Климовичі
Климовичі (або в їдишському написанні קלימאוויטש) — містечко в Могильовській області в Білій Русі (сьогодні Білорусь), розташоване на березі річки Дніпро. У минулому в Климовичах була кипуча хабадська громада. Містечко Климовичі невелике, під час Другої світової війни в ньому жило близько 10 тисяч осіб. Сьогодні в ньому живе близько 17 тисяч осіб.
Історія
Климовичі стали хасидським містечком ще за часів Алтер Ребе, коли туди прибули три хасиди: р. Аба Радісний (дер лебедікер), р. Йосеф-Шалом з Климовичів, р. Іцхак-Шауль з Климовичів і р. Шауль-Лейб[1].
За днів Ребе Магараша до Климовичів прибуло ще багато хасидів. Серед них — р. Мордехай (Хаїм) Певзнер, правнук р. Мордехая Познера, брата Алтер Ребе (син р. Шнеура-Залмана, онук р. Моше-Дов-Бера, сина рава Мордехая), який був шадаром за часів Ребе Магараша по всій Україні і вирішив оселитися в Климовичах. Він також був великим знавцем нігунів і склав багато нігунів, які й донині називаються «нігунами Климовичів». Більшість із них відомі й передані нам р. Шмар'ягу Фельдманом.
Коли Ребе Рашаб заснував «Томхей Тмімім» Любавич, туди поїхали десятеро добірних учнів із Климовичів. Серед них був р. Аврагам-Давид Пойзнер, який був одним із «маніхім» у Ребе Рашаба в 5659 — 5661 роках (1898–1901) (з 5661 року (1900/1901) його замінив р. Гіршл Климовичер), і завдяки цій посаді він міг входити до Ребе Рашаба щоразу, коли йому потрібно було з'ясувати щось, пов'язане з «ганахот». У 5673 році (1912/1913) його було призначено машпіа в єшиві, і він був відомий своєю праведністю і своїм служінням Всевишньому.
Бейт-мідраші
Так описує бейт-мідраш містечка уродженець містечка р. Іцхак-Мордехай Певзнер.
У Климовичах було 5 бейт-мідрашів: 2 хасидські і 3 міснагедські, у всіх молилися і навчалися.
Стара хасидська синагога була дуже міцною, збудованою з дерева і заліза; у бейт-мідраші з північного і південного боку стояли довгі дерев'яні столи, і за ними навчалися між мінхою і маарівом; у будні дні за північним столом р. Аврагам-Ашер, який був великим знавцем Тори і мав гарну й плавну мову, давав урок з «Ейн Яаков»; попри свою геніальність, він давав урок ясною і простою мовою, так що навіть прості балебатім розуміли, і відчували зв'язок, і ставили запитання, і р. Аврагам-Ашер ставився до кожного запитання докладно і відповідав витонченою мовою.
А за південним столом вивчали мішнайот, після маареву був урок Гемари.
У Шабат під час «Раава де-раавін» р. Аврагам-Ашер повторював маамар, а на виході Шабату вивчали мідраш.
Були в містечку люди дуже богобоязливі, які приходили до синагоги на три молитви на день, а були й зовсім «фрай», і апікорси.


Синагогу спалили нацисти за днів Голокосту, і важко взагалі розпізнати, де вона була.
Під час Голокосту містечко захопили нацисти, і вони вбили його мешканців-євреїв. Містечко було звільнено від нацистів у 5703 році (1943).
У 5746 році (1986) містечко постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Хасиди з Климовичів
- Мордехай (Хаїм) Певзнер, син р. Шнеура-Залмана, сина р. Моше, сина р. Мордехая Познера, брата Алтер Ребе.
- Шмуель Певзнер, син р. Мордехая (Хаїма)
- Шалом-Дов-Бер Певзнер, син р. Шмуеля
- Іцхак-Мордехай Певзнер, син р. Шмуеля, писав описи життя містечка
- Єгошуа-Зеліг Рівкін
- Йосеф-Шалом з Климовичів — один із перших хасидів у Климовичах і з поширювачів учення хасидуту в місті. Про його життя відомо небагато, і його згадано кілька разів разом із його товаришами по місту.
- Аба Радісний
- Іцхак-Шауль з Климовичів
- Меїр-Залман з Климовичів
- Гершон-Бер (ілуй з Круці)
- Цві-Гірш Азімов — званий р. Гіршл Климовичер. Хасид і великий овед. Ребе Рашаб висловився про нього: чисте тіло і чиста душа
- Гершон-Бер з Погара
- Шрага-Фейвіш Залманов
- Аврагам-Ашер Блінов
- Шмуель-Давид Блінов
- Мордехай Блінов
- Шмар'ягу Фельдман (10 швата 5672 (29 січня 1912) — 18 іяра 5759 (4 травня 1999)).
- Єхіель-Йосеф Рівкін
- Мордехай-Еліягу Шнеур
- Аврагам-Давид Познер
- Моше-Лейб Паз
Нігуни Климовичів
- Радісний нігун з Климовичів (нігун 208 у «Сефер га-нігуним») — радісний нігун, записаний зі слів хасида р. Рафаеля Кагана. Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца
- Слухати: у виконанні Ребе
, «Оцар нігуней Хабад» 5

- Нігун 232 — записаний зі слів хасида р. Шмар'ягу Фельдмана. Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца • у виконанні рава Менахема-Мендла Амара
- Нігун 333 («Гінені меві отам»)- прослухати нігун у виконанні Шломо Когена • у виконанні р. Давида Гурвіца • з альбому «Гаагуїм». • у виконанні Шмар'ягу Фельдмана • хор дітей шлухім • хор «Ніхоах» (касета 15))

- Нігун 339 — радісний нігун з Климовичів. Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца
- Нігун для Шабату і свят — записаний зі слів хасида р. Шмар'ягу Фельдмана (Кфар-Хабад).
- Нігун фарбрейнгену з Климовичів — нігун, який зазвичай співали хасиди Хабаду в Климовичах. Слухати: у виконанні р. Шмар'ягу Фельдмана

- Нігун «Філ я» — нігун українською мовою, схожий також за змістом на нігун «Став я питу». Його співали також серед кобліцьких хасидів. Послухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца.
- Нігун «Аврагам-ню, авіну» — нігун російською мовою, зміст якого — звернення і прохання до Аврагама, праотця нашого, щоб він молився і клопотав перед Святим, благословенний Він, за народ Ізраїлю. Прослухати нігун на сайті «Гейхал га-негіна» • Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Залмана Бронштейна
Зовнішні посилання
- Гучна «тшура» «Мір зайнен фун Клімович» з весілля шлухім

- Див. також розділ «Нігуни хасидів Хабаду з міста Климовичі» на сайті «Гейхал га-негіна»

- Натхнення для нового сайту — Климовичі,
(англійською) - [shtetle.com/shtetls_mog/klimovichi/klimovichi.html Опис Голокосту євреїв Климовичів] (російською)
- «Джерела нігунів міста Климовичі» — опис на основі сіхот Ребе та іншого, що роз'яснює про місто і його нігуни, на сайті «Гейхал га-негіна»
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |