Перейти до вмісту

День Голокосту

Матеріал з Хабадпедії

День Голокосту (27 нісана, який називають також Днем пам'яті Голокосту і героїзму) — день, у який дехто має звичай відзначати пам'ять жертв Голокосту як день національної жалоби і прославляти групи повстанців, що протистояли діям нацистів і намагалися повстати проти них.

Ребе заперечував проти встановлення Дня Голокосту в розпал місяця нісан, який є місяцем Визволення і радості, і подібне заперечення висловив Головний рабинат Ізраїлю.

Встановлення Дня пам'яті Голокосту і героїзму

Ще до закінчення Другої світової війни були ті, хто відзначав 27 нісана день пам'яті жертв ворожих дій у Країні від часу початку Арабського повстання, а із закінченням війни розгорнулася дискусія, коли слід відзначати день пам'яті жертв Голокосту, і з бажання пов'язати його з бійцями, які повстали проти нацистів, його зрештою встановили 27 нісана, поблизу дати, коли спалахнуло повстання у Варшавському гето[1].

Одна з причин встановлення дати 27 нісана — те, що вона припадає на дні відліку Омеру, у які дотримуються звичаїв жалоби, а також те, що вона ніколи не може випасти на Шабат.

Встановлення цієї дати суперечило встановленню Головного рабинату Ізраїлю, що день 10 тевета служитиме «Днем загального кадишу» в пам'ять померлих, день смерті яких невідомий, і особливо жертв Голокосту.

Щороку в Країні і у світі проводяться різні церемонії на відзначення Дня Голокосту, причому в багатьох місцях заведено, щоб ті, хто пережив Голокост, запалювали шість смолоскипів у пам'ять шести мільйонів загиблих, і читати кадиш і молитву «Ель мале рахамім».

Починаючи з 5748 року (1987/1988) у Польщі щороку в цю дату проводиться «Марш життя», протиставлений маршам смерті за часів Голокосту. У цьому марші за ініціативою Міністерства освіти беруть участь тисячі ізраїльських старшокласників і тисячі євреїв з усього світу, а на чолі його часом ідуть високопоставлений представник ЦАХАЛу, ті, хто пережив Голокост, і представники Головного рабинату Ізраїлю.

У Державі Ізраїль цього дня щороку о 10:00 ранку звучить сирена хвилини мовчання тривалістю дві хвилини, і громадські місця зачиняються.

У країнах Європи заведено відзначати цей день за григоріанською датою річниці звільнення концтабору Освенцим-Біркенау, і відповідно ООН встановила цей день Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. У Державі Ізраїль у цю дату відзначають День боротьби з антисемітизмом.

Ставлення Ребе до Дня Голокосту

Подібно до думки Головного рабинату, Ребе також висловив свою думку, що не слід відзначати День Голокосту в місяці нісан із галахічних причин:

На перший погляд, справа пам'яті святих і чистих, хай помститься Всевишній за їхню кров, — це добра річ . . чому б не додати це?

І пояснення цього таке: . . є повеління, що потрібно додавати у «свята для радості», а не входити у справи, протилежні радості . . суворість у цьому доходить до того, що ввесь місяць нісан не роблять справ, протилежних радості (Тур і Шулхан арух, Орах хаїм, 429), тому мудреці незадоволені тим, що встановили цей день [= день пам'яті жертв Голокосту] у місяці нісан, замість того щоб перенести його на місяць іяр, щоб не змішувати в місяці нісан, і тут не місце поширюватися про це

— Сіха 11 нісана 5737 (30 березня 1977)

Серед єврейських груп

Через проблематичність відзначення «Дня Голокосту» 27 нісана значна частина публіки, що дотримується Тори і заповідей, відзначає День Голокосту 10 тевета.

Інші громади мають звичай відзначати цю дату 20 сівана, прийняту сьогодні як історичний піст, який було прийнято в Європі в пам'ять убитих під час Хрестових походів і в пам'ять гзерот 5408–5409 років (1647–1649).

Харедимна публіка не прийняла на себе особливого дня для поминання загиблих у Голокості.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Оскільки повстання спалахнуло напередодні свята Песах, дату перенесли на 27 нісана.

Повідомити про помилку на цій сторінці