Підготовка
Підготовка — це попередня дія, необхідна для успіху дії. Що важливіша справа, то більше зусиль і самовіддачі вона вимагає, щоб належно її підготувати.
Підготовка до заповіді обов'язкова і з боку галахи, і в низці подробиць важливість підготовки з певного погляду перевершує саму дію.
Приклад цього — перед маамаром заведено співати нігун-підготовку, який готує душу до сприйняття слів Б-га живого.
Важливість підготовки
Подібно до того як за звичаєм світу кожна важлива й значуща справа потребує підготовки, так само і в справах Тори й заповідей[1].
Одна із заповідей, на прикладі якої мудреці з особливим наголосом навчають важливості підготовки і з якої можна навчитися щодо решти заповідей, — це підготовка до Шабату: на людину покладено встати раніше й приготувати потреби Шабату заздалегідь, і навіть якщо вона людина заможна чи поважна, вона має потрудитися власним тілом, займаючись приготуваннями до Шабату[2].
У Галахі
За галахою на людину покладено постійний обов'язок виконувати всю Тору повністю, і тому на неї покладено обов'язок подбати й про те, щоб приготувати все, що потрібно їй для виконання заповіді на ділі, і так, наприклад, на неї покладено обов'язок подбати про відповідний ніж для виконання заповіді обрізання на восьмий день, заздалегідь повправлятися в сурмлінні в шофар і переконатися, що в неї є кошерний баранячий ріг, знищити хамец до настання часу заборони хамецу, і так само в решті заповідей[3].
Підготовка до заповіді настільки важлива, що, на думку Єрушалмі, на людину покладено обов'язок промовити благословення на підготовку до заповіді[4], а Рогачовський гаон пояснює, що вона стає частиною самої заповіді[5].
Слова мудреців «зайнятий заповіддю звільнений від заповіді» сказано і про того, хто зайнятий підготовкою до заповіді, якому це зараховується так, ніби він зайнятий самою заповіддю, і тому зайнятий підготовкою до однієї заповіді звільнений навіть від іншої заповіді[6].
Ребе досліджує щодо підготовки до заповіді, чи має людина розпочати підготовку до заповіді й тоді, коли в її розпорядженні є лише часткові можливості і вона не зможе завершити заповідь зараз, чи ж краще почекати й зробити і підготовку досконало, і пов'язує це із суперечкою Бавлі та Єрушалмі[7].
Наші Ребе, провідники поколінь, стежили за тим, щоб навіть підготовка до заповіді здійснювалася природним шляхом, оскільки мета заповідей — низвести Б-жественність у матеріальність світу й очистити її, як розповідається про Алтер Ребе, що навіть зупинку корабля під час арешту він не хотів здійснити дивом, щоб мати змогу промовити Кідуш левана стоячи[8].
У словах мудреців підготовка до заповіді називається «махшірей міцва», причому мудреці сперечаються, чи відсувають вони Шабат, чи ні, і галаху встановлено, що ні[9], тоді як Ребе пов'язує сторони суперечки з тим, чи вважається підготовка до дії самою дією, чи ні[10].
Виховання малолітніх
Підготовка малолітніх до того, щоб вони знали й могли виконувати заповіді, коли настане час їхнього обов'язку у віці бар міцви, — не через обов'язок решти заповідей Тори, оскільки вони не зобов'язані й неможливо покласти на них будь-який галахічний обов'язок (подібно до гера, якого не навчають усієї Тори повністю, а лише частини заповідей, бо неможливо покласти на нього всі обов'язки Тори, поки він неєврей, не зобов'язаний у них[11]), а обов'язок цей — через особливе веління Тори навчати дітей і виховувати їх[3].
У вченні хасидизму
Ребе Магараш виводить з вислову мудреців «моторні поспішають виконувати заповіді», що він говорить про підготовку до заповіді, яка має бути моторною (на відміну від самої заповіді, яка має бути неквапливою)[12], а Ребе додає до цього, що саме коли єврей віддає себе тому, щоб робити підготовку до заповідей якнайкраще, він виражає цим свою глибоку любов до Святого, благословенний Він, набагато більше, ніж виконанням самої заповіді якнайкраще[13].
Через велику важливість, якої вчення хасидуту надає підготовці, наші Ребе, провідники поколінь, робили сильний наголос і на способі підготовки до виконання заповідей, як-от вимога, щоб софер стам, зайнятий виготовленням тфілін і мезуз, був цілковито богобоязливим[14].
