Перейти до вмісту

Агарон Хазан

Матеріал з Хабадпедії
Агарон Хазан
Основна інформація
Дата народження16 швата 5672 (4 лютого 1912)
Дата смерті4 менахем-ава 5768 (5 серпня 2008)
Місце похованняЄрусалим
КраїнаРадянський Союз, Ізраїль
Місце проживанняТашкент, Болшево (під Москвою), Бней-Брак
Рід діяльностірабин, керівник єврейського підпілля, письменник
Освіта«єшива кетана» Хабаду у Звягелі, сміха від р. Хаїма з Бриська
Посадазасновник і керівник підпільних хедерів у Ташкенті, працівник мережі «Хадрей Тора Ор»
Учителірав Мордехай Хазан (батько), Хаїм-Шауль Брук
Сім'я
Батькорав Мордехай Хазан
ДружинаНехама-Лея, дочка рава Зуся Фрідман
ДітиМордехай-Моше Хазан, Хаїм-Меїр Хазан, Аврагам-Єгуда Хазан, Іцхак Хазан, Шалом-Яаков Хазан, Двора, Хая-Сара-Голда, Сімха-Бат-Шева та інші
Родовід

Рав Агарон Хазан (16 швата 5672 (4 лютого 1912) – 4 менахем-ава 5768 (5 серпня 2008)) був одним із керівників єврейського підпілля в Ташкенті та в інших місцях Радянського Союзу, а після переселення до Ізраїлю входив до числа працівників мережі установ «Хадрей Тора Ор»; був дуже близький до попереднього Адмора з Махнівки і до Хабаду, один із видатних членів хабадської громади в Бней-Браку.

Біографія

Рав Хазан (праворуч) поруч зі своїм зятем равом Моше Грінбергом (5765)

Дитинство

Народився 16 швата 5672 року (4 лютого 1912) у Красноставі на Волині в родині рава Мордехая Хазана, нащадка Бааль-Шем-Това, який служив рабином містечка.

Більша частина його дитячих років минула після початку комуністичної революції, і він зазнав її переслідувань на собі ще до того, як йому довелося боротися за виховання своїх дітей.

Кілька років він сидів удома і вивчав Тору з батьком; тоді ще не накладали таких суворих покарань на тих, хто відмовлявся віддавати своїх дітей до школи.

Пізніше, взимку 5688 року (1927/1928), приєднався до «єшиви ктана», яку заснували хасиди Хабаду у Звягелі. На чолі єшиви стояв гаон-хасид рав Хаїм-Шауль Брук, згодом голова єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, а потім у Рішон-ле-Ціоні. Єшива розміщувалася у Великій синагозі. Попри переслідування з боку влади, єшива продовжувала існувати. Зрештою рава Брука було вигнано з міста, а потім навіть засуджено до дев'яти місяців примусових робіт. Проте, всупереч усім переслідуванням, єшива продовжувала існувати в підпіллі, у приватному будинку, а сам рав Брук продовжував давати уроки Тори. Взимку 5697 року (1936/1937) він заручився зі своєю дружиною Нехамою-Леєю, донькою рава Зусі Фрідмана, який був рабином міста Одеси, одним із видатних боянських хасидів і нащадком Магіда з Межиріча та його сина р. Аврагама га-Малаха. Отримав «сміху» від р. Хаїма з Бриська. Ребе Раяц надсилав йому кілька листів, зокрема лист з нагоди весілля його сина. Р. Зуся помер через кілька тижнів після заручин своєї доньки з р. Агароном, 9 тевета 5697 року (23 грудня 1936); його могила — в Одесі.

