Перейти до вмісту

Ісраель-Барух Бутман

Матеріал з Хабадпедії
Ісраель-Барух Бутман
Шаліах Ребе, директор закладів Хабаду в Нагарії
Основна інформація
Дата народження7 елула 5718 (23 серпня 1958)
Дата смерті6 адара II 5774 (8 березня 2014)
Місце похованняДілянка Хабаду на Оливковій горі
Місце проживанняТель-Авів, Нагарія
Рід діяльностішаліах
Освіта«Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, «Томхей Тмімім» 770
Посададиректор установ Хабаду в Нагарії, генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» (1995–2014), член «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
Сім'я
БатькоШалом-Дов-Бер Бутман
Дід (по батькові)Шнеур-Залман Бутман
МатиДвора, Двора Бутман
ДружинаШифра
ДітиХаїм-Озер Бутман, Менахем-Мендл Бутман, Шнеур-Залман, Муся
Брати й сестриЙосеф-Іцхак Бутман, Йоханан Бутман, Єгуда Бутман
Родовід

Рав Ісраель-Барух Бутман (7 елула 5718 (23 серпня 1958) — 6 адара II 5774 (8 березня 2014)) — шаліах Ребе, директор закладів Хабаду в Нагарії, голова мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» і член правління «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі.

Біографія

Рав Бутман (у центрі) на з'їзді «Мережі». Праворуч: рав Нафталі Рот. Ліворуч: р. Йосеф-Іцхак Ааронов.

Народився в Сполучених Штатах 7 елула 5718 року (23 серпня 1958) у батька, р. Шалома-Дов-Бера Бутмана, і матері, пані Двори, однієї з керівниць «Нешей у-внот Хабад» у Святій Землі.

Коли йому було десять років, його батьки переїхали до Святої Землі і оселилися в Тель-Авіві; у юності він навчався в єшивах «Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад і «Томхей Тмімім» 770. Після одруження зі своєю дружиною пані Шіфрою, донькою моеля рава Хаїма-Озера Маріновського, близько року навчався в колелі. Узимку 5742 року (1981/1982) звернувся до «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, до голови рава Ісраеля Лейбова, щоб знайти йому місце для шліхуту. Він об'їздив різні міста з головою відділу філій равом Нохумом Когеном і вибрав Нагарію, і після отримання схвалення Ребе оселився там і почав діяти в місті.

Він прибув до міста влітку 5742 року (1981/1982) і був прийнятий холодно[1], проте поступово йому вдалося зміцнити своє становище в місті як улюбленого і шанованого шаліаха.

У 5744 році (1983/1984) він із засмученням написав Ребе про тяжкі борги Бейт Хабаду, і Ребе відповів йому: «Досяг на своєму місці нині великого тощо, і це лише початок, і навіщо засмучення і такий настрій».

У 5746 році (1985/1986) відкрив у місті «Колель аврехім» під заступництвом рабина міста рава Давида-Хая Абухацири.

У 5753 році (1992/1993)[2] опублікував лист разом з іншими шлухім у Нагарії, равом Нафталі Шпрінгером і равом Барухом Вільгельмом, під заголовком «Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах» «Ми, активісти Бейт Хабаду — Нагарія, шлухім Ребе Мелех га-Мошіаха шліта, висловлюємо цим свою думку ясно і категорично, виходячи з досвіду на місцях, що слід проголошувати на всіх перехрестях із силою і міццю, що Мелех га-Мошіах перебуває з нами і це Ребе в буквальному сенсі, і що слід говорити і волати: „Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед“, з піснею і співом. І ясно і просто, що це завдання шаліаха, як вказав нам Ребе Мелех га-Мошіах шліта у своїй відомій сіхі на з'їзді шлухім торік. І ясно, що цих піднесених миттєвостей чекає Ребе Мелех га-Мошіах, а тому, хто має в цьому сумнів, — наша порада: хай просто вивчить сіхот Ребе в оригіналі!»

Брав участь у з'їздах Геули і Мошіаха, що відбувалися в 5755 році (1994/1995), для зміцнення віри у вічність життя Ребе і проголошення його Мелех га-Мошіахом.

У 5756 році (1995/1996), після відходу з життя рава Меїра Фреймана, до нього звернулися рав Давид Ханзін, голова мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», і рав Йосеф-Іцхак Ааронов, який займався тоді відновленням мережі, і попросили його стати генеральним директором; він узявся за цю посаду і фактично обіймав її до свого відходу з життя.

