Перейти до вмісту

Шмуель Бразін

Матеріал з Хабадпедії
Шмуель Бразін
Хабадський багач, один з активістів єврейського підпілля в Ленінграді
Основна інформація
Відомий якМуля
Дата народження1 елула 5653 (13 серпня 1893)
Місце народженняНевель
Дата смерті9 тамуза 5738 (14 липня 1978)
Місце похованняОливкова гора
КраїнаСРСР, Ізраїль
Місце проживанняНевель, Ленінград, Кфар-Хабад
Рід діяльностіпідприємець, активіст єврейського підпілля
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах, відділення єшиви у Вітебську
Посадаголова єврейської громади Челябінська
Сім'я
Батькорав Хаїм Бразін
МатиХава
ДружинаКейле (з родини Шпранов)
ДітиАгарон-Зеліг, Перец, Єгуда-Лейб Бразін, Гіта-Лея, Гінда
Родовід

Рав Шмуель (Муля) Бразін (1 елула 5653 (13 серпня 1893) — 9 тамуза 5738 (14 липня 1978)) — хабадський багатій, один з активістів єврейського підпілля в Ленінграді.

Біографія

Р. Шмуель (ліворуч) поруч із р. Берке Хеном

Народився в містечку Невель у Рош ходеш елул 5653 року (серпень–вересень 1893) первістком у рава Хаїма Бразіна і Хави.

Уже в юності почав допомагати утримувати родину: вставав рано-вранці до навчання, щоб виконувати різні доручення для жителів містечка, а плату за свою роботу віддавав батькам.

Досягнувши віку бар-міцви, був відправлений навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, але пробув там лише кілька тижнів, оскільки був гидливим і не прижився в незнайомій обстановці.

Потім недовго навчався у відділенні єшиви у Вітебську, а після цього голова єшиви попросив його приєднатися до одного із заможних євреїв, які приїхали до єшиви, щоб знайти юнака, який навчався б з їхніми дітьми.

Коли його мати злягла, він повернувся додому в Невель, а після її відходу з життя почав допомагати батькові утримувати родину, і в 16 років відкрив у містечку разом із ровесниками-компаньйонами бійню, прибуток від якої дозволяв йому гідно жити.

У 5679 році (1918/1919) одружився з Кейле з родини Шпранів, і після весілля продовжував жити в Невелі, де в нього народилося п'ятеро дітей.

Попри молодий вік, удостоївся багатьох знаків наближення від наших Ребе, провідників поколінь: і від Ребе Рашаба, який висловився про нього: «У нього буде страх Небес і без навчання в Любавичах», і від Ребе Раяца, який, коли він возлежав за його столом під час пасхального седеру 5687 року (1926/1927), удостоїв його честі випити суп із миски Алтер Ребе[1].

У роки після весілля справи рава Бразіна розширилися, і йому вдалося придбати великий просторий будинок із дозволу влади. Коли влада закрила міську мікву, рав Бразін облаштував у своєму будинку підпільну мікву, яку утримував разом зі своїм другом р. Гецлом Рубашкіним.

У 5682 році (1921/1922), коли рав Рефаель Коген був призначений рабином Невеля, а громада не мала змоги надати йому будинок для житла, рав Бразін зголосився розділити свій будинок на дві частини й віддати половину рабинові.

Із посиленням переслідувань і стеження з боку російської таємної поліції родина Бразіних переїхала в одне з передмість Ленінграда, де їм вдалося загубитися в натовпі, не викликаючи підозр, і вони жили із сільського господарства.

З початком Другої світової війни переїхали з передмістя в саме місто, щоб полегшити боротьбу за виживання. Тяжке становище тривало три роки, доки в місяці адарі 5702 року (1941/1942) йому не вдалося вибратися з родиною з обложеного міста, і він перебрався до містечка Лібзія на кордоні Казахстану і Росії. Перебування там тривало недовго, бо незабаром його мобілізували на роботи для російської армії, і він разом із дочкою Гітл-Леєю перебрався до містечка Челябінськ на Уралі, де незабаром був призначений головою єврейської громади.

Як голова громади, дбав про єврейські потреби членів громади, забезпечував роботу синагоги та громадських установ і призначив рабином хасида р. Леві Персмана.

У 5705 році (1944/1945) війна закінчилася, і він повернувся з родиною до свого дому в передмісті Ленінграда. У 5708 році (1947/1948) у його домі перебував хасид р. Йона Полтавер. На виході Сімхат Тори 5709 року (1948/1949) він був заарештований співробітниками Н.К.В.С. і провів десять місяців у в'язниці «Шпалерка», де його катували й часто допитували, намагаючись вирвати в нього імена інших хасидів, які брали участь у роботі єврейського підпілля в Росії.

Коли слідчі переконалися, що не можуть отримати від нього додаткових відомостей, над ним влаштували суд, який засудив його до десяти років заслання до Сибіру, де він працював на лісоповалі. Після шести років заслання, упродовж яких він твердо зберігав своє єврейство та уникав роботи в Шабати й єврейські свята, він був звільнений після смерті Сталіна, і в 5716 році (1955/1956) повернувся додому до родини й знову долучився до підпільної діяльності в Ленінграді з відродження єврейства.

У 5729 році (1968/1969) його родина отримала дозвіл на виїзд із Радянського Союзу й оселилася в Кфар-Хабаді, а до місяця тішрея 5731 року (жовтень 1970) він уперше поїхав до Ребе.

У період проживання в Кфар-Хабаді займався мівцо «Тфілін» на базі ЦАХАЛу в Тель-га-Шомері та був одним із помітних активістів будівництва мікви і синагоги «Бейт Нахум-Іцхак».

Помер у віці 84 років 9 тамуза 5738 року (14 липня 1978) і похований на Оливковій горі в Єрусалимі.

Родина

  • Його дружина Кейле Бразін — померла 25 нісана 5731 року (20 квітня 1971).
  • Його брат, рав Перец Бразін — помер 12 хешвана 5753 року (8 листопада 1992).
  • Його шурин, р. Менахем-Мендл Сорін
  • Його син, р. Агарон-Зеліг Бразін — зник безвісти під час Другої світової війни, проходячи службу в російській армії
  • Його син, р. Перец Бразін
  • Його син, р. Єгуда-Ар'є-Лейб Бразін — один із засновників хабадської громади в Реховоті
  • Його дочка, пані Гіта-Лея
  • Його дочка, пані Гінда, дружина р. Дов-Бера Пруса

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Помилково ті, хто накривав на стіл, забули покласти ложку біля місця рава Бразіна, і після того як миска із супом обійшла тих, хто возлежав, і кожен узяв собі в особисту тарілку, Ребе Раяц помітив, що рав Бразін не їсть, і звелів йому їсти просто з центральної миски
Шмуель Бразін згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8451214700

Повідомити про помилку на цій сторінці