Яаков бен Моше Молін
Рабі Яаков га-Леві бен Моше Молін (Магаріл. Також званий Магарі Сегаль; приблизно 5120 / 5125 — 22 елула 5187) був рабином Майнца і рош-єшивою там, знаменитим законовчителем у період рішонім в Ашкеназі, на якому ґрунтуються багато постанов галахи і звичаїв у єврействі Ашкеназу.
Біографія
Народився в Майнці у 5120 або 5125 році в батька, рабі Моше Сегаля, сина рабі Єкутіеля, який був одним із великих мудреців Рейну і головою рабинів там.
Уже в юному віці вважався великим гаоном і одружився з дочкою рабі Моше Ноймарка, який був рабином у Відні.
Певний час навчався у Вінер-Нойштадті в рабі Шалома з Нойштадта, який був його головним учителем, і в рабі Аврагама Клаузнера. У 5147 році посів місце свого батька як рабин Майнца і заснував у місті єшиву, яка привабила до себе багатьох учнів. Серед його учнів був Магарі Вайль.
Магаріл — батько звичаїв Ашкеназу. Усі звичаї молитов і синагоги приписують йому.
Він вважається одним із рішонім. Був удостоєний почесного титулу «великий покоління». Відзначався як знавець Шасу і законовчителів, великий каббаліст. Поширював Тору, очолюючи велику єшиву в Майнці, з якої вийшли великі законовчителі. Був головою рабинського суду в місті Мец. Він і його вчитель Раш з Відня були першими двома, удостоєними титулу «Морейну».
Більшість його постанов слідують книзі «Га-Агуда».
Помер 22 елула 5187 у віці 62 років. І був похований у Вормсі.
У наших Ребе
Алтер Ребе у «Шулхан арух» наводить багато чого з Магаріла, оскільки багато звичаїв ашкеназів дійшли через нього. Наприклад: відомий звичай, що рабин проповідує про закони Песаху в Шабат га-Гадоль і про закони свята Сукот у Шабат Шува — його джерело у звичаї Магаріла[1]. Також Ребе Цемах Цедек обговорює його звичаї у своїй книзі «Шеелот у-тшувот».
Магаріл з Яновичів пише у своєму респонсі про закони сувою Тори — від імені свого брата Алтер Ребе: «Ось про перших ми шкодуємо, про слова самого Магаріка, який узагалі дозволяє писати на латці, навіть цілі літери, бо всі його слова в тому респонсі, після вибачення Макат не з'ясовані й не прояснені.. І хоча хто я перед великою горою і т. д., однак той, хто забороняє, — це Магаріл, як роз'яснено там у респонсі, і він був більшим за нього, як я чув з уст гаона Ахмор[2]. Хай буде пам'ять праведника благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, який підносив гідність Магаріла над Магаріком»[3]
Серед відомих звичаїв, що походять від Магаріла і прийняті в хасидів Хабаду, — звичай спльовування при «Алейну ле-шабеах», про який Магаріл пише у своїй книзі: «Коли він вимовляв в „Алейну ле-шабеах“ „ле-гевель ва-рік“, він вивергав – один раз, як заведено в людей, сенс „вивергав“»[4][5]. І справді, багато звичаїв Хабаду ґрунтуються на звичаях, про які пише Магаріл у своїй книзі.
Один зі звичаїв, про які він пише у своїй книзі, — що при читанні Мегіли підвищують голос, вимовляючи вірш «Тієї ночі не спалося цареві»[6], оскільки це суть чуда. Ребе Раяц наводить це на початку маамару «Ба-лайла га-гу» 5700[7] і роз'яснює це. Ребе також роз'яснює це питання в маамарах свята Пурим[8], що ґрунтуються на маамарі Ребе Раяца.
Ребе наводить від його імені[9] багато разів звичай бажати іншим євреям «доброго запису й печатки» тощо перед Рош га-Шана. В одному з листів Ребе пише[10]:
«Дивно, що він обмежується у своєму листі одним лише питанням і не повідомляє ані слова щодо своїх уроків з відкритої Тори і з учення хасидуту, і більше того, оминув також звичай усього Ізраїлю, джерело якого — у перших установників звичаїв Магаріла і т. д., що з настанням елула, коли людина пише листа, вона має натякнути в ньому на благословення року..»
Також Ребе наводить його думку[11] щодо ліків у Шасі — що природа змінилася і заборонено це випробовувати[12].
Вислів «Звичай наших батьків — Тора», який Ребе цитує багато разів[13], має своє джерело, серед іншого, у Магаріла[14].
