Перейти до вмісту

Піднесення душі

Матеріал з Хабадпедії

Піднесення душі — це сходження душі після відходу з життя зі щабля на щабель у світі прийдешньому, до місця вищого й піднесеного. Піднесення душі залежить від дій, які здійснюють люди, що виконують заповіді й вивчають Тору заради її заслуги в цьому світі, і особливо нащадки душі померлого.

Суть питання

Після відходу з життя душа піднімається у світ прийдешній, місце перебування душ[1], і місце її перебування — відповідно до її заслуг і її дій у цьому світі.

Водночас і після відходу з життя душа може сходити зі щабля на щабель завдяки діям, які здійснюють заради її заслуги в цьому світі.

Окрім додавання у виконанні Тори й заповідей з особливим наміром, щоб вони були для піднесення душі померлого, є конкретні дії, призначені від початку для сходження душі, як-от вимовляння кадиш ятом, Ізкор, поминання на могилі померлого та інші.

Багато хто має звичай жертвувати й присвячувати книги, предмети заповіді та справи милосердя для піднесення душі померлих.

Поминальна свічка та інші звичаї

Основна стаття – Поминальна свічка

Запалювання поминальної свічки відоме як сгула для піднесення душі померлого, і заведено робити так у домі скорботного в дні жалоби та в річницю померлого.

Ще один поширений звичай — вивчення мішнайот для піднесення душі померлого, засноване на тому, що «мішна — літери нешама», і особливо вивчення розділів мішнайот, що починаються з літер імені померлого[2], а є такі, що мають звичай розділити всі мішнайот шести розділів Мішни для вивчення протягом шлошім[3].

За звичаєм Хабаду, упродовж усього першого року після відходу з життя родичі померлого вивчають розділи трактату «Мікваот» перед кожною з молитов

У різних хасидських течіях заведено подавати в йорцайт пироги й міцний напій після молитви в синагозі, щоб ті, хто молиться, вимовляли благословення на насолоди і побажали, щоб «у душі було сходження».

У відповідь на запитання, що можна зробити для піднесення душі померлих, Ребе вказав додати у справах Тори й заповідей і виконати діяння, які померлий виконував за життя, — завдяки довершенню цих діянь як посланець і уповноважений («син дає заслугу батькові»[4]) пов'язуються з душею померлого й завдають їй втіхи[5].

Ребе Рашаб висловився у зв'язку з влаштуванням гілулот для праведників: «Праведники не потребують нас для влаштування їхнього „йорцайту“, а це наша потреба»[6]; Ребе роз'яснив, що участь у влаштуванні гілули — справа добра і завдає втіхи померлому[7].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Якщо Вищий суд визнає людину винною — душа проходить процес очищення й просвітлення, що триває щонайбільше дванадцять місяців.
  2. ^ Наприклад, для людини на ім'я «Аврагам» вивчатимуть п'ять розділів мішнайот: трактат «Брахот», розділ 5, що починається אֵין עוֹמְדִין לְהִתְפַּלֵּל, трактат «Таанит», розділ 4, що починається בִּשְׁלשָׁה פְרָקִים בַּשָּׁנָה, трактат «Шабат», розділ 13, що починається רַבִּי אֱלִיעֶזֶר אוֹמֵר, трактат «Брахот», розділ 2, що починається הָיָה קוֹרֵא בַתּוֹרָה, і трактат «Брахот», розділ 1, що починається מֵאֵימָתַי קוֹרִין אֶת שְׁמַע.
  3. ^ У відповідь учасникам уроку, які запитали, що вони зможуть зробити для піднесення душі одного з учасників уроку, який пішов із життя, Ребе вказав влаштувати роздачу мішнайот і завершити їх протягом тридцяти днів, «Лікут маанот кодеш» 5745, с. 87. У кількох відповідях тим, хто писав Ребе про влаштування завершення Шасу мішнайот протягом днів шлошім для піднесення душі померлих, Ребе благословив тих, хто завершує, див. «Ігрот кодеш» (видання за редакцією рава Шалома-Дов-Бера Левіна), частина 24, лист 9310, «Лікут маанот кодеш», 5724 — 5726, с. 199, 5750, с. 94, 5752, с. 97, доповнення, частина 4, с. 206.
  4. ^ Вавилонський Талмуд, «Сангедрін» 104, а
  5. ^ Сіха понеділка тижневої глави «Реє», 20 менахем-ава, 5729 (4 серпня 1969), (див. у наступній примітці). «Лікут маанот кодеш», доповнення, частина 5, с. 68, відповідь літа 5722. Наведено в примітці рава Леві Мендельзона, збірник «Гаарот у-біурім в ученні Ребе шліта (Адмора шліта)», випуск 276, с. 22.
  6. ^ «Лікутей дібурім», частина 1, від [потрібне уточнення], сторінка 2 (на початку сторінки). «Ашкавта де-Рабі» с. 55 (на початку сторінки).
  7. ^ Сіха понеділка тижневої глави «Реє», 20 менахем-ава, 5729 (4 серпня 1969), «Торат Менахем — Гітваадуйот», пункт 7. «Сіхот кодеш» 5729, частина 2, с. 371-372.

Повідомити про помилку на цій сторінці