У 5764 році (2003/2004) частина членів Рабинського суду Хабаду призначила його членом «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі. Це призначення отримало остаточне затвердження рабинів і правління «Агудат хасидей Хабад» у 5773 році (2012/2013).

В останнє десятиліття свого життя керував у місті безкоштовною їдальнею, що допомагала десяткам нужденних щодня, і навіть досяг широкого кола допомоги сотням нужденних напередодні свят у річному циклі.

Рав Бутман був відомий також як той, хто наблизив багатьох до юдаїзму і хасидизму, і своєю великою діяльністю серед верств населення міста.

Відхід з життя

Книга пам'яті

На початку місяця адар II 5774 року (березень 2014) переніс тяжкий серцевий напад і був госпіталізований до лікарні. Наприкінці тижня йому додали ім'я «Алтер»[3]. У Шабат, о 2 годині ночі, тижневої глави «Ваїкра», 6 адара II помер і був похований наступного дня на хабадській ділянці на Оливковій горі.

Залишив по собі трьох синів і доньку: Хаїма-Озера (названого на честь його видатного діда, моеля рава Хаїма-Озера Маріновського), Менахема-Мендла і близнюків Шнеура-Залмана і Мусю.

Його відхід з життя, що сталася невдовзі після відходу з життя головного шаліаха в штаті Іллінойс рава Даніеля-Іцхака Московіца і рава Моті Гала, і лише близько півтора місяця по відходу з життя рава Яакова-Ар'є Шмулевича, викликала широку хвилю пробудження і заклик багатьох шлухім і рабинів Хабаду провести внутрішній звіт душі[4]. У межах цього пробудження керівництво «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі оголосило про проведення «надзвичайного» загальнонаціонального з'їзду пробудження з ініціативи і за підтримки Рабинського суду Хабаду[5].

Після його відходу з життя члени його родини випустили книгу про його життя і діяльність під назвою «Ісраелік, ашер бха етпаар».

Його наступником у правлінні мережі було призначено рава Еліягу Кричевського.

Родина

Довгі роки подружжя не удостоювалося потомства. Упродовж років вони удостоювалися отримувати благословення Ребе на це, а також подруга-шлуха, яка їздила до Ребе, попросила за них: проходячи на роздаванні доларів, вона попросила в Ребе благословення на дітей для них. Ребе дав їй три долари, і через багато років (18 років після їхнього весілля) благословення Ребе здійснилося, і в них народилося четверо дітей, троє синів і донька. (Три пологи, бо останні — близнюки).

  • Його син, рав Хаїм-Озер Бутман.
  • Його син, рав Менахем-Мендл (Менде) Бутман.
Родовідне дерево родини Бутманів
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ісраель-Барух Бутман
 
Батья-Двора Бутман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Родовідне дерево родини Гурарі
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман Бутман
 
Єгудит
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Двора Бутман
 
Шалом-Бер Бутман
 
Шмуель-Менахем-Мендл Бутман
 
Йоель Каган
 
Ліба-Лея
 
Мір'ям-Фейга
 
Єгуда-Лейб Свердлов
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ісраель-Барух Бутман
 
Йосеф-Іцхак Бутман
 
Еліягу-Йоханан Бутман
 
Єгуда Бутман
 
Хая Сегаль
 
Шломо-Єгуда Сегаль
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хаїм-Шмар'ягу Сегаль


Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Його свідчення в тижневику «Кфар-Хабад», 11 нісана 5746 (20 квітня 1986)
  2. ^ У листі від 20 тевета: Завдання шаліаха — проголошувати пророцтво про Геулу!.
  3. ^ Значення імені «Алтер» на їдиші — «старий». У тяжких медичних станах дехто має звичай додавати це ім'я як сгулу для довголіття. Ім'я Алтер було додано менш ніж за тридцять днів до відходу з життя, тому на практиці його не прийнято використовувати.
  4. ^ «Становище жахливе: необхідно діяти заради негайних змін» ● гостра стаття
  5. ^ Надзвичайний з'їзд для шлухім і анаш у четвер
Попередній:
Меїр Фрейман
Генеральний директор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак»
5756 — 5774
Наступний:
Еліягу Кричевський
Ісраель-Барух Бутман згадується ще в 21 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5377199200

Повідомити про помилку на цій сторінці