Перейти до вмісту

Ельханан-Бунім Вассерман

Матеріал з Хабадпедії
Елханан-Бунім Вассерман
Основна інформація
Дата народження6 швата 5635 (12 січня 1875)
Дата смерті11 тамуза 5701 (6 липня 1941)
Місце діяльностіМстиславль, Бриськ, Радунь, Барановичі
Рід діяльностіголова єшиви, один із лідерів «Агудат Ісраель», автор книжок
Освітаєшива «Тельз», «Колель Кодашім» у Радуні
Посадазасновник єшиви в Мстиславлі, голова єшиви в Бриську, голова єшиви «Огель Тора» в Барановичах
УчителіШимон-Єгуда Шкоп, Еліезер Гордон, Хаїм Соловейчик, Ісраель-Меїр Каган
УчніНахум-Шмар'я Сасонкін, Шмуель Залманов, Хаїм-Зуша Вілімовський, Еліягу Фінкель, Давид Гершович, Єшаягу-Ханох Берхен, та інші
Сім'я
Дружинадочка рава Меїра Атласа
ДітиЕліезер-Сімха Вассерман, та інші

Рав Ельханан-Бунім Вассерман (6 швата 5635 (12 січня 1875) — 11 тамуза 5701 (6 липня 1941)) був визначним головою єшиви в Європі між світовими війнами в різних місцях[1] і одним із лідерів «Агудат Ісраель».

Був видатним учнем р. Хаїма Соловейчика з Бриська і «Хафец Хаїма». Автор «Ковец шіурім» на Талмуд та інших книжок. Загинув під час Голокосту.

Біографія

Народився в місті Біржай у Литві. У 5650 році (1889/1890) його родина переїхала до Бауски в Латвії. Навчався в єшиві «Тельз» у рабі Шимона Шкопа і в рава Еліезера Гордона. На канікулах, коли він перебував удома, навчався в хевруті з рабином міста, равом Аврагамом-Іцхаком га-Когеном Куком. Через кілька років звідти вирушив навчатися до рава Хаїма Соловейчика з Бриська. У 5659 році (1899 за загальним літочисленням) одружився з дочкою рава Меїра Атласа, рабина Саланта на той час. У 5663-5664 роках (1902–1904) заснував єшиву в Мстиславлі в Росії. У 5667 році (1906/1907) прибув до Радуні, навчався в «Колель Кодашім» у Хафец Хаїма і став одним із його видатних учнів.

У 5670 році (1910 за загальним літочисленням) обійняв посаду голови єшиви в Бриську, місці перебування його вчителя рава Хаїма Соловейчика. У 5681 році (1921 за загальним літочисленням) був призначений очолити єшиву «Огель Тора» в Барановичах.

Був убитий нацистами 11 тамуза 5701 (6 липня 1941), коли вивчав зі своїми обраними учнями закони освячення Імені Всевишнього.

У листі Ребе Раяца до єврея на ім'я Ш. Гольцер написано[2]: «Передаю привіт п. Роземану, хай живе він, і привіт учневі, моєму другові, раву гаону рабі Ельханану Вассерману, та іншим товаришам, що дотримуються Шабату, Всевишній над ними, хай живуть вони».

У своїй книжці «Іквета ді-Мешиха» рабі Ельханан описує нашу епоху як епоху Геули, після жахливих подій Голокосту.

У «Лікутей сіхот», частина 5 («Толдот» 2, сторінка 127, примітка 26), Ребе згадує його пояснення щодо «навіть якщо кажуть тобі про праве, що воно ліве».

Його ім'ям названо єшиву «Єшива Ор Ельханан Хабад» у Лос-Анджелесі. Єшиву заснував його син рабі Еліезер-Сімха, і вона перейшла у володіння Хабаду в 5738 році (1977/1978) за умови збереження її назви, — подія, відзначена Ребе у святій сіхі [3]. Рав Еліезер-Сімха Вассерман, син рабі Ельханана, був наближений до Ребе й удостоївся ввійти на довгий єхідут до Ребе. Він багато радився з Ребе і щодо своїх особистих справ. В «Ігрот кодеш»[4]. наводиться особливий лист, який Ребе написав раву Еліезеру-Сімсі Вассерману та його дружині, ребецн Фейге-Рахелі, 3 тевета 5738 (13 грудня 1977) про передачу єшиви «Ор Ельханан» до рук Хабаду в Лос-Анджелесі, та інше.

Рав Вассерман передавав свої хідушім Тори для публікації в книжках, що виходили на честь Ребе: у книжці «Мікдаш мелех» у 5746 році (1985/1986), у книжці «Сіюмей га-Рамбам» у 5749 році (1988/1989), у книжці «Кавод хахамім», що вийшла на честь 80-го року Ребе, і в книжці «Кавод хахамім — Атерет паз», надрукованій у 5749 році (1988/1989). Писав хідушім Тори для збірника «Мігдаль ор» хабадської єшиви в Лос-Анджелесі. Написав літеру в сувої Тори для дітей Ізраїлю і брав участь в урочистості завершення вивчення Рамбама.

Рав Еліезер-Сімха Вассерман пише в одному зі своїх листів: «Важливий факт, що я відповів рабаю-консерватору [=консервативному]. Він зустрів мене на прийомі разом із людьми Хабаду і запитав мене: що спільного в литвака з людьми Хабаду? Я відповів: у Торі сини Ізраїлю називаються воїнствами Всевишнього (Шмот 12, 41), в армії є кілька підрозділів: піхота, кавалерія, військово-морський флот, військово-повітряні сили тощо, кожен служить у своєму підрозділі, і кожен поважає кожного, бо всі вони — люди однієї армії» [5].

На листі протесту Ребе Раяца (від 22 іяра 5703 (27 травня 1943)) проти передачі дітей — біженців Голокосту на єретичне виховання Єврейським агентством стоїть, серед інших, підпис рава Еліезера-Сімхи Вассермана[6].

Його керівництво єшивою

Рав Вассерман ставився до кожного учня з особистою близькістю і великою турботою.

Його учень рав Нахум-Шмар'я Сасонкін[7] особливим чином описує манеру його викладання через передавання ним уроків і зв'язок та турботу, які були в нього з кожним юнаком в єшиві[8]:

Рав рабі Ельханан приходив щодня до часу початку навчання, і того, хто запізнювався тричі, після попередження, він видаляв з єшиви...

Як правило, рав Вассерман здійснював своє керівництво єшивою велично і вмів під час виголошення свого уроку нагнати страху на учнів, щоб вони добре прислухалися й уважали на урок, його шлях був викладати Гемару перед учнями з дивовижним поясненням. Він займався лише простим змістом Гемари, з коментарем Раші, толково пояснюючи слова, так що навіть дитина зрозуміла б. Настільки гарним і приємним було його пояснення, що питання Тосафот до Раші розв'язувалося саме собою.

Його шлях був уважно стежити за тим, як учні слухають урок; хто слухає добре, хто впіввуха, а хто зовсім не слухає. Закінчивши, він звертався до учня повторити тему напам'ять, наказуючи йому закрити Гемару. Оскільки той не слухав, само собою, не міг повторити. Він залишав того і велів повторити тему тому, хто слухав упіввуха.

Оскільки той слухав трохи, він умів повторити, але затинався під час повторення. Він допомагав йому і наставляв його в темі, доки той не закінчував повторювати. Тоді він знову звертався до першого, до того, хто не знав раніше, і якщо цього разу той слухав і добре знав, — чудово; а якщо ні, він брав до уваги, що той з учнів, які не хочуть слухати, з тих, що відвертають свої вуха від слухання Тори. А якщо й утретє той не міг повторити тему напам'ять, той вважався в нього учнем, який не слухає урок, і він видаляв його з єшиви. Так він викорінив неуважність до уроку, спочатку через страх, а потім усі звикали слухати й уважати на урок.

Слова Тосафот він давав учням вимовити, а там, де потрібне було пояснення чи роз'яснення, він змушував учня пояснювати й роз'яснювати, доки слова не ставали дуже світлими і ясними.

Він любив лише роз'яснювати простий зміст слів Гемари і Тосафот і не любив пілпуль коли закінчували вивчати певну тему, іноді сім аркушів і більше, він оголошував, що впродовж двох днів не буде уроку, а лише будуть добре повторювати Гемару.

Коли закінчували це, на третій день у нього вже були записані «комітети» учнів, схожих за рівнем здібностей і знань. Іноді це був комітет із трьох, а іноді — з п'яти чи більше, він викликав кожен комітет окремо, ставив їм різні запитання, і якщо вони добре знали Гемару і Тосафот, які вивчили, вони легко розв'язували його запитання. І оскільки учні бачили, що все залежить від знання, вони змагалися в доброму повторенні того, що вивчили. Хоча за такого порядку встигали вивчити менше порівняно з іншими єшивами.

