Перейти до вмісту

Стокгольм

Матеріал з Хабадпедії

Стокгольм — місто у Швеції, і в ньому стара єврейська громада. У 5690-ті роки в ньому жили окремі хабадські рабини, а сьогодні шлухім діють у ньому для зміцнення юдаїзму та хасидуту.

Рабини Хабаду

Рав Яаков-Ісраель Зубер

У 5692 році (1931/1932) громада «Адат Ісраель» у Стокгольмі звернулася до Ребе Раяца з проханням, щоб він надіслав одного зі своїх хасидів служити їхнім громадським рабином. Ребе Раяц відгукнувся на прохання й послав рава Яакова-Ісраеля Зубера служити рабином у Стокгольмі[1].

Рава Зубера було прийнято служити з пошаною рабином Стокгольма у Швеції, і він служив також шойхетом і бодеком для євреїв міста. Його приїзд до міста підняв престиж громади тих, хто дотримується Тори й заповідей, перед реформістською громадою міста.

Рав Ісраель Хасдан

У 5690-ті роки раву Ісраелю Хасдану було запропоновано посаду рабина й шойхета в Стокгольмі, і з благословення Ребе Раяца він прийняв цю посаду, переїхав жити до Швеції і багато діяв для зміцнення юдаїзму та хасидуту разом зі своїм другом равом Яаковом-Ісраелем Зубером.

Указ про шхіту

Паралельно зі своїми обов'язками в галузі рабинату хабадські рабини боролися проти указу уряду, який зобов'язував шойхетів оглушувати тварин електрикою перед шхітою, щоб позбавити тварин страждань, пов'язаних, на їхню думку, з процедурою шхіти; протягом певного періоду рав Зубер і його друг рав Ісраель Хасдан мали звичай щодня наперед сплачувати штраф, щоб мати змогу проводити кошерну шхіту мегадрін[2].

Указ про шхіту існує донині[3].

Порятунок під час Голокосту

З початком Другої світової війни рав Зубер і рав Хасдан узяли активну участь у комітеті порятунку, створеному в Стокгольмі, і удостоїлися та змогли врятувати багатьох євреїв із пазурів нацистів.

Рав Зубер і рав Хасдан були учасниками таємного вивезення Ребе Раяца з Риги до Стокгольма [4].

Рав Зубер задумав план таємного вивезення сотень хасидів літаком із Риги, але реформістський рабин, який розкрив план таємного вивезення і бажав перешкодити зміцненню ортодоксальної громади в Стокгольмі, доніс про це начальству, і план пішов прахом.

Рав Зубер і рав Хасдан діяли багатьма шляхами заради порятунку євреїв загалом і хасидів зокрема в дні Голокосту, і про це Ребе Раяц написав у листі, що рав Яаков-Ісраель Зубер і рав Ісраель Хасдан діяли для отримання віз для учнів «Томхей Тмімім»: «Агудат хасидей Хабад у Стокгольмі і на чолі їх рав гаон Зубер, хай живе він, і шойхет-бодек Хасдан обидва учні „Томхей Тмімім“ — здобули близько трьох тисяч візес [=віз] до Японії для наших учнів і для...»[5] [6].

Ребе Раяц у Стокгольмі

Під час рятівного шляху в дні Голокосту Ребе Раяц проїжджав через Стокгольм.

24 адара 5700 (4 березня або 3 квітня 1940) прибув до міста літаком із Риги, і його зустріли урочистим прийомом. І там йому допомагали хабадські рабини рав Зубер і рав Хасдан.

25 адара 5700 (5 березня або 4 квітня 1940) Ребе Раяц виїхав зі Стокгольма поїздом до міста Гетеборг, звідки відплив на кораблі «Дроттнінгхольм» до Сполучених Штатів.

В особливому листі Ребе Раяц подякував раву Хасдану за його діяльність заради Ребе Раяца: «Я висловлюю йому свою велику вдячність за все, що він потрудився і зробив для нашого блага, хай допоможе Всевишній, благословенний Він, йому та його домочадцям, хай живуть вони, у всьому, що їм потрібно, матеріально й духовно»[7].

У 5702 році (1941/1942) Ребе Раяц звернувся до рава Хасдана щодо порятунку своєї доньки ребецн Шейни Горнштейн і свого зятя Менахема-Мендла Горнштейна, а також щодо порятунку бібліотеки[8].

Допомога біженцям і пошук зниклих

Рабини Хабаду в Стокгольмі рав Зубер і рав Хасдан були серед керівників скандинавського відділення комітету порятунку, а після Голокосту займалися допомогою тим, хто пережив Голокост і прибував із країн смерті, і були серед засновників семінару «Бейт Яаков» у Лідінге, поруч зі Стокгольмом, у якому навчалися біженки, що пережили Голокост.

Після Голокосту рабини Хабаду в Стокгольмі багато займалися розшуком зниклих і звільненням агунот.

Особлива кампанія з розшуку зниклих і звільнення агунот проводилася у співпраці з равом Яаковом Ландою, коли важлива, а іноді й секретна інформація передавалася від рава Ланди раву Хасдану і навпаки, і так разом вони трудилися над знаходженням зниклих безвісти після Голокосту, і в результаті висновків щодо зниклих було звільнено агунот [9]

Рав Зубер також займався питанням постанови про агунот і випустив для цього особливий галахічний кунтрес.

Через кілька років після закінчення війни рав Зубер емігрував до Сполучених Штатів, щоб йому було легше дати своїм синам належне виховання, і завдяки клопотанням Ребе Раяца був прийнятий у 5708 році (1947/1948) рабином синагоги нусаху Арі в Бостоні[10]. У наступні роки рав Хасдан емігрував до Південної Африки і служив рабином і шойхетом.

Шаліах Ребе

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Сьогодні рав Хаїм Грейзман — шаліах Ребе в Стокгольмі.

Рав Грейзман багато діє в галузі уроків Тори за віковими групами та для різноманітних цільових аудиторій[11].

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Кфар-Хабад», випуск 842
  2. ^ «Кфар-Хабад», випуск 842
  3. ^ «Кегілот» 37
  4. ^ «Бе-во коль Ісраель», «Ваад хаялей Бейт Давид», тішрей 5783 (вересень–жовтень 2022), с. 70.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 13, с. 329
  6. ^ «Хасдей Ісраель», с. 17
  7. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 5, с. 45 і в примітці там
  8. ^ «Ігрот кодеш», частина 6, лист 1596. «Бібліотека Любавичів» (Левін), сторінка 118. Історія Хабаду в Польщі, Литві та Латвії, порятунок бібліотеки з Європи.
  9. ^ «Хасдей Ісраель», глави Друг рава Ланди і Листи рава Ланди
  10. ^ «Кфар-Хабад», випуск 843
  11. ^ «Кегілот» 37
Стокгольм згадується ще в 19 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці