Яаков-Ісраель Зубер
| Яаков-Ісраель Зубер | |
|---|---|
Один із хабадських рабинів покоління Ребе Раяца | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5656 |
| Місце народження | Щедрин |
| Дата смерті | 14 тевета 5713 (1 січня 1953) |
| Країна | Росія, Грузія, Швеція, Сполучені Штати |
| Місце проживання | Стрешин, Рига, Стокгольм, Бостон |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | хабадські єшиви бобруйського Хабаду, «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | рабин Стрешина і Сачхере, рабин Стокгольма, рабин синагоги нусаху Арі в Бостоні, голова ради рабинів Бостона |
| Учителі | Моше-Мордехай Погорельський (Амрамі), Менахем-Мендл Фрейдін, Менахем-Мендл Зак, Йосеф Розін, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Менахем-Мендл Зубер |
| Мати | Шейна |
| Дружина | Злата |
| Діти | Менахем-Мендл Зубер, Шалом-Дов-Бер Зубер, Лея, Хана |
| Родовід | |
Рав Яаков-Ісраель Зубер (5656 — 14 тевета 5713 (1 січня 1953)) — один із хабадських рабинів покоління Ребе Раяца, служив рабином Стокгольма у Швеції та рабином синагоги нусаха Арі в Бостоні.
Біографія
Народився в 5656 році (1895/1896) у Щедрині в рава Менахема-Мендла Зубера (сина р. Натана-Нети і Хани), який служив головою єшиви в Жлобині, і матері Шейни.
У юності навчався в хабадських єшивах при дворі адмора з бобруйського Хабаду і в «Томхей Тмімім» у Любавичах при дворі Ребе Рашаба, а в 5682 році (1921/1922) отримав рабинське посвячення від гаонів р. Моше-Мордехая Пагерльського, рабина Почепа, від рава р. Менахема-Мендла Фрейдіна, р. Менахема-Мендла Зака, голови рабинського суду Риги, та інших рабинів-гаонів. Він також удостоївся провести деякий час поруч із «Рогачовером» і прислуговувати йому («шимуш»).
Після весілля зі своєю дружиною Златою[1], донькою хасида р. Хаїма Голбіна[2], вирушив за дорученням Ребе Раяца до Стрешина в Грузії, де займався поширенням юдаїзму серед членів місцевої громади і служив рабином містечка, а також рабином містечка Сачхере до 5688 року (1927/1928).
У 5689 році (1928/1929) виїхав із Росії завдяки старанням кількох хасидів і коштом Ребе Раяца[2], і слідом за цим Ребе Раяц звелів громадським діячам спробувати отримати такий самий дозвіл і для р. Іче дер Масміда і р. Яакова Маскалика. Він оселився в Ризі й був там однією з опор місцевої хабадської громади, а також удостоївся того, що Ребе продав через нього хамец перед святом Песах 5690 року (13 квітня 1930).
У 5692 році (1931/1932) громада «Адат Ісраель» у Стокгольмі звернулася до Ребе Раяца з проханням прислати одного з його хасидів служити рабином їхньої громади. Ребе Раяц відгукнувся на прохання і послав рава Зубера служити рабином у Стокгольмі[2]. Рава Зубера з пошаною прийняли рабином Стокгольма у Швеції, і він служив також шойхетом-бодеком для євреїв міста. Його приїзд до міста підніс престиж громади тих, хто дотримується Тори й заповідей, перед лицем реформістської громади міста.
Паралельно зі своїми рабинськими обов'язками, під час перебування там він боровся проти постанови уряду, яка зобов'язувала шойхетів оглушати тварин електрикою перед шхітою, щоб позбавити їх страждань, пов'язаних, на думку влади, із процедурою шхіти; протягом деякого часу рав Зубер і його друг рав Ісраель Хасдан щодня заздалегідь сплачували штраф, щоб мати змогу здійснювати кошерну шхіту мегадрін[2].
З початком Другої світової війни взяв активну участь у комітеті порятунку, створеному в Стокгольмі, і удостоївся врятувати багатьох євреїв із пазурів нацистів, а також займався питанням звільнення агунот і випустив для цього спеціальний галахічний кунтрес.
Він також стояв за вивезенням Ребе Раяца з Риги до Стокгольма і розробив план вивезення сотень хасидів літаком із Риги, але реформістський рабин, який розкрив план вивезення і бажав не допустити посилення ортодоксальної громади в Стокгольмі, доніс про це владі, і план провалився.
Рав Зубер діяв багатьма шляхами задля порятунку євреїв загалом і хасидів зокрема в дні Голокосту, і про це Ребе Раяц написав у листі, що рав Яаков-Ісраель Зубер і рав Ісраель Хасдан домоглися отримання віз для учнів «Томхей Тмімім»: «„Агудат хасидей Хабад“ у Стокгольмі на чолі з равом гаоном Зубером, хай живе він, і шойхетом-бодеком Хасданом, обидва — учні „Томхей Тмімім“, — здобули близько трьох тисяч віз [=віз] до Японії для наших учнів і для...»[3].
Він залишався у Швеції до закінчення війни, після чого емігрував до Сполучених Штатів, щоб йому було легше дати синам гідне виховання, і завдяки старанням Ребе Раяца в 5708 році (1947/1948) був прийнятий рабином синагоги нусаха Арі в Бостоні. Як і у Швеції, рав Зубер був причетний до всіх громадських справ і в Бостоні, і, крім того, що був головою ради рабинів Бостона, багато діяв на благо єврейського життя у своєму місті, зокрема в щоденній турботі про членів громади[4].
Після відходу зі світу Ребе Раяца час від часу приїжджав брати участь у фарбрейнгенах, які проводив Ребе в хасидські пам'ятні дні.
У ніч на 14 тевета 5713 року (1 січня 1953) ішов пішки із синагоги, де служив рабином, додому і був убитий дорогою, проходячи бічним провулком, п'яним неєвреєм, у віці всього 56 років. Його дружина померла 10 нісана 5718 року (31 березня 1958).
Твори й праці
Багато займався писанням і надсилав численні листи друзям і знайомим, зокрема численні галахічні відповіді.
Ребе Раяц пише, що отримав написаний ним респонс і передав його своєму зятеві, Ребе, щоб той його рецензував, і Ребе «відгукнувся про нього з похвалою за слушні міркування», і тому він звелів надіслати респонс для публікації в журналі «Га-Пардес». («Ігрот кодеш», 2903–2904)
Більшість його праць не побачила світу.
- «Гімум аль єдей єсод ханкі», Стокгольм, 5697.
- «Кунтрес ле-тікун агунот», Стокгольм, 5706.
- «Зіхрон Яаков» — галахічні відповіді, написані ним, з додатком проповідей, які він виголошував перед членами громади в Стокгольмі, видавництво «Мосад га-Рав Кук», 5735.
- «Меорей ор» — зауваження й пояснення до книги рава Іцхака-Айзика Шора («Кіцур Шулхан арух — Йоре деа»), друкарня Шульзінгера, 5708.
- «Гефен Ісраель» — проповіді, які він виголошував перед членами своєї громади.
Родина
- Його син, р. Менахем-Мендл Зубер, Бостон.
- Його син, р. Шалом-Дов-Бер Зубер. Помер у Лаг ба-Омер 5759 року (4 травня 1999). Його дружина Малка-Єнта, донька р. Єгошуа Ганца, померла 6 хешвана 5771 року (14 жовтня 2010).
- Його донька, пані Лея, дружина рава Давида Ейдельмана — шаліаха наших Ребе, провідників поколінь, і директора закладів Хабаду в Спрингфілді, Массачусетс.
- Його донька, пані Хана, дружина рава Мордехая Шарфштейна, Нью-Йорк[5].
- Його брат, рав Натан-Нета Зубер.
- Його брат, Єгуда-Лейб Зубер.
- Його брат, Гірш Зубер.
- Його брат, Моше Зубер.
- Його брат, Аврагам Зубер.
- Його сестра, Лея Горелік.
- Його сестра, Рівка Рівкін.
- Його сестра, Злата Зубер.
- Його сестра, Софія Штейнберг.
Додаткова література
- «Хасдей Ісраель», життєпис рава Ісраеля Хасдана, 5783; його ім'я часто згадується в третьому і четвертому розділах, глава 25 — соратник рав Зубер, глава 39 — листи рава Зубера
- Передмова до його книги «Зіхрон Яаков», «Мосад га-Рав Кук», 5735
- «Толдот аншей шем», с. 47, Нью-Йорк, 5710
- Тшура з весілля в родині Мінських, тамуз 5781 (червень–липень 2021), с. 9
- Книга «Перші хасиди», с. 235–242
- Тижневик «Кфар-Хабад», випуски 842 і 843
Зовнішні посилання
- Проповідь, виголошена ним перед членами громади в розпал проклятих днів Голокосту, переддень новомісяччя швата 5703 (січень–лютий 1943), на сайті HebrewBooks
- «Кунтрес ле-тікун агунот», Стокгольм, 5706.
- Давид Закліковський, «Гатават га-менора, ганахата ве-гадлаката» — добірка листів на теми Тори з його листування з Ребе разом із його життєписом, у «Дерех тамім», випуск 3, тамуз 5776 (липень–серпень 2016)
Примітки
Код особи: № 5162385700
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Випускники «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Рабини Хабаду періоду Ребе Раяца
- Хабадські рабини у Швеції
- Особистості в Массачусетсі
- Хасиди, що загинули за трагічних обставин
- Особистості, що народилися в 5656 році (1895/1896)
- Особистості в Грузії
- Особистості, що померли в 5713 році (1952/1953)