Гідур міцва
Гідур міцва — це старання виконати заповіді найбільш прикрашеним і гарним чином, понад мінімальний обов'язок, потрібний для того, щоб виконати повинність.
У Галахі
На вірш «Це Б-г мій, і я прославлю Його»[1] мудреці тлумачать, що на людині лежить обов'язок старатися, щоб виконання заповідей було саме гарним чином[2], а законовчителі розійшлися в думках, чи є цей обов'язок з Тори чи від мудреців.
Обов'язок, покладений на людину, — до третини від ціни виконання заповіді неприкрашеним чином, і саме в цьому розійшлися в думках: спосіб розрахунку — третина від вартості етрога до прикрашення (мільгав) чи від кінцевої його вартості після того, як людина прикрасила (мільбар)[3].
У галахічному визначенні цього обов'язку є ще багато обговорень, і серед них: чи зобов'язана багата людина додавати більше третини; і чи має також людина, яка насилу здобуває прожиток, старатися прикрашати до третини; чи є додаток прикрашення від теоретичної ціни дешевої можливості чи від найдешевшої ціни, яка є перед нею, навіть якщо вона дорожча, — і ще багато інших відгалужень.
Ребе виводить зі слів мудреців, що й людина, яку не можна примусити прикрасити заповідь, — не тільки бракує їй цієї чесноти, а це зараховується їй як певне несення гріха; і, навпаки, у людини, яка прикрашає заповідь, — не тільки є додаткова побічна чеснота прикрашення, а є в цьому додаток у виконанні самої заповіді[4].
У якостях серця
Рамбам[5] пише, що в прикрашенні заповіді людина підкоряє своє лихе спонукання: «Хто бажає удостоїти себе — хай підкорить своє лихе спонукання і розширить свою руку, і принесе свою жертву з найгарнішого й добірного в тому вигляді, з якого він приносить. Адже сказано в Торі (Берешит 4, 4): І ГЕВЕЛЬ ПРИНІС ТАКОЖ І ВІН З ПЕРВІСТКІВ СВОЄЇ ХУДОБИ І З ЇХНЬОГО ЛОЮ, І ЗВЕРНУВСЯ Г-СПОДЬ ДО ГЕВЕЛЯ І ДО ЙОГО ПРИНОШЕННЯ, — і такий самий закон у всьому, що в ім'я Б-га благого: щоб було з гарного й доброго. Якщо збудував дім молитви — хай буде гарніший за дім, у якому живе; нагодував голодного — хай нагодує з найкращого й солодкого, що на його столі; одягнув нагого — хай одягне з найгарнішого у своєму одязі; присвятив річ — хай присвятить з найгарнішого у своєму майні, і так само Він каже (Вайікра 3, 16): УВЕСЬ ЛІЙ — Г-СПОДУ тощо».
«Загір тфей»
Гемара в трактаті Шабат[6] розповідає про різних амораїв, які хвалилися тим, що прикрашали виконання певної заповіді, або що розпитували у своїх нащадків: «У чому твій батько був особливо обережний?».
У хасидуті роз'яснюється[7], що виконання цієї окремої заповіді амораєм дарувало йому силу прикрашати й решту заповідей; і наводиться від імені Алтер Ребе, який отримав від свого вчителя, Магіда з Межиріча, що «загір» — також від слова «зогар» і світло: що ця заповідь особливо стосувалася кореня їхньої душі, і тому душа їхня світила найбільше саме у виконанні цієї заповіді, і ця заповідь — брама (да тареа ле-ала), через яку підносяться всі інші заповіді, які він виконує[8].
Ребе роз'яснює[9], що шлях для кожної людини дізнатися, яка заповідь особливо стосується її, — це коли вона бачить, у якій заповіді їй особливо важко її виконати, бо це показує, що через велику важливість того, щоб вона виконала саме цю заповідь, ситра ахра чинить труднощі.
У нашому поколінні брама, через яку підносяться всі заповіді, — це служіння зустрічі Мошіаха[10].
У вченні хасидуту
| " | Моя надзвичайна ретельність у прикрашенні заповіді потрібна для того, щоб мій розум краще сприймав теми хасидуту | " |
– «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 342 | ||
Учення хасидуту підкреслює важливість прикрашення заповідей як вираження того, що людина виконує заповідь із зв'язку і внутрішнього почуття — як син до батька і як людина, яка хоче зробити приємність коханому, а не тільки щоб виконати повинність — як раб до свого пана.
Уже за часів Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад, коли його попросили визначити різницю між тим, хто хасид, і тим, хто не хасид, він сказав, що хасид — це той, хто виконує заповіді «понад букву закону»[11].
У постійному тексті благословення, яке Ребе надсилав тим, хто святкує бар міцву, вступаючи в тягар виконання заповідей, Ребе благословляє: «і хай прикрашає виконання заповідей».
Прикрашення заповіді стало відмітною ознакою хасидів, і особливо хабадських хасидів, і для прикладу:
- Хасиди прикрашають заповідь тим, що ходять із гумкою, яка утримує цицит розправленими протягом усіх годин дня, бо вони побоюються, що, можливо, посеред дня цицит раптом «загорнуться», і тоді їм не буде зараховано повністю, що вони ходять із цицит.
- Суворість спати з цицит, щоб одразу, щойно розвидниться, вони вже були з цицит.
