Перейти до вмісту

Трапеза

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.

Трапеза — це назва події, під час якої людина їсть хліб у постійний спосіб, що зобов'язує до заключного благословення. Назву трапези визначено за виразом вірша «І хліб, що підкріплює серце людини»[1].

У внутрішньому вченні Тори

У святому Зогарі наводиться, що під час трапези людина підносить іскри з хліба, і Шхіна перебуває над її головою. З цієї причини людині слід поводитися на трапезі серйозно й займатися словами Тори. Бааль-Шем-Тов пояснив, що слова Тори, які промовляють під час трапези, є душею для тієї [заповіді] матеріальності столу. І тому «нехай говорить багато слів Тори за своїм столом завжди під час трапези в будні, і тим паче в Шабат»[2].

Стіл, за яким людина їсть трапезу, уподібнений у Гемарі жертовникові. А в Зогарі наводиться, що людині слід спрямовувати свою їжу як справжній жертовник і влаштовувати свій стіл за зразком столу хлібів показних, що був у Храмі, тобто за мірою його довжини й ширини і т. д. І ставити свій стіл на півдні, як у Храмі.

У Гемарі сказано[3]: «Сказав рав Єгуда: три речі подовжують дні [і роки] людини. І ось вони: той, хто подовжує свою молитву, і той, хто подовжує час за своїм столом...» Причина наводиться там: можливо, прийде бідний, і він дасть йому хліба; але є також причини цього згідно з внутрішнім ученням Тори.

Має значення, щоб на столі була сіль, коли промовляють благословення «га-моці»[4], до закінчення благословення після їжі[5]. І також у місяці тішрей, коли заведено вмочувати скибку «га-моці» в мед[6], кладуть на стіл і сіль[7].

У книзі «Торат хаїм»[8] написано, що причина того, що людина має розламувати хліб саме над цілою хлібиною, у тому, що стіл людини подібний до жертовника, як сказали мудреці, що він спокутує її, ніби вона принесла жертву на жертовнику, а відомо, що вся справа жертовника мала бути цілою в повній досконалості: жертовник — бо сказано «камені цілі»; жертва, яку приносять на ньому, — вада робить її непридатною; і навіть коген, що приносить жертву, мав бути досконалим, без вади; тому й хліб, над яким людина розламує, оскільки хліб — головне в трапезі й подібний до жертви, що приноситься на жертовнику, має бути цілим, а не пошкодженим і неповним; і видається, що тому мудреці були суворі й сказали, що й келих, над яким благословляють після їжі, має бути цілим, і так само вино в ньому має бути непошкодженим і має бути повним до країв, бо оскільки він подібний до жертовника, усе має бути в досконалості, подібно до справи жертовника.

Дотримання постійного часу їжі

Коли один єврей поскаржився Ребе на слабкість і на порушення сну, Ребе пояснив це недотриманням постійного часу для їжі, пиття і сну; Ребе також указав на те, як суворо наші Ребе дотримувалися порядку, і на їхнє пояснення в цьому зв'язку, що відмова від порядку перешкоджає успіху у виконанні Тори й заповідей[9].

З іншого боку, коли один єврей поскаржився Ребе на сильний головний біль, Ребе велів йому суворо дотримуватися триразового харчування щодня вчасно й зазначив, що хоча хасиди (Любавич) цього суворо не дотримуються, йому слід дотримуватися[10].

Примітки

  1. ^ Тегілім 104, 15
  2. ^ «Кетер Шем Тов» частина друга 299.
  3. ^ «Ейн Яаков» на трактат Брахот пункт (120).
  4. ^ Рама, розділ 167, пункт 5
  5. ^ «Каф га-хаїм», розділ 180, пункт 3
  6. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 583, пункт 4. Подробиці про це — див. «Сефер га-сіхот» 5704, с. 24. «Сефер га-мінгагім», с. 67. «Лікутей сіхот», т. 14, с. 372, прим. 27 (з галахічного посібника до свят тішрея 5787 (вересень–жовтень 2026) Рабинського суду Хабаду.
  7. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 167, пункт 8, про звичай класти сіль на стіл. Але див. «Оцар мінгагей Хабад» там само, кінець с. 75, зі змісту «Сефер га-сіхот» 5699, с. 304. (з галахічного посібника до свят тішрея 5787 (вересень–жовтень 2026) Рабинського суду Хабаду.
  8. ^ На Санедрин аркуш 102, б.
  9. ^ «Ігрот кодеш» т. 17, с. 169, лист 6314 від 14 сівана 5718 (2 червня 1958).
  10. ^ Надруковано серед розповідей, джерело яких — усний переказ, у «раашей дварім» зі слів Ребе від місяця адара 5750 (лютий–березень 1990), «Діврей Мошіах» 5750 частина 3 с. 295.

Повідомити про помилку на цій сторінці