Але ту кількість аркушів, яку вивчали, знали добре, і вони були в них на вустах...

У мене зросло бажання вчитися .. приблизно о другій годині після півночі влітку — бо (там) тоді вже світало — я прокидався від сну і біг до єшиви повторювати своє навчання .. Коли про це дізнався рабі Ельханан, він запропонував мені не вставати так рано, щоб це не пошкодило розумінню.

Його боротьба проти світських предметів

Рав Сасонкін продовжує і розповідає: останнього літа перебування рава Ельханана в єшиві стався неприємний випадок. У той період у місті вже було кілька хуліганів, що підбурювали учнів єшиви вивчати світські предмети. На жаль, їм вдалося захопити за собою двадцять учнів, які погодилися вивчати світські предмети, але хотіли також слухати урок з вуст рабі Ельханана. Проте, щойно вони прийшли, рабі Ельханан вислав їх геть, а щоб не виник скандал, уроки впродовж двох тижнів давали в закритих місцях, доки вони не зневірилися приходити на урок. Тоді рабі Ельханан оголосив, що в єшиві немає місця світським предметам, і кожен, хто бажає світських предметів, хай покине стіни його єшиви!

Усі учні, щоправда, погодилися з його словами. Проте справа сатани вдалася: хулігани знайшли кількох балебатім у місті, які стали на їхній бік і підбурювали рабина міста взяти під свій нагляд і заступництво учнів єшиви. Вони одразу телеграфували рабі Ельханану — який поїхав на свята до своєї родини, — щоб він залишався вдома, і відтепер рабин займе його місце,

Єшива продовжувала існувати лише ще один семестр — і припинилася. Коли учні уроку рава Ельханана почули, що їхній учитель не приїде, у них не було жодного інтересу приходити.

Його учні серед хасидів Хабаду

Його книги

  • «Ковец шіурім», хідушім на Шас, 5724-5727 (два томи), записані учнями його єшиви. У томі 2 додано його твір «Диврей софрім», міркування про передання Тори.
  • «Ковец маамарім ве-ігрот», статті з філософії та світогляду і тлумачення агади, 5760 (два томи)
  • «Ковец гаарот», хідушім на трактат «Євамот». На початку книжки надруковано запитання й відповіді з респонсів Рашби, що стосуються тем трактату. Також наприкінці додано кунтрес роз'яснень агадот у дусі простого змісту.
  • «Іквета ді-Мешиха», (існують три версії: дві версії в «Ковец маамарім», частина 1, і ще одна версія — в окремому кунтресі)
  • «Ялкут маамарім у-міхтавім», Бруклін, 5747

Додаткова література

  • Про зв'язки його сина, рабі Еліезера-Сімхи, з Ребе: «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 2, с. 57–59.
  • Слова, які рабі Ельханан Вассерман сказав на похвалу хасидуту: «Ор Ельханан» (за редакцією Агарона Сурського), частина 2, с. 44.

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 3. Каталог HebrewBooks.

  1. «Даат Тора» דעת תורה — у каталозі · читати
  2. «Діврей софрім» דברי סופרים (Пйотркув, 1924) — у каталозі · читати
  3. «Ін дер крітішер шо» («У критичну годину», їдиш) אין דער קריטישער שעה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ Див. у книжці «Зіхронотай» рава Нахума-Шмар'ї Сасонкіна
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 8, с. 591
  3. ^ Див.: сіха виходу святого Шабату «Бешалах», 13 швата 5738 (21 січня 1978). «Сіхот кодеш» 5738, частина 1, с. 486.
  4. ^ «Ігрот кодеш», т. 33, с. 99.
  5. ^ «Ковец маамарім ве-ігрот», частина 2, с. 343.
  6. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 7, с. 262-263. Ім'я рава Вассермана трапляється там на с. 267.
  7. ^ У його книжці «Зіхронотай», сторінки 22–27, у новому виданні, що вийшло у видавництві «Хазак».
  8. ^ Див. у джерелі докладно, а ми переписали лише слова, що описують шлях і особистість рава Вассермана.
  9. ^ Див. «Зіхрон Шмуель», сторінка 15
  10. ^ «Ємей тмімім», сторінка 24, а також у книжці р. Шнеура-Залмана Бергера про р. Зушу, с. 8
Ельханан-Бунім Вассерман згадується ще в 20 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1628369700

Повідомити про помилку на цій сторінці