Заповідь шанування батька й матері
Шанування батька й матері — це заповідь із Тори, записана двічі: один раз у Десяти заповідях, «Шануй батька свого і матір свою» — як обов'язок шанування, тобто годувати й напувати, вводити й виводити тощо, а вдруге — «Кожен: матері своєї і батька свого бійтеся», це обов'язок трепету — не сидіти на його місці, не суперечити його словам тощо.
Шанування батька й матері — одна із суворих заповідей Тори, до такої міри, що «прирівняв їхню шану до шани Всевишнього».
Подробиці заповіді
У випадку, коли батько наказує зробити щось, що суперечить заповідям Тори, син зовсім не зобов'язаний його слухати, і навіть заборонено йому коритися, і це через особливий вірш, написаний у Торі: «Кожен: матері своєї і батька свого бійтеся — і суботи Мої зберігайте», — попри суворість шанування батька, про яке сказано «прирівняв їхню шану до шани Всевишнього», але якщо сказав тобі батько твій порушити Шабат — не слухай його, бо «Я Всевишній, Б-г ваш» — ти і він зобов'язані шанувати Мене.
Коли його мати заміжня за його батьком, шанування батька має перевагу, оскільки і його мати зобов'язана шанувати його батька, який є її чоловіком. Але якщо вони розлучені, то шанування обох рівне.
Людина, яка бажає вивчати Тору в іншому місці
У «Шулхан арусі» постановлено, що якщо він бажає вивчати Тору в певному місці, а його батько хоче, щоб він навчався в іншому місці, він не зобов'язаний його шанувати. Коли поважний аврех, душа якого прагнула навчатися в 770 Тори і хасидуту в Ребе, написав Ребе, що його батько й дід цим незадоволені, Ребе відповів йому в листі:[1]
«Невже, якщо вчинить згідно з ясною постановою в «Шулхан арусі», «Йоре деа», кінець розділу 240?
[І вже говорилося про це, що цю постанову встановлено не в законах вивчення Тори, а в законах шанування батька й матері. І легко зрозуміти]. Згадаю на святій могилі.»
Тобто: те, що він не зобов'язаний слухатися свого батька, — це не закон у законах вивчення Тори, що обов'язок вивчення Тори переважає обов'язок шанування батька й матері; а це закон у законах шанування батька й матері — тобто: взагалі немає обов'язку шанування батька й матері в цьому відношенні.
Намір під час виконання заповіді
Попри відомий закон, що заповіді потребують наміру, у шануванні батька намір не є перешкоджальним, оскільки основна суть[2] заповіді в тому, що він шанує батька, а якщо так, дія залежить від батька, і оскільки батько отримав своє, відсутність його наміру не має сили зіпсувати виконання заповіді. І подібно до заповіді цдаки, у якій не потрібен намір, і як наводиться[3], що якщо випала монета з його руки і знайшов її бідняк і прогодувався нею — виконав заповідь цдаки. Адже тоді здебільшого в нього намір протилежний, оскільки в мить випадіння монети з його руки в нього від цього засмучення і він журиться через її втрату, і попри це виконує заповідь[4].
У прийдешньому майбутньому
Під час воскресіння мертвих Святий, благословенний Він, збудує мертвим нові тіла, з якими вони постануть, тіло, подібне до колишнього тіла, але не те тіло, з яким він народився. У світлі цього постає питання[5] про шанування батьків під час воскресіння мертвих, адже якщо це тіло не те тіло, з яким людина народилася, є сумнів щодо обов'язку шанування батьків з його боку. Але пояснюється, що оскільки нове тіло буде збудоване в своїй основі з кістки луз колишнього тіла, воно все вважатиметься продовженням його колишнього тіла, і тим самим обов'язок шанування батьків ляже на нього і під час воскресіння мертвих. А в глибину справи з'ясовується[6] справжнє значення шанування батьків: що воно засноване не на тілесному зв'язку, а на зв'язку душевному, а душа — та сама душа і після воскресіння мертвих. Можна побачити це з постанови Рамбама про обов'язок шанувати пам'ять батьків після їхнього відходу з життя й поховання, у час, коли немає значення в тіла, а лише в душі.
Ще одне цікаве положення, яке станеться під час воскресіння мертвих: коли людина померла в молодому віці, а її син помер у віці старшому, ніж його батько, можливо, що під час воскресіння мертвих батько повинен буде шанувати свого сина у світлі вірша «Перед сивиною вставай»[7], поряд з обов'язком сина шанувати свого батька.
Книги на цю тему

Книжка «Кібуд ав ва-ем — сіпурім ве-гораот» — це лікут про важливість заповіді шанування батька й матері. Книжка здебільшого розповідає про святу поведінку наших Ребе, провідників поколінь, і особливо Ребе в цій заповіді. Сказане записано «з уст книжок і з уст писарів», частина — від секретарів Ребе і старійшин анаш із того, що вони бачили й чули.
Крім того, наведено в книжці розповіді про праведників, хасидів і людей дії, які шанували своїх батьків із радістю та з особливою ретельністю, часом із самопожертвою. Також наведено в книжці вказівки й листи на тему шанування батька й матері від Ребе і від Ребе Раяца. Подібно до цього — і слова й розповіді мудреців на цю тему і на тему шанування старців і мудреців.
На початку книжки наведено закони шанування батька й матері, відредаговані равом Йосефом-Сімхою Гінзбургом.
Уся книжка підбадьорює і наставляє до виконання цієї заповіді, яка має так багато переваг.
У книжці 350 сторінок і безліч фотографій. Видана равом Зеєвом Рітерманом у «видавництві „Тора ор“».
Зовнішні посилання
- Шнеур Ашкеназі, Чи потрібно шанувати батьків, коли вони не шанують мене?, урок до тижневої глави «Ваетханан» 5782
| Заповіді |
|---|
| 613 заповідей · «248 органів Царя» · Діврей каббала · Заповіді мудреців · Підготовка до заповіді · Намір під час виконання заповідей · Благословення на заповідь · Прикрашання заповіді |
| Вибрані наказові заповіді |
| Любов до Б-га · Любов до ближнього-єврея · Їдження маци · Брит міла · Благословення після їжі · Добродійство · Віра в Б-га · Видалення нечистих із Храмової гори та з Храму · Трепет перед Б-гом · Шанування батька й матері · Мезуза · «Плодіться й розмножуйтеся» · Цдака · Цицит · Освячення Імені · Читання «Шма» · Шабат · Відпускання птаха з гнізда · Молитва · Тфілін · Сурміння в шофар · Тшува· Гостинність |
| Вибрані заборонні заповіді |
| Ідолопоклонство · Заборонені зв'язки · Кровопролиття · Порушення чужих меж |
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш», частина 28
- ^ Га-хефца.
- ^ «Сіфрей», Теце 24, 19.
- ^ «Сіхот кодеш» 5736, т. 2, с. 8 (605).
- ^ Вавилонський Талмуд, Хулін, 142а
- ^ Див. серед іншого в «Лікутей сіхот», 18, Хукат 2, та ін.
- ^ Ваїкра, 19 32