Бихів

Бихів (білоруською: Бы́хаў, Bychaŭ; російською: Бы́хов; польською: Bychów; на їдиш: ביחאָוו; литовською: Bychavas) — місто в Могильовській області в Білорусі. У минулому — єврейське містечко в смузі осілості. Місто розташоване на берегах Дніпра, за 44 км на південь від Могильова.
Хасиди Хабаду в Бихові
Хасиди Хабаду жили в містечку, в обох частинах містечка — Новому і Старому Бихові — та в його околицях у Могильовському окрузі («повіті»), від самого початку заснування руху Хабад Алтер Ребе[1]. Уже в 5552 році (1791/1792) Алтер Ребе послав шадара до хасидів у Бихові, щоб установити мир між ними та міснагдім у їхньому місті, і просив їх жертвувати на гроші для Святої Землі.
Серед груп хасидів, які їздили до Ляд, щоб святкувати перше 19 кислева (5562) з Алтер Ребе, була й група хасидів із Бихова[2].
Ребе Хабаду в Бихові
Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедек також відвідували містечко й виголошували в ньому маамарім хасидуту.
Алтер Ребе відвідував містечко кілька разів: у 5563 році (1802/1803), у ніч святого Шабату тижневої глави «Теце», і виголосив маамар, що починається словами «Ле-реах шманеха товім», який надруковано в «Лікутей Тора» — «Шір га-шірім». У 5567 році (1806/1807), у понеділок, 16 сівана, відбулося Велике весілля в Жлобині, після якого Алтер Ребе продовжив шлях і поїхав до Шклова, а в Шабат тижневої глави «Бегаалотха», 21 сівана, провів Шабат у Бихові й виголосив маамар хасидуту, що починається словами «Цеена у-реена», і ще один маамар — «Легавін шореш га-дварім га-наль».[3]. І знову в 5570 році (1809/1810), у Шабат тижневої глави «Бе-гар», 15 іяра, і виголосив маамар, що починається словами «Ет шабтотай тішмору»[4].
Мітлер Ребе в роки свого проводу кілька разів відвідував Старий Бихів[5]: адар II 5575 (березень–квітень 1815). Елул 5577, у Шабат тижневої глави «Шофтім» виголосив маамар, що починається словами «Ахарей Гашем тейлеху»[6]. Кислев 5579. Іяр 5581, і в Шабат тижневої глави «Бе-гар»[7] виголосив там маамар хасидуту. Ще одні відвідини відбулися в Шабат тижневої глави «Бемідбар», у переддень Рош ходеш сіван 5583 (травень–червень 1823), і він виголосив маамар, що починається словами «Ва-йомер ло Єгонатан махар ходеш»[8].
У місяці адар II 5584 (березень 1824) на ярмарку в Любавичах відбувся збір пожертв мешканців губерній Вітебської і Могильовської на користь вигнаних із сіл; мешканці Бихова та околиць внесли свою частку[9].
Ребе Цемах Цедек відвідав Бихів у Шабат тижневої глави «Дварім» — Шабат Хазон 5594 року (1833/1834) і виголосив там маамар хасидуту, що починається словами «Ціон бе-мішпат тіпаде»[10], який надруковано в «Лікутей Тора» на тижневу главу «Дварім».
Рабини Бихова
Від 5586 року (1825/1826) до 5592 року (1831/1832) приблизно[11] море цедеком громади Нового Бихова був рав Іссахар-Бер Горовіц, родич і хасид Ребе Цемах Цедека, і він часто звертався із запитаннями до Цемах Цедека[12].
Гаон рабі Ісраель Рапопорт був рабином Бихова за часів Алтер Ребе, і Алтер Ребе написав листа[13], щоб подякувати йому та його зятеві, гаону рабі Єгуді-Ідлу, за встановлення істини й миру між хасидами та міснагдім у місті.
Гаон рабі Давид Лур'є (5558 — 5616), автор «Гагаот ве-біур га-Радаль» до низки книг, був рабином Старого Бихова. Близькі стосунки пов'язували його з Цемах Цедеком, а його батька, гаона рабі Єгуду-Ідла, — з Алтер Ребе (він був зятем рабі Ісраеля Рапопорта)[14].
У 5688 році (1927/1928) рав гаон Менахем-Мендл Варіновський був призначений рабином у Старому Бихові[15].
Хасиди з Бихова
- Р. Айзик з Бихова[16]
- Рав Хаїм Богін, один із керівників Колель Хабад за часів Ребе Рашаба, голова рабинського суду в Бихові.
- Р. Ісраель-Іссер Крумганд з Нового Бихова[17]
- Р. Гілель (дядько рава Ісраеля Джейкобсона) і його син р. Ісраель — обидва шойхети-бодеки в Новому Бихові.
- Р. Іцхак Раскін, шойхет-бодек у Новому Бихові (Рудня, 11 кислева 5653 (30 листопада 1892) — 8 нісана 5698 (9 квітня 1938) у радянській в'язниці)[18]
- Рав Шмуель-Еліягу Елкін, рабин і голова рабинського суду Бихова. Один із перших учнів єшиви «Томхей Тмімім» Любавичі й автор книжки «Неот деше» — коментаря на Тегілім у трьох томах. Потім емігрував до Сполучених Штатів, у 5664 році (1903/1904) був посланий Ребе Рашабом до Міссурі, щоб бути рабином у любавицькій громаді. Рав Елкін супроводжував Ребе Раяца під час його перших відвідин Сполучених Штатів у 5690 році (1929/1930). Рав Елкін був рабином у низці громад по всіх Сполучених Штатах, пізніше переселився до Святої Землі і помер в Єрусалимі в 5721 році (1960/1961).
- Рав Ааронавський (5693)[19]
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ Див. «Ігрот кодеш» його святості Алтер Ребе, сторінки: 28. 32. 75–77. 318. 327. 407.
- ^ Сіха Шабату холь га-моед Песаху 5700.
- ^ Надруковано в «Сефер га-маамарім» 5567, с. 210. І зі змінами в «Тора ор» 7, 4.
- ^ Надруковано в «Сефер га-маамарім» 5570, с. 81.
- ^ Див. його «Ігрот кодеш», вступ, с. 20.
- ^ Див. «Маамарей Мітлер Ребе»: Дварім, частина 2, у покажчику маамарів, с. 728, примітка 15. І там же, і в подальших примітках — про ще одні відвідини. Нах, с. 87
- ^ Див. «Маамарей Мітлер Ребе», Ваїкра, частина 2, с. 699, у примітці.
- ^ Див. «Маамарей Мітлер Ребе», Бемідбар, частина 1, с. 120.
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, додаток 10, с. 298
- ^ Див. «Лікутей Тора», список рукописів, с. 168.
- ^ У 5592 році (1831/1832) був прийнятий море цедеком у Любавичах. Див. про нього «Мі-бейт га-гназім», розділ 33. «Ігрот кодеш» його святості Ребе Цемах Цедека, с. 27, у примітці
- ^ Див. респонси «Цемах Цедек», «Кегот», нове видання, розділи 72. 78. І див. там же, «Йоре деа», с. 343 — про Новий Бихів. «Евен га-езер», частина 2, 300, 6 — про Старий Бихів. Його «Ігрот кодеш» — за вказаним у покажчику географічних назв.
- ^ Його «Ігрот кодеш», с. 75.
- ^ Див. газету «Кфар-Хабад», випуск 453, с. 18. У книжці «Пірке де-рабі Еліезер» з коментарем Радаля (Варшава 5612) після схвалень він повідомляє: «Також удостоївся я і був ушанований дорогоцінним свідоцтвом, написаним святою рукою його святості Адмора, високошановного Менахема-Мендла, шліта, святої громади Любавичів».
- ^ Лист із благословенням з нагоди прийняття рабинської посади від його святості Адмора Раяца — його «Ігрот кодеш», частина 16, с. 193. І див. там же, с. 333.
- ^ «Лікутей решимот у-маасійот», пункт 43.
- ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», с. 100, примітка 177. Імовірно, це р. Ісраель-Іссер Готін, учень єшиви «Томхей Тмімім» Любавичі — «Сефер га-тмімім», у статті про нього.
- ^ «Сефер га-тмімім», у статті про нього.
- ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 48.