Перейти до вмісту

Яаков бен Моше Молін

Матеріал з Хабадпедії
Яаков бен Моше Молін
Рабин Майнца
Основна інформація
Дата народженняприблизно 5120 / 5125
Дата смерті22 елула 5187
Місце похованняВормс
КраїнаАшкеназ
Місце діяльностіМайнц, Мец
Рід діяльностірабин, законовчитель, каббаліст
Посадарабин Майнца і голова єшиви в ньому, голова рабинського суду Меца
Учителірабі Шалом з Відня, рабі Моше га-Коген Неймарк (тесть), рабі Аврагам Клаузнер, рабі Гдалья (брат)
УчніЯаков Вайль, Шимон Вайль, та інші
Сім'я
Батькорабі Моше Сегаль
Нагороди
титул «великий покоління»
титул «Морейну»

Рабі Яаков га-Леві бен Моше Молін (Магаріл. Також званий Магарі Сегаль; приблизно 5120 / 5125 — 22 елула 5187) був рабином Майнца і рош-єшивою там, знаменитим законовчителем у період рішонім в Ашкеназі, на якому ґрунтуються багато постанов галахи і звичаїв у єврействі Ашкеназу.

Біографія

Народився в Майнці у 5120 або 5125 році в батька, рабі Моше Сегаля, сина рабі Єкутіеля, який був одним із великих мудреців Рейну і головою рабинів там.

Уже в юному віці вважався великим гаоном і одружився з дочкою рабі Моше Ноймарка, який був рабином у Відні.

Певний час навчався у Вінер-Нойштадті в рабі Шалома з Нойштадта, який був його головним учителем, і в рабі Аврагама Клаузнера. У 5147 році посів місце свого батька як рабин Майнца і заснував у місті єшиву, яка привабила до себе багатьох учнів. Серед його учнів був Магарі Вайль.

Магаріл — батько звичаїв Ашкеназу. Усі звичаї молитов і синагоги приписують йому.

Він вважається одним із рішонім. Був удостоєний почесного титулу «великий покоління». Відзначався як знавець Шасу і законовчителів, великий каббаліст. Поширював Тору, очолюючи велику єшиву в Майнці, з якої вийшли великі законовчителі. Був головою рабинського суду в місті Мец. Він і його вчитель Раш з Відня були першими двома, удостоєними титулу «Морейну».

Більшість його постанов слідують книзі «Га-Агуда».

Помер 22 елула 5187 у віці 62 років. І був похований у Вормсі.

У наших Ребе

Алтер Ребе у «Шулхан арух» наводить багато чого з Магаріла, оскільки багато звичаїв ашкеназів дійшли через нього. Наприклад: відомий звичай, що рабин проповідує про закони Песаху в Шабат га-Гадоль і про закони свята Сукот у Шабат Шува — його джерело у звичаї Магаріла[1]. Також Ребе Цемах Цедек обговорює його звичаї у своїй книзі «Шеелот у-тшувот».

Магаріл з Яновичів пише у своєму респонсі про закони сувою Тори — від імені свого брата Алтер Ребе: «Ось про перших ми шкодуємо, про слова самого Магаріка, який узагалі дозволяє писати на латці, навіть цілі літери, бо всі його слова в тому респонсі, після вибачення Макат не з'ясовані й не прояснені.. І хоча хто я перед великою горою і т. д., однак той, хто забороняє, — це Магаріл, як роз'яснено там у респонсі, і він був більшим за нього, як я чув з уст гаона Ахмор[2]. Хай буде пам'ять праведника благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, який підносив гідність Магаріла над Магаріком»[3]

Серед відомих звичаїв, що походять від Магаріла і прийняті в хасидів Хабаду, — звичай спльовування при «Алейну ле-шабеах», про який Магаріл пише у своїй книзі: «Коли він вимовляв в „Алейну ле-шабеах“ „ле-гевель ва-рік“, він вивергав – один раз, як заведено в людей, сенс „вивергав“»[4][5]. І справді, багато звичаїв Хабаду ґрунтуються на звичаях, про які пише Магаріл у своїй книзі.

Один зі звичаїв, про які він пише у своїй книзі, — що при читанні Мегіли підвищують голос, вимовляючи вірш «Тієї ночі не спалося цареві»[6], оскільки це суть чуда. Ребе Раяц наводить це на початку маамару «Ба-лайла га-гу» 5700[7] і роз'яснює це. Ребе також роз'яснює це питання в маамарах свята Пурим[8], що ґрунтуються на маамарі Ребе Раяца.

Ребе наводить від його імені[9] багато разів звичай бажати іншим євреям «доброго запису й печатки» тощо перед Рош га-Шана. В одному з листів Ребе пише[10]:

«Дивно, що він обмежується у своєму листі одним лише питанням і не повідомляє ані слова щодо своїх уроків з відкритої Тори і з учення хасидуту, і більше того, оминув також звичай усього Ізраїлю, джерело якого — у перших установників звичаїв Магаріла і т. д., що з настанням елула, коли людина пише листа, вона має натякнути в ньому на благословення року..»

Також Ребе наводить його думку[11] щодо ліків у Шасі — що природа змінилася і заборонено це випробовувати[12].

Вислів «Звичай наших батьків — Тора», який Ребе цитує багато разів[13], має своє джерело, серед іншого, у Магаріла[14].

Одного разу, коли Ребе згадав звичай проповідувати в Шабат га-Гадоль, Ребе сказав[15]: «Звичай надруковано також у книзі Мінгагей Магаріл, у якій один з його учнів записав усі звичаї, яких дотримувався Магаріл. Наприкінці книги є кілька драшот Магаріла (і вони теж — записи учнів, як видно, що це не його власні слова, а лише ідеї). І в одній з драшот, яку він виголошував у Шабат Шува, є „влучне слово (їдиш)“, яке я хочу зараз повторити». У драші, яку навів Ребе, Магаріл роз'яснює вислів мудреців «Покайся за один день до своєї смерті»[16] — що причина того, що треба поспішити здійснити тшуву, — з боку віри і надії на прихід Мошіаха[17].

Його книги

  • «Шут Магаріл».
  • «Мінгагей Магаріл».

Його вчителі

  • Рабі Шалом з Відня (який був також учителем рабі Айзика з Тирнау, автора «Сефер га-мінгагім»).
  • Його тесть, рабі Моше га-Коген Ноймарк з Вірмни.
  • Рабі Аврагам Клаузнер.
  • Його брат, рабі Гдал'ягу.

Деякі з його учнів

  • Рабейну Яаков Вайль, автор «Шут Магарів».
  • Його молодший брат, рабі Шимон Вайль.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Див. «Шулхан арух» Алтер Ребе, закони Песаху, розділ 429, пункт 2 (з Баха і «Маген Аврагам» там). «Лікутей сіхот» частина 3, с. 953
  2. ^ Абревіатура мій брат, учитель і наставник
  3. ^ «Шеєріт Єгуда» ‏«Йоре деа» розділ 15.
  4. ^ Тобто він плював відповідно до ставлення до ідолопоклонства, і так було заведено, коли проходили повз церкви.
  5. ^ Магаріл, порядок мусафу Рош га-Шана, с. 297. Див. Галахічне дослідження: спльовування при «Алейну ле-шабеах» .
  6. ^ Естер 6, 1
  7. ^ «Сефер га-маамарім» 5699–5700, с. 5.
  8. ^ Див., наприклад, у маамарі «Ба-лайла га-гу» 5744. «Ба-лайла га-гу» 5725.
  9. ^ Ребе вказує на книгу «Мате Ефраїм» на «Орах хаїм» розділ 581 пункт 9, яка наводить це з «Лікутей Магаріл», закони Грізних днів.
  10. ^ «Ігрот кодеш», частина 11, лист 3796. Виділення не в оригіналі.
  11. ^ Наведено від його імені в «Хідушей Раак» до «Йоре деа» розділ 336: «Усі ліки й замовляння в усьому Талмуді заборонено випробовувати, бо людина не може осягнути їхньої суті».
  12. ^ «Ігрот кодеш», частина 13, лист 4349, надруковано також у «Лікутей сіхот» частина 31, сторінка 268.
  13. ^ Див., наприклад, загальний лист 18 елула 5748 (31 серпня 1988).
  14. ^ Наведено в Рами «Йоре деа» розділ 376 пункт 4. І див. Тосафот, що починається словами «Ніфсаль», у трактаті Менахот, аркуш 20, сторона б. Єрусалимський Талмуд, Псахім, розділ 4, галаха 1.
  15. ^ У сіхі Шабату глави «Ваєлех» 5719. Див. «Сіхот кодеш» 5719, сторінка 8.
  16. ^ Авот розділ 2 мішна 10. Трактат Шабат 153а.
  17. ^ «Мінгагей Магаріл», закони Десяти днів каяття, розділ 7.
Яаков бен Моше Молін згадується ще в 12 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5162603300

Повідомити про помилку на цій сторінці