Перейти до вмісту

Пости каяття

Матеріал з Хабадпедії

Пости тшуви — це пости, які бере на себе той, хто кається у своїх гріхах, щоб прискорити своє спокутування або щоб знову стати бажаним і любим перед Всевишнім, як до гріха. У книгах мусару і каббали цим постам відведено центральне місце серед інших умертвінь плоті для спокутування гріхів, і є перелік певних гріхів із зазначенням, скільки постів потрібно для їх спокутування.

Також згідно з ученням хасидуту ці пости важливі, і Алтер Ребе докладно пише на початку «Ігерет га-тшува» в «Танії» про необхідність постів після здійснення тшуви. Разом із тим через слабкість останніх поколінь Алтер Ребе застерігає від постів, які пошкодять здоров'ю тіла, і радить замінювати пости роздаванням цдаки. Ребе продовжує цю лінію і у своїх святих листах вказує багатьом утримуватися від постів тшуви.

Джерело постів каяття

Джерело постів як засобу спокутування гріхів багаторазово згадується у словах Хазаль. Уже Адам га-Рішон сидів у пості сто тридцять років, щоб спокутувати те, що через свій переступ у гріху Дерева пізнання приніс смерть у світ[1]. Реувен сидів у пості на спокуту того, що порушив ложе свого батька[2], і також цар Давид постив багато разів, щоб спокутувати свій гріх, як він сказав у Тегілім[3]: «Виснажував я постом душу мою»[4].

Гемара[5] розповідає про рава Шешета, що після посту він говорив: "רבון העולמים! גלוי לפניך, בזמן שבית המקדש קיים אדם חוטא ומקריב קרבן, ואין מקריבין ממנו אלא חלבו ודמו, ומתכפר לו. ועכשיו ישבתי בתענית ונתמעט חלבי ודמי. יהי רצון מלפניך שיהא חלבי ודמי שנתמעט כאילו הקרבתיו לפניך על גבי המזבח, ותרצני" / "Рібон га-оламім! Галуй лефанеха, бі-зман ше-Бейт га-Мікдаш каям, адам хоте у-макрів корбан, ве-ейн макрівін мімену ела хелбо ве-дамо, у-міткапер ло. Ве-ахшав яшавті бе-тааніт ве-нітмаат хелбі ве-дамі. Єгі рацон мілефанеха ше-єге хелбі ве-дамі ше-нітмаат ке-ілу гікравтів лефанеха аль габей га-мізбеах, ве-тірцені" / "Владико світів! Відкрито перед Тобою: у той час, коли існував Храм, людина грішила і приносила жертву, і приносили з неї лише її жир і кров, і їй даровано було спокутування. А тепер я сидів у пості, і зменшилися жир мій і кров моя. Хай буде Твоя воля, щоб мої жир і кров, що зменшилися, були наче я приніс їх перед Тобою на жертовнику, і будь до мене прихильний". Цей текст наводиться в «Турі» і в «Шулхан арусі» для промовляння в пости[6].

Також у кількох місцях наводяться розповіді про танаїв і амораїв, які багато постили, щоб спокутувати легкі речі, у яких вони оступилися[7].

У книгах мусару, починаючи з рішонім, таких як «Рокеах» і «Сефер хасидім», є безліч настанов про поведінку бааль тшува заради повного повернення від свого гріха. Серед настанов є численні пости й умертвіння плоті[8].

Також у писаннях Арізаля та його учнів наводяться численні настанови про пости й різні умертвіння плоті, що підходять до кожного переступу згідно з його суттю за мудрістю каббали[9].

Види постів та їхня мета

Пости, що згадуються серед виправлень тшуви, не є частиною тшуви, яка є лише залишенням гріха, і тому ті, хто перелічує заповіді, Рамбам[10] і «Смаг»[11], також не згадали як частину заповіді тшуви піст; вони приходять після тшуви і на додаток до неї. Ці пости мають дві мети:

а) Заради спокути: оскільки є тяжкі провини, за які карають каретом і смертною карою за вироком суду, для спокути яких від людини, крім каяття, вимагаються страждання, — людина бере на себе пости і тим самим наближається до Всевишнього, умилостивлює Його і просить Його пробачити її раніше, ніж Він наведе на неї страждання[12].

б) Щоб бути приємним Всевишньому: навіть після спокути гріха людина не така приємна і любима Всевишнім, як раніше, і, щоб умилостивити Його, вона мала принести жертву всеспалення, яку Гемара уподібнює дарунку, що його раб підносить цареві після того, як той пробачив йому провину[13]. Сьогодні, коли в нас немає жертвоприношень, пости стоять на місці жертвоприношень, щоб умилостивити Всевишнього[14].

Пости для того, хто повторює гріх кілька разів

Коли людина згрішила кілька разів, є суперечка, якою мірою їй слід дотримуватися виправлень тшуви і постів: є ті, хто дотримується думки, що їй слід повторювати виправлення тшуви за числом разів, які вона згрішила, як у випадку жертви за гріх[15]. Натомість є ті, хто дотримується думки, що слід повторювати ці виправлення лише один раз, як у випадку жертви всеспалення[потрібне джерело][16].

Алтер Ребе постановляє, що слід повторювати їх три рази[17] — згідно зі словами Зогару[18], що на третій раз, коли людина повторює гріх, негативний відбиток гріха поширюється набагато більше, тому й число виправлень має бути відповідним[19].

Викуп посту цдакою

Рішонім розійшлися в думках, чи є можливість викупити піст, давши цдаку: на думку Раавада можна, а на думку Роша ні[20]. Поширене рішення — що можна замінити піст цдакою[21].

Сума грошей, рівноцінна викупу посту, наведена в законовчителів як «12 пшітін», рівні за вартістю «18 польським гдолім»[22]. Деякі написали, що ця міра змінюється від бідного до багатого — який має додати більше, оскільки страждання від втрати грошей замінює страждання посту, і так постановив Алтер Ребе[23].

На думку «Маген Аврагама», міра 12 пшітін є мінімальною мірою, але оскільки ця міра прив'язана до ціни овець[24], тому, коли ціна овець зростає, — і міра викупу за піст зростає відповідно[25]. Але на думку Алтер Ребе це єдина і стала міра в усіх поколіннях, установлена за мірою села, який був за часів Храму, — поширеною ціною вівці для жертви за гріх тоді, і вона не оновлюється за ціною вівці в кожному поколінні[26].

Ребе доводить, що думка Алтер Ребе вірогідніша, з того, що ця міра пшітін згадувалася Магарамом із Ротенбурга, рабі Ісраелем Ісерлейном і Рамою, які жили з різницею в сотні років, і важко сказати, що ціна овець не змінилася за всі ці покоління. Крім того, згідно з його думкою, на перший погляд, зайве писати в книгах законовчителів міру, адже навіть в одному й тому самому поколінні ціна вівці змінюється від країни до країни. З цього доводиться, що це єдина міра[27].

Міра «12 пшітін» становить дві третини міри села Тори (оскільки ці пости не від Тори, тому полегшують у мірі села). І тому їх можна дізнатися за розрахунком села в кожній країні та в будь-який час, який розраховують для підйон га-бен[27]. Міра 12 пшітін станом на сіван 5780 (травень–червень 2020) становить близько 26 шекелів.

В останніх поколіннях

В останніх поколіннях, коли тіла ослабли, Алтер Ребе встановлює, що слід остерігатися постити постами каяття, щоб не послабити тіло і не пошкодити служінню Всевишньому. З цієї причини слід викуповувати пости цдакою. Разом із тим Алтер Ребе рекомендує бааль нефеш витримати міру постів за кожен із найтяжчих переступів, тих, за які призначені карет і страти за вироком суду, і тому подібних[28] — один раз у житті (і рекомендує проводити ці пости в короткі дні зими), і ще двічі міру постів постами половини дня[19].

Ребе повторює цю вказівку Алтер Ребе багато разів. У своїх святих листах він вказує багатьом людям утримуватися від постів каяття[29], і навіть не в порядку, вказаному Алтер Ребе[30], — ні за переступи тяжкого роду (за які Алтер Ребе рекомендує бааль нефеш постити)[31], ні постів половини дня[32].

Тим, хто оступився в переступах, він рекомендує викуповувати піст цдакою в розмірі 12 пшітін за день посту[33]. Одного разу він вказав дати на цдаку десятину від суми розрахунку, коли вона була надто високою[34]. Іноді він вказує постити постами половини дня заради тшуви, але не у великому числі постів, установленому від Арізаля[35].

Поряд із настановою викуповувати пости цдакою, були люди, яким Ребе вказав, що замість посту хай утримуються від лихих мовлень і утримуються від того, щоб слухати й дивитися на негідні речі, бо на власні очі видно, що це робота навіть важча, ніж пости[36].

Ребе пояснює, що те, що ми не можемо постити в ці покоління, не може пошкодити повноті потрібного спокутування, адже не може бути, щоб Всевишній спричинив у світі ситуацію, яка заважала б єврею в його служінні. І тому той, хто не може постити, — це доказ того, що його спокутування здійснюється і без потреби в пості (і так само той, хто не спроможний викупити це цдакою). З цієї причини Ребе підкреслює важливість вивчення цієї сугії про пости каяття зокрема і «Ігерет га-тшува» загалом, оскільки в самому вивченні здійснюється дія, ніби він постив[37].

Примітки

  1. ^ Ерувін, 18б.
  2. ^ «Берешит раба» 84, 19. Раші, Ваєшев 37, 29.
  3. ^ 35, 13.
  4. ^ Останні три приклади наведені в «Сефер харедім», розділ 63.
  5. ^ Брахот, 17а.
  6. ^ «Орах хаїм» § 565 (п. 4).
  7. ^ Єруш. Шабат 5, 4. Хагіга, 22б. Моед катан, 25а — наведені в «Ігерет га-тшува», розділ 2. А також Назір, 52б; див. роз'яснення Адмора шліта до розділу 2 (у «Шіурім бе-сефер га-Танія») — чому Алтер Ребе навів лише ці три приклади.
  8. ^ Див. «Сефер га-Рокеах», «Закони тшуви».
  9. ^ «Шаар руах га-кодеш». «Сефер харедім» там. Та інші.
  10. ^ «Сефер га-міцвот» Рамбама, заповідь-повеління 73.
  11. ^ «Сефер міцвот гадоль», заповіді-повеління 16.
  12. ^ «Ігерет га-тшува», розділ 1. І див. роз'яснення Адмора шліта до кінця розділу 1, у «Шіурім бе-сефер га-Танія».
  13. ^ Звахім, 7а.
  14. ^ «Ігерет га-тшува», розділ 2.
  15. ^ «Шней лухот га-брит», «Шаар га-отійот», «Закони біа».
  16. ^ Див. також Шут «Хут га-шані» § 47, де це обговорюється і постановляється повторювати їх двічі.
  17. ^ У вислові Алтер Ребе «прийняте рішення». — Див. у книзі «Діврей хахамім» (р. Й.-Л. Пуховичера), «Шаар га-тшува», розділ 12: «І так я вказав на практиці кільком людям . . що не потрібно більше 3 разів за кожен гріх, і погодилися з моїми словами великі світочі, мудреці та гаони, голови рабинських судів і голови єшив голів святих громад Литви, хай береже їх Творець і врятує, та інші великі рабини, мудреці Ізраїлю».
  18. ^ Частина 1, 73б.
  19. ^ 1 2 «Ігерет га-тшува», розділ 3.
  20. ^ Рабейну Єрухам, «Натів» 18, 1.
  21. ^ «Трумат га-дешен», «Псакім у-ктавім» § 60.
  22. ^ Магарай — «Псакей Магарай» § 9 і «Трумат га-дешен» там. Рама в «Орах хаїм» § 334 п. 26, і «Маген Аврагам» там. «Шулхан арух» Алтер Ребе там п. 28.
  23. ^ «Маген Аврагам» § 568 сеіф катан 12. «Шулхан арух» Алтер Ребе там.
  24. ^ Міра 18 пшітін є ціною вівці на думку «Маген Аврагама», і тому 12 пшітін становлять дві третини ціни вівці (§ 334 там).
    Однак «Маген Аврагам» мав на увазі лише сплату 18 пшітін замість жертви, міра якої змінюється за ціною вівці, але в листі Ребе («Ігрот кодеш» том 2, лист 199) він тлумачить його думку так, що й сплата 12 пшітін замість посту змінюється за ціною вівці.
  25. ^ «Ігрот кодеш» там. І там роз'яснюється, що на його думку сума не буває меншою за 12 пшітін — навіть якщо ціна вівці менша за це — оскільки ця сума в 12 пшітін має важливість із додаткових причин (примітка 5).
  26. ^ § 334 там.
  27. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» там само.
  28. ^ Ребе роз'яснює, що під «тому подібними» він має на увазі тяжкі переступи, згадані в розділі 7, такі як гнів, лихослів'я і тому подібне.
  29. ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш» том 4, лист 1151. Том 9, лист 2948. І ще багато інших.
  30. ^ «Ігрот кодеш» том 13, лист 4614.
  31. ^ «Ігрот кодеш» том 14, лист 4852. І листи, наведені нижче в наступній примітці.
  32. ^ «Ігрот кодеш» том 13, лист 4287.
  33. ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», том 10, лист 3005. Лист 3034. Та ін.
  34. ^ «Ігрот кодеш» том 10, лист 3173.
  35. ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 7, лист 1950. Т. 11, лист 3582. «Лікутей сіхот», т. 32, с. 243.
  36. ^ Лист із благословенням і настановою раву Гопіну, на сайті аукціонного дому «Кедем».
  37. ^ Роз'яснення Ребе до «Ігерет га-тшува», початок розділу 3, у «Шіурім бе-сефер га-Танія».

Повідомити про помилку на цій сторінці