Одного разу, коли Ребе згадав звичай проповідувати в Шабат га-Гадоль, Ребе сказав[15]: «Звичай надруковано також у книзі Мінгагей Магаріл, у якій один з його учнів записав усі звичаї, яких дотримувався Магаріл. Наприкінці книги є кілька драшот Магаріла (і вони теж — записи учнів, як видно, що це не його власні слова, а лише ідеї). І в одній з драшот, яку він виголошував у Шабат Шува, є „влучне слово (їдиш)“, яке я хочу зараз повторити». У драші, яку навів Ребе, Магаріл роз'яснює вислів мудреців «Покайся за один день до своєї смерті»[16] — що причина того, що треба поспішити здійснити тшуву, — з боку віри і надії на прихід Мошіаха[17].
Його книги
- «Шут Магаріл».
- «Мінгагей Магаріл».
Його вчителі
- Рабі Шалом з Відня (який був також учителем рабі Айзика з Тирнау, автора «Сефер га-мінгагім»).
- Його тесть, рабі Моше га-Коген Ноймарк з Вірмни.
- Рабі Аврагам Клаузнер.
- Його брат, рабі Гдал'ягу.
Деякі з його учнів
- Рабейну Яаков Вайль, автор «Шут Магарів».
- Його молодший брат, рабі Шимон Вайль.
Зовнішні посилання
- Книга Магаріла на сайті HebrewBooks
- Рав Єкутіель Грінвальд, «Магаріл і його час»
- Менахем Бронфман, Про великих мудреців Ашкеназу в період Чорної смерті — на сайті
| Рішонім | ||
|---|---|---|
| Ашкеназ | Мешулам бен Калонімос • Рабейну Гершом Меор га-Гола • Шимон га-Гадоль • Рабі Іцхак га-Леві • Магарам з Ротенбурга • Рош • Рабейну Єрухам • Раавія • Рабі Іцхак Ор Заруа • «Мордехай» • Магаріль • Рабі Ісраель Ісерлейн | |
| Франція | Рабі Яаков бен Якар • Раші • Баалей Тосафот (серед них Рашбам, Рабейну Там і Рі га-Закен) • Рабейну Перец • Рабі Моше з Кусі • Рабі Єхіель з Парижа | |
| Прованс | Меїрі • Автор «Ешколя» • Раавад • Раза | |
| Іспанія | Четверо полонених • Рав Нісім Гаон • Рабейну Хананель • Рабі Шмуель га-Нагід • Ріф • Рі Мігаш • Рабі Єгуда га-Леві • Рабі Аврагам ібн Езра • Рамбам • Рама • Рамбан • Рабі Йона Геронді • Рабі Яаков Бааль га-Турім • Рашба • Раа • Рітва • Ран • Рібаш • Рашбац • Рабі Йосеф Хавіва • Рі ібн Гіат • Рабі Аврагам ібн Хасдай | |
| Італія | Рабі Натан з Рима («Арух») • Рабі Єшая ді Трані • Ріаз | |
Примітки
- ^ Див. «Шулхан арух» Алтер Ребе, закони Песаху, розділ 429, пункт 2 (з Баха і «Маген Аврагам» там). «Лікутей сіхот» частина 3, с. 953
- ^ Абревіатура мій брат, учитель і наставник
- ^ «Шеєріт Єгуда» «Йоре деа» розділ 15.
- ^ Тобто він плював відповідно до ставлення до ідолопоклонства, і так було заведено, коли проходили повз церкви.
- ^ Магаріл, порядок мусафу Рош га-Шана, с. 297. Див. Галахічне дослідження: спльовування при «Алейну ле-шабеах»
.
- ^ Естер 6, 1
- ^ «Сефер га-маамарім» 5699–5700, с. 5.
- ^ Див., наприклад, у маамарі «Ба-лайла га-гу» 5744. «Ба-лайла га-гу» 5725.
- ^ Ребе вказує на книгу «Мате Ефраїм» на «Орах хаїм» розділ 581 пункт 9, яка наводить це з «Лікутей Магаріл», закони Грізних днів.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 11, лист 3796. Виділення не в оригіналі.
- ^ Наведено від його імені в «Хідушей Раак» до «Йоре деа» розділ 336: «Усі ліки й замовляння в усьому Талмуді заборонено випробовувати, бо людина не може осягнути їхньої суті».
- ^ «Ігрот кодеш», частина 13, лист 4349, надруковано також у «Лікутей сіхот» частина 31, сторінка 268.
- ^ Див., наприклад, загальний лист 18 елула 5748 (31 серпня 1988).
- ^ Наведено в Рами «Йоре деа» розділ 376 пункт 4. І див. Тосафот, що починається словами «Ніфсаль», у трактаті Менахот, аркуш 20, сторона б. Єрусалимський Талмуд, Псахім, розділ 4, галаха 1.
- ^ У сіхі Шабату глави «Ваєлех» 5719. Див. «Сіхот кодеш» 5719, сторінка 8.
- ^ Авот розділ 2 мішна 10. Трактат Шабат 153а.
- ^ «Мінгагей Магаріл», закони Десяти днів каяття, розділ 7.
Код особи: № 5162603300