Ханох-Геніх Рапопорт
| Ханох-Еніх Рапопорт | |
|---|---|
Один із самовідданих людей у комуністичній Росії | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 тішрея 5682 (20 жовтня 1921) |
| Дата смерті | 25 тевета 5743 (10 січня 1983) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Місце проживання | Ташкент, Єрусалим |
| Місце діяльності | Курськ, Єрусалим |
| Рід діяльності | директор єшиви, бухгалтер |
| Освіта | відділення єшив «Томхей Тмімім» у Бердичеві, Житомирі та Клинцях |
| Посада | директор відділення єшиви «Томхей Тмімім» Курськ, бухгалтер «Агудат Ісраель» в Єрусалимі |
| Сім'я | |
| Батько | Меїр-Зеєв Рапопорт |
| Мати | Лея |
| Дружина | Хана Судберг |
| Діти | Лея, Зеєв Рапопорт, Естер |
| Родовід | |
Рав Ханох-Геніх Рапопорт (18 тішрея 5682 (20 жовтня 1921) — 25 тевета 5743 (10 січня 1983)) — один із самовідданих людей у комуністичній Росії, директор відділення єшиви «Томхей Тмімім» Курськ, один із засновників і активістів синагоги Хабаду в кварталі ПАГІ в Єрусалимі і з тих, хто займався абсорбцією репатріантів із Росії в Єрусалимі.
Біографія
Народився 18 тішрея 5682 (20 жовтня 1921) у містечку Переяслав Київської губернії в сім'ї р. Меїра-Зеєва Рапопорта і пані Леї. Його батько, який служив шойхетом містечка, був польським хасидом, а його дід з боку матері був хабадський хасид р. Шнеур-Хаїм Гутнік, який перед весіллям поставив умову, що згоден на шідух за умови, що діти будуть виховані хасидами Хабаду.
У дитинстві був змушений навчатися в державній школі, але був відсутній у ній по суботах і святах, причому директор школи, який знав його батька з дитинства, заплющував на це очі.
Коли посилилися переслідування з боку співробітників таємної поліції, родина Рапопорт у 5691 році (1930/1931) переїхала до міста Київ, де він міг ховатися від очей влади і почав навчатися в підпіллі в єврея — знавця Тори, який до комуністичної революції був рош-єшивою.
У 5695 році (1934/1935) почав навчання у відділеннях єшив «Томхей Тмімім». Спочатку навчався у відділенні єшиви в Бердичеві, а потім перебрався до Житомира і до Клинців.
Коли учнів єшиви в Бердичеві було заарештовано 19 кислева 5698 (23 листопада 1937), він приєднався до р. Міхаеля Тейтельбойма, щоб урятувати їх, наражаючи себе на реальну смертельну небезпеку.
У віці 17 років, у 5699 році (1938/1939), був призначений головою комітету «Томхей Тмімім» равом Йоною Полтавером керувати відділенням єшиви «Томхей Тмімім» Курськ і обіймав цю посаду близько півтора року, доки 17 ава 5700 (21 серпня 1940) співробітники таємної поліції не вчинили облаву на всі будинки в місті, пов'язані з єшивою, щоб схопити всіх учнів єшиви та її керівників, але р. Геніх дивом урятувався, помітивши співробітників поліції до того, як увійшов до свого дому, і встиг утекти. Йому вдалося дістатися до Києва, і він сховався там у домі своєї сестри, але за короткий час КДБ вдалося виявити його схованку і заарештувати його.
Його повернули до Курська, і його допитували разом з іншими заарештованими, пов'язаними з єшивою, протягом близько дев'яти місяців, а по їх закінченні засудили до десяти років ув'язнення.
Його перевезли в товарному вагоні разом із тисячами в'язнів до Воркути в Сибіру, і на в'язнів поклали роботу з копання шахт у глибинах землі, щоб можна було добувати вугілля з надр землі. Виснажлива робота тривала 12 годин поспіль щодня без днів відпочинку.
Після року важкої роботи він зліг і пролежав близько пів року в лікарні табору, а після того як його виписали, отримав легшу роботу зі збирання буряків у колгоспі, де залишався пів року, після чого його перевели до іншого табору, де він познайомився з другом, який влаштував його на легку роботу, але це тривало лише короткий час, і його знову перевели до іншого табору і залучали до різних робіт, частина з яких була важкою і виснажливою, а коли його здоров'я похитнулося, отримував легші роботи.
Одного разу, коли він працював на видобутку каменю, з гори скотився великий камінь і зламав йому руку й ногу, і він провів півтора року в муках у імпровізованій лікарні, облаштованій на місці, і, попри все лікування, залишився інвалідом на ногу.
Коли він уже не міг працювати на фізичній роботі, його відправили до Маргілана в Казахстані працювати бухгалтером, а коли він дізнався, що в Ташкенті діє єврейська громада, переїхав жити туди з підробленими документами і залишався там до 5711 року (1950/1951), коли поїхав до Києва і дізнався, що вціліли тільки він і двоє його братів, а решту членів його родини було вбито під час Голокосту нацистами в Бабиному Яру.
З Києва він продовжив свої поїздки, і коли прибув до дому родини Грінберг у передмісті Москви, р. Агарон Хазан засватав йому Хану Судберг, яка з дитинства була сиротою без батька і перебувала там разом зі своєю сестрою Мір'ям, і вони одружилися в місяці елул 5712 (серпень–вересень 1952).
У Святій Землі
У кислеві 5732 репатріювався до Святої Землі, оселився в Єрусалимі і був прийнятий бухгалтером «Агудат Ісраель» під керівництвом рава Менахема Поруша, крім того, очолював десятки гмахів, якими керувала «Агудат Ісраель».
Поїхав на місяць тішрей 5733 (вересень–жовтень 1972) уперше до Ребе.
І був серед засновників хабадської синагоги в кварталі ПАГІ і серед її провідних активістів і регулярно повторював публічно хасидут у цій синагозі.
Помер 25 тевета 5743 (10 січня 1983) і був похований на ділянці Хабаду на Оливковій горі.
Родина
- Його брат, рав Аврагам Рапопорт — Лондон, Англія.
- Його брат, р. Єхіель-Міхл Рапопорт
- Його дочка, пані Лея, дружина р. Еліезера-Шломо Хаскінда
- Його син, р. Нахум-Зеєв (Велвл) Рапопорт — рабин російськомовної громади в Єрусалимі, перекладач і голова колелю в «Мар'їній Рощі» в Москві
- Його дочка, пані Естер, дружина р. Йосефа-Іцхака Кляйна
Додаткова література
- Шнеур Бергер, «Ве-гаю ле-от у-ле-мофет», життєпис р. Ханоха-Геніха Рапопорта, 5782
- М. Елкана, «Людина, яка зігнула слідчих КДБ.», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 659, сторінка 20 (5755)

Зовнішні посилання
- «Тіферет баним авотам», тшура до весілля в родині Хаскінд
Код особи: № 4468811700