Перейти до вмісту

Ханох-Геніх Рапопорт

Матеріал з Хабадпедії
Ханох-Еніх Рапопорт
Один із самовідданих людей у комуністичній Росії
Основна інформація
Дата народження18 тішрея 5682 (20 жовтня 1921)
Дата смерті25 тевета 5743 (10 січня 1983)
Місце похованняДілянка Хабаду на Оливковій горі
Місце проживанняТашкент, Єрусалим
Місце діяльностіКурськ, Єрусалим
Рід діяльностідиректор єшиви, бухгалтер
Освітавідділення єшив «Томхей Тмімім» у Бердичеві, Житомирі та Клинцях
Посададиректор відділення єшиви «Томхей Тмімім» Курськ, бухгалтер «Агудат Ісраель» в Єрусалимі
Сім'я
БатькоМеїр-Зеєв Рапопорт
МатиЛея
ДружинаХана Судберг
ДітиЛея, Зеєв Рапопорт, Естер
Родовід

Рав Ханох-Геніх Рапопорт (18 тішрея 5682 (20 жовтня 1921) — 25 тевета 5743 (10 січня 1983)) — один із самовідданих людей у комуністичній Росії, директор відділення єшиви «Томхей Тмімім» Курськ, один із засновників і активістів синагоги Хабаду в кварталі ПАГІ в Єрусалимі і з тих, хто займався абсорбцією репатріантів із Росії в Єрусалимі.

Біографія

Народився 18 тішрея 5682 (20 жовтня 1921) у містечку Переяслав Київської губернії в сім'ї р. Меїра-Зеєва Рапопорта і пані Леї. Його батько, який служив шойхетом містечка, був польським хасидом, а його дід з боку матері був хабадський хасид р. Шнеур-Хаїм Гутнік, який перед весіллям поставив умову, що згоден на шідух за умови, що діти будуть виховані хасидами Хабаду.

У дитинстві був змушений навчатися в державній школі, але був відсутній у ній по суботах і святах, причому директор школи, який знав його батька з дитинства, заплющував на це очі.

Коли посилилися переслідування з боку співробітників таємної поліції, родина Рапопорт у 5691 році (1930/1931) переїхала до міста Київ, де він міг ховатися від очей влади і почав навчатися в підпіллі в єврея — знавця Тори, який до комуністичної революції був рош-єшивою.

У 5695 році (1934/1935) почав навчання у відділеннях єшив «Томхей Тмімім». Спочатку навчався у відділенні єшиви в Бердичеві, а потім перебрався до Житомира і до Клинців.

Коли учнів єшиви в Бердичеві було заарештовано 19 кислева 5698 (23 листопада 1937), він приєднався до р. Міхаеля Тейтельбойма, щоб урятувати їх, наражаючи себе на реальну смертельну небезпеку.

У віці 17 років, у 5699 році (1938/1939), був призначений головою комітету «Томхей Тмімім» равом Йоною Полтавером керувати відділенням єшиви «Томхей Тмімім» Курськ і обіймав цю посаду близько півтора року, доки 17 ава 5700 (21 серпня 1940) співробітники таємної поліції не вчинили облаву на всі будинки в місті, пов'язані з єшивою, щоб схопити всіх учнів єшиви та її керівників, але р. Геніх дивом урятувався, помітивши співробітників поліції до того, як увійшов до свого дому, і встиг утекти. Йому вдалося дістатися до Києва, і він сховався там у домі своєї сестри, але за короткий час КДБ вдалося виявити його схованку і заарештувати його.

Його повернули до Курська, і його допитували разом з іншими заарештованими, пов'язаними з єшивою, протягом близько дев'яти місяців, а по їх закінченні засудили до десяти років ув'язнення.

Його перевезли в товарному вагоні разом із тисячами в'язнів до Воркути в Сибіру, і на в'язнів поклали роботу з копання шахт у глибинах землі, щоб можна було добувати вугілля з надр землі. Виснажлива робота тривала 12 годин поспіль щодня без днів відпочинку.

Після року важкої роботи він зліг і пролежав близько пів року в лікарні табору, а після того як його виписали, отримав легшу роботу зі збирання буряків у колгоспі, де залишався пів року, після чого його перевели до іншого табору, де він познайомився з другом, який влаштував його на легку роботу, але це тривало лише короткий час, і його знову перевели до іншого табору і залучали до різних робіт, частина з яких була важкою і виснажливою, а коли його здоров'я похитнулося, отримував легші роботи.

Одного разу, коли він працював на видобутку каменю, з гори скотився великий камінь і зламав йому руку й ногу, і він провів півтора року в муках у імпровізованій лікарні, облаштованій на місці, і, попри все лікування, залишився інвалідом на ногу.

Коли він уже не міг працювати на фізичній роботі, його відправили до Маргілана в Казахстані працювати бухгалтером, а коли він дізнався, що в Ташкенті діє єврейська громада, переїхав жити туди з підробленими документами і залишався там до 5711 року (1950/1951), коли поїхав до Києва і дізнався, що вціліли тільки він і двоє його братів, а решту членів його родини було вбито під час Голокосту нацистами в Бабиному Яру.

З Києва він продовжив свої поїздки, і коли прибув до дому родини Грінберг у передмісті Москви, р. Агарон Хазан засватав йому Хану Судберг, яка з дитинства була сиротою без батька і перебувала там разом зі своєю сестрою Мір'ям, і вони одружилися в місяці елул 5712 (серпень–вересень 1952).

У Святій Землі

У кислеві 5732 репатріювався до Святої Землі, оселився в Єрусалимі і був прийнятий бухгалтером «Агудат Ісраель» під керівництвом рава Менахема Поруша, крім того, очолював десятки гмахів, якими керувала «Агудат Ісраель».

Поїхав на місяць тішрей 5733 (вересень–жовтень 1972) уперше до Ребе.

І був серед засновників хабадської синагоги в кварталі ПАГІ і серед її провідних активістів і регулярно повторював публічно хасидут у цій синагозі.

Помер 25 тевета 5743 (10 січня 1983) і був похований на ділянці Хабаду на Оливковій горі.

Родина

Додаткова література

  • Шнеур Бергер, «Ве-гаю ле-от у-ле-мофет», життєпис р. Ханоха-Геніха Рапопорта, 5782

Зовнішні посилання

Ханох-Геніх Рапопорт згадується ще в 17 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4468811700

Повідомити про помилку на цій сторінці