Перейти до вмісту

Похитування під час вивчення Тори і молитви

Матеріал з Хабадпедії

Звичай, поширений серед євреїв, — похитування тіла (їдишем: «шоклен зих») під час вивчення Тори і молитви.

Похитування під час вивчення

У книзі Зогар, глава «Пінхас»[1], сказано, що одна з речей, якими сини Ізраїлю відрізняються від інших народів світу, — їхнє похитування під час вивчення Тори. І пояснення цього — з боку душі в них, яка розкривається під час вивчення і коливається, як свічка від моменту її запалення, без перерви, як написано[2]: «Світильник Г-спода — душа людини»[3]. Коментатори виводять із вірша «І побачив народ, і затремтіли»[4], що подібно до синів Ізраїлю, які відсахнулися назад під час дарування Тори, так і під час вивчення слід похитуватися[5]. І так постановлено в галахі[6].

У книзі «Кузарі» цар хазарів запитує хавера: «Чи знаєш ти причину того, що євреї розхитуються під час читання ними книжок івритом?» Відповідь хавера: у минулому багато людей читали по одній книжці, і кожному треба було знайти кут, щоб бачити написане, і тому вони піднімалися й опускалися. І оскільки сини бачили, що так роблять їхні батьки, — розхитування стало прийнятим звичаєм під час навчання[7]. У примітці до статті, яку написав рав Яаков-Іммануель Шохет, Ребе написав: «До того, що наведено з „Кузарі“ щодо рухів під час молитви, а не з інших книжок, — із простої причини: звідти доводиться, що звичай був настільки характерний для синів Ізраїлю, що „Кузарі“ говорить про нього особливо, чого немає в інших книжках, які можна витлумачити так, що є такі, хто так робить»[8].

Ребе на основі хасидуту уподібнює похитування під час вивчення похитуванню лулава, який із чотирьох видів символізує вивчення Тори. Вивчення, зосереджене лише на розумінні розумом того, що в Торі, позбавлене руху, що символізує захоплення, і рух навіть може заважати зосередженості. Але коли єврей усвідомлює, що це мудрість Всевишнього, його душа з'єднується зі своїм коренем і підноситься дедалі більше — це пробуджує в душі тугу і прагнення прилучитися до Святого, благословенний Він, аж до повного злиття. Мета похитування лулава — нагадати про захоплення, що випливає з усвідомлення святості Тори. Похитування натякають також на шлях вивчення: у вивченні Тори треба весь час просуватися і відкривати в ній нові глибини. Хід вивчення подібний до похитувань — як пілпуль Талмуду, що містить аргументи в той і в інший бік, і той, хто вивчає, ніби кидається з боку в бік і лише наприкінці приходить до істинного висновку[9]. З цієї причини Ребе робить висновок, що головне похитування — радше в Торі, ніж у молитві (і див. розділ: Похитування в молитві)[10]

Ребе додає, що це «похитування» існує в душі лише завдяки її втіленню в тіло, бо, перебуваючи нагорі, вона була на рівні «тих, що стоять», і лише завдяки її служінню до неї додається перевага «тих, що йдуть» — те, що вона підноситься дедалі більше без межі[9].

На особливому фарбрейнгені з учнями єшиви «Томхей Тмімім» 770 у рік, що передував прийняттю проводу, Ребе зажадав від них, щоб було помітно, що вони відокремлені від світу, і розповів: «Коли мій святіший учитель і тесть, Адмор, прибув до Сполучених Штатів, проти нього були претензії (не щодо самого вивчення, а) щодо відсутності порядку й дисципліни згідно зі звичаєм світу в управлінні єшивою. Це дика поведінка («а вілде анхоге») — стверджували проти нього, — яка принижує і здешевлює («ес махт біліг») цінність усього оточення. Один єврей — саме богобоязний — написав моєму святішому вчителеві й тестю, Адморові, що навчання в єшиві саме по собі добре, нехай вчаться хоч двадцять годин на добу, але навчання має бути впорядкованим, і навіщо треба розхитуватися («шоклен зих») і кричати під час навчання? І чому б не встановити порядок, прийнятий у світі, що коли учень хоче поставити запитання, він має спершу підняти палець, і подібне до цього. Але істина, як сказано, у тому, що треба бути відокремленими від світу, вище за обмеження»[11].

Похитування в молитві

Так само і під час молитви прийнято похитуватися, і опора цьому — з вірша: «Усі кості мої скажуть: Г-споди, хто подібний до Тебе»[12][6][13]. Але дехто каже, що в цьому є неповага при стоянні перед Царем, і слід стояти без руху, як у молитві Хани[14]. «Шла» підкреслює, що це навіть може збити намір, і тому слід робити це лише в «Псукей де-зімра» і благословеннях «Шма», але не в молитві «Шмоне есре», коли стоять перед Царем, Святим, благословенний Він[15]. Але все ж слід трохи порухатися перед завершенням кожного благословення, щоб виконати написане: «і перед Ім'ям Моїм тремтів він»[16]. У галахі постановлено, що головне в молитві — намір, і тому слід молитися так, щоб це пробуджувало намір: ті, кому похитування допомагає в намірі під час молитви, нехай роблять це, а ті, кому ні, — нехай моляться стоячи[17].

Бааль-Шем-Тов пояснює, що в молитві прилучаються до Шхіни, і тому спочатку треба рухатися із захоплення й пробудження, але потім, коли вже злиті зі Шхіною, стоять без похитування[18]. Також він уподібнив це до людини, що тоне в річці й робить навіть дивні рухи, щоб вибратися з води. І так, коли єврей молиться з рухами, не можна насміхатися з нього, бо він рятує себе від кліпот, які намагаються збити його намір у молитві[19]. Але той, хто перебуває на високому ступені в служінні Всевишньому, не потребує руху, бо він уже в злитті зі Всевишнім[20].

З вірша «упорядкований у всьому і збережений»[21] мудреці виводять, що «якщо [Тора] упорядкована у твоїх 248 органах — вона зберігається, а якщо ні — не зберігається[22]. Роз'яснює це Ребе: щоб завершити оселю в нижніх світах, вивчення Тори має впливати й на матеріальність мозку і навіть на інші частини тіла, і це виражається у звичаї похитуватися під час вивчення, коли «всі кості мої скажуть»[12] (див. розділ Похитування в молитві)[23].

І зауважує Ребе: «Хоча, здавалося б, рух тіла заважає заглибленню і заняттю предметом розуму, і більше того: навіть учні перед своїм учителем похитуються, хоча „трепет перед учителем твоїм — як трепет перед Небесами“[24], і подібним чином під час молитви, коли стоять як раб перед паном[25] [ітой, хто робить знаки пальцем перед царем тощо — це бунт проти царської влади[26], і тим більше — стояти перед царем і похитуватися...] — оскільки досконалість у вивченні Тори і служінні молитви — коли служіння проникає й діє також у матеріальному тілі»[27].

Форма похитування

Магаріл похитувався в молитві спереду назад і ззаду вперед[28]. З іншого боку, є законовчителі, які писали проти неправильного руху, наприклад: похитування лише головою в боки[29].

Ребе зробив зауваження тому, хто молився і хитав головою в боки, і сказав йому: «Чому ти кажеш „ні“ Святому, благословенний Він?»[30].

Звичай в останніх поколіннях і в наших Ребе, провідників поколінь

Хіда писав, що звичай похитуватися в молитві — «звичай Ашкеназу»[31], і так Магаріл, батько звичаїв Ашкеназу, — похитувався[28]. Але це наводиться також у книжках сефардських законовчителів[32]. Розповідають про Бааль-Шем-Това, що він стояв у молитві «як голем, без жодного руху»[33]. Одна з претензій міснагдім до хасидів стосувалася їхнього надмірного похитування в молитві. Алтер Ребе різко критикував рабинів, які за його днів установили «гонительський указ на молитву — молитися неодмінно так, як вони, поспішно і без жодного руху й підвищення голосу, як вищі ангели, що досягли вищого ступеня...»[34]

Алтер Ребе качався по підлозі під час молитви[35] і молився з величезною життєвою силою[36].

