Нігун «Ані маамін»
Нігун «Ані маамін» — нігун, складений рабі Азріелем-Давидом Фастагом, модзицьким хасидом, видатним кантором і композитором у Варшаві до Другої світової війни, убитим під час Голокосту. Він склав нігун дорогою, у вагонах поїзда, що везли до Треблінки. Рабі Азріель пообіцяв половину свого світу прийдешнього тому, кому вдасться доставити нігун його ребе, адмору з Модзиця, який жив тоді у Сполучених Штатах; із двох євреїв, які зголосилися і вистрибнули з поїзда, один розбився, а другому вдалося доставити нігун адмору.
Сказав тоді адмор з Модзиця: «З цим нігуном євреї йшли до газових печей, і з цим нігуном євреї підуть зустрічати нашого праведного Мошіаха».
Слова нігуну:
אני מאמין באמונה שלימה בביאת המשיח, ואף על פי שיתמהמה, עם כל זה אחכה לו בכל יום שיבוא. / Ані маамін бе-емуна шлема бе-віат га-Мошіах, ве-аф аль пі ше-ітмамеа, ім коль зе ахаке ло бе-холь йом ше-яво. / Я вірю повною вірою в прихід Мошіаха, і хоча він бариться, попри це я чекатиму на нього щодня, що він прийде.
— Принцип 12 — з «13 основ віри
Зміст нігуну — самопожертва
Про цей нігун сказав Ребе:
Щодо нігунів, то люблять нігуни Ребе, тобто нігуни, які Ребе склали самі або які вони обрали й полюбили. І попри це, безумовно, є особлива любов і до цього нігуну, — нігуну, який співали євреї, коли йшли на самопожертву буквально на ділі заради освячення Імені Всевишнього, бо, будучи синами Аврагама, Іцхака і Яакова, вони мають силу самопожертви, що йде від єврейської точки, і настільки, що хоча вони добре знали, куди їх ведуть, вони йшли рішуче і з нігуном! І як ми знаходимо, що одне зерно пшениці звільняє всю купу, тобто пшениця стає святою і вона в аспекті шаліаха ціббур для всієї купи, так і в нашому випадку: завдяки тому, що євреї йшли на самопожертву заради освячення Імені Всевишнього з цим нігуном, нігун освятився, і більше того, завдяки цьому вони зробили так, що в усіх, хто співатиме цей нігун, додасться сили й міці в справі самопожертви, і згідно з роз'ясненим у «Танії», що «дотримання Тори та її заповідей залежить від того, щоб він завжди пам'ятав про самопожертву своєї душі заради Всевишнього тощо», — цей нігун дає силу й укріплення в дотриманні Тори і заповідей.
— «Торат Менахем» 5714, с. 242.
Виконання нігуну
Нігун уперше проспівали в тижневу главу «Ваєра» 20 хешвана 5713 (8 листопада 1952), і відтоді багато разів перед Ребе на фарбрейнгенах. Також співають цей нігун під час виходу Ребе на «Парад»[1].
На відомих записах, де чути, як Ребе співає «Ані маамін», не чути слів «і хоча він бариться, попри це я чекатиму на нього щодня, що він прийде» («Ве-аф аль пі ше-ітмамеа ім коль зе ахаке ло бе-холь йом ше-яво»)[2]. Дехто вбачав у цьому навмисний пропуск, що походить із бажання і віри, що Геула прийде негайно. Проте з роками виявилися записи, на яких чітко чути, як Ребе співає і ці слова[3]. Також у своїх сіхот і листах Ребе не уникає згадування цих слів, що ґрунтуються на словах пророка «Якщо забариться, чекай на нього»[4].
Цей нігун — нігун 378 у книзі «Оцар га-нігуним».
Зовнішні посилання
- Рав Лев Лейбман, Нігун очікування Геули, у тижневику «Бейт Мошіах», 5 ава 5777 (28 липня 2017)
- Нігун у виконанні Ребе

- Нігун у виконанні Аврагама Фріда
• на живому виступі
- Нігун у виконанні Аві Піаменте

- Бен-Ціон Шенкер розповідає про «Ані маамін» у поїзді до Треблінки «Сайт Ладаат»
Примітки
- ^ «Маасе мелех» у річному циклі 10, 6.
- ^ Наприклад: Нігуни фарбрейнгену, альбом 2, нігун 7.
- ^ Фарбрейнген 10 швата 5722 (15 січня 1962).
- ^ Див., наприклад, завершення сіхи 25 кислева 5741 (3 грудня 1980) (відредагованої), завершення фарбрейнгену 12 тамуза 5724 (22 червня 1964) (там також чути, як публіка співає ці слова).