Заснування хедерів у Ташкенті

На початку літа 5704 року (1943/1944) до нього прийшов один із хасидів, р. Елі Ліпскер, і попросив його заснувати «хедер» для дітей біженців у Ташкенті. Рабі Агарон заснував у той період чотири хедери в різних місцях міста. «Хедери» створили підпільну мережу Тори. На вулиці Укчі викладав р. Моше-Натан Горелік, хабадник; р. Залман-Лейб Астулін, «відзначений на війні», викладав у Соцмістечку біля текстильної фабрики; р. Ашер-Зеліг викладав на вулиці Новій. Після свята Шавуот він організував ще один «хедер» на вулиці Профспілковій, і в ньому викладав р. Моше «Літвак». Після того як той залишив свою посаду, цей обов'язок узяв на себе р. Хаїм-Біньямін Брод.

Нагляд і утримання були виключно на ньому. Він планував, що вивчатимуть учні, перевіряв їх, дбав про те, щоб щодня був обід, і платив платню меламедам, а також щомісячну орендну плату за навчальні приміщення. З міркувань безпеки меламеди навіть не знали, звідки надходить їхня платня.

Поточні витрати на утримання цих «хедерів» були величезними. Самі лише зарплати вчителів становили двадцять тисяч рублів на місяць. На той час місячна зарплата робітника в Росії становила сімсот рублів на місяць. Щоденний обід і щомісячна оренда для чотирьох «хедерів» теж коштували десятки тисяч рублів. Цей величезний бюджет, який оплачували переважно кілька заможних хасидів Хабаду, істотно скорочував їхні прибутки. Однак час від часу їм вдавалося переконати знайомих євреїв, зокрема далеких від дотримання заповідей, щедро жертвувати на утримання «хедерів».

«Хедери» продовжували існувати до елула 5706 року (серпень–вересень 1946), весь той час, поки він і хасиди Хабаду залишалися в Ташкенті.

У 5706 році (1945/1946) переїхав жити під Москву і там був одним із тих, хто стояв на чолі боротьби за збереження єврейства. Потім оселився в Болшеві, збудував у своєму домі мікву, а також піч для маци на Песах. І в тижні перед Песахом ночами випікав тисячі кг маци для євреїв Москви. У його домі відбувалися громадські молитви в суботи і свята, там само відбувалися хасидські фарбрейнгени.

Р. Мендл Футерфас поруч із р. Агароном Хазаном

У Землі Ізраїлю

Обкладинка книги

В елулі 5726 року (1965/1966) рав Хазан з усією родиною переселився до Землі Ізраїлю. Відразу після прибуття до країни почав створювати талмуд-тори для єврейських дітей, які навчалися в державних школах, а згодом навіть працював з організаціями «Паїлім», «Рамат», «Хадрей Тора Ор».

Коли в 5729 році (1968/1969) почалася велика алія з Росії, рав Хазан з усіх сил узявся за абсорбцію репатріантів і потім упродовж десятків років об'їжджав країну з півдня на північ, відвідуючи репатріантів у центрах абсорбції та в домівках, і переконав багато сотень родин віддати своїх дітей до релігійних навчальних закладів, і навіть удостоївся заснувати кілька навчальних закладів для дітей репатріантів. Також він подбав про те, щоб увести в союз праотця Аврагама тисячі репатріантів. Рав Хазан удостоївся стати першопрохідцем у проведенні громадських пасхальних седерів для нових репатріантів з Росії.

Його книжка «Негед га-зерем» була одним із перших творів харедимної літератури, що описували єврейську боротьбу з комуністичною владою. У 5768 році (2007/2008), приблизно за пів року до відходу з життя, він випустив книжку в новій розширеній версії під назвою «Га-маавак ве-га-ніцахон», у якій описав свою особисту боротьбу з радянською владою. Випустив книжку про Тору під назвою «Ніцоцей Агарон».

4 менахем-ава 5768 року (5 серпня 2008) відійшов у інший світ[1] і був похований на кладовищі Гар-га-Менухот в Єрусалимі[2].

Родина

Його дружина, пані Нехама-Лея Хазан, — померла 20 менахем-ава 5757 року (23 серпня 1997).

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

Агарон Хазан згадується ще в 39 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1517435300

Повідомити про помилку на цій сторінці