Перейти до вмісту

Ханох-Гендл Гавлін

Матеріал з Хабадпедії
Ханох-Гендель Гавлін
Директор єшиви «Торат емет» упродовж кількох років
Основна інформація
Дата народження5659
Місце народженняГородище
Дата смерті8 елула 5728 (1 вересня 1968)
Місце діяльностіЄрусалим
Рід діяльностідиректор єшиви, громадський діяч
Освітаєшива «Торат емет»
Посададиректор єшиви «Торат емет»
Сім'я
БатькоШломо-Залман Гавлін
ДружинаХава Гавлін
ДітиЕліягу-Давид, Шейна, Шуламіт-Авігаїль, Шломо-Залман, Давид-Зеев, Хая-Сара, Малка-Єгудіт, Двора, та інші
Брати й сестриШалом Гавлін, Дов-Еліезер Гавлін
Родовід

Ханох-Гендл Гавлін (5659 — 8 елула 5728 (1 вересня 1968)) був директором єшиви «Торат емет» протягом кількох років, після закінчення яких Ребе звільнив його через громадських діячів Хабаду у Святій Землі. Був одним із головних активістів з отримання сертифікатів для хасидів Хабаду.

Біографія

Народився в 5659 році (1898/1899) у Городищі в родині рава Шломо-Залмана Гавліна, який на той час очолював місцеве відділення єшиви «Томхей Тмімім», і був названий на честь машпіа рава Ханоха-Гендла Когеля, з яким його батько був особливо пов'язаний[1].

У юності навчався в єшиві «Торат емет». У 5687 — 5707 роках (1926–1947) діяв заради отримання сертифікатів (- дозволів на в'їзд до Ерец-Ісраель за часів британців, що видавалися в обмеженій квоті) для хасидів Хабаду в Радянському Союзі, у межах «Комітету порятунку російського єврейства» при «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах. Крім того, хасиди надсилали йому великі грошові суми, на які він купував квитки на пароплав із Радянського Союзу до Святої Землі. Однак через труднощі та численні перешкоди, які чинили радянська влада і британці, лише поодиноким хасидам вдалося дістатися до Святої Землі. Для цієї діяльності він отримав велику допомогу від Ребе Раяца.

В «Ігрот кодеш» від Ребе є багато листів до нього, у яких Ребе звертається до нього з різними проханнями[2], а наприкінці листів Ребе пише йому багато хідушім Тори. Частина з них містить сіхот Ребе, від яких до нас не дійшло іншої ганахи, а частину згодом було відредаговано в гадрані до порядку вивчення до йорцайту.

Керівництво єшиви «Торат емет»

Рішення рабинського суду в дін-Торі Любавичів проти Гавліна

Єшиву «Торат емет» заснував Ребе Рашаб, який був президентом єшиви, а після нього президентами єшиви були Ребе Раяц і Ребе. Головою єшиви був рав Шломо-Залман Гавлін, на чиє ім'я були зареєстровані будівлі єшиви. Коли Ребе Раяц попросив, щоб єшиву зареєстрували на хасидизм Хабад, рав Гавлін зволікав (під впливом сина). Після відходу з життя батька Ханох-Гендл узяв на себе посаду директора єшиви без дозволу членів правління і не попросивши дозволу в президента єшиви Ребе Раяца, і продовжував відмовлятися реєструвати єшиву на хасидизм Хабад[потрібне джерело]. Тож усі пожертви продовжували текти до його кишені, тоді як становище самої єшиви занепадало.

Це становище тривало і в період проводу Ребе, навіть після того, як він увійшов на єхідут до Ребе, який повідомив йому, що його відсторонено від посади, — безрезультатно. Аж поки в 5716 році (1955/1956) правління не було замінено після дін-Тори, що відбулася в Головному рабинаті[3].

У листі 5713 року (1952/1953) Ребе пише р. Аврагаму Парізу про необхідність відвідати Гавліна і роз'яснити йому всю серйозність його поведінки проти Ребе Раяца[4]. Крім того, Ребе багато разів наполегливо просив рабинів і громадських діячів Хабаду у Святій Землі, зокрема рава Шломо-Йосефа Зевіна, постаратися діяти у справі Гавліна, аж до його повного усунення з керівництва єшиви «Торат емет»[5].

Видатні хасиди Хабаду в Єрусалимі та Тель-Авіві боролися за повернення контролю над єшивою Ребе і Хабаду, а Гавлін у відповідь мстився громадським діячам, які брали участь у боротьбі, і доносив на них владі, так що через його доноси рав Моше Ашкеназі був змушений покинути Святу Землю[6].

Помер 8 елула 5729 (22 серпня 1969).

Протягом багатьох років записував історії, вислови та матеріали з хасидуту з вуст великих хасидів. Частина записів вийшла друком у книзі «Га-Машпіа» (Гавлін)[потрібне уточнення] зусиллями його племінника, дослідника Шломо-Залмана Гавліна.

Родина

  • Його дружина, Хава Гавлін.
  • Його син, Еліягу-Давид.
  • Його дочка, Шейна.
  • Його дочка, Шуламіт-Авігаїль.
  • Його син, Шломо-Залман.
  • Його син, Давид-Зеєв.
  • Його дочка, Хая-Сара.
  • Його дочка, Малка-Єгудит.
  • Його дочка, Двора.
  • Його дочка, Рівка.
  • Його син, Дов.
  • Його син, Еліезер.
  • Його син Шмуель.

Примітки

  1. ^ «Га-Машпіа» (Гавлін), с. 20.
  2. ^ Серед них: дістати йому коментар Рашага до «Танії», надіслати йому кушан на будівлі єшиви «Торат емет» у Хевроні та інше.
  3. ^ Перед рабинами Яаковом Адесом, Йосефом-Шаломом Еляшівом і Бецалелем Жолті фотокопія рішення суду
  4. ^ «І додана тут копія мого листа до р. Х... хай живе він, щоб з доброти своєї він відвідав його в присутності ще одного свідка і застеріг його, також і від свого імені, щоб той знав, що грається з вогнем, бо не зі мною він веде чвари, а з моїм тестем, святим Адмором» (лист Ребе р. А. Парізу, 9 елула 5713 (20 серпня 1953), «Ехад гая Аврагам», с. 227).
  5. ^ У листі раву Зевіну від 13 хешвана 5715 (9 листопада 1954) (наведене нижче пропущено в цьому листі в «Ігрот кодеш») Ребе пише так: Те, що написано про справу Гавліна і про припущення, що він усунеться за компенсацію, — те, що слід встановити в цьому, суть речі, від яких не можна відмовлятися, а саме: щоб усунення виходило як з його боку, так і з боку всієї родини, його синів, дочок тощо . . розмір пенсії, як сказано вище, слід максимально зменшити . . і, на мою думку, це питання, у якому поступитися неможливо, бо грішник, а тим паче злісний порушник, не має отримувати вигоду. Кінець цитати святою мовою; «слава Б-га — приховувати справу»; там про це йдеться дуже розлого.
  6. ^ «За лаштунками сіхот; 5710 — 5715», с. 27 — 33. І див. у книзі рава Ашкеназі, частина 2, у відповідному місці.
Ханох-Гендл Гавлін згадується ще в 14 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4468305100

Повідомити про помилку на цій сторінці