Перейти до вмісту

Давид Кієвман

Матеріал з Хабадпедії
Давид Кієвман
Один з учнів «Томхей Тмімім» у Любавичах
Основна інформація
Дата народженняприблизно 5644
Місце народженняГородок
Дата смерті9 нісана 5703 (14 квітня 1943)
КраїнаРадянський Союз
Місце проживанняГомель, Курськ, Самарканд
Місце діяльностіВєтка
Рід діяльностірабин, машпіа
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах, відділення «Томхей Тмімім» у Городищі
Посадарабин Вєтки (5671–5689)
Сім'я
Батько[Яаков-]Єхіель-Міхл, син р. Залмана
МатиСара-Сася, дочка р. Шимона
ДружинаБат-Шева-Рейзл, дочка Іцхак-Гершон Ітсон
ДітиШнеур-Залман-Хаїм-Реувен Києвман, Аврагам Кієвман, Шалом-Дов-Бер Кієвман (Кфар-Хабад), та інші
Родовід

Рав Менахем-Мендл-Давид[1] Кієвман (у їдишському написанні: Кієвман) з Городка, відомий як р. Давид Городокер (приблизно 5644 — 9 нісана 5703 (14 квітня 1943)) — один з учнів «Томхей Тмімім» у Любавичах, рабин у Вєтці та машпіа в кількох громадах у Радянському Союзі, дивовижний служитель Всевишнього.

Городок

Народився приблизно в 5644 році (1883/1884) у Городку[2] у р. [Яакова-]Єхіеля-Міхла, сина р. Залмана (народився в 5611 році (1850/1851)), склярника або кравця, хасида Хабаду, та Сари-Сасі, дочки р. Шимона (народилася в 5610 році (1849/1850)). Його батьки були з Холопеничів. Він був третім із п'ятьох синів. У їхній родині прийнято вважати, що один із його предків був рабином у Городку і його називали «дер Городокер рав»[3]. До 12 років вивчав разом із братами гефет у меламеда в Городку, який застерігав їх від зближення з хасидами. Потім три роки навчався в місцевій синагозі та прославився своєю старанністю. У 15 або 16 років отримав від рабинів округи дозвіл виносити галахічні рішення з усіх частин «Шулхан аруха»[4].

«Томхей Тмімім»

Наприкінці 5659 року (1898/1899) поїхав до Любавичів, і на початку 5660 року (1899/1900) був прийнятий навчатися в єшиві «Томхей Тмімім» у містечку[5]. Прийшовши до єшиви, він не належав до хасидизму Хабад і займався лише вивченням Відкритої частини Тори. Ребе Раяц, який був виконавчим директором єшиви, роз'яснив йому, що він зобов'язаний вивчати хасидут у відведений для цього час. Оскільки він не хотів вивчати хасидут, то вирішив, що сидітиме перед відкритою книгою хасидуту й повторюватиме подумки те, що вивчав у Відкритій частині Тори, але відразу після того, як відкрив книгу хасидуту й прочитав кілька рядків, — відчув сильний потяг до хасидуту й глибоко поринув у його вивчення[6]. Деякий час навчався також у відділенні єшиви в Городищі[7].

Дивовижний служитель Всевишнього

Р. Давид був відомий ще в «Томхей Тмімім» як дивовижний служитель Всевишнього. У нього було багато гідурім у виконанні заповідей. Його молитва була тривалою й зосередженою, з відкритими очима й без зовнішніх рухів, і він був настільки заглиблений у неї, що не помічав того, що відбувалося навкруги. Розповідають, що коли він навчався в Любавичах, трапилося так, що Ребе Рашаб увійшов до кімнати, де він молився, — щоб вимовити «Йошев бе-сейтер» по закінченні похорону, — і сів поруч із ним, але р. Давид цього не відчув.

Бейноні «Танії»

Ребе Рашаб дуже цінував його, і від його імені наводяться кілька висловлювань про р. Давида. Одні кажуть, що висловлювання було, що Давид — «бейноні «Танії»»; інші кажуть, що висловлювання було: «Давид здатний дати звіт про кожну свою думку, мову й дію»; а треті кажуть: «У Давиді й у Шілемі я повернув «капітал» «Томхей Тмімім», а решта юнаків — чистий прибуток»...

Був близьким другом р. Іцхака Горовіца.

Рабин Вєтки

У 5670 році (1909/1910) одружився з Бат-Шевою-Рейзл, дочкою р. Іцхака-Гершона Ітсона, і з 5671 року (1910/1911) служив рабином у Вєтці за вказівкою Ребе Рашаба. Рабином громади прослужив 18 років, до 5689 року (1928/1929).

У місті Вєтка, де він служив рабином, до нього ставилися як до святої людини, і про нього ходили чудесні оповіді; наприклад, одного разу до міста приїхав шойхет, і р. Давид відмовився їсти м'ясо його забою, хоча той вважався богобоязним, а згодом у нього виявили мерзенні справи. Розповідали, що коли поруч із ним говорили лашон га-ра, він не чув. Ще розповідають, що одного разу перехожий запитав його про певну адресу на вулиці, якою він ходив щодня, але він вибачився й не зміг відповісти, бо, йдучи вулицею, був заглиблений у роздуми про хасидут.

Вважався фахівцем у питаннях забороненого й дозволеного. Незважаючи на це, одного разу трапилося, що він скерував питання до іншого рабина, який виносить галахічні рішення. Потім він пояснив, що перед тим, як вирушити служити рабином, він запитав Ребе Рашаба, за ким із законовчителів слідувати у винесенні рішень, і Ребе відповів йому: «За Рамою». А оскільки в цьому питанні Рама суворий, а решта законовчителів м'які, він скерував його до іншого рабина.

Незважаючи на своє служіння в святості, він не був відлюдником і в багатьох випадках проводив фарбрейнгени. Хасиди дуже любили його фарбрейнгени.

У 5689 році (1928/1929) залишив місто внаслідок переслідувань рабинів Євсекцією. У 5690 році (1929/1930) прибув до Гомеля, де перебував до 5697 року (1936/1937), а тоді переїхав до Курська.

Під час Другої світової війни втік — як і багато хасидів — до Самарканда, де помер 9 нісана 5703 року (14 квітня 1943), у самий розпал випікання маци до Песаху.

Історія його життя розповідана в книзі «Бейноні», що вийшла в місяці адар 5783 року (лютий–березень 2023). Книгу написав р. Єгошуа-Ашер Фогельман, один із нащадків р. Давида, а редагував р. Шнеур-Залман Бергер. Книга отримала рекомендацію машпіа рава Залмана Гопіна.

Родина

Додаткова література

  • «Бейноні» — життєпис рава-хасида й рава-гаона р. Давида Городокера. Р. Єгошуа-Ашер Фогельман, р. Шнеур-Залман Бергер, видавництво «Хазак»
  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Або: Давид-Менахем-Мендл. Див.: «Бейноні», стор. 20 і прим. 22.
  2. ^ «Бітаон Хабад», вип. 34–35, стор. 34; «Бейноні», стор. 20.
  3. ^ «Бейноні», стор. 20–21.
  4. ^ «Бейноні», стор. 22–23.
  5. ^ «Бейноні», стор. 31, прим. 38. У «Бітаон Хабад» там само: 5659 або 5660.
  6. ^ «Бітаон Хабад» там само; «Бейноні», стор. 36.
  7. ^ «Бейноні», стор. 39–40.
Давид Кієвман згадується ще в 16 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600425200

Повідомити про помилку на цій сторінці