Перейти до вмісту

Улла

Матеріал з Хабадпедії

Улла (У́ла, Ułła) — містечко в Білорусі — Білій Русі, у Вітебській губернії, поблизу Лядів.

До світових воєн описується як невелике містечко, більшість мешканців якого — євреї, і дехто називав його «містом, яке все — Хабад»[1].

Хабадська історія

У період, коли двір Алтер Ребе перебував у Ліозно, Улла згадується як одне з містечок, що підпадали під «Ліозненські постанови». Сиділа в ньому особлива людина, уповноважена Алтер Ребе, щоб перевіряти аврехів, чи відповідають вони постановам Ребе[2].

Кілька прославлених хасидів Алтер Ребе жили в Уллі, як-от р. Аврагам-Шломо Улер, р. Залман-Лейб Улер та інші.

Алтер Ребе відвідав містечко щонайменше двічі. Перший раз улітку 5564 року (1803/1804), у Шабат тижневої глави Балак сказав маамар, що починається словами «Ло гібіт авен бе-Яаков», із додаванням чотирьох «біурім»[3]. Другий — улітку 5572 року (1811/1812), у Шабат тижневої глави Бехукотай виклав маамар, що починається словами «Іньян ве-гітгалахті бе-тохехем»[4].

У період проводу Ребе Цемах Цедека, 8 адара II 5592 року (10 березня 1832) у містечку відбулося весілля, у якому брав участь Ребе Цемах Цедек і сказав маамари, що починаються словами «Тану рабанан кейцад меракдін» і «Шир га-ширім»[5].

Рабини містечка

На рабинській посаді в містечку служили хасидські рабини і гаони, серед них:

  • Рабі Моше, син Алтер Ребе, який одружився з дівчиною з містечка. Коли він приїхав жити в містечко, був призначений там рабином[6].
  • Р. Давид, син р. Еліезера, який кілька разів згадується в «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек»[7].
  • Р. Еліягу-Йосеф Рівлін, автор «Огалей Йосеф»[8].
  • Р. Цві, онук хасида Алтер Ребе р. Аврагама Шейнеса[9].
  • Хасид р. Шломо-Іцхак Дон-Ях'я і його син р. Моше Дон-Ях'я[10].

Під час Голокосту

Між світовими війнами в містечку проживало близько 1500 євреїв, більшість його мешканців. У комуністичний період єврейська громада в містечку скоротилася, і напередодні Другої світової війни в ньому залишалося 520 євреїв.

У місяці тамуз 5701 року (червень–липень 1941) містечко було захоплене німцями. Євреям, які в ньому залишилися, наказали носити жовту нашивку, а в місяці кислев 5702 року (листопад–грудень 1941) їх було зібрано в гетто, влаштованому в центрі містечка, під охороною білоруських поліцаїв.

28 тевета 5702 року (17 січня 1942) гетто в містечку було ліквідовано: сотні його мешканців було виведено до військового табору біля містечка і вбито там. Хай помститься Всевишній за їхню кров.

Містечка в Білорусі

Брестська область — Брест · Пінськ · Городище • Гомельська область — Мозир · Жлобин · Паричі · Рогачов · Річиця • Гродненська область — Гродно · Ліда · Слонім · Сморгонь • Вітебська область — Улла · Орша · Бешенковичі · Глибоке · Дубровно · Добромисль · Дісна · Дішке · Друя · Городок · Толочин · Яновичі · Лепель · Сенно · Сураж · Смольяни · Полоцьк · Чашники · Колишки · Кублічі · Копись • Могильовська область — Бобруйськ · Бихов · Дрибин · Ляди · Ліозно · Климовичі · Шклов • Мінська область — Борисов · Докшиці · Воложин · Мінськ · Слуцьк · Плещениці · Клецьк · Куренець · Щедрин

Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏

Примітки

  1. ^ І. Альфасі, «Енциклопедія ла-хасидут», ч. 3, с. 342.
  2. ^ «Решимат» Ребе Раяца «Вікуах га-гадоль бе-Мінськ», с. 4.
  3. ^ Доповнення до «Сефер га-маамарім 5564», с. 351.
  4. ^ Доповнення до «Сефер га-маамарім 5572», с. 301.
  5. ^ «Ор га-Тора» на сідур, с. 258. І в «Мареї мекомот» на «Лікутей Тора», початок «Шир га-ширім».
  6. ^ Див. у книжці «Толдот рабі Моше», с. 68 і далі.
  7. ^ «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек», «Йоре деа», сіман 228. «Евен га-езер», ч. 1, сеіф катан 11. Ч. 2, сіман 219, сеіф катан 1.
  8. ^ Книжка «Гаон з Любліна», с. 25.
  9. ^ «Бейт Рабі», с. 60, б.
  10. ^ «Огалей Шем» (Пінськ, 5672), с. 329.
Улла згадується ще в 22 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці