Перейти до вмісту

Іцхак-Айзік Бегард

Матеріал з Хабадпедії
Іцхак-Айзік Бегард
Основна інформація
Відомий якОдин із перших і великих хасидів Алтер Ребе
Дата народження5528
Дата смерті5627/5628
Місце діяльностіОстровно, Вітебськ
Рід діяльностірабин, посек
Освітахадарім Алтер Ребе
Посадарабин містечка Островно (15 років), рабин Вітебська (60 років), засновник єшиви у Вітебську
Учителірабі Земель зі Стуцька, Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
Сім'я
Батькор. Єшая-масмід
Дітирабі Йосеф

Рабі Іцхак-Айзік Бегард із Вітебська (5528 — 5627/5628) — один із перших і великих хасидів Алтер Ребе, а потім прив'язаний до Мітлер Ребе і Цемах Цедека. Служив рабином протягом сімдесяти п'яти років, у містечку Островно, а потім у Вітебську, і прожив майже сто років. Його відповіді видано у збірнику респонсів «Пней Іцхак».

Біографія

Юність і наближення до хасидизму

Народився в 5528 році (1767/1768) у Смиловичах у батька, гаона і праведника р. Єшаї-масміда. Його батько був одружений замолоду і овдовів, а після п'ятдесяти семи років утримання одружився вдруге — в 5527 році (1766/1767) — з дочкою гаона рабі Баруха, рабина Смиловичів, і там у нього народився син Іцхак-Айзік, коли йому було сімдесят п'ять років.

У 5542 році (1781/1782) осиротів, утративши батька, і згідно з волею батька перед його відходом з життя мати відправила його вчитися до його дядька — чоловіка її сестри — гаона рабі Земеля зі Стуцька, який був учнем рабі Єхіеля Гейльперіна (автора «Седер га-дорот»). На початку місяця тамуза він прибув до нього і почав у нього вчитися.

У 5543 році (1782/1783), коли відбувся Мінський диспут, він приєднався до свого дядька рабі Земеля, який був серед великих міснагдім, що прибули вести суперечку з Алтер Ребе про шлях хасидизму. Під враженням від диспуту він був глибоко вражений величчю Алтер Ребе і вирішив наблизитися до нього. Через три тижні після диспуту він повідомив про своє рішення рабі Земелю, який спершу не відреагував, але через кілька днів погодився і благословив його. Після свята Сукот 5544 року (11 жовтня 1783) прибув до Ліозно і прив'язався до Алтер Ребе. У Ліозно навчався всю зиму[1].

Через роки — на Хануку 5605 року (1844/1845), на фарбрейнгені з великими хасидами р. Гілелем з Паричів і р. Іцхаком-Айзіком із Гомеля — він пояснив різницю між його вивченням Тори до наближення до Алтер Ребе і після наближення, сказавши: «Коли ми йшли з уроку дядька, р. Земеле-праведника, ми починали підноситися — благословен Всевишній, знаємо ще один геніальний пілпуль, ще геніальні нові тлумачення Тори. Але коли ми йшли з уроку Ребе, ми починали сумувати — через те, що в нас зовсім немає осягнення світла, що в Торі, і через власну грубість, що не сприймаємо Того, Хто дає Тору, благословен Він»[2].

Його рабинство

Навчався в хадарім Алтер Ребе і з'ясовував у нього сумніви в практичних постановах з усіх чотирьох частин «Шулхан аруха». Отримав від Алтер Ребе сміхат хахамім, написану його святою рукою, і благословення на довголіття та успіх у винесенні постанов.

П'ятнадцять років служив рабином у містечку Островно Вітебської губернії і шістдесят років — рабином у Вітебську. Під час свого служіння заснував у місті єшиву. Багато працював, наближаючи євреїв міста й околиць до хасидизму Хабад.

Після відходу з життя Алтер Ребе прив'язався до його сина, Мітлер Ребе. Після його відходу з життя був серед делегації великих хасидів, які вирішили прийняти Ребе Цемах Цедека як наступника і переконали його прийняти провід. Дав сміху на рабинство Ребе Магарашу.

Його схвалення з'явилися на книгах Алтер Ребе — «Шулхан арух» (видання Житомир 5607, 5616) і «Лікутей Тора» (видання Житомир, 5608).

Помер у 5627 або 5628 році (1867/1868). Після його відходу з життя його місце посів рав Єкутіель-Залман Ландо.

Його відповіді з галахи зібрав його син, і їх було видано під назвою «Респонси „Пней Іцхак“» (Вільна, 5669). Книга удостоїлася схвалення Ребе Магараша. Інші відповіді було надруковано в брошурах «Ягділь Тора»[3].

Його особистість

Рабі Іцхак-Айзік був уславленим море гораа і вів листування з галахи з великими мудрецями свого покоління.

Ребе Цемах Цедек дуже любив його. Завдяки тому, що він отримав знання у винесенні постанов від Алтер Ребе, він називав його «бааль гораа і посек рав Іцхак-Айзік». Ребе Магараш теж дуже любив його і за певної нагоди, у місяці хешвані 5620 року (жовтень–листопад 1859), звернувся до нього з галахічним запитанням за вказівкою свого батька Цемах Цедека.

З дитячих років Ребе Магараш зблизився з рабі Іцхаком-Айзіком і проводив з ним довгі години щоразу, коли той приїжджав до Любавичів, щоб слухати від нього різні історії. Протягом двадцяти трьох років — 5603-5626 — чув від нього багато історій. Ребе Магараш розповідