Перейти до вмісту

Рабі Яаков бен Ашер

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Яаков бен Ашер
Основна інформація
Дата народження5029 приблизно
Дата смерті12 тамуза 5103 приблизно
Місце похованняТоледо
КраїнаІспанія
Місце проживанняНімеччина, Толедо
Рід діяльностізаконовчитель галахи
Посадагабай цдаки
УчителіАшер бен Єхіель (Рош)
Сім'я
БатькоАшер бен Єхіель (Рош)

Рабі Яаков бен Ашер (5029 приблизно — 12 тамуза 5103 приблизно) був одним із найвидатніших законовчителів галахи, сином Роша. Прозваний «Бааль га-турім» за назвою всеосяжної галахічної книги, яку він написав, — «Арбаа турім».

Біографія

Народився в Німеччині в родині рабейну Ашера бен Єхіеля (Роша). Вивчав Тору у свого батька і переїхав з ним до Толедо в Іспанії, коли той утік після арешту Магарама з Ротенбурга[1].

Попри свою велич у Торі, він відмовлявся служити рабином, і спосіб його життя був життям у нужді, як він сам свідчить про себе: «І скільки разів я розбирав цю справу перед батьком моїм, паном моїм, благословенної пам'яті: такий, як я сьогодні, у кого є трохи свого, і цього йому не вистачає, і потребую я інших, — чи належу я до «зроби суботу свою буднями», чи ні»[2]. Його батько призначив його разом із його братом р. Єгудою габаєм цдаки[3].

Після відходу з життя його батька Роша в 5089 році син р. Єгуда був обраний рабином у Толедо замість свого батька, а р. Яаков продовжував займатися Торою і складати свої книги, а дехто каже, що він був одним із суддів міста[4]. Склав скорочення постанов свого батька Роша, коментарі до Тори шляхом пшату і ремезу і свою велику працю «Арбаа турім», яка стала однією з основ галахи народу Ізраїлю на покоління. За зразком цієї його праці і на її основі були складені «Шулхан арух» «Бейт Йосефа» і «Шулхан арух» Алтер Ребе.

Помер і похований поруч зі своїм батьком у Толедо. На його надгробку не було зазначено року, а лише дату 12 тамуза[5], і, ймовірно, це було приблизно в 5103 році. За іншим переказом він був на шляху до Землі Ізраїлю і похований на острові Хіос[6].

Його праці

Основна стаття – «Арбаа турім»

Він здобув своє прізвисько «Бааль га-турім» завдяки своїй праці з галахи «Арбаа турім»; книгу поділено на чотири частини («турім»), кожна з яких присвячена певній темі в житті єврея:

Одразу після укладення книга стала однією з основоположних книг у галахі, і вже рабі Давид Абудрагам користувався нею для своєї книги. «Турім» послужили рамкою для укладення «Бейт Йосеф», написаного р. Йосефом Каро, — свого роду підсумком усіх обговорень і джерел, що були до нього в Гемарі і в рішонім. Інші «носе келім» — це Бах — рабі Йоель Сіркіс, «Даркей Моше» — а це Рама, автор приміток до «Шулхан аруху» («Мапа»), і «Дріша» і «Пріша» рабі Фалька Каца, автора СМА на «Шулхан арух», «Хошен мішпат».

Коментар до Тори

Ще одна праця — коментар до Тори, що ґрунтується здебільшого на словах Рамбана і містить також слова інших коментаторів, які передували йому: Раші, р. Йосефа Кімхі, Ібн Езри Рашбама і Роша. Цю книгу було надруковано лише у двох виданнях у 5566 (1806) і 5599 (1839) роках (до середини двадцятого століття).

З цієї праці в хумашах друкується коментар під назвою «Бааль га-турім», що містить лише передмови до основного тексту коментаря, у яких рабейну Яаков навів гематрії і числові натяки, які автор описує як «трохи ласощів, і гематрій, і пояснень масорет, щоб привернути серце». Це особливий, лише йому властивий шлях коментування (ще один коментатор, який писав так, — Магарам з Ротенбурга). Ця праця друкується сьогодні в більшості хумашів (зокрема в тих, які не є «Мікраот гдолот»), вона прославилася і стала вельми улюбленою серед тих, хто вивчає, і часто наводиться в ученні хасидуту. Його повний коментар («Піруш га-арох») було виявлено і видано в останні роки.

«Кіцур піскей га-Рош»

Його батько Рош склав «Псакім» до трактатів Вавилонського Талмуду. Як частину свого шляху з поширення галахічних постанов свого батька рабі Яаков написав «Сефер га-ремазім», відому під назвою «Кіцур піскей га-Рош», у якій постанови Роша подано стисло і без розбору аргументів. Книгу впорядковано за трактатами і розділами, а закони позначено літерами. Іноді знаходять суперечності між «Кіцур піскей га-Рош» і його словами в «Турі», і в частині випадків причина в тому, що в «Кіцурі» він стискає слова свого батька, тоді як у «Турі» він ухвалює рішення за думкою інших законовчителів. Дехто приписує йому також «Піскей Тосафот», що друкуються в кінці кожного трактату.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ У «Шалшелет га-кабала» і в «Седер га-дорот» (5088) написано, що з усіх братів він єдиний залишився в Німеччині. Але з наступних джерел доведено, що і він приєднався до свого батька: респонс р. Нехем'ї, учня Роша, наведений наприкінці книги «Зіхрон Єгуда» і в респонсах Магарама Алашкара, респонс 19 («Коли закинув мене час до Толедо, спитав мене р. Яаков . . син рава . . рабі Ашера, благословенної пам'яті»). «Ташбец», частина друга, респонс 133 («Книга „Орах хаїм“, яку він уклав, благословенної пам'яті, у Толедо»). Так само Тур похований у Толедо, і важко припустити, що його привезли з Німеччини. У «Турі» «Орах хаїм», розділ 458, він згадує звичай, який бачив у Барселоні. — І так само написано в огляді, що в «Сіхот ла-ноар».
  2. ^ «Тур» «Орах хаїм», розділ 242
  3. ^ Див. заповіт р. Єгуди в «Бейт Талмуд», частина 4, сторінка 340. Див. також «Тур» «Орах хаїм», розділ 539.
  4. ^ «Оцар га-гдолім», частина 5, сторінка 73.
  5. ^ «Авней зікарон» (надгробки єврейського кладовища в місті Толедо в Іспанії), розділ 7.
  6. ^ Хіда, «Шем га-гдолім», і «Седер га-дорот». Див. «Єврейська громада на Хіосі» на сайті Єврейської енциклопедії. Рабі Натан з Брацлава, який написав, що під час свого повернення із Землі Ізраїлю проїжджав через «Хіос» і припадав до могили р. Яакова, «Бааль га-турім».
Рабі Яаков бен Ашер згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5162177700

Повідомити про помилку на цій сторінці