Перейти до вмісту

Єхіель Гальперін (автор)

Матеріал з Хабадпедії
Єхіель Гальперін
Рабин, каббаліст і дослідник історії народу Ізраїлю
Основна інформація
Дата народження5420 (1660)
Дата смерті5506 (1746)
Місце діяльностіГлуськ, Мінськ
Рід діяльностірабин, кабаліст, історик
Посадарабин Глуська, рабин Мінська, голова рабинського суду і голова єшиви
УчніНісан (Горки), Йосеф-Іцхак зі Шреї та інші
Сім'я
БатькоШломо Гальперін
ДітиМоше та інші

Рав р. Єхіель Гальперін (5420 (1660) — 5506 (1746)) — рабин, каббаліст і дослідник історії народу Ізраїлю, який обіймав рабинську посаду, а також був головою рабинського суду і головою єшиви в Мінську. Особливо прославився завдяки своїй книзі «Седер га-дорот» про історію Ізраїлю, яку було прийнято в усіх громадах розсіяння Ізраїлю.

Біографія

Рабі Єхіель Гальперін був сином рабі Шломо Гальперіна, гаона в Торі і каббаліста, і рабина Соколова і Любартова, з нащадків Магаршаля, чий рід сходить до Раші.

Спочатку служив рабином у Глуську. Від 5471 року (1710/1711) і до свого відходу з життя був рабином Мінська, де очолював єшиву і виховав видатних знавців Тори. Його прибуття до Мінська святкували сім днів у присутності членів «Ваад арба га-арацот» і багатьох великих знавців Тори[1].

Ребе Раяц розповідав: «Головне поширення єшив у Литві було від 5480-х років до 5500 року (1739/1740). Початок їх був від 5420-х років, а найбільше від 5440-х . . А початок поширення єшив був від автора „Седер га-дорот“, який сам був великим рамом і виховав багато голів єшив»[2]. У єшиві рабі Єхіеля існувала особлива група для вивчення учення Каббали під його особистим керівництвом. Серед його наближених учнів, які багато займалися Каббалою, а пізніше були притягнуті до учення хасидуту і наблизилися до Бааль-Шем-Това, були рабі Нісан із Горок і рабі Йосеф-Іцхак зі Шреї, дядько Алтер Ребе[3]. Ребе Раяц розповідав, що той постійно відповідав на запитання своїх учнів за допомогою руах га-кодеш[4].

Згідно з його заповітом, рабинська посада Мінська перейшла до його сина, що посів його місце, рабі Моше, який був головою рабинського суду міста Долгинів.

Рабі Ефраїм-Фішл, голова рабинського суду Тикоцина, засвідчив у своєму схваленні до книги «Ерхей га-кінуїм» рабі Єхіеля, що «йому заповідано й наказано його дідом, а саме рав гаон хасид чоловік Б-жий прославлений наш учитель рав рабі Єхіель, який був головою рабинського суду і рамом святої громади Мінська, який заповів своїм синам і домашнім після себе, щоб вони взяли на себе і на своє потомство втілити його задум, святий задум, з потенціалу в дію, надрукувати його книги»[5].

Книги рабі Єхіеля, і «Ерхей га-кінуїм», і «Седер га-дорот», наводяться в ученні хасидуту, і на них спираються[6]. Ребе згадував про це кілька разів і наводив із цього доказ авторитетності автора[7]. Також Ребе пояснював, що рабі Єхіель має особливий авторитет у своїй основній галузі, дослідженні порядку поколінь: «У галузі історії народу Ізраїлю, порядку поколінь і літопису життя танаїв тощо — були великі мужі Ізраїлю, які займалися цим і присвячували цьому свій час, і тому на них можна покладатися, на відміну від інших великих, які справді були великими в інших галузях, але не в цій галузі дослідження порядку поколінь, і тому на них не можна покладатися (настільки), коли справа стосується обговорюваного питання [подібно до пояснення[8] правила «Галаха — як Рав у заборонах і як Шмуель у (грошових) законах»[9] — бо кожен займався особливо своєю галуззю]»[10]. Його твори наводяться багато разів також в ученні Ребе[11].

