Перейти до вмісту

Шимон Якубович

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід відредагувати. Причина: схоже на газетний репортаж.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю слід відредагувати. Причина: схоже на газетний репортаж.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Шимон Якубович
Основна інформація
Дата народження13 хешвана 5690 (1929)
Дата смерті25 хешвана 5773 (2012)
Місце похованняГар-га-Менухот
Місце проживанняЄрусалим
Рід діяльностімашпіа, меламед
Освітаталмуд-тора «Ец хаїм», єшива «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, єшива «Торат емет»
Посадамашпіа синагоги «Бааль га-Танія» в кварталі «Меа Шеарім», меламед дардакі в талмуд-торі «Меа Шеарім», член правління «Цеірей Агудат Хабад» в Єрусалимі
УчителіХаїм-Шауль Брук, Моше-Єгуда Райхман, Давид Гольдберг, Моше Вебер
УчніТовія Блой, Нафталі Рот, Мордехай-Цві Гринвальд, Аврагам Лідер (Краун-Гайтс), Ельазар Ерентрой, Іцхак-Меїр Ерентрой та інші
Сім'я
БатькоАгарон Якубович
Матидонька Ар'є Левін
ДружинаМаша-Рахель, донька рава Еліягу-Цві Кройзера
ДітиЯаков-Хаїм, Товія, Іцхак-Ар'є-Лейб, Мордехай-Єгошуа, Ельханан та інші

Рав Шимон Якубович (13 хешвана 5690, 1929 — 25 хешвана 5773, 2012) служив машпіа синагоги «Бааль га-Танія» в кварталі «Меа-Шеарім» в Єрусалимі і вихователем у талмуд-торі «Меа-Шеарім».

Біографія

На заході з равом Ісраелем-Меїром Лау
Із сином, онуком і дядьком, равом Еляшівом

Народився в Єрусалимі в 5690 році (1929/1930) в родині рава Агарона Якубовича, голови «Махон Оцар га-посекім», і його матері, яка була донькою праведника рабі Ар'є Левіна. У дитинстві навчався в єрусалимській талмуд-торі «Ец хаїм», але, досягнувши єшивного віку, вирішив навчатися в єшиві «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, де зазнав великого впливу знаменитого машпіа рава Хаїма-Шауля Брука. Через два роки повернувся до Єрусалима і продовжив навчання в єшиві «Торат емет» в Єрусалимі, де ввібрав хасидут від машпіїм рава Моше-Єгуди Райхмана, рава Давида Гольдберга і рава Моше Вебера.

У цей період у «Торат емет» навчалося багато юнаків не з хабадських родин. Р. Шимон і кілька його друзів багато трудилися, щоб зберегти хабадський характер єшиви, і за це він отримав особливе заохочення від Ребе.

Коли настав час, йому запропонували доньку рава Еліягу-Цві Кройзера, Машу-Рахель, який дотримувався звичаїв Віленського гаона. Майбутній тесть проекзаменував його в навчанні і залишився задоволений, але, дізнавшись про його навчання в єшиві «Томхей Тмімім», завагався і спитав про це рабина Єрусалима рава Бенгіса, який звелів продовжувати шідух.

Наприкінці життя страждав від страшної хвороби. На горе членів його родини, учнів і знайомих, сили покинули його, і в Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5773 року (2012/2013) він повернув душу Творцеві. Похоронна процесія вирушила з його дому на вулиці «Хаєй Адам» у кварталі Батей-Віттенберг до Гар-га-Менухот, де місце його спочинку.

Його діяльність

Через кілька місяців після весілля він за підтримки Ребе заснував хабадську синагогу в кварталі «Шаарей Хесед». Там він давав уроки хасидуту спраглим Тори і хасидуту, які належали до всіх кіл і громад. Серед його слухачів, що прийшли завдяки йому до хасидизму Хабад: рав Нафталі Рот і рав Цві Грінвальд.

Паралельно давав урок із сіхот Ребе Раяца. Урок відбувався в нього вдома щошабату після полудня за участі близько міньяну юнаків, які прагнули вивчати хасидут. Урок справді сприяв приєднанню молодих людей до Любавич, серед них: рав Аврагам Лідер, рав Ельазар Ерентрой і рав Іцхак-Меїр Ерентрой.

У ті дні в Єрусалимі було створено відділення «Цеірей Агудат Хабад», і рава Якубовича було призначено членом правління поряд із видатними членами: равом Зушею Вілімовським (Партизаном), равом Ельазаром Ерентроєм, равом Нахумом Рабіновичем, равом Зеєвом-Довом Слонімом, равом Гілелем Рабіновичем і двома братами Гейльперінами: равом Шмуелем-Ельазаром і равом Леві-Іцхаком.

У ці роки він дуже прагнув приїхати до Ребе, але його прохання знову і знову відхиляв сам Ребе, який дивувався тому, що він ставить користь одного проти користі багатьох — поширення хасидизму Хабад. Лише до місяця тішрей 5718 року (вересень–жовтень 1957) він отримав дозвіл Ребе приїхати до 770. У винятковому порядку Рашаг влаштував для нього в'їзну візу до Сполучених Штатів.

