Шнеур-Залман Калменсон
| Шнеур-Залман Калменсон | |
|---|---|
Хасид Хабаду, людина самопожертви | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 тамуза 5646 (5 липня 1886) |
| Місце народження | Вітебськ |
| Дата смерті | 27 нісана 5736 (27 квітня 1976) |
| Місце поховання | ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Місце проживання | Вітебськ, Пушкін, Тель-Авів, Кфар-Хабад |
| Посада | шамаш синагоги хасидів Хабаду в Тель-Авіві |
| Сім'я | |
| Батько | рав Ісраель-Шимон Калменсон |
| Дружина | Менуха, дочка р. Мордехая-Лейба Фрідмана |
| Діти | Ісраель-Шимон Калменсон, Єкутіель-Дов-Бер Калменсон, Шалом-Мендл та інші |
| Родовід | |
Рав Шнеур-Залман Калменсон (2 тамуза 5646 (5 липня 1886) — 27 нісана 5736 (27 квітня 1976)) — хасид Хабаду, людина самопожертви, один із хасидів Ребе Рашаба, Ребе Раяца і Ребе.
Біографія

Народився 2 тамуза 5646 року (5 липня 1886) у місті Вітебську в Росії в родині рава Ісраеля-Шимона Калменсона. Одружився з Менухою[1], донькою р. Мордехая-Лейба і Біли-Ріше Фрідман.
5690 року (1929/1930) переїхав жити до Пушкіна в передмісті Ленінграда. Там у ті роки склалася хабадська громада на чолі з равом Аврагамом-Еліягу Плоткіним[2].
Життя в Пушкіні тривало до німецької окупації під час Другої світової війни, коли маси євреїв тікали від лінії фронту в глиб Росії. Р. Залман утік із Пушкіна разом із членами своєї родини і зятем р. Берке Хеном, а з ними родини Кляйн, Каповські та Гальперін. Вони вирушили в довгу й небезпечну дорогу, під час якої їх бомбардували німецькі літаки, доки не дісталися віддаленого колгоспу під назвою «Буртюк» поблизу Уральських гір. Нацисти захопили Пушкін і вбили євреїв, що там залишилися[3].
Після періоду життя в глухому колгоспі, що тривав два повні роки, упродовж яких усі чоловіки — хасиди Хабаду були змушені працювати в сільському господарстві на полях, оскільки мешканці села пішли воювати на поле бою, хасиди залишили село і вирушили до Узбекистану, і в Ташкенті та Самарканді зустріли великі й згуртовані хасидські громади з біженців війни[4].
Після закінчення війни втік із Росії під час Великої втечі, здійснив алію до Країни і якийсь час жив у Тель-Авіві, де служив шамашем синагоги хасидів Хабаду в Тель-Авіві[5], а згодом переїхав жити до Кфар-Хабада.
Помер 27 нісана 5736 року (27 квітня 1976) і був похований на ділянці Хабаду на Оливковій горі.
Його самопожертва
Р. Залман був людиною самопожертви: у 5684 — 5686 роках (1923–1926) через брак сидурів нусах Арізаля р. Залман друкував сидури; це було пов'язано з великим ризиком, оскільки для друку книжок потрібен був дозвіл влади, а потім на титульній сторінці зазначалося ім'я прохача; тим, хто на це погодився, був р. Залман, і так вийшло, що було надруковано тисячі сидурів, на титульній сторінці яких досить помітно було написано «Залман Калменсон».
Крім того, після переїзду до Пушкіна він багато діяв задля будівництва мікв у місці свого колишнього проживання, Вітебську; р. Залман навіть поїхав туди на три місяці, щоб здійснити цю мету.
Коли його син р. Шалом-Мендл досяг п'ятнадцяти років, він відправив його вчитися до «Томхей Тмімім» Курськ; р. Залман побоювався, що дружина не дасть згоди на те, щоб її син поїхав так далеко в такі тяжкі часи, тому р. Залман відвіз сина на залізничну станцію і лише після того, як повернувся додому зі станції, розповів про це дружині[6].
Увічнення пам'яті
На його пам'ять у Кфар-Хабаді було засновано молодіжну синагогу «Калменсон шул»; синагогу заснував і керує нею його правнук, рав Йосеф-Іцхак Фрідман. Синагога розташована на наділі, де рав Калменсон жив на схилі літ у Кфар-Хабаді.
Синагогу було засновано 5782 року (2021/2022) під назвою «Молодіжна синагога», а в тішреї 5785 року (2024/2025) відбулася церемонія прикріплення мезуз у синагозі, під час якої її назву було змінено на «Молодіжна синагога „Калменсон шул“» — на його честь[7].
Родина
- Його син, рав Ісраель-Шимон Калменсон
- Його син, рав Єкутіель-Дов-Бер Калменсон
- Його син, рав Шалом-Мендл Калменсон
- Його зять, рав Берке Хен
Додаткова література
- «Бейт Мошіах» 816
- Р. Шнеур-Залман Бергер, «Толдот Хабад бе-Петербург»
- Р. Шалом-Бер Фрідланд, «Діяльність крізь кордони», частина перша
Примітки
- ^ Померла 27 елула 5730 року (28 вересня 1970).
- ^ «Діяльність крізь кордони», сторінка 8, і «Толдот Хабад бе-Петербург», розділ 24. І там: у Пушкіні жили відомі хабадські родини, серед них: рав Аврагам-Еліягу Плоткін, Морозов, рав Шмуель-Менахем Кляйн, рав Залман Калменсон, рав Дов-Бер Хен (зять р. Залмана), рав Шимон Гальперін, Хусідов.
- ^ «Толдот Хабад бе-Петербург», розділ 24, «Кітвей Аврагам-Еліягу» у вступі, «Діяльність крізь кордони», «Хасид без дзвіночків» — біографія рава Шауля-Моше Кляйна
- ^ «Толдот Хабад бе-Петербург», розділ 24, «Кітвей Аврагам-Еліягу» у вступі, «Діяльність крізь кордони», «Хасид без дзвіночків» — біографія рава Шауля-Моше Кляйна
- ^ Рав Шалом-Бер Бутман, «Іх гедейнк айх», розповідь 57. Тшура Габер 5780, сторінка 52.
- ^ «Бейт Мошіах» 816, сторінка 21.
- ^ Повідомлення в інформаційній мережі «Ідкуней Хабад». Тека на Google Drive з фотогалереєю та відеозаписами заходу.
Код особи: № 8477443200