- Суворість спати з кіпою, щоб ніколи не забути, хто перебуває над нами...
- Користування найкращими й найбільш прикрашеними сертифікатами кашруту.
- Повна і беззастережна утримка від їжі та пиття поза сукою, навіть коли йде дощ.
- Омивання рук 3 рази на кожну руку.
- Повна утримка від укорочування волосся бороди.
- Утримка від їжі розмоченої маци на Песах, їжа тільки вдома та інші прикрашення заповіді, пов'язані зі святом Песах.
- Занурення в мікву щодня.
Ребе виводить важливість прикрашення заповіді, серед іншого, з того, що в Храмі також колір і відтінок покривал робилися з виду тварини, оскільки й речі, що стосуються лише зовнішнього і не є частиною самої заповіді, а стосуються лише прикрашення заповіді, мають робитися з тієї самої внутрішньої життєвості[12], і підкреслює, що, хоча це було правильно в усі епохи, у нашому поколінні є на це особливий наголос, оскільки в цьому поколінні зовнішнє посідає таке значне місце, і є такі кола, що шлях вплинути на них і залучити їх до виконання Тори й заповідей — почати із зовнішньої краси[13].
Ребе свідчить, що, хоча хасиди прикрашали всі заповіді і способом самопожертви, ми ніколи не бачили, щоб вони прикрашали заповіді, пов'язані з їжею та питтям[14].
Інститут «Гідур міцва»
У Святій Землі діє «Інститут „Гідур міцва“» під керівництвом рава Моше-Давида-Еліягу Розенблата, який діє задля підвищення обізнаності в різних подробицях, що стосуються прикрашення заповіді, і дає широкій громадськості можливість більшого міркування та участі у виконанні заповідей із прикрашенням.
Додаткова література
- Рав Асаф-Ханох Фрумер, «Зман хумротейну: про межі прикрашень заповіді, обтяжень і загорож у вченні Ребе шліта (Адмора шліта)», «Га-Тамім», 34 (нісан–іяр 5770 (квітень–травень 2010)), с. 30–41
Зовнішні посилання
- Рав Йосеф Красік, «Прикрашення і хвала в заповідях»
- Єгошуа Мондшайн, [www.kramim.info/article/%D7%94%D7%97%D7%99%D7%99%D7%AA%D7%A0%D7%99-%D7%94%D7%A9%D7%99%D7%91-%D7%94%D7%A8%D7%91%D7%99-%D7%9C%D7%99%D7%9C%D7%93-%D7%94%D7%A7%D7%98%D7%9F/56245261 Ретельність і суворість Ребе в питаннях галахи та звичаю]
- «Важливість прикрашень заповіді», обробка сіхи Ребе, «Лікутей сіхот» 31, с. 135
| Заповіді |
|---|
| 613 заповідей · «248 органів Царя» · Діврей каббала · Заповіді мудреців · Підготовка до заповіді · Намір під час виконання заповідей · Благословення на заповідь · Прикрашання заповіді |
| Вибрані наказові заповіді |
| Любов до Б-га · Любов до ближнього-єврея · Їдження маци · Брит міла · Благословення після їжі · Добродійство · Віра в Б-га · Видалення нечистих із Храмової гори та з Храму · Трепет перед Б-гом · Шанування батька й матері · Мезуза · «Плодіться й розмножуйтеся» · Цдака · Цицит · Освячення Імені · Читання «Шма» · Шабат · Відпускання птаха з гнізда · Молитва · Тфілін · Сурміння в шофар · Тшува· Гостинність |
| Вибрані заборонні заповіді |
| Ідолопоклонство · Заборонені зв'язки · Кровопролиття · Порушення чужих меж |
Примітки
- ^ Шмот 15, 2.
- ^ Шабат 133б: «Прикрашай себе перед Ним заповідями: зроби перед Ним гарну суку, і гарний лулав, і гарний шофар, гарні цицит, гарний сувій Тори і напиши в ньому для Його Імені гарним чорнилом, гарним пером, умілим писцем, і оберни його гарними шовками»
- ^ Мільгав — це 30% від початкової вартості і 25% від кінцевої вартості, а мільбар ще вищий — 50% від початкової вартості і 30% від кінцевої вартості. Якщо, наприклад, ціна виконання неприкрашеної заповіді — 60 шекелів, то за розрахунком мільгав треба буде додати 20 шекелів, а за розрахунком мільбар треба буде додати 30 шекелів.
- ^ Обробка сіхи Ребе в «Лікутей сіхот», частина 33, с. 120.
- ^ Закони про заборонене для жертовника 7, 10-11, і так само встановлено в галасі в «Шулхан арусі», «Йоре деа» 248, 8.
- ^ Аркуш 118б.
- ^ «Сефер га-сіхот 5708», с. 240.
- ^ «Сефер га-сіхот 5700», с. 22.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 4, с. 1328.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Хаєй Сара» 5752.
- ^ «Лікутей дібурім», частина 1, 68, 1.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 31, сіха 1 до тижневого розділу «Трума».
- ^ «Ігрот кодеш», частина 26, с. 262.
- ^ Сіха Сімхат Тора 5716. І так само в «Торат Менахем — Гітваадуйот», ч. 14, кінець с. 279. І див. також у «Торат Менахем — Гітваадуйот», ч. 7, с. 315, примітка 60, — щодо «прикрашення» в тому, що «жінка оточуватиме чоловіка».