Перейти до вмісту

Надгробок

Матеріал з Хабадпедії

Надгробок — плита, що позначає місце поховання померлих і різні відомості про них.

В єврейській історії

У Торі в кількох місцях трапляються описи встановлення надгробка на знак поховання, наприклад місце поховання Рахелі руками Яакова[1] та інші. Іноді навіть розповідається, що люди ставили собі надгробки ще за життя, наприклад Авшалом, син царя Давида[2].

У торанічній літературі надгробки називаються «нефашот»[3].

У звичаях Ізраїлю є багато звичаїв щодо часу встановлення надгробків і способу їх встановлення на могилі[4].

Щодо відомостей, які вказують на надгробку, то це помітно різниться між різними колами, але в більшості кіл заведено вказувати на початку надгробка напис П. Н. (Тут похований), ім'я померлого, імена його батьків і його прізвище, дату відходу з життя та літери ТНЦБГ, які разом утворюють абревіатуру «Хай буде душа його (її) зав'язана у вузлі життя»[5].

В ученні наших Ребе, провідників поколінь

Коли Ребе питали про надгробки, він давав різні поради й вказівки щодо тексту надгробка та його встановлення, але підкреслював, що головний надгробок — не кам'яний надгробок, а поведінка єврея згідно з Торою і заповідями, яка є вічним і справжнім надгробком для піднесення душ померлих[6].

Багато родин хасидів мали звичай подавати текст надгробка своїх близьких на коректуру Ребе й удостоювалися того, що Ребе переглядав текст, коригував і виправляв його[7].

У великих хасидів уникали писати почесні титули, і багато хто з них заповідав, щоб після їхнього відходу з життя про них написали найпростіший текст.

Звичаї та вказівки

Відповідь Ребе родині, яка запитала про текст надгробка: усе вищезгадане стосується правління «Хевра кадіша» і, звісно, родини — шліта
  • Слід уникати надгробка, який незвично відрізняється від решти надгробків на кладовищі, як написом, так і в інших відношеннях[8].
  • Варто постаратися згадати родовід людини та її приналежність, оскільки, коли люди проходять і читають текст надгробка, це пробуджує заслуги для її душі[8].
  • Згідно з вказівкою наших Ребе, провідників поколінь, слід згадувати імена наших Ребе, провідників поколінь, до яких належав померлий[8].
  • Слід уникати перебільшень, що не відповідають дійсності[9].
  • Формулювання має бути погоджене з нащадками померлого[6].
  • Надгробок заведено встановлювати після закінчення шиви і незабаром після неї, і в будь-якому разі, навіть у місцях, де заведено пізніше, варто постаратися прискорити час встановлення надгробка, але слід зважати на звичай місця[6].
  • Надгробок слід встановлювати так, як заведено на всьому іншому кладовищі, і якщо це можна виправити, то навіть після того, як надгробок уже встановили, слід постаратися змінити спосіб встановлення, щоб він відповідав решті надгробків[10].
  • Наш звичай — щоб літери були саме заглибленими, згідно зі словами наших мудреців, що опуклі літери шкідливі щодо забудькуватості[10].
  • Текст надгробка має бути погоджений з «Хевра кадіша»[11].
  • Ребе заохочував поширений звичай встановлювати пам'ятний надгробок батькам, місце поховання яких невідоме, і згадувати також їх у тексті надгробка[11].
  • Уникають писати на надгробку іноземною мовою[12].
  • Хворий, якому додали ім'я і який помер: якщо не минуло тридцяти днів, новим ім'ям не користуються і не пишуть його на надгробку[13].
  • Коли встановлюють новий надгробок замість старого, старий слід віддати в генізу, а не викидати його[14].
  • Не заведено класти квіти на надгробок (це звичай неєвреїв)

Надгробки наших Ребе, провідників поколінь

Фотографії надгробків наших Ребе, провідників поколінь

Див. також

  • ГЙД — хай помститься Всевишній за його кров

Зовнішні посилання

Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Примітки

  1. ^ Берешит 35, 20.
  2. ^ Шмуель II 18, 18.
  3. ^ «Ті, що проводжають його, кажуть йому: іди з миром, як сказано: а ти прийдеш до батьків твоїх у мирі, і позначають усе кладовище, і будують нефеш на могилі, а праведникам не будують нефеш на їхніх могилах, бо їхні слова — їхня пам'ять, і хай людина не відволікається відвідуванням кладовищ» (Рамбам, Закони жалоби 4, 4). «Рабі Натан каже: будують йому нефеш на його могилі» (Мішна, Шкалім 2, 5). Та інші.
  4. ^ Це, найімовірніше, було зумовлено способом поховання, заведеним у країнах, де вони жили: у Європі, як правило, надгробок встановлюють вертикально, а в країнах, що перебували під впливом ісламу, у єврейських громадах, які існували в них, було заведено класти надгробок горизонтально.
  5. ^ На основі вислову вірша в словах Авігаїль до Давида, Шмуель I 25, 29.
  6. ^ 1 2 3 «Шаарей галаха у-мінгаг», Йоре деа, частина 1, сторінка 370.
  7. ^ Див., наприклад, «Толдот р. Саадьї», сторінка 8.
  8. ^ 1 2 3 «Шаарей галаха у-мінгаг», Йоре деа, частина 1, сторінка 368.
  9. ^ «Шаарей галаха у-мінгаг», Йоре деа, частина 1, сторінка 369.
  10. ^ 1 2 «Шаарей галаха у-мінгаг», Йоре деа, частина 1, сторінка 371.
  11. ^ 1 2 «Мі-бейт га-малхут» 4, сторінка 141.
  12. ^ Шут «Ціц Еліезер», частина 9, 14, шут Магарама Шика, Хошен мішпат, розділ 56.
  13. ^ «Гешер га-хаїм», глава 1, пункт 5, шут «Мішне галахот», частина 16, розділ 112, і див. «Шаарей галаха у-мінгаг», частина 3, с. 301.
  14. ^ Коли р. Йосеф Німотін повідомив Ребе, що встановив новий надгробок на могилі його батька, рабі Леві-Іцхака, Ребе запитав його, що він зробив із попереднім надгробком, і коли той відповів, що викинув його, Ребе сказав йому, що треба було його поховати (книга «Зіхронот Кобленов», сторінка 189). Проте див. Шанує його за життя і шанує його після смерті зі слів р. Хаїма-Елазара Гореліка, який займався цим разом із ним і пам'ятає відповідь інакше.
Згадується також у статті «Камені на могилі».

Повідомити про помилку на цій сторінці