Поїздка до Ялти

Поїздка до Ялти — поїздка, яку Ребе Рашаб здійснив заради свого здоров'я в гори Ялти на Кримському півострові на півдні Росії, на північному березі Чорного моря. Поїздка почалася в місяці елулі 5645 року (1884/1885), і Ребе Рашаб повернувся з родиною після свята Песах 5646 року (20 квітня 1886), а насправді прибув до Любавичів лише на свято Шавуот 5646 року (9 червня 1886).
На відміну від інших поїздок Ребе Рашаба, до цієї він долучив і свою родину: єдиного сина, Ребе Раяца, і дружину, ребецн Стерну-Сару. До поїздки долучився ще один член родини, рав Шнеур-Залман Слонім (правнук Мітлер Ребе), який був учителем Ребе Раяца (тому було тоді шість років), а також їхня хатня робітниця.
Під час перебування Ребе Рашаба в Ялті він молився в місцевій синагозі польських хасидів, і щодня о першій годині дня всі члени родини виходили разом на свіже повітря, де Ребе Рашаб почергово то заглиблювався в учення хасидуту, то присвячував себе вихованню свого сина, Ребе Раяца, і навіть виділяв йому щодня певний час, щоб розповідати йому історію хасидизму та хасидські історії.
Люди в місті не знали Ребе Рашаба, і навіть польські хасиди в синагозі не впізнали його і не виявляли йому особливої пошани, що дало йому змогу відпочити від тягаря громадської діяльності й насолодитися зеленими просторами Ялти, яка лежить на морському березі і є місцем відпочинку також і для важливих державних діячів[1].
У місяці свят парафіяни синагоги помітили порядок служіння Ребе Рашаба і зрозуміли, що він велика людина, і так вони вшанували його мафтіром «Йона» та іншим.
На зворотному шляху з Ялти до Любавичів Ребе Рашаб зупинився на три тижні в місті Харкові, де провів фарбрейнген із хасидами в Лаг ба-Омер.
Дата поїздки
У записах Ребе Раяца поїздка до Ялти згадується багато разів. Окрім випадків — не надто численних, — де зазначено, що поїздка була взимку 5646 року (1885/1886), є безліч місць, де поїздку датовано елулом 5646 — після свята Песах 5647 року (9 квітня 1887), а є й такі, де описано, що вона завершилася після свята Песах 5646 року (20 квітня 1886).
Суперечність з'являється вже в кунтресі «Ханох ла-наар», починаючи з другого його видання. Оскільки в «Ханох ла-наар» Ребе надрукував докладний запис з історії життя Ребе Рашаба, рав Єгуда-Лейб Гронер[2] вирішив, що наприкінці кунтресу він додасть — серед інших своїх повчальних приміток до кунтресу — кілька речей, які викликають подив у життєписі Ребе Рашаба, як їх розповідають записи Ребе Раяца. Після приблизно шести невеликих питань, що потребують з'ясування, він додав — окремо — список приблизно з 5 суперечливих посилань щодо часу поїздки під заголовком «З'ясування щодо часу поїздки до Ялти». Р. Агарон-Лейб Раскін у своїх примітках до «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца за 5692–5695 роки (1931–1935) зібрав ще близько десяти посилань.
Загалом, сьогодні немає сумніву, що поїздка була (взимку) 5646 року (1885/1886), здебільшого з двох причин: перша — оскільки й сам Ребе звернувся до цього питання і відразу дійшов висновку, що вона справді була в 5646 році (1885/1886)[3]. І друга — оскільки з «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба[4], з листів, написаних у самій Ялті або відразу після повернення звідти, ясно видно, що вона була в 5646 році (1885/1886).
Додаткова література
- Спогади Ребе Раяца про «поїздку до Ялти» у «Бітаон Хабад», випуск 25.
- «Сефер га-толдот Ребе Раяца», частина 1, розділ 2 — «Поїздка до Ялти», на сайті «Оцар га-хохма».
- «Оцар сіпурей Хабад», частина 9, «Поїздка до Ялти».
Примітки
- ^ Літній палац царя Олександра III був у Ялті, і коли той прибув туди на літні місяці, Ребе Раяц пішов разом із батьком подивитися на царський корабель, що стояв на якорі біля берегів міста, і на царський почет. Ребе Раяц розповідав, що він і його батько зустріли царя ще раз напередодні свята Песах, дорогою до мікви для очисного занурення перед святом.
- ^ Можливо, це було за вказівкою Ребе. Ребе кілька разів звертав увагу рава Аврагама-Ханоха Гліценштейна [під час підготовки ним книжок життєписів] на те, що наприкінці «Ханох ла-наар» відзначено суперечності в сіхот Ребе Раяца, і що йому теж слід чинити так само [насправді він чомусь так не зробив]. Див.: «Ігрот кодеш», ч. 24, с. 141; ч. 27 [видання Левіна], с. 48; «Мікдаш мелех», ч. 2, с. 18. Усе вищезгадане — за передмовою до книжок сіхот, «Лікутей дібурім» і «Решимот» Ребе Раяца в підготовці рава Агарона-Лейба Раскіна.
- ^ «Покажчик книжок маамарім і тлумачень Ребе Рашаба», с. 7 (передруковано також у покажчику маамарім на початку «Сефер га-маамарім 5646–5650»).
- ^ Частина 1, с. 6. Частина 3, с. 6. Частина 6: с. 1 і далі; запис Ребе Раяца наприкінці її (у виданні 5785 року (2024/2025)).