа, в якому вони проголошують Ребе Царем Мошіахом і моляться про його одужання й розкриття[14].

3 тамуза 5754 (12 червня 1994) прибув до 770.

У 5756 році (1995/1996), невдовзі після початку свого перебування на посаді прем'єр-міністра, відвідав Огель Ребе Раяца. І згодом робив це ще багато разів.

Його дружба і зв'язки з хасидами Хабаду зберігалися протягом усіх років, і навіть після його обрання на посаду глави уряду Ізраїлю в 5773 році (2012/2013) він брав участь у низці заходів хасидів Хабаду, а також прийняв у своєму кабінеті групу дітей зі спеціальної освіти, які прибули від відділу освіти «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі.

Перед святом Песах 5774 року (15 квітня 2014) здійснив поїздку Кфар-Хабадом і відвідав пекарню маци. Після поїздки сидів з равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі і громадськими діячами Хабаду.

Під час виборчої кампанії до Кнесету 23-го скликання брав участь зі своїм почтом у фарбрейнгені свята Геули 19 кислева в Кфар-Хабаді — візит, який широко висвітлювався в ЗМІ. У своїй промові він відтворив свій перший візит до Ребе і висловився, що абревіатура «מחל» (літери «Лікуду» на виборах до Кнесету) означає «Мошіах мусить прийти».

До виборів 5783 року (2022/2023) вийшла автобіографічна книга Нетаньягу «Бібі — історія мого життя», в якій Нетаньягу докладно розповідає про свої візити до Ребе та про благословення й підтримку, які він удостоївся отримати від Ребе. [15] У книзі також уміщено його фотографію з Ребе на роздаванні доларів у 5751 році (1990/1991). Цей зміст, а також фотографія присутні і в англійському виданні книги.

4 іяра 5784 року (12 травня 2024) уперше публічно наклав тфілін[16] завдяки проханню Рухами, матері солдата Мошіко Давіно, хай помститься Всевишній за його кров, який загинув під час операції «Непорушна скеля», і Нетаньягу наклав його тфілін (у цьому допоміг рав Ор Зів — шаліах Ребе у кварталі Катамон в Єрусалимі)[17].

Через рік знову публічно наклав тфілін разом з равом Ор Зівом[18].

У тішреї 5785 року (2024/2025) отримав від делегації хасидів Хабаду рідкісний набір книг «Танія», надрукованих у Лівані під час Першої ліванської війни[19]; цей набір він поставив у своєму кабінеті під картою загроз Ізраїлю і часом показує його в оприлюднюваних ним відеороликах[20]

У тамузі 5785 року (2024/2025) на зустрічі з президентом Сполучених Штатів паном Дональдом Трампом вручив йому долар від Ребе і мезузу у формі літака B2[21].

Особистість, яку Нетаньягу найчастіше згадує у своїх промовах, — це Ребе; слова Ребе, звернені до нього, про боротьбу проти 119 депутатів Кнесету він згадує в промовах і навіть в особистих розмовах, а слова Ребе до нього про запалювання «свічки істини» в «домі брехні й темряви» рухають ним і сьогодні[22].

Особисте життя і родина

  • Перший шлюб Нетаньягу був із Мір'ям (Мікі) Вейцман (згодом Гаран) у 1972 році. У них народилася дочка Ноа Рот, яка згодом повернулася до дотримання заповідей і вийшла заміж за Даніеля Рота, бізнесмена, брацлавського хасида; від дочки Ноа в Нетаньягу п'ятеро онуків. У 1979 році Нетаньягу розлучився з Вейцман.

У 1981 році одружився з Флер Кейтс, британською християнкою, яка пройшла консервативний гіюр заради шлюбу. Після призначення Нетаньягу послом в ООН вона пройшла також ортодоксальний гіюр. Вони розлучилися в 1989 році.

У березні 1991 року одружився втретє із Сарою Бен-Арці, яка в той час була стюардесою в «Ель-Аль». Сара — дочка письменника, поета і педагога Шмуеля Бен-Арці; працювала шкільним психологом у муніципалітеті Єрусалима. У пари двоє синів, Яїр і Авнер.

Його дружина Сара працювала психологом в установах «Бейт Хана» Єрусалим. (У тамузі 5786 року (2025/2026) вийшла на пенсію після 30 років роботи , і на її честь було влаштовано вшанування за її участі та за участі прем'єр-міністра Нетаньягу[23]).

