Анінут
Анінут (або онанут) — галахічне визначення стану, у якому перебуває родич померлого у період між виходом душі і похованням. Онен — так називають людину, що перебуває у стані анінут.
За Торою закони онена охоплюють лише заборону їсти святині (кодшей кодашім і кодашім калім), другу десятину і бікурім, однак мудреці звільнили його від усіх заповідей-приписів, як від Тори, так і встановлених мудрецями, і є думка в «Шулхан арух», що навіть якщо онен хоче виконати заповідь-припис не в порядку обов'язку, йому не можна.
У джерелах
Тема анінут з'являється в Торі в тексті «Відуй маасрот»: «Не їв я з неї в жалобі моїй»[1]. Слово «он» пов'язане в Торі зі смертю і жалобою, як у словах праматері Рахелі під час народження Біньяміна: «І було, коли виходила душа її, бо вмирала вона, дала вона йому ім'я Бен-Оні»[2]. У Мішні це поняття під такою назвою згадано в трактаті «Сангедрін» (46б) щодо родичів страчених за вироком суду: «І не дотримувалися жалоби, але були оненім, бо анінут — лише в серці».
Ще одне джерело в Торі — слова Агарона-когена Моше Рабейну у день смерті Надава і Авігу[3]: «І сталося зі мною таке, і якби я їв очисну жертву сьогодні, чи було б це добре в очах Г-спода? І почув Моше, і добре було це в очах його», де наведено, що онену не можна їсти святині.
Закони і звичаї
З моменту виходу душі й доки померлого не поховали, на жалобника поширюються закони онанут[4], і йому заборонено таке[5]: миття, намащення, стрижка, стриження нігтів, робота, торгівля, прання, сидіння на стільці, подружня близькість, вітання і всяка радість.
Також заборонено промовляти ранкові благословення, благословення на насолоди тощо (зокрема Біркат га-мазон, і він не відповідає «амен» на почуте благословення), і слова Тори (є ті, хто дозволяє читати Тегілім, коли охороняють померлого). Онену заборонено їсти м'ясо й пити вино, він не приєднується до зимуну[6] і не виходить із дому, окрім як для потреб померлого.
У Шабат і у свято[7] закони онанут на жалобника не поширюються. Тому після настання Шабату (або свята) він помолиться Мінху, а перед виходом Шабату (або свята) помолиться Маарів.
Якщо жалобник перебуває далеко від місця поховання померлого і не їде й не летить до місця поховання — жалобник одразу починає дотримуватися законів жалоби, і закони онанут на нього не поширюються[8], навіть якщо поховання затримується на день чи два.
Якщо померлий — хлопчик або дівчинка, що не досягли віку заповідей, закони онанут на жалобників не поширюються[9].
Додаткова література
- Талмудична енциклопедія, стаття «Анінут», том 2, с. 65
Зовнішні посилання
- «Рашей дварім», 7-9 тішрея 5725 (15 вересня 1964), у дні «шіви» після відходу з життя ребецн Хани
- Мітка: онен на сайті «СМС ла-рав», «Махон галаха — Хабад»
| Жалоба і дні пам'яті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жалоба і поховання | Анінут · Тагара · Тахріхім · Похорон · Поховання · Шива | |||
| Спадщина і вшанування пам'яті | Заповіт · Д'ятіке · Спадщина · Вшанування пам'яті · Піднесення душі | |||
| Перший рік і дні пам'яті | Пізня звістка · Встановлення надгробка · Шлошім · 12 місяців · Завершення читання Кадішу · Закінчення року · Йорцайт (день пам'яті) | |||
| Близькі поняття | Поминальна свічка · Ізкор · Відвідування кладовища · Молитва на могилах праведників · Хевра кадіша · Воскресіння мертвих · «Хай помститься Всевишній за його кров» | |||
| Кладовища | Кладовище Цфата · Гар-га-Менухот · Хабадська ділянка на Оливковій горі · Кладовище Монтефіоре · Ділянка Анш Любавич (Нью-Йорк) | |||
| Книги та видання на тему | «Маане лашон» · Трактат «Смахот» · «Мадрих — Кіцур діней смахот» · «Асіф мінгагім ве-ангагот ле-хасидей Хабад» · «Шмірат га-смахот» | |||
Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.