(Так само і щодо служіння Всевишньому загалом: пробудження серця до служіння Всевишньому — це підготовка до виконання заповідей на ділі, на що натякає, серед іншого, те, що ручний тфілін, який навпроти серця, передує головному тфіліну, який навпроти розуму, оскільки саме «в кожного, чий трепет перед гріхом передує його мудрості, — мудрість його встоїть», і щоб вивчення Тори й виконання заповідей були як належить, потрібна для цього підготовка трепету перед Небесами[15].)
Ребе зазначає, що виконання нами Тори й заповідей загалом під час вигнання — це своєрідна «підготовка» до виконання заповідей під час Геули, як сказано в мудреців[16] про вірш «постав собі знаки»[17][3].
Див. також
Додаткова література
- Рав Іссер Шпрінгер, Підготовка до заповіді, бюлетень «Гейхал Любавич» (Бейт-Шемеш), випуск 2, с. 43
| Заповіді |
|---|
| 613 заповідей · «248 органів Царя» · Діврей каббала · Заповіді мудреців · Підготовка до заповіді · Намір під час виконання заповідей · Благословення на заповідь · Прикрашання заповіді |
| Вибрані наказові заповіді |
| Любов до Б-га · Любов до ближнього-єврея · Їдження маци · Брит міла · Благословення після їжі · Добродійство · Віра в Б-га · Видалення нечистих із Храмової гори та з Храму · Трепет перед Б-гом · Шанування батька й матері · Мезуза · «Плодіться й розмножуйтеся» · Цдака · Цицит · Освячення Імені · Читання «Шма» · Шабат · Відпускання птаха з гнізда · Молитва · Тфілін · Сурміння в шофар · Тшува· Гостинність |
| Вибрані заборонні заповіді |
| Ідолопоклонство · Заборонені зв'язки · Кровопролиття · Порушення чужих меж |
Примітки
- ^ Як сказано у вірші: «і приготують те, що принесуть». Див. коментар Раші, що починається словами «ве-гехіну», і той, що починається словами «ве-ейн», трактат Бейца, 2б.
- ^ «Талмудична енциклопедія», стаття «Підготовка», пункт 6, докладно.
- ^ 1 2 3 Див. докладно в «Лікутей сіхот», том 35, сіха 1 до тижневого розділу «Ваєра».
- ^ Брахот, розд. 9, галаха 3. І див. також «Лікутей сіхот», том 8, сторінка 180, примітка на полях до примітки 46.
- ^ «Разін де-орайта», пункт 37. «Цафнат паанеах», початок тижневого розділу «Масей», сторінка 307. «Лікутей сіхот», том 14, сіха 2 до тижневого розділу «Екев», сторінка 39 і в примітці 29.
- ^ Див. докладно в «Бі-црор га-хаїм» (Фрідланд), збірка 6, сторінка 48.
- ^ «Лікутей сіхот», том 15, сіха 4 до тижневого розділу «Ваєхі».
- ^ Роз'яснено в «Лікутей сіхот», том 5, «Ваєра», сторінка 80.
- ^ Ерувін, аркуш 29, сторона б, «Мішне Тора» Рамбама, «Сефер зманім», закони Шабату, розділ 10, галаха 6.
- ^ «Лікутей сіхот», том 20, сіха 3 до тижневого розділу «Вайеце». Том 17, сторінка 187. Там само, сторінка 235.
- ^ І так само було в синів Ізраїлю під час дарування Тори: на думку частини авторитетів, вони не накладали тфілін увесь час перебування в пустелі («Бейт Елокім» (Мабіта), «Шаар га-єсодот», розділ 37. Але в «Ялкут Шимоні», Шлах 15, 34 (наводиться в «рабейну баалей га-Тосафот» там само, 32) ясно сказано, що накладали. І так само випливає з Кідушин, 37б).
- ^ «Торат Шмуель» 5639, том 1, «Ор ле-арбаа асар».
- ^ Сіха Шабату тижневого розділу «Гаазіну», 13 тішрея 5726 року (9 жовтня 1965).
- ^ «Ігрот кодеш», том 22, сторінка 153.
- ^ «Лікутей сіхот», том 19, сторінка 53.
- ^ «Сіфрей», Екев 11, 17.
- ^ Ірміягу 31, 20.