Перейти до вмісту

Рабі Єгуда га-Леві

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Стаття без джерел
У цій статті зовсім немає бібліографічних джерел, незрозуміло, на що спирається написане, і можливо, що йдеться про оригінальне дослідження.

Будь ласка, допоможіть підвищити достовірність статті, навівши джерела сказаного та включивши їх у текст статті у вигляді зовнішніх посилань і приміток.
Якщо ви вважаєте, що шаблон можна вилучити, зазначте це на сторінці обговорення.

Стаття без джерел
У цій статті зовсім немає бібліографічних джерел, незрозуміло, на що спирається написане, і можливо, що йдеться про оригінальне дослідження.

Будь ласка, допоможіть підвищити достовірність статті, навівши джерела сказаного та включивши їх у текст статті у вигляді зовнішніх посилань і приміток.
Якщо ви вважаєте, що шаблон можна вилучити, зазначте це на сторінці обговорення.

Рабі Єгуда га-Леві
Основна інформація
КраїнаІспанія
Місце проживанняТоледо, Кордова, Гранада
Рід діяльностіпоет, філософ, лікар
Освітаєшива рабі Іцхака Альфасі (Ріфа) в Лусені
Сім'я
Батькорабі Шмуель

Р. Єгуда га-Леві (4859-4901) був поетом і філософом початку епохи рішонім в Іспанії та автором книги «Кузарі».

Біографія

Народився 4859 року. Він народився в місті Толедо, що в католицькому королівстві Кастилія в Іспанії. Його батько, рабі Шмуель, був заможним євреєм і дав своєму синові чудове виховання. Невдовзі виявилися його обдарування, які були винятковими, і батько відіслав його до знаменитої єшиви рабі Іцхака Альфасі (Ріфа), що була в місті Лусена, у західній частині Іспанії. Замолоду він потоваришував із р. Моше ібн Езрою і разом із ним мандрував з місця на місце[1]. Рабі Єгуда га-Леві вивчав Тору з великою старанністю і, за звичаєм тих днів, удосконалювався також у мовах (переважно в арабській) і в поезії, а разом із тим вивчив лікарську науку й отримав звання лікаря. В єшиві Ріфа р. Єгуда га-Леві познайомився з великими знавцями Тори, поетами і пайтанами, і особливо потоваришував із рабі Моше бен Езрою., у віці 15 років почав писати вірші святою мовою, показав свої вірші р. Моше бен Езрі, який прийшов від них у захват і заохотив його писати далі. Згодом два поети обмінювалися між собою листами, складеними у віршованій формі.


Роки мандрів

Повернувшись до рідного міста Толедо, рабі Єгуда га-Леві здобув добре ім'я як лікар-фахівець, і його заробіток був щедрим. Однак він не був задоволений тим, що заняття медициною забирає в нього забагато часу. Він хоче присвятити більше часу навчанню і писанню. Також і життя в християнській Кастилії було йому тягарем через ненависть місцевих до євреїв. З цієї причини Ріаль невдовзі залишив Толедо й оселився в Кордові, а згодом — у Гранаді, у мусульманській частині Іспанії. Тут він залишався, доки на схилі своїх днів не вирушив у мандри, щоб здійснити прагнення своєї юності й піднятися до Землі Ізраїлю.

У серці рабі Єгуди га-Леві палала сильна любов до Землі Ізраїлю, землі праотців, пророків і Храму. У його піютах і молитвах ця любов і туга за Землею Ізраїлю виразилися зворушливо. На схилі своїх днів, у віці 50 років (приблизно), він залишив свій зручний і багатий дім і вирушив у дорогу в напрямку Землі Ізраїлю. У кожному місці, куди він приходив, євреї приймали його з любов'ю і виявляли йому велику шану.

Наприкінці своїх днів він хотів піднятися до Землі Ізраїлю, однак помер дорогою в Єгипті в місяці ав 4901 року.

«Кузарі»

«Кузарі» — це книга, яку написав р. Єгуда га-Леві про питання віри.

Книга починається з опису сну царя Козара, а потім цар Козара зустрічається з главами релігій і зрештою зустрічається з єврейським мудрецем, який роз'яснює йому основи віри.

У «Сефер га-хакіра» Ребе Цемах Цедек багато разів цитує слова книги «Кузарі» про віру у Святого, благословенний Він. Серед іншого, Ребе Цемах Цедек виписує вислови з книги «Кузарі» у зв'язку з темою мов і роз'яснює його слова[2].

У календарі «Гайом йом»[3] згадується, що Ребе Цемах Цедек упродовж певного періоду вивчав зі своїм сином Ребе Магарашем «Кузарі» та інші книги дослідження за вченням хасидуту.

Ребе звертається до питання, яке згадує «Кузарі», про звичай розгойдуватися під час молитви (написано це було як примітку до статті, яку написав рав Яаков-Іммануель Шохет): «Щодо того, що наведено з „Кузарі“ стосовно рухів під час молитви, а не з інших книг, — за простим змістом, бо звідти доводиться, що звичай був настільки типовим для синів Ізраїлю, що „Кузарі“ говорить про нього окремо, не так, як в інших книгах, у яких можна витлумачити, що є хтось, хто так чинить»[4].

Піют на Шабат Захор

Рабі Єгуда склав піют на Шабат Захор, який заведено в усіх синагогах сефардського єврейства промовляти перед читанням Тори в Шабат, і він називається піют «Мі хамоха ве-ейн камоха»; більша частина піюту побудована на віршах Мегілат Естер (Сувою Естер), і їх було надруковано в сефардських сідурах.

Примітки

  1. ^ І справді, ми знаходимо в кількох місцях у книзі рабі Аврагама ібн Езри про Тору, що він наводить слова рабі Єгуди га-Леві з висловами любові та пошани. Щоправда, є такі, що стверджують, що рабі Єгуда га-Леві був тестем рабі Аврагама ібн Езри, а не його другом.
  2. ^ Див.: «Сефер га-хакіра» — «Дерех емуна» 48, 1.
  3. ^ «Гайом йом», 19 сівана.
  4. ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7382.
Рабі Єгуда га-Леві згадується ще в 32 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5104322000

Повідомити про помилку на цій сторінці