Кладовище Цфата


Кладовище в Цфаті, розташоване на схилі гори Кнаан на заході міста, — одне з найдавніших кладовищ у Землі Ізраїлю, на якому поховано важливих і центральних діячів в історії єврейського народу. Місце вважається туристичним об'єктом, і щороку його відвідують близько мільйона людей.
У 5689 році (1928/1929) Ребе Раяц здійснив особливу поїздку з відвідинами Землі Ізраїлю, під час якої відвідав також кладовище в Цфаті й припав до могил великих Ізраїлю, розсіяних по ньому, і затримався там надовго, коли багато мешканців міста прийшли подивитися на цю подію; і, за переказами, він висловився, що на цьому кладовищі поховано померлих удвічі більше, ніж тих, що вийшли з Єгипту (тобто 1 200 000 людей).
У період, що передував Другій світовій війні, араби захопили шляхи підходу до кладовища на Оливковій горі в Єрусалимі, де розташована ділянка Хабаду, на якій було заведено ховати померлих хасидів Хабаду, і внаслідок цього кладовище в Цфаті стало центральним місцем поховання хабадської громади в Землі Ізраїлю — становище, що тривало довгі роки.
Історія кладовища

Упродовж поколінь було заведено ховати померлих у поховальних печерах, і лише в середині п'ятого тисячоліття від створення світу почали ховати померлих у звичний сьогодні спосіб.
5330 року від створення світу святий Арі прибув до Цфата, і протягом двох років, які він жив і діяв на цьому місці, він розкрив в області Галілеї місця поховання десятків танаїв і пророків, і за його вказівкою там було встановлено надгробки. В області кладовища в Цфаті було знайдено близько десяти поховальних печер діячів епохи Писання та епохи танаїв[1].
5332 року помер Арізаль і був похований на цьому місці поряд зі своїм учителем, каббалістом рабі Моше Кордоверо[2], а в наступні роки на цьому місці було поховано його учнів і продовжувачів його шляху, а також інших діячів, що діяли в Цфаті, таких як рабі Йосеф Каро, рабі Шломо Алкабец, рабі Моше мі-Трані та рабі Моше Алших.
У наступні роки багато мешканців міста й області почали ховати своїх померлих родичів поблизу місця поховання діячів, похованих на схилі гори, і місце перетворилося на кладовище, яке розширювалося, доки не досягло розміру в сто п'ятдесят дунамів.
Сьогодні на цьому місці розсіяні мільйони могил і надгробків, але більшість із них неможливо ідентифікувати внаслідок численних лих, що спіткали кладовище, таких як часті землетруси, пожежі та зсуви ґрунту через похилу форму гори, що спричинило зміщення надгробків і плутанину, яка не дає змоги вести впорядкований облік могил, що містяться на кладовищі.
Місця на кладовищі
Надгробок рабі Іцхака Лурії
Надгробок рабі Іцхака Лурії, відомого під прізвиськом Арізаль, розташований на півдні кладовища, посеред гори, поряд з головними сходами, які називаються «сходи Гурей га-Арі» і є найзручнішим шляхом підходу до цього місця.
Щороку в день гілули, 5 менахем-ава, комплекс відвідують десятки тисяч людей, і ця гілула вважається другою за величиною подією-гілулою після гілули рабі Шимона бар Йохая в Мероні на Лаг ба-Омер.
Це місце вважається одним із центральних туристичних об'єктів міста, і його відвідують сотні тисяч людей протягом року.
Міква Арізаля
У межах кладовища, поряд з надгробком Арі, міститься міква для чоловіків, у яку, за переказом, Арізаль звелів занурити його тіло під час обряду очищення перед похованням. Вода мікви — джерельна, і більшу частину року температура води близька до нуля градусів.
Місце вважається туристичним об'єктом, і є ті, хто має звичай занурюватися на цьому місці й приписує цьому зануренню особливе духовне значення.
Міква розташована в нижній частині західних сходів кладовища, і в 5758 році (1997/1998) було споруджено широкий і величний шлях підходу, що веде до мікви, як частину загального плану ремонту «Ради за красивий Ізраїль» і міської ради Цфата, на пожертву родини Кохаві з Мексики.