Протягом місяця він кілька разів заходив на «єхідут», так що загалом за той місяць провів у святая святих близько п'яти годин! На цих єхідуйот Ребе вказав йому посилити діяльність із поширення хасидуту як у рамках «Цеірей Хабад», так і іншими шляхами.

За ці роки він наблизив багатьох до хасидуту. Одним із юнаків, які наблизилися через нього до вчення хасидуту, був рав Товія Блой[1].

Він був відданий мівцоїм і вказівкам Ребе. Спочатку діяв як член правління «Цеірей Хабад». І навіть коли він уже не обіймав офіційної посади, продовжував зі справжньою самопожертвою брати участь у кожній кампанії, оголошеній Ребе.

Він був однією з величних постатей старої хабадської синагоги «Бааль га-Танія» в кварталі «Меа-Шеарім», і після відходу з життя попередніх машпіїм р. Єгошуа-Мордехая Ліпкіна і р. Моше Вебера був призначений машпіа синагоги разом із р. Пінхасом-Лейбушем Герцлем. Протягом років давав багато уроків хасидуту і слів Тори. У численних уроках хасидуту, які він давав, брали участь молоді й літні мешканці харедимних кварталів, що приходили послухати уроки. Своїм шляхом йому вдалося наблизити багатьох до світла Хабаду.

Протягом років він питав Ребе з кожного питання і ані на волосину не відступав від вказівок Ребе.

На життя він заробляв протягом багатьох років на посаді «меламеда дардекі» в талмуд-торі «Меа-Шеарім» в Єрусалимі і волів приховувати свою велич у Торі під покровом цієї посади. Його геніальність була загальновідома, хоча він докладав усіх зусиль, щоб приховати це від очей людей. Він був видатним знавцем усього Шасу, Єрусалимського Талмуду, мідрашів, Рамбама, а також книг Каббали і хасидуту, серед них книги «Зогар», книг «Тора ор», «Лікутей Тора» і багатьох інших. Уже з юного віку він знав усі п'ять книг Тори з огласовками і знаками кантиляції напам'ять і з великою точністю. Він був знавцем граматики і вмів систематично розставляти огласовки в арамейській мові.

Коли видавець однієї з книг коментарів до книги «Зогар» хотів отримати схвалення рабинського суду «Еда гаредіт» в Єрусалимі, рабинський суд відмовився дати схвалення, підозрюючи, що огласовки в ній розставлено сучасним методом. Вони погодилися дати своє схвалення лише після того, як рав Якубович узявся провести коректуру огласовок.

З'ясування звичаїв Хабаду

Коли він заснував хабадську синагогу в кварталі «Шаарей Хесед», у Святій Землі ще не були відомі звичаї Хабаду в усіх питаннях. І він потрудився зібрати звід, що охоплював звичаї Хабаду в порядку дня і року. Ця збірка була першою, що пройшла редагування і виправлення Ребе як «тимчасовий календар» звичаїв Хабаду[2].

Крім того, багато звичаїв Хабаду стали відомі з численних листів, отриманих ним від Ребе у відповідь на його запитання щодо загальних і особистих справ. Серед них: порядок читання Тори в дні Ханукі у Святій Землі, не чекати з першою стрижкою до Лаг ба-Омеру та інші. Ці листи разом із згаданим списком згодом лягли в основу «Сефер га-мінгагім».

У певних питаннях дотримувався звичаю своїх батьків. У період, коли єшива «Торат емет» містилася в кварталі Меа-Шеарім, він проводив у ній третю трапезу кожного Шабату. Після того як керівництво єшиви вирішило припинити фінансування цієї трапези, яка не прийнята в Хабаді, Ребе написав йому, щоб він продовжував проводити цю трапезу, а секретаріат надішле кошти на витрати. Однак насправді, отримавши цю відповідь, керівництво єшиви знову стало фінансувати трапезу.

Родина

Його брат р. Ельханан Якубович, Нахалат-Гар-Хабад

Сини
Зяті

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Наступного дня після похорону рав Блой розповів в інтерв'ю газеті «Бейт Мошіах»: «Після того як я почав вивчати хасидизм Хабад, я регулярно приходив до єшиви „Торат емет“, щоб слухати уроки хасидуту машпіа рава Моше-Єгуди Райхмана. Після закінчення уроку в мене було постійне заняття з равом Шимоном Якубовичем — повторювати й заучувати зміст уроку. Під час повторення я ставив багато запитань, які не давали мені спокою, про все, що пов'язано зі шляхами хасидизму Хабад, і отримував захопливі й умудрювальні відповіді, що змусило мене дедалі більше наближатися до Хабаду. Через кілька місяців йому вдалося переконати мене вперше написати Ребе. І справді, я написав Ребе й отримав відповідь, яка схилила в мене шальку терезів стати справжнім хасидом Хабаду. «У наступні роки я продовжував вивчати хасидут у нього вдома й отримував від нього пояснення та відповіді на всі свої запитання, що, безумовно, спонукає мене називати його „мій учитель і наставник“ у хасидуті».
  2. ^ Список із виправленнями Ребе надруковано в сідурі «Шаар Менахем», виданому його сином р. Яаковом-Хаїмом Якубовичем із Цфата.
Шимон Якубович згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8453516200

Повідомити про помилку на цій сторінці