  • Його брат, д-р Іддо Нетаньягу.
Фотографії Біньяміна Нетаньягу в хабадському контексті

Зовнішні посилання


Попередник:
Шимон Перес
Прем'єр-міністр Ізраїлю
5756 — 5759
Наступник:
Егуд Барак
Попередник:
Егуд Ольмерт
Прем'єр-міністр Ізраїлю
5769 — 5781
Наступник:
Нафталі Беннет
Попередник:
Яїр Лапід
Прем'єр-міністр Ізраїлю
на посаді з 5 тевета 5783 (29 грудня 2022) — на посаді
Наступний:


Прем'єр-міністри Ізраїлю

Егуд Ольмерт | Їгаль Алон (тимчасово) | Леві Ешколь | Менахем Бегін | Давид Бен-Гуріон | Нафталі Беннет | Егуд Барак | Яїр Лапід | Голда Меїр | Біньямін Нетаньягу (на посаді) | Шимон Перес | Іцхак Рабін | Іцхак Шамір | Аріель Шарон | Моше Шарет

(у порядку єврейської абетки)

Примітки

  1. ^ Колишній хасид Хабаду
  2. ^ Поряд із цим під час кампанії звучала пісня хабадського співака Аврагама Фріда, складена Моше Лауфером на честь поселення «Яд-Біньямін», але для передвиборної кампанії було взято слова (Дварім 33, 12): לְבִנְיָמִ֣ן אָמַ֔ר יְדִ֣יד ה' יִשְׁכֹּ֥ן לָבֶ֖טַח עָלָ֑יו חֹפֵ֤ף עָלָיו֙ כׇּל־הַיּ֔וֹם וּבֵ֥ין כְּתֵפָ֖יו שָׁכֵֽן וגו' / Ле-Біньямін амар: єдид Гашем їшкон ла-ветах алав, хофеф алав коль га-йом, у-вейн ктефав шахен ве-гомер / Про Біньяміна сказав: улюбленець Г-спода, перебуває він у безпеці при Ньому; Він покриває його весь день, і між плечима його перебуває і т. д.
  3. ^ Через те, що Бібі вдягнув кіпу, треба аплодувати?! // рав Товія Дорон קישור לאתר הגאולה
  4. ^ Коли Хабад повалив Нетаньягу, промова рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі .
  5. ^ «Гордість Яакова»: прощальна промова Нетаньягу з посади прем'єр-міністра на .
  6. ^ Опис візиту від ще одного свідка, який був членом делегації.
  7. ^ Докладно див. у книзі «Бе-рега га-емет», с. 414 і далі. І див. «Бейт хаєйну» 5745, випуск 2 (35), с. 6. Секретар р. Єгуда Кринський зазначає у своєму щоденнику, що Ребе розмовляв із Нетаньягу «розмову близько пів години про потребу твердої позиції, до 3.40» [ранку] (зі щоденника рава Кринського, тішрей 5745 (вересень–жовтень 1984), с. 25).
  8. ^ Нетаньягу розповідає про Сімхат Тора в Ребе Хабад Інфо .
  9. ^ Нетаньягу на «втішанні скорботних» у Ребе: «Увесь народ Ізраїлю з тобою»קובץ שמע
  10. ^ Хабад Інфо .
  11. ^ Що написав прем'єр-міністр Нетаньягу Ребе, коли залишив ООН?
  12. ^ У згаданому вище відео.
  13. ^ «І хай засяє їхній мазаль»
  14. ^ Фотографія газетного повідомлення про підписи депутатів Кнесету.
  15. ^ Див. у книзі «Бібі — історія мого життя» на сторінках 161-160 і на с. 173. Там помилково написано, що зустріч Нетаньягу, на якій Ребе сказав йому, що йому доведеться стояти проти 119 людей, була в Гошана раба 5748. Насправді ця зустріч була 2 іяра 5748 (19 квітня 1988), як згадано вище.
  16. ^ Див. фотографію
  17. ^ Хеврута, інструктаж — і велике хвилювання в кімнаті
  18. ^ *Йосеф-Іцхак Каплан, ‏«Про Біньяміна сказав: улюбленець Г-спода», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2158, с. 58 (5786)
  19. ^ Книги «Танія», надруковані в Лівані, вручено прем'єр-міністрові
  20. ^ Під час операції «Рик лева» в Ірані показує «Танію» як силу віри
  21. ^ Йосі Соломон, Прем'єр-міністр вручив Трампу долар від Ребе і мезузу особливої форми 12 тамуза 5785 (8 липня 2025). Подарунок Нетаньягу Трампу — долар від Ребе, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2118, с. 30 (5785)
  22. ^ Згідно з: Ар'є Ерліх і адвокат Аві Блум, Тут спроба перевороту з боку «глибинної держави», я справді боюся за життя прем'єр-міністра, інтерв'ю з Топазом Луком (старшим радником Нетаньягу), тижневик «Мішпаха», випуск 1705, с. 142.
  23. ^ Повідомлення на сайті «Хабад онлайн», 21 тамуза 5786 (6 липня 2026): «Після 30 років: прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу та його дружина взяли участь у святкових проводах на пенсію в „Бейт Хана“ Єрусалим, під керівництвом пані Рівки Блой, з нагоди виходу на пенсію пані Сари Нетаньягу».
Біньямін Нетаньягу згадується ще в 82 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2072639300

Повідомити про помилку на цій сторінці