Надгробок рабі Ісраеля-Ар'є-Лейба

У північній частині старого кладовища міститься надгробок рабі Ісраеля-Ар'є-Лейба Шнеєрсона, молодшого брата Ребе. Він помер у Ліверпулі в Англії, і на прохання Ребе його тіло було перевезено до Ізраїлю і поховано на кладовищі в Цфаті 5712 року (1951/1952).
З ініціативи кількох хасидів Хабаду, мешканців Цфата, у 5730 році (1969/1970) було організовано відвідування його могили в день йорцайту, 13 іяра, і після цього Ребе було надіслано звіт. У відповідь на це Ребе висловив своє задоволення цією ініціативою, і до наступного року це перетворилося на постійний звичай.
У 5765 році (2004/2005) організація «Гітахадут га-хасидім ле-кабалат пней Мошіах» почала влаштовувати центральну молитовну церемонію поряд з могилою і заохочувати відвідування його могили за допомогою публікацій у місцях зосередження Хабаду та забезпечення зручного підходу для тих, хто приходить до могили.
Могила рабі Лейба Бааль га-Ісурім
Рабі Лейб Бааль га-Ісурім, який був одним із великих учнів Алтер Ребе, жив в останні свої роки в Цфаті, а після його відходу з життя був похований на північному заході міського кладовища.
Протягом багатьох років місце залишалося безлюдним, і, за твердженням дослідника хасидизму д-ра Іцхака Альфасі, хасиди Гур почали відвідувати це місце внаслідок слів свого ребе, адмора рабі Ісраеля Альтера з Гур, автора «Бейт Ісраель», який заохочував своїх наближених відвідувати його могилу.
Приблизно в 5762 році (2001/2002) навколо могили було зведено перегородку і було облаштовано шлях підходу для когенів з нижнього боку кладовища.
Молитва біля могили вважається в очах багатьох дієвою для порятунку, і щороку могилу відвідують десятки тисяч людей, переважно в день його гілули, 15 хешвана.
Відвідування кладовища Ребе Раяцем
У день 5 ава 5689 року (11 серпня 1929), о чверть на сьому, незадовго до заходу сонця, Ребе Раяц прибув до місця могили Арі (день гілули якого припадає на цей день). Сотні мешканців міста, яким стало відомо про прибуття Ребе, вже чекали на нього на місці. Ребе підійшов у трепеті, проказав коротку молитву за сидуром, а потім підняв очі до небес і в дивовижному двейкут стояв на своєму місці безмовно, без жодного руху. То тут, то там з його вуст чувся тихий і гіркий плач, що розтопив серця присутніх. Багато хто з присутніх заридав, і це порушило чарівну галілейську тишу, що панувала на місці.
Після цього Ребе попросив, і йому подали пачку підйонот нефеш, яку він приніс із собою, і по закінченні читання він обійшов три могили святих каббалістів — Арі, Рамака і могилу рабі Шломо Алкабеца, похованих поблизу. Ребе далі відвідав могилу рабі Йосефа Каро і продовжив на самоті до печери рабі Моше Алшиха, де пробув недовго. «…І там я був лише сам… і там я говорив усно і плакав гірким плачем», — пише Ребе Раяц у своєму щоденнику[3].
Нове кладовище
У 5722 році (1961/1962) почалися ремонт кладовища і підготовка ділянок землі в нижній частині гори для поховання померлих. Із завершенням підготовки ділянок рабин міста Цфат рав Сімха Каплан постановив, що відтепер не можна більше ховати померлих на старому кладовищі, і міська хевра кадіша ховатиме померлих лише на новій ділянці.
Ця постанова дістала юридичне затвердження, і відтоді поховання в давній частині кладовища було припинено через відсутність вільного місця для могил[4].
На новому кладовищі було виділено особливу ділянку для хасидизму Хабад, що називається «ділянка Хабаду»; на цій ділянці було поховано також рабинів міста, рава Сімху Каплана і рава Леві Бистрицького.
