Перейти до вмісту

Трактат «Хагіга»

Матеріал з Хабадпедії

У трактаті «Хагіга» 3 розділи і 25,5 аркуша. Трактат присвячений законам паломницького свята, а також іншим законам.

Грішники Ізраїлю

Розповідають, що один єврей із хасидів Сатмара був бездітним. Як хасид, він прийшов до свого Ребе, щоб отримати від нього благословення на живе й довговічне потомство. Його Ребе благословив його, а потім додав несподівану вказівку: «Гей цу йенем (іди до того)», — і з'ясувалося, що він мав на увазі Любавицького Ребе.

Коли він удостоївся увійти до святої кімнати Ребе[1] і подати підйон нефеш з проханням про благословення від Ребе на живе й довговічне потомство, Ребе розпитав його про його розпорядок дня. Хасид виклав перед Ребе всі свої справи протягом дня, і, вислухавши слова хасида, Ребе відповів йому, що йому слід піти до лікаря.

Але на цьому єхідут не закінчився. Раптом Ребе відхилився від теми, заради якої прийшов хасид, і почав розпитувати його про те, що відбувалося останнім часом при сатмарському дворі. Ребе поцікавився, чи відзначив Сатмарський Ребе йорцайт своєї першої дружини фарбрейнгеном, або тишем, і про що говорилося на тому тиші. Хасид відповів ствердно й сказав, що на тому тиші було завершення трактату «Хагіга»».

«А що було сказано у зв'язку із завершенням трактату „Хагіга“?» — запитав Ребе. Хасид відповів: мій Ребе говорив про те, що написано: «Грішники Ізраїлю повні заповідей, як гранат», як сказано[2]: «Як часточка граната — скроня твоя», і сказали мудреці: не читай «скроня твоя», а «порожні серед тебе»». І з цього приводу Сатмарський Ребе запитав у гадрані, який він виголосив, — як можливо, щоб грішники Ізраїлю були повні заповідей, як гранат?» Коли Ребе почув слова хасида, він одразу став серйозним. Тут Ребе вважав за потрібне поділитися з згаданим хасидом суттю свого підходу і свого погляду на єврея: «Я теж вивчав ці слова, — сказав Ребе, — і в мене теж виникло запитання: як можна назвати того, хто „повний заповідей, як гранат“, грішником?»[3]

Роз'яснення Ребе

У трактаті також наводиться розповідь про Елішу бен Абую, який зійшов із праведного шляху. Коли він прийшов на суд, на Небесах постановили, що він не ввійде ні до Ган Едену, ні до Геїному. Його учень, танай рабі Меїр, не був задоволений цим вироком і вважав, що краще, щоб Ахер був у Геїномі, аби після цього удостоїтися величезної насолоди Ган Едену. Коли рабі Меїр помер, із могили Еліші бен Абуї почав постійно підніматися дим. Рабі Йоханан же, навпаки, не був задоволений і цим вироком і вважав, що рабі Меїрові слід було домогтися також того, щоб Еліша був врятований від суду Геїному; і справді, коли він помер, дим перестав підніматися з могили Еліші бен Абуї.

З цього Ребе Цемах Цедек[4] виводить, що насолода Ган Едену незрівнянно величезна. Адже, як відомо, муки Геїному вкрай тяжкі, настільки, що наводиться, що варто витерпіти в цьому світі муки Йова протягом сімдесяти років, аби лише не терпіти жодної миті мук Геїному. І попри це Ахерові варто було терпіти страждання протягом дуже довгого часу, — від часу відходу з життя рабі Меїра до часу відходу з життя рабі Йоханана[5] — і це на відміну від насолод цього світу, заради яких не прийнято погоджуватися приймати страждання. І все це заради насолод Нижнього Ган Едену, куди піднесли Елішу бен Абую, а різниця між Нижнім Ган Еденом і Вищим Ган Еденом така ж велика, як різниця між Нижнім Ган Еденом і цим світом.

Додаткові пояснення

Роз'яснення Цемах Цедека

Див. також

Саламандра

Примітки

  1. ^ Історія сталася тоді, коли Ребе ще приймав людей на приватний єхідут.
  2. ^ Пісня пісень 4.
  3. ^ Розказано на фарбрейнгені з нагоди завершення вивчення Рамбама, що відбувся 7 адара I у 770.
  4. ^ «Дерех міцвотеха».
  5. ^ який був учнем рабі Єгуди га-Насі, який був учнем рабі Меїра.

Повідомити про помилку на цій сторінці