Відуй
Відуй — одна з частин служіння тшуви, що полягає в тому, щоб людина сповідалася на весь голос у гріхах, які вчинила.
Суть
Коли людина чинить провину, вона створює цим злого ангела, речовина якого твориться з літер думки провини, а життєвість якого — від життєвості й насолоди, закладених у провині; коли людина повертається в тшуві, вона викорінює жалем з глибини серця і прийняттям на майбутнє життєвість цього ангела, а відуєм, який полягає у вимовлянні літер гріха, вона викорінює літери, що є речовиною злого ангела[1]. Крім того, через відуй, яким людина принижує лихе начало і свою тваринну душу, вона спричиняє те, що нечиста частина її душі підкоряється і цілковито скасовується перед Б-жественною частиною в ній, яка розкривається і світить[2].
Причину вимовляння «Ашамну» тощо в множині роз'яснив наш учитель Бааль-Шем-Тов: це — нарікання Шхіни перед Святим, благословенним Він, на приховання і затаєння буття Б-жественної іскри, яка була під час і всередині самої провини, в аспекті «Шхінта бе-галута», що і з'ясовує, що провина була з примусу ситра ахра; і він роз'яснив це питання в розлогій притчі[3].
У молитві
Мудреці встановили вимовляти відуй у молитві Аміда буднів у благословенні «Слах лану», а також вимовляти після неї відуй за порядком алеф-бет у шахаріт і в мінху (крім субот і свят).
Ребе[4] роз'яснює, що, хоча за логікою вимовляння таханун мало б бути на початку служіння, подібно до того як у Храмі сповідалися в гріху перед принесенням жертви, усе ж установили вимовляти його після неї, оскільки саме після служіння «Псукей де-зімра», благословень «Кріят Шма» і «Кріят Шма», аж до «Шмоне есре», коли настає злиття з Творцем, — тоді приходять до стану, за якого ті самі речі, що досі були важливими в нього як служіння і як заповідь, стали належати до розряду «Махвей бе-махог камей малка", і в такому разі це «провина», що потребує тшуви!
Рош га-Шана
У сидурі Алтер Ребе записано серед порядків сурмління в шофар: «сповідається пошепки».
І ця вказівка стосується лише бааль токеа[5].
На трапезі першого дня Рош га-Шана 5729 року (23 вересня 1968) Ребе сказав, що у сіхі Адмора Магаріяца ясно сказано, що цей відуй — лише в думці. І слід сказати, що причина в тому, щоб не було перерви[6]. У Рош га-Шана немає відую словами… увесь зміст тшуви в Рош га-Шана — щоб було прийнято коронацію… і тому його зміст не у відуях… а «сповідається пошепки» — це теж зміст туги[7].
Про перевагу «сповідається пошепки» під час сурмління в шофар наводиться в книжках наших Ребе: вищий щабель зі щаблів явної тшуви, що називається тшува татаа… «сповідається пошепки» — це «бехен» усього служіння тшува татаа, яке починається в Рош ходеш елул… «сповідається пошепки» — це вже щабель туги, коли син тягнеться до батька… найвнутрішніша туга за батьком. Час сурмління в шофар — це час благовоління, а час «сповідається пошепки» — це час благовоління всередині часу благовоління… бо тоді відбувається з'єднання сина, бааль тшуви, з Отцем нашим Небесним, благословенним Він і звеличеним[8]. Ще наводиться: служіння Рош га-Шана — у прийнятті ярма Небесного царства. Під час сурмління в шофар тшува — з глибини серця, а відуй пошепки — під час сурмління в шофар — це переміна від сутності до сутності. І якщо він не може здійснити це сам власним служінням, слід йому просити у Всевишнього, благословенний Він, щоб Він перемінив його від сутності до сутності[9].
Відуй пошепки у відтинках сурмління в шофар — про такі речі, які до внутрішнього служіння ночі Рош га-Шана і молитов цього дня він зовсім не вважав гріхом і провиною… а якщо так, немає в нього іншого шляху позбутися їх, крім як через переміну від сутності до сутності, і про це відуй пошепки — щоб відбулася в ньому ця переміна від сутності до сутності[10].
Переказують від рабі Шломо-Хаїма Кесельмана, здається, від імені Ребе Раяца, що зміст «сповідається пошепки» — уявлення обличчя рава.
Йом Кіпур
У Йом Кіпур сповідаються багато разів: один раз напередодні Йом Кіпуру і ще 4 рази в чотирьох із п'яти молитов Йом Кіпуру (крім мінхи). Крім того, сповідаються разом із хазаном в усіх молитвах Йом Кіпуру (крім мінхи).
Особливі часи для відую
Наречений сповідається у своїх гріхах у день хупи, який для нього як Йом Кіпур.
Перш ніж людина повертає свою душу, належить їй повернутися в тшуві і сповідатися у своїх гріхах.
Поведінка відомих хасидів під час відую перед відходом з життя:
- Коли р. Шмуель Мункес був при смерті, один із присутніх сказав йому, щоб він проказав із ним відуй; відповів йому р. Шмуель жартома: відуй скажеш ти… Почав р. Шмуель і сказав: Владико світу! Головного Твого задуму я не виконав. Твого Ган Едену я не потребую, Твого геїному я не боюся. Якщо забажаєш Ти взяти мене таким, яким я є, — добре, а якщо ні — роби що хочеш. І вклав себе в постіль, і негайно почалася агонія…
- В останні години рабі Аврагама-Хаїма Розенбойма, одного з найстаріших хасидів Хабаду, він попросив, щоб йому принесли сидур сказати відуй. Його брат приніс йому сидур «Тора ор» і відкрив перед ним порядок вимовляння відую для смертельно хворого. Рабі Аврагам-Хаїм відмовився вимовляти цей відуй, сказавши: «це відуй міснагдім», і замість цього проказав маамар «Патах Еліягу» з передмови до «Зогару», який проказують щовечора напередодні Шабату.
- Про р. Мордехая Шустермана розповідається (у його книжці «Лемаан єдеу … баним йіваледу), що, коли його син запропонував йому проказати відуй, у нього вже не було сил проказати довгий текст відую із сидура «Тора ор», і він проказав короткий текст, що там наводиться, з великою зосередженістю.
- Є хасиди, які, досягнувши похилого віку, проказували довгий відуй, що наводиться в сидурі «Тора ор», як підготовку тощо (так учинив рав Еліягу Ланда шліта незадовго до досягнення ним вісімдесятирічного віку).
Зовнішні посилання
- Агарон Мошкович, «Прийняття на майбутнє в усталеному тексті відую», «Мігдаль Давид», частина 17, 3 тамуза 5784 (9 липня 2024), сторінка 445
Примітки
- ^ «Шаарей тшува» Мітлер Ребе
- ^ «Лікутей Тора», друшім до Йом Кіпуру
- ^ «Кетер Шем Тов», с. 297
- ^ «Торат Менахем» 5714
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 234. А в т. 2, с. 174: із сідуру випливає, що мається на увазі кожен без винятку.
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 233 234. Однак у ніч другого дня Рош га-Шана 5731 (1 жовтня 1970) (там само, т. 2, с. 174) сказано, що із сіхи Ребе Раяца випливає, що сповідь має промовлятися вголос.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Мелех га-Мошіаха, т. 23, с. 512 — і вказує на «Лікутей дібурім», наведені нижче.
- ^ «Лікутей дібурім», с. 102 99.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 31.
- ^ Там само, с. 41