Хабадські діячі, поховані на кладовищі
На кладовищі поховано багатьох хасидів, похованих на цьому місці переважно між 5694 (1933/1934) і 5722 роками (1961/1962).
Нижче — частковий список:
- Рав Пінхас-Тодрос Альтгойз — хабадський громадський діяч і один із керівників «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Рав Леві Бистрицький — шаліах Ребе в Цфаті і рабин міста
- Рав Давид Бравман — директор відділення «Кегот» у Європі та голова Ради Кфар-Хабада
- Рав Йосеф-Шмуель Гольдштейн — один із засновників громади Хабаду в Цфаті
- Рав Шалом-Єгуда-Лейб Гінзбург — один з активістів Цеірей Агудат Хабад у Бней-Браку
- Рав Моше-Дов-Бер Ганзбург — один із засновників єшиви «Ахей Тмімім» Тель-Авів
- Рав Єхіель-Міхл Добрускін — член Рабинського суду Хабаду і один із засновників громади в Хайфі
- Рав Еліягу Дзяловський — людина хеседу, один із перших анаш, хасидів Хабаду, що оселилися в Тель-Авіві
- Рав Залман-Моше га-Іцхакі — один із великих машпіїм серед хасидів Хабаду в шостому поколінні
- Рав Іцхак-Яаков Мінкович (Ічке Леймас).
- Рав Шмуель Залманов — секретар «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Рав Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон — брат Ребе
- Рав Біньямін Левін — хасидський знавець нігунів і один із перших поселенців у Кфар-Хабаді
- Рав Ісраель Левін — один із великих хасидів Ребе Рашаба
- Рав Цві Ліберман — один із керівників хасидського підпілля в радянській Росії
- Рабі Лейб Бааль га-Ісурім — один із великих учнів Алтер Ребе
- Рав Аврагам-Еліягу Плоткін — один із рабинів Хабаду шостого покоління
- Рав Ар'є-Лейб Каплан — один із шлухім Ребе у Святу Землю і засновників громади Хабаду в Цфаті
- Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон — син Ребе Магараша
- Пані Геня Шнеєрсон, дружина р. Ісраеля-Ар'є-Лейба Шнеєрсона і невістка Ребе[5]
| Жалоба і дні пам'яті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жалоба і поховання | Анінут · Тагара · Тахріхім · Похорон · Поховання · Шива | |||
| Спадщина і вшанування пам'яті | Заповіт · Д'ятіке · Спадщина · Вшанування пам'яті · Піднесення душі | |||
| Перший рік і дні пам'яті | Пізня звістка · Встановлення надгробка · Шлошім · 12 місяців · Завершення читання Кадішу · Закінчення року · Йорцайт (день пам'яті) | |||
| Близькі поняття | Поминальна свічка · Ізкор · Відвідування кладовища · Молитва на могилах праведників · Хевра кадіша · Воскресіння мертвих · «Хай помститься Всевишній за його кров» | |||
| Кладовища | Кладовище Цфата · Гар-га-Менухот · Хабадська ділянка на Оливковій горі · Кладовище Монтефіоре · Ділянка Анш Любавич (Нью-Йорк) | |||
| Книги та видання на тему | «Маане лашон» · Трактат «Смахот» · «Мадрих — Кіцур діней смахот» · «Асіф мінгагім ве-ангагот ле-хасидей Хабад» · «Шмірат га-смахот» | |||
Примітки
- ^ Серед них: батько пророка Гошеа бен Беері, , танай рабі Єгошуа бен Хананья, рабі Пінхас бен Яїр, рабі Шимон бен Халафта та інші.
- ^ Який помер двома роками раніше, невдовзі після прибуття Арі до Цфата.
- ^ «Хабад Інфо»
- ^ Крім поодиноких винятків, як-от поховання рабі Менаше Кляйна, голови рабинського суду Унгвара, яке було здійснено раптово, без співпраці з міською хевра кадіша, і викликало громадську бурю; а з іншого боку — поховання рава Йосефа-Іцхака Вільшанського в північній частині, яке було здійснено законним чином.
- ^ Похована на новій ділянці Хабаду.