Ребе в давніші роки мав звичку дуже злегка похитуватися під час молитви з боку в бік, а з роками майже зовсім перестав похитуватися, але спирався більшу частину молитви на стіл (стендер)[37][потрібне джерело].

У «Торат шалом» — примітках до книги «Каф га-хаїм» (Паладжі) видно[потрібне уточнення], що він схиляється постановити, що не слід розхитуватися під час молитви[потрібне джерело].

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Частина 3 218, б.
  2. ^ Мішлей 20, 27.
  3. ^ Див. «Танія» — глава 19. У сіхі Шабату глави «Мікец» 5713 Ребе згадав, що це одна з претензій, які висували проти Зогару.
  4. ^ Глава «Ітро» 20, 15.
  5. ^ «Бааль га-турім» і «Мошав зкенім» від баалей Тосафот на цей вірш. «Абудрагам», порядок буденних молитов, благословення Тори, 1.
  6. ^ 1 2 Рама в «Шулхан аруху», розділ 48, 1. «Шулхан арух» Алтер Ребе там само пункт 3.
  7. ^ «Кузарі», маамар другий, розділи 79 — 80.
  8. ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7382.
  9. ^ 1 2 «Лікутей сіхот», том 4, с. 1162 і далі.
  10. ^ Ганаха невідредагована сіхи — Сімхат бейт га-шоева 5723, «Сіхот кодеш», с. 27. Див. на с. 26, що посеред пояснення Ребе проголосив: «Ну! Похитуйтеся!» (їдиш)
  11. ^ Сіха ночі 2 іяра 5710 (19 квітня 1950).
  12. ^ 1 2 Тегілім 35, 10.
  13. ^ Див. «Мішна брура», розділ 95, сеіф катан 7.
  14. ^ Респонси Рамаа з Фано, розділ 113, а також в «Асара маамарот», маамар «Ем коль хай» 1 33 і в «Альфасі зута», Брахот глава п'ята.
  15. ^ Частина «Асерет га-діброт», трактат «Тамід», «Нер міцва», 21.
  16. ^ Книга Малахі 2, 5.
  17. ^ «Маген Аврагам» до «Шулхан аруху», розділ 48. «Шулхан арух» Алтер Ребе там само пункт 3. І див. «При мегадім» і «Мішна брура» там само сеіф катан 5, «Каф га-хаїм» сеіф катан 7.
  18. ^ «Цваат га-Ріваш», розділ 68.
  19. ^ «Кетер Шем Тов», частина 1, розділ 183.
  20. ^ «Цваат га-Ріваш», розділ 68. 105.
  21. ^ Книга Шмуеля II 23, 5.
  22. ^ Трактат «Ерувін», 54а.
  23. ^ Ребе зазначає, що в «Шулхан аруху» Алтер Ребе цей вірш наводиться у зв'язку з молитвою, як наведено в розділі Похитування в молитві, а в «Танії» у главі 37 наведено у зв'язку з вивченням Тори.
  24. ^ «Піркей авот» 4, 12.
  25. ^ Вислів Гемари трактат «Шабат» 10, а.
  26. ^ Трактат «Хагіга» 5, б.
  27. ^ Сіха Шабату глави «Ваетханан» 13 ава 5750 (4 серпня 1990) — «Гітваадуйот» том 4, с. 120.
  28. ^ 1 2 «Мінгагей Магаріл», закони молитви, наводиться в «Маген Аврагамі» у розділі 48 там само.
  29. ^ «Мішна брура» розділ 48 там само.
  30. ^ Зі слів рава Асафа-Ханоха Фрумера.
  31. ^ «Нахаль кдумім» на Тору глава «Ваетханан».
  32. ^ «Маасе ефод», передмова, с. 788.
  33. ^ «Кегаль хасидім» аркуш 4, б.
  34. ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, розділ 15.
  35. ^ Ребе, сіха 19 кислева 5744 (25 листопада 1983).
  36. ^ Розповідають, що його хасиди підкладали матраци, щоб Алтер Ребе не забився під час свого качання[потрібне джерело].
  37. ^ Див. «Маасе мелех» частина 1 глава 3 пункт 10.

Повідомити про помилку на цій сторінці