Стокгольм
Стокгольм — місто у Швеції, і в ньому стара єврейська громада. У 5690-ті роки в ньому жили окремі хабадські рабини, а сьогодні шлухім діють у ньому для зміцнення юдаїзму та хасидуту.
Рабини Хабаду
Рав Яаков-Ісраель Зубер
У 5692 році (1931/1932) громада «Адат Ісраель» у Стокгольмі звернулася до Ребе Раяца з проханням, щоб він надіслав одного зі своїх хасидів служити їхнім громадським рабином. Ребе Раяц відгукнувся на прохання й послав рава Яакова-Ісраеля Зубера служити рабином у Стокгольмі[1].
Рава Зубера було прийнято служити з пошаною рабином Стокгольма у Швеції, і він служив також шойхетом і бодеком для євреїв міста. Його приїзд до міста підняв престиж громади тих, хто дотримується Тори й заповідей, перед реформістською громадою міста.
Рав Ісраель Хасдан
У 5690-ті роки раву Ісраелю Хасдану було запропоновано посаду рабина й шойхета в Стокгольмі, і з благословення Ребе Раяца він прийняв цю посаду, переїхав жити до Швеції і багато діяв для зміцнення юдаїзму та хасидуту разом зі своїм другом равом Яаковом-Ісраелем Зубером.
Указ про шхіту
Паралельно зі своїми обов'язками в галузі рабинату хабадські рабини боролися проти указу уряду, який зобов'язував шойхетів оглушувати тварин електрикою перед шхітою, щоб позбавити тварин страждань, пов'язаних, на їхню думку, з процедурою шхіти; протягом певного періоду рав Зубер і його друг рав Ісраель Хасдан мали звичай щодня наперед сплачувати штраф, щоб мати змогу проводити кошерну шхіту мегадрін[2].
Указ про шхіту існує донині[3].
Порятунок під час Голокосту
З початком Другої світової війни рав Зубер і рав Хасдан узяли активну участь у комітеті порятунку, створеному в Стокгольмі, і удостоїлися та змогли врятувати багатьох євреїв із пазурів нацистів.
Рав Зубер і рав Хасдан були учасниками таємного вивезення Ребе Раяца з Риги до Стокгольма [4].
Рав Зубер задумав план таємного вивезення сотень хасидів літаком із Риги, але реформістський рабин, який розкрив план таємного вивезення і бажав перешкодити зміцненню ортодоксальної громади в Стокгольмі, доніс про це начальству, і план пішов прахом.
Рав Зубер і рав Хасдан діяли багатьма шляхами заради порятунку євреїв загалом і хасидів зокрема в дні Голокосту, і про це Ребе Раяц написав у листі, що рав Яаков-Ісраель Зубер і рав Ісраель Хасдан діяли для отримання віз для учнів «Томхей Тмімім»: «Агудат хасидей Хабад у Стокгольмі і на чолі їх рав гаон Зубер, хай живе він, і шойхет-бодек Хасдан обидва учні „Томхей Тмімім“ — здобули близько трьох тисяч візес [=віз] до Японії для наших учнів і для...»[5] [6].
Ребе Раяц у Стокгольмі
Під час рятівного шляху в дні Голокосту Ребе Раяц проїжджав через Стокгольм.
24 адара 5700 (4 березня або 3 квітня 1940) прибув до міста літаком із Риги, і його зустріли урочистим прийомом. І там йому допомагали хабадські рабини рав Зубер і рав Хасдан.
25 адара 5700 (5 березня або 4 квітня 1940) Ребе Раяц виїхав зі Стокгольма поїздом до міста Гетеборг, звідки відплив на кораблі «Дроттнінгхольм» до Сполучених Штатів.
В особливому листі Ребе Раяц подякував раву Хасдану за його діяльність заради Ребе Раяца: «Я висловлюю йому свою велику вдячність за все, що він потрудився і зробив для нашого блага, хай допоможе Всевишній, благословенний Він, йому та його домочадцям, хай живуть вони, у всьому, що їм потрібно, матеріально й духовно»[7].
У 5702 році (1941/1942) Ребе Раяц звернувся до рава Хасдана щодо порятунку своєї доньки ребецн Шейни Горнштейн і свого зятя Менахема-Мендла Горнштейна, а також щодо порятунку бібліотеки[8].
Допомога біженцям і пошук зниклих
Рабини Хабаду в Стокгольмі рав Зубер і рав Хасдан були серед керівників скандинавського відділення комітету порятунку, а після Голокосту займалися допомогою тим, хто пережив Голокост і прибував із країн смерті, і були серед засновників семінару «Бейт Яаков» у Лідінге, поруч зі Стокгольмом, у якому навчалися біженки, що пережили Голокост.
Після Голокосту рабини Хабаду в Стокгольмі багато займалися розшуком зниклих і звільненням агунот.
Особлива кампанія з розшуку зниклих і звільнення агунот проводилася у співпраці з равом Яаковом Ландою, коли важлива, а іноді й секретна інформація передавалася від рава Ланди раву Хасдану і навпаки, і так разом вони трудилися над знаходженням зниклих безвісти після Голокосту, і в результаті висновків щодо зниклих було звільнено агунот [9]
Рав Зубер також займався питанням постанови про агунот і випустив для цього особливий галахічний кунтрес.
Через кілька років після закінчення війни рав Зубер емігрував до Сполучених Штатів, щоб йому було легше дати своїм синам належне виховання, і завдяки клопотанням Ребе Раяца був прийнятий у 5708 році (1947/1948) рабином синагоги нусаху Арі в Бостоні[10]. У наступні роки рав Хасдан емігрував до Південної Африки і служив рабином і шойхетом.
Шаліах Ребе
Сьогодні рав Хаїм Грейзман — шаліах Ребе в Стокгольмі.
Рав Грейзман багато діє в галузі уроків Тори за віковими групами та для різноманітних цільових аудиторій[11].
Додаткова література
- Р. Шнеур-Залман Бергер, «Хасдей Ісраель», життєпис рава Ісраеля Хасдана
Зовнішні посилання
- Ельханан Біндер Інтерв'ю з равом Хаїмом Грейзманом шаліахом у Стокгольмі в журналі «Кегілот» випуск 37
- Р. Давид Закліковський, «Гатават га-менора ганахата ве-гадлаката» — життєпис рава Яакова-Ісраеля Зубера та листи, які він отримав від Ребе, у «Дерех тамім» випуск 3, тамуз 5776 (липень–серпень 2016)

Примітки
- ^ «Кфар-Хабад», випуск 842
- ^ «Кфар-Хабад», випуск 842
- ^ «Кегілот» 37
- ^ «Бе-во коль Ісраель», «Ваад хаялей Бейт Давид», тішрей 5783 (вересень–жовтень 2022), с. 70.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 13, с. 329
- ^ «Хасдей Ісраель», с. 17
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 5, с. 45 і в примітці там
- ^ «Ігрот кодеш», частина 6, лист 1596. «Бібліотека Любавичів» (Левін), сторінка 118. Історія Хабаду в Польщі, Литві та Латвії, порятунок бібліотеки з Європи.
- ^ «Хасдей Ісраель», глави Друг рава Ланди і Листи рава Ланди
- ^ «Кфар-Хабад», випуск 843
- ^ «Кегілот» 37