Улла
Улла (У́ла, Ułła) — містечко в Білорусі — Білій Русі, у Вітебській губернії, поблизу Лядів.
До світових воєн описується як невелике містечко, більшість мешканців якого — євреї, і дехто називав його «містом, яке все — Хабад»[1].
Хабадська історія
У період, коли двір Алтер Ребе перебував у Ліозно, Улла згадується як одне з містечок, що підпадали під «Ліозненські постанови». Сиділа в ньому особлива людина, уповноважена Алтер Ребе, щоб перевіряти аврехів, чи відповідають вони постановам Ребе[2].
Кілька прославлених хасидів Алтер Ребе жили в Уллі, як-от р. Аврагам-Шломо Улер, р. Залман-Лейб Улер та інші.
Алтер Ребе відвідав містечко щонайменше двічі. Перший раз улітку 5564 року (1803/1804), у Шабат тижневої глави Балак сказав маамар, що починається словами «Ло гібіт авен бе-Яаков», із додаванням чотирьох «біурім»[3]. Другий — улітку 5572 року (1811/1812), у Шабат тижневої глави Бехукотай виклав маамар, що починається словами «Іньян ве-гітгалахті бе-тохехем»[4].
У період проводу Ребе Цемах Цедека, 8 адара II 5592 року (10 березня 1832) у містечку відбулося весілля, у якому брав участь Ребе Цемах Цедек і сказав маамари, що починаються словами «Тану рабанан кейцад меракдін» і «Шир га-ширім»[5].
Рабини містечка
На рабинській посаді в містечку служили хасидські рабини і гаони, серед них:
- Рабі Моше, син Алтер Ребе, який одружився з дівчиною з містечка. Коли він приїхав жити в містечко, був призначений там рабином[6].
- Р. Давид, син р. Еліезера, який кілька разів згадується в «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек»[7].
- Р. Еліягу-Йосеф Рівлін, автор «Огалей Йосеф»[8].
- Р. Цві, онук хасида Алтер Ребе р. Аврагама Шейнеса[9].
- Хасид р. Шломо-Іцхак Дон-Ях'я і його син р. Моше Дон-Ях'я[10].
Під час Голокосту
Між світовими війнами в містечку проживало близько 1500 євреїв, більшість його мешканців. У комуністичний період єврейська громада в містечку скоротилася, і напередодні Другої світової війни в ньому залишалося 520 євреїв.
У місяці тамуз 5701 року (червень–липень 1941) містечко було захоплене німцями. Євреям, які в ньому залишилися, наказали носити жовту нашивку, а в місяці кислев 5702 року (листопад–грудень 1941) їх було зібрано в гетто, влаштованому в центрі містечка, під охороною білоруських поліцаїв.
28 тевета 5702 року (17 січня 1942) гетто в містечку було ліквідовано: сотні його мешканців було виведено до військового табору біля містечка і вбито там. Хай помститься Всевишній за їхню кров.
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ І. Альфасі, «Енциклопедія ла-хасидут», ч. 3, с. 342.
- ^ «Решимат» Ребе Раяца «Вікуах га-гадоль бе-Мінськ», с. 4.
- ^ Доповнення до «Сефер га-маамарім 5564», с. 351.
- ^ Доповнення до «Сефер га-маамарім 5572», с. 301.
- ^ «Ор га-Тора» на сідур, с. 258. І в «Мареї мекомот» на «Лікутей Тора», початок «Шир га-ширім».
- ^ Див. у книжці «Толдот рабі Моше», с. 68 і далі.
- ^ «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек», «Йоре деа», сіман 228. «Евен га-езер», ч. 1, сеіф катан 11. Ч. 2, сіман 219, сеіф катан 1.
- ^ Книжка «Гаон з Любліна», с. 25.
- ^ «Бейт Рабі», с. 60, б.
- ^ «Огалей Шем» (Пінськ, 5672), с. 329.