Перейти до вмісту

Пінськ

Матеріал з Хабадпедії

Пінськ (англійською: Pinsk; російською: Пинск) — місто в Брестській області в Білій Русі, розташоване на південь від столиці Мінська. У роки 5579—5702 євреї становили переважну більшість мешканців міста, а в 5699 році (1938/1939) євреї становили дев'яносто відсотків населення цього місця.

Місто постраждало від багатьох воєн і кілька разів було захоплене різними арміями, що воювали за панування в регіоні, і щоразу приєднувалося до іншої держави. Під час Голокосту місто захопили нацисти, які знищили тридцять тисяч євреїв із мешканців міста.


Історія

Місто засноване в 4857 році і розвивалося повільними кроками, а населення поступово зростало, причому з часом у місті оселялися тисячі єврейських родин. Під час погромів 5408—5409 років (1647–1649) місто захопило військо козаків Богдана Хмельницького, і в ньому було вчинено масову різанину євреїв міста. Через своє стратегічне розташування місто багато разів захоплювали, спалювали й грабували, його мешканці знову і знову гинули в численних війнах, що обрушувалися на місто, але воно щоразу зуміло оговтатися, заселитися заново і розвинути міцну економіку, засновану на родючих землях довкола нього, на оренді лісів, яких у цій місцевості було вдосталь, і на діяльності великої друкарні, що працювала в місті до 5504 року (1743/1744).

Спочатку Пінськ був фортецею міснагдім, противників учення хасидуту, але в «Сефер га-зіхронот» Ребе Раяц докладно розповідає, як під час заздалегідь добре спланованої операції цю фортецю протистояння взяли хасиди рабі Еліягу Бааль-Шема, і було усунуто гостре протистояння її мешканців рухові хасидизму, що дало змогу заснувати там хасидські синагоги і забезпечило існування вируючої хасидської громади.

Рабі Цві, син Бешта, служив адмором у Пінську[1].

Карлін, що вважався передмістям Пінська, був центром поширення учення хасидуту рабі Шломо з Карліна, який оселився в місті, і рабі Леві-Іцхаком з Бердичева, який був рабином міста Пінська, але в 5545 році (1784/1785) внаслідок тиску громади Вільни та міснагеда Авігдора обох їх вигнали з міста, і в усій Білій Русі залишився лише Алтер Ребе, який продовжував діяти задля поширення хасидуту.

Місто захопили німці в період Першої світової війни, і євреїв використовували на примусових роботах для потреб німецької армії, але німці не чинили над ними вбивств і не знущалися з членів громади та з громадських установ. У період Другої світової війни місто захопили німці, і його мешканців зігнали в гето, яке було здебільшого знищене разом із десятками тисяч його мешканців.

Рабин міста сьогодні — рав Йоханан Берман, карлінський хасид[2], який утримує там діючу єврейську синагогу, мікву, єшиву, крамниці кошерної їжі та початкові навчальні заклади для хлопчиків і дівчаток, а також видає щотижневий листок, що висвітлює діяльність і несе членам громади єврейські матеріали.

Станом на 5773 рік загальне населення міста налічує близько ста п'ятдесяти тисяч мешканців.

Рабини міста

  • Рабі Нафталі Кац (5399—5404).
  • Рабі Яаков Шор (5404 — погроми 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649)).
  • Рабі Шимшон (5420—5430).
  • Рабі Рафаель-Зіскінд га-Коген (5525—5535)[3], автор книжок «Торат Єкутіель», «Ве-шав га-Коген».
  • Рабі Леві-Іцхак з Бердичева (5535—5545)[4][5].
  • Авігдор бен Хаїм (5545—5553[6]).
  • Рав Хаїм бен Перец га-Коген (5567—5586[7]).
  • Рав Яаков бен Агарон Брухін (5586—5604).
  • Рав Шмуель-Авігдор Тосфаа (5615—5620).
  • Рав Ельазар-Моше Гурвіц (5620—5650).
  • Рав Барух га-Леві Епштейн, автор книги «Тора тміма» (5650—5664).
  • Рав Давид Фрідман (5664—5675).
  • Рав Агарон Волкін (5675—5699).
  • Рав Йоханан Берман (нині служить рабином міста).

Уродженці міста

Див. також

Примітки

  1. ^ «Торат шалом — Сефер га-сіхот», с. 83–84.
  2. ^ Допоміг архіву Любавицької бібліотеки, передавши їм згортки рукописів, написаних нашими Ребе, провідниками поколінь.
  3. ^ Залишив свою посаду рабина в Пінську через запрошення євреїв Познані прийти служити рабином у їхньому місті.
  4. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», с. 22.
  5. ^ Був звільнений з посади рабина внаслідок тиску з боку голів громади Вільни, які рішуче вимагали від них звільнити його з рабинської посади (внаслідок клопотання Авігдора бен Хаїма), і написали їм в особливому посланні: «Слід було б підняти тюрбан і зняти вінець із рава-гаона.. підняти вінець із вищезгаданого рава, голови рабинського суду вашої громади, і хай не навчає він і не судить, і взяти в нього жезл правителя і посох сили, виганяючи вигнати його» (надруковано в книзі «Хасидім у-міснагдім», т. 1, с. 34).
  6. ^ Його усунули з рабинської посади після того, як він зазнав невдачі в завданні, яке взяв на себе, — домогтися засудження Алтер Ребе, провідника руху хасидизму в Росії).
  7. ^ Залишив посаду рабина через бажання переселитися до Землі Ізраїлю.
Містечка в Білорусі

Брестська область — Брест · Пінськ · Городище • Гомельська область — Мозир · Жлобин · Паричі · Рогачов · Річиця • Гродненська область — Гродно · Ліда · Слонім · Сморгонь • Вітебська область — Улла · Орша · Бешенковичі · Глибоке · Дубровно · Добромисль · Дісна · Дішке · Друя · Городок · Толочин · Яновичі · Лепель · Сенно · Сураж · Смольяни · Полоцьк · Чашники · Колишки · Кублічі · Копись • Могильовська область — Бобруйськ · Бихов · Дрибин · Ляди · Ліозно · Климовичі · Шклов • Мінська область — Борисов · Докшиці · Воложин · Мінськ · Слуцьк · Плещениці · Клецьк · Куренець · Щедрин

Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏

Пінськ згадується ще в 61 статті Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці