Дісна
Дісна або Дзісна (білоруською: Дзісна, דזיסנה; польською: Dzisna) — містечко в Білорусі, розташоване на річці Двіна, біля гирла річки Дісни. Засноване приблизно чотириста п'ятдесят років тому. Абсолютна більшість його єврейських мешканців належала до хасидів Хабаду.
Історія
Хабадське поселення в Дісні почалося ще за часів Алтер Ребе, коли там жили хасиди Алтер Ребе. Попри те що Дісна розташовувалася поруч з оплотами протидії хасидизму, у самій Дісні справжньої протидії не було. Можливо, саме тому в роки, коли Алтер Ребе розширював осередки хасидизму, він звелів відкрити «відкритий осередок» і в Дісні.
Під Ліозненськими постановами 5550 року (1789/1790) підписалися двоє з хасидів Алтер Ребе: Біньямін-Зеєв із Дісни, Райсин, і Гершон, поблизу Дісни. У книзі «Бейт Рабі»[1] розповідається також про хасидів р. Ельазара Дісенера і р. Цві-Гірша Дісенера — хасидів Алтер Ребе в містечку.
Мітлер Ребе відвідав Дісну і згадав її в листі 5575 року (1814/1815)[2].
З роками Дісна стала хасидським містечком, тож Ребе Цемах Цедек навіть заснував хасидський «колель» у містечку. Не всі євреї містечка суворо дотримувалися звичаїв хасидів, але коли йшлося про хасидський фарбрейнген, усі брали в ньому участь з повною теплотою і хасидським запалом. У Дісні «офіційно» не було жодного міснагда.
Приблизно в 5625 році (1864/1865) у місті сталася велика пожежа, і Ребе Цемах Цедек написав відомий лист «Улюбленим моєї душі, давнім багатіям, нашому вчителю раву рабі Хаїму Епштейну, хай світить його свіча, і старцю, нашому вчителю раву рабі Аврагамові Клуфту, хай світить його свіча, і всьому анаш святої громади Дісни» про те, що написав Алтер Ребе: «Чув я з уст святих Всевишнього про приказку, що в устах людей: після пожежі багатіють», — що їм слід відбудуватися заново на колишньому місці, і доклав до листа грошову допомогу для початку будівництва бейт-мідрашів і на міські потреби.
У Дісні було вісім синагог, і в семи з них молилися хасиди, і лише в одній був невеликий міньян для мешканців, що в минулому належали до литовських родин. У період перед Голокостом «бейт-мідраш Гецла» був місцем молитви переконаних хасидів Хабаду.
Дісна вирізнялася тим, що відправляла учнів до єшиви «Томхей Тмімім» у містечку Любавичі завдяки меламеду р. Баруху-Йосефу Козлінеру, який був директором «хедера» і громадським діячем, а також енергійним активістом у всьому, що стосувалося «викупу полонених». У «Сефер га-тмімім» згадуються учні Любавичів — уродженці Дісни: р. Еліягу Гітлін, р. Міхаель і р. Мордехай Хефец, р. Хаїм-Дов-Бер Цирлін і брати р. Ефраїм і р. Хаїм-Шнеур-Залман, сини рава Б.-Й. Козлінера.
У пізніші роки, коли було засновано єшиву «Томхей Тмімім» Вільна, до неї було відправлено кількох учнів із Дісни.
На чолі Ваад га-кегіла стояв рав Шмар'ягу-Залман Яффе.
Друга світова війна
27 сівана 5701 року (22 червня 1941), коли Німеччина вторглася в Росію в ході «операції „Барбаросса“», багато євреїв Дісни почали тікати до навколишніх сіл. Улітку 5701 року (1940/1941) німці наблизилися до району Дісни і почали обстрілювати місто. Мешканцям містечка довелося спуститися в підвали, а вулиці наповнилися вогнем і димом; під час цих обстрілів багато євреїв було поранено і вбито. 7 тамуза 5701 року (2 липня 1941) німці захопили Дісну, а 19 тамуза почалися страти. Саме в піст Дев'ятого ава було видано наказ, який зобов'язував усіх євреїв покинути свої домівки і переселитися на певні вулиці. Там євреїв було замкнено в гето, і біди дедалі множилися.
Ліквідація гето
Близько року існувало гето, доки його не було ліквідовано в ніч на 1 тамуза 5702 року (16 червня 1942). Сотнями німецьких солдатів, які оточили гето і почали безперервно стріляти в нього. Німці кидали в гето бомби і гранати. Під час ліквідації кілька євреїв спробували підпалити будинки гето, щоб майно не дісталося жорстокому ворогові. Пожежа поглинула будинки гето, а в них і багатьох євреїв. Уцілілих німці зібрали до місця, де за часів наполеонівської війни було кладовище. Там їх змусили викопати дві великі ями, після чого до ям повели євреїв групами. Одного за одним було розстріляно понад три тисячі євреїв, майже всі з яких були хасидами Хабаду.
Рабини громади
- Рав Барух, син р. Єшаягу Дон-Ях'ї, голова рабинського суду Дісни, зять рава Шломо, рабина міста Газенпот у Курляндії[3].
- Після нього його місце посів його зять, рав Іцхак, син р. Цві-Гірша (зять Віленського Гаона).
- За часів Алтер Ребе був рав, наш учитель рав [Єхіель] Міхл, великий видатний, гострий, могутній, знаменитий рабин, голова рабинського суду святої громади Дісни, який дав схвалення на сідур «Шаар га-рахамім», надрукований у місті Шклові в 5548 році (1787/1788)[4].
- Рав Барух, син р. Моше, Газенпот[5].
- Рав Мордехай. Гаон і хасид, рабин у Камені, Дісна, помер у 5620 році (1859/1860)[6].
- У 5644 році (1883/1884) було призначено рава Мордехая Маргаліота, автора книги «Суга ба-шошаним» (Вільна, 5654), який отримав сміху на рабинство від Ребе Магараша та його братів, синів Ребе Цемах Цедека, — він успадкував рабинську посаду літнього рава Шломо.
- Після його відходу з життя рабинську посаду обійняв його син рав Еліягу Маргаліот, проте невдовзі після цього він відійшов у інший світ. Після нього прийняли ще одного рабина, але й він помер через недовгий час.
- Рав Елі-Єшая, син р. Єхезкеля Хефеца, який отримав сміху на ухвалення галахічних рішень від рава Шабтая Дон-Ях'ї, був призначений рабином у Дісні в 5650 році (1889/1890)[7].
З часом, за відсутності іншої постаті, яка обійняла б місце рабина, рав Менахем-Мендл Змірін став неофіційним рабином містечка і паралельно твердою рукою керував любавицькою громадою в Дісні.
Відомі хасиди з Дісни
- Рав Ельазар Дісенер — з хасидів Алтер Ребе.
- Рав Цві-Гірш Дісенер — з хасидів Алтер Ребе.
- Рав Біньямін-Зеєв — з хасидів Алтер Ребе.
- Рав Дов-Бер-Моше Дісенер — з хасидів Алтер Ребе, один із видатних хасидських громадських діячів тієї епохи.
- Рав Шломо-Залман-Бер Донхін — з хасидів Ребе Цемах Цедека.
- Рав Шилем Куратін — був машгіахом в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» у Любавичах.
- Рав Іче Дісенер (Яффе) — з видатних хасидів, удостоївся бути хасидом трьох Адморів: Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша і Ребе Рашаба.
- Рав Ісраель-Ноах Беліницький — машпіа, один із керівників єшив «Томхей Тмімім» Кременчук і «Томхей Тмімім» Брюнуа.
- Рав Мордехай Хефец — був «хозером» у Ребе Рашаба і був одним із видатних громадських діячів Хабаду за часів Ребе Раяца.
- Рав Давид Гельман — з видатних хасидів Ребе Раяца і Ребе Мелех га-Мошіаха.
- Рав Барух-Йосеф Козлінер — з перших хасидів Ребе Магараша, Ребе Рашаба і Ребе Раяца.
- Рав Хаїм-Шнеур-Залман Козлінер — з видатних хасидів Ребе Раяца і Ребе Мелех га-Мошіаха.
Додаткова література
- Рав Йосеф-Іцхак Боровський, Хасидська громада в містечку Дісна, «Огалей Любавич», випуск 2, сторінка 37 і далі.
- Рав Шнеур-Залман Бергер, «Спитай, Дісно, спалена вогнем», «Бейт Мошіах», випуск 528, сторінка 56 і далі.
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |