Аврагам-Давид Морозов
| Аврагам-Давид Морозов | |
|---|---|
![]() Хабадський хасид, солдат Армії оборони Ізраїлю | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 елула 5695 (30 серпня 1935) |
| Дата смерті | 30 сівана 5727 (8 липня 1967) |
| Місце поховання | цвинтар Гіват-Шауль в Єрусалимі |
| Країна | Ізраїль |
| Рід діяльності | солдат Армії оборони Ізраїлю, працівник друкарні |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Парижі, «Томхей Тмімім» у Лоді, друкарська школа «Яд га-Хаміша» у Кфар-Хабаді |
| Сім'я | |
| Батько | Пінхас (Піня) Морозов |
| Дід (по батькові) | Ельханан-Дов Морозов |
| Мати | Бела Морозова, дочка рава Менахема-Мендла Голомбовича |
| Дружина | Аврагам-Давид Морозов |
| Діти | Ельханан-Дов Морозов, Ціпора-Хана, Шломіт |
| Родовід | |
Рав Аврагам-Давид Морозов (1 елула 5695 (30 серпня 1935) — 30 сівана 5727 (8 липня 1967)) — хабадський хасид, солдат Армії оборони Ізраїлю, що поліг у боях 30 сівана 5727 року (8 липня 1967).
Біографія

Народився 1 елула 5695 року (30 серпня 1935) в Ленінграді в сім'ї Пінхаса (Піні) та Бели Морозових[1] (доньки рава Менахема-Мендла Голомбовича); його дід — рав Ельханан-Дов Морозов, секретар Ребе Раяца. Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Парижі[потрібне уточнення] і в Лоді. Улітку 5715 року (1954/1955) був призваний до ЦАХАЛу і служив у парашутному НАХАЛі. На резервних зборах пройшов курси батальйонного сапера і батальйонного розвідника. Брав участь у Синайській кампанії, а також у кількох операціях відплати.
Після демобілізації з армії пройшов прискорений курс у друкарській школі «Яд га-Хаміша» у Кфар-Хабаді і був прийнятий на роботу в друкарню в Тель-Авіві.
Його командир розповідає, що він скоротив своє перебування вдома, коли приїхав з нагоди народження третього сина, бо хотів повернутися й бути зі своїми товаришами й друзями на фронті; у кожній бойовій операції й у кожному небезпечному завданні він був серед добровольців. Давид суворо дотримувався заповідей навіть у тяжких польових умовах.
Віддав життя за освячення Імені
Кілька тижнів потому, у Шабат, 30 сівана 5727 року (8 липня 1967), після молитви, поліг, захищаючи Країну, під час перестрілки з ворогом у районі Кантари, коли єгипетські сили обстрілювали скупчення ЦАХАЛу.
Невдовзі після його загибелі, на фарбрейнгені Шабату тижневої глави «Пінхас» 5727 року (1966/1967)[2] Ребе зазначив на фарбрейнгені: «...дивовижна подія, що сталася в останні місяці, — „підніму прапор Мій“ — ...„чудо на горах“, розкриття того, що вище порядку сходження, не вдягнене в шляхи природи, і доказ тому — що донині „всі народи землі“ стоять у подиві й не розуміють, як сталося таке чудо!», далі Ребе зазначив гідність і самопожертву тих, хто йде до армії, і серед іншого сказав: «І тут доречно згадати онука Хоне Морозова — рава рабі Давида Морозова (хай помститься Всевишній за його кров), — який віддав життя за освячення Імені (після чудес і знамень, що сталися з ним перед цим), і, безсумнівно, Всевишній помститься за його кров, і Всевишній, благословенний Він, допоможе йому там, де він перебуває, як сказано, щоб „збудував Він йому міцний дім в Ізраїлі... і удостоїться він життя у світі прийдешньому... і буде душа пана мого зав'язана у вузлі життя у Г-спода, Б-га твого“».
Також у той самий час у єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад було проведено розподіл Мішни для піднесення його душі, і у зв'язку з цим Ребе написав лист: «Учасникам розподілу Шасу Мішни — вивчення для піднесення душі таміма Аврагама-Давида, сина Пінхаса, хай помститься Всевишній за його кров». Лист завершується словами: «І пробудяться й заспівають ті, хто лежить у пороху, і він серед них» та «З благословенням добрих і радісних звісток».
Залишив по собі дружину і трьох дітей, наймолодшому з яких було близько півтора місяця, і був похований на кладовищі Гіват-Шауль в Єрусалимі.
Після його загибелі Ребе доручив «Цеірей Агудат Хабад» організувати заходи для вдів і сиріт ЦАХАЛу, і керівництво цими заходами взяла на себе його дружина Шифра[3]. Одним із головних заходів було свято бар-міцви для сиріт ЦАХАЛу в Кфар-Хабаді, у якому брали участь депутати Кнесету, громадські діячі й вищі офіцери ЦАХАЛу.
Родина
- Його дружина Шифра Морозов.
- Його син р. Ельханан-Дов Морозов із дружиною — Кфар-Хабад.
- Його донька Ціпора-Хана і зять рав Ігаль Кіршензафт, шаліах у Ніцані, у минулому в Гуш-Катіфі.
- Його дочка Шломіт і зять рав Ноам Шварц, шаліах у Кацріні.
- Його онук рав Шмуель-Гершон-Нісан Морозов, машгіах «шіур гімел» і машпіа в «шіур бет» в єшиві «Томхей Тмімім» Лод.
Зовнішні посилання
- Аудіопрограма в його пам'ять на сайті «Хабад он-лайн».
- Лист Ребе до рава Морозова.
Примітки
- ^ Дівоче прізвище його матері було Голомович до її заміжжя в 5694 році (1933/1934) з равом Морозовим. Після того як він переховувався від комуністів за поширення юдаїзму, його мати повернулася до свого первісного прізвища, побоюючись, що росіяни спробують заарештувати і її через її «викривальне» прізвище. Докладніше про неї: «Соарот бі-дмама», частина 2 р. Менахема Зігельбойма.
- ^ «Торат Менахем — Менахем-Ціон», частина 2, сторінка 411, і «Торат Менахем — Гітваадуйот», частина 50, сторінка 242
- ^ Історія Шифри Морозов на сайті
.
Код особи: № 1457614700