Його книга «Седер га-дорот»

Обкладинка книги «Седер га-дорот»

Рабі Єхіель прославився передусім завдяки своїй книзі «Седер га-дорот», у якій, крім точних записів порядку поколінь, танаїв і амораїв, рішонім і ахаронім, він також з великою глибиною дослідив Вавилонський Талмуд і подав у книзі численні примітки до всього Шасу, примітки, що впливають на вивчення сугій та їхні галахічні наслідки. Книгу завдяки її великій популярності водночас в історичному і вченому світі було надруковано в десятках видань.

Хіда писав про нього у своїй книзі «Шем га-гдолім»[12]:

«Седер га-дорот» від гаона нашого вчителя рава рабі Єхіеля, голови рабинського суду святої громади Мінська… ось ми показали його силу в Талмуді й міць його ерудиції, що жодна таємниця не важка для нього, як побачить той, хто вникає… і той, хто звик до неї, пізнає його велич, бо Вавилонський та Єрусалимський Талмуди і мідраші немов лежать у нього в кишені. А його довга і грізна передмова, і подальші за нею виправлення до Шасу, і частина про танаїв і амораїв вражають думку дивовижними видіннями і чудесами чудес його ерудиції.

Одного разу Ребе сказав про книгу[13]: «Хоча книга „Седер га-дорот“ не прийнята у світі єшив — як почалося за часів „Шаагат ар'є“, який через свою велику гостроту розуму знехтував автором книги і висловився, що тому не було чого робити... і тому він написав „Седер га-дорот“, — адже Цемах Цедек наводить його в низці місць і будує на його словах тощо (головним чином щодо його книги „Ерхей га-кінуїм“, але також і на інших його книгах, включно із „Седер га-дорот“). І насправді ж це книга, яка стосується багатьох-багатьох питань аж до галузі практичної галахи. І як пише сам автор „Седер га-дорот“ у передмові до своєї книги».

Його книги

  • «Седер га-дорот» — три частини: 1. Дати подій і особистостей від створення світу до 5456 року (1696). 2. Ґрунтовне і всебічне дослідження історії танаїв (мудреців Мішни) і амораїв (мудреців Гемари) та наступних поколінь. 3. Список книг і авторів із синів завіту до його часу.
  • «Ерхей га-кінуїм» — конкорданція імен і дієслів у Танаху і в Шасі в дусі Каббали.
  • «Сефер га-лікутім»
  • «Сефер га-клалім»
  • Хідушім до сугій трактатів Звахім-Менахот. Ідеться про 144 сторінки, написані святим почерком автора.
  • Примітки до порядку Шасу, надруковані у Віленському Шасі в друкарні «Вдова і брати Ромм».

Додаткова література

  • «Га-Тамім», с. 360 і далі (у новому виданні) — там Ребе Раяц докладно розповідає про р. Єхіеля, його рівень і його поведінку, єшиву, яку він очолював, і порядок навчання та розпорядок у ній.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Сефер га-зіхронот» розділ 101.
  2. ^ «Сефер га-сіхот» 5696 с. 134.
  3. ^ «Сефер га-зіхронот» розділ 51. 101-2.
  4. ^ Його лист «Авот га-хасидут», надрукований у «Га-Тамім» свого часу
  5. ^ З передмови рабі Нафталі Маскіль ле-Ейтана з Мінська до виправленого «Седер га-дорот» варшавського видання.
  6. ^ Див. «Ор га-Тора» Ноах (том 3) 616,а. Бешалах с. 424. Пророки і Писання Шмуель-1 с. 33. Сідур с. 299 (зазначено маніхім у сіхі Шабату тижневої глави «Балак» 5728, наведеній нижче).
  7. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Бехукотай» 5741 («Сіхот кодеш» том 3 с. 495). Шабат тижневої глави «Бегаалотха» 5741 (там само с. 651). Шабат тижневої глави «Гаазіну» 5742 («Гітваадуйот» 5742 том 1 с. 109).
  8. ^ Рош «Бава кама» розд. 4 сіман 4.
  9. ^ «Бехорот» 49, б.
  10. ^ Вищезгадана сіха Шабату тижневої глави «Бегаалотха».
  11. ^ Див. у статті «Бааль мехабер книги „Седер га-дорот“» у зовнішніх посиланнях.
  12. ^ Частина 2, стаття «Седер га-дорот»
  13. ^ Сіха глави «Балак» 5728 («Торат Менахем» том 53 с. 286).
Єхіель Гальперін згадується ще в 24 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5171323500

Повідомити про помилку на цій сторінці