Перейти до вмісту

Міхаель Тейтельбойм

Матеріал з Хабадпедії
Міхаель Тейтельбойм
Основна інформація
Дата народженнякислев 5672 (листопад–грудень 1911)
Дата смерті6 адара II 5765 (17 березня 2005)
Місце похованняКладовище Монтефіоре
КраїнаРадянський Союз, США
Місце проживанняХерсон, Харків, Самарканд, Покінг, Бронкс, Браунсвілл, Іст-Флетбуш
Рід діяльностімеламед, машгіах, керівник навчальних закладів
Освіта«Томхей Тмімім» Вітебськ, «Томхей Тмімім» Курськ, та інші відділення «Томхей Тмімім»
Посадакерівник єшиви «Томхей Тмімім» Житомир, машгіах єшиви «Томхей Тмімім» Воронеж, засновник «Огалей Тора»
Сім'я
Батькорав Хаїм-Моше
МатиЦівья
ДружинаЕстер
ДітиЕліезер Тейтельбойм
Родовід

Рав Міхаель Тейтельбойм (кислев 5672 (листопад–грудень 1911) – 6 адара II 5765 (17 березня 2005)) був одним із тих, хто керував єшивами «Томхей Тмімім» у Радянському Союзі, а згодом засновником освітнього закладу «Огалей Тора».

Біографія

Рав Тейтельбойм молиться

Народився у Великих Луках у кислеві 5672 року (1911/1912) у рава Хаїма-Моше Тейтельбойма і Цив'ї. Точна дата його народження невідома, але його син рав Еліезер розповідає, що батько святкував свій день народження в місяці хешван, у той день, коли він уперше побачив Ребе. За кілька тижнів до його народження помер його двоюрідний дід, рав Міхоель Блінер («дер Алтер»), машпіа з Любавичів. Ім'я було дано йому на його честь, після того як мати побачила р. Міхоеля уві сні й він звелів їй назвати новонародженого сина його ім'ям.

У юності удостоївся перебувати в Ребе Раяца в Ленінграді.

У 5687 році (1926/1927), бувши юнаком близько п'ятнадцяти років, вступив на навчання до єшиви «Томхей Тмімім». Деякий час навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Вітебськ. Узимку 5691 року (1930/1931) навчався у відділенні «Томхей Тмімім» Заруцей, але одного дня був заарештований КДБ разом з іншими тмімім, які навчалися з ним. Невдовзі після цього був звільнений і продовжив навчатися в єшивах «Томхей Тмімім». Потім навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Страя. У цьому відділенні навчався до кінця 5694 року (1933/1934), після чого поїхав навчатися до «Томхей Тмімім» Курськ.

Згодом, після рішення про те, що єшивами «Томхей Тмімім» керуватимуть неодружені тмімім, він керував єшивою «Томхей Тмімім» Житомир замість голови єшиви рава Еліезера Пінського, який тим часом одружився.

Відділення в Житомирі протрималося понад три роки, наприкінці літа 5697 року (1936/1937) єшиву було закрито, і р. Міхаель перейшов до відділення «Томхей Тмімім» Воронеж. Коли р. Шалом Віленкін — глава єшиви — був змушений залишити місто, р. Міхаеля було призначено машгіахом замість нього, він викладав і стежив за належним порядком навчання. Заняття в єшиві тривали до середини зими, коли учням стало відомо про майбутній приїзд до міста донощика Давида-Іче.

Р. Міхаель запросив візу в уряду Риги, щоб виїхати туди. Однак йому не вдалося виїхати з Радянського Союзу, імовірно через рішення уряду Латвії припинити видачу віз біженцям з Росії.

Наприкінці 5698 року (1937/1938) р. Міхаель одружився з Естер[1], дочкою хасида рава Еліезера Двоскіна. Спочатку він жив у Херсоні, але оскільки в маленькому місті неможливо було ухилитися від роботи в суботи — переїхав до Харкова, де міг заробляти на життя самостійно.

У той самий час єшиву в Курську було закрито, а учні втекли. Частина з них дісталася до Харкова, і декілька з них почали навчатися в р. Міхаеля в його домі, причому він сам навчав їх Тори, попри те що був одруженим чоловіком.

У самий розпал днів тішрея 5702 року (вересень–жовтень 1941) німці почали бомбардувати Харків. Р. Міхаель залишив місто і перебрався до міста Самарканда, де разом із р. Ісраелем Левіним заснував єшиву «Томхей Тмімім» Самарканд.

Після закінчення війни виїхав із Радянського Союзу в ході «виїзду із Росії 5706» і перебрався до табору Покінг у Німеччині. Коли було створено спеціальний комітет для управління тимчасовою хабадською громадою в таборі, його було призначено членом комітету. Тоді ж було засновано хабадську єшиву в таборі, і р. Міхаеля було обрано меламедом в одному зі старших класів. У той період у Покінгу можна було друкувати за особливо низькими цінами, і Ребе, який стояв на чолі видавництва «Кегот», надрукував безліч книг хасидуту в Покінгу, спочатку цим займався рав Давид Броверман, а коли той поїхав звідти, цим почав займатися р. Міхаель. Серед іншого, він відповідав за відправлення книг до Сполучених Штатів.

Узимку 5708 року (1947/1948), після десяти років шлюбу, народився його єдиний син Еліезер.

У США

Р. Міхаель Тейтельбойм на роздаванні доларів
Рав Тейтельбойм (крайній ліворуч), поруч із ним сидять рав Шломо Зархі і рав Пінхас Корф на фарбрейнгені в 770

У 5711 році (1950/1951) р. Міхаель запитав Ребе, чи переселитися йому до Святої Землі, чи емігрувати до Сполучених Штатів, і відповідь Ребе була, що йому слід приїхати до Сполучених Штатів. На початку 5712 року (1951/1952) він із родиною прибув до берегів Сполучених Штатів. Оселився в районі Бронкс і відразу почав діяльність із виховання дітей. Оскільки більшість єврейських дітей у той час навчалися в державних школах, р. Міхаель відкрив для них талмуд-тору в післяобідні години.

Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), він звернувся до нього і звелів додати ще половину від його пожертви[2].

Р. Міхаель не міг жити далеко від Ребе і через кілька місяців перебрався до району Браунсвілл, а на життя заробляв, працюючи шамашем в одній із синагог. У 5720 році (1959/1960) переїхав до району Іст-Флетбуш.

Оскільки в ті роки фінансове становище єшиви було важким і р. Міхаель не дозволяв собі брати платню від єшиви, р. Міхаель заробляв на життя, працюючи шамашем у синагозі в районі Іст-Флетбуш.

Через кілька років, унаслідок того що район зайняли темношкірі, почалася масова втеча євреїв з району Іст-Флетбуш. Габаї синагоги, в якій працював р. Міхаель, вирішили її продати. Р. Міхаель, який чув різкі сіхот Ребе проти залишення єврейських районів узагалі і проти продажу синагог зокрема, боровся проти цього рішення, доки справа не дійшла до суду, який постановив, що габаї синагоги не мають права продавати синагогу, доки є молільники, які бажають і далі молитися в цьому місці.

Р. Міхаель продовжував підтримувати міньян у синагозі, і ще десятки років потому в синагозі й далі збирався постійний міньян три рази на день. У пізніші роки р. Міхаель перевів дитячі садки «Огалей Тора» до синагоги в Іст-Флетбуші. Крім того, він узяв на себе тягар утримання мікви в районі, а з часом навіть переїхав жити до будівлі мікви.

На фарбрейнгені Сімхат Тори 5715 року (1954/1955) Ребе висловив бажання, щоб у хабадських закладах освіти навчалися в дусі святої чистоти, без світських предметів. Слідом за цією сіхою р. Міхаель заснував у районі Краун-Гайтс перший навчальний заклад у дусі святої чистоти під назвою «Огалей Тора», не маючи для цього необхідних коштів і взявши всю фінансову відповідальність на себе. Заклад розвивався і зростав упродовж років, і сьогодні це найбільший хабадський навчальний заклад у світі, в якому навчаються понад дві тисячі учнів.

І в останні роки життя він продовжував боротися за заклади Ребе та їхній характер, і після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) продовжував виступати за проголошення «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» і за впровадження усвідомлення Ребе як Мелех га-Мошіаха. Він також брав участь у з'їзді для зустрічі Мошіаха, що проходив у Лінкольн-центрі в 5755 році (1994/1995).

Відхід з життя

В останні роки життя р. Міхаель переніс інсульт, але, попри це, ні на мить не припиняв своєї святої праці і ходив від дому до дому, щоб зібрати кошти на будівництво нової будівлі єшиви «Огалей Тора». Помер 6 адара II 5765 року (17 березня 2005) і був похований на кладовищі Монтефіоре у Квінсі.

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Померла у святий Шабат тижневої глави «Кі теце» — 11 елула 5774 року (6 вересня 2014), у віці 96 років.
  2. ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
Міхаель Тейтельбойм згадується ще в 44 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5971482200

Повідомити про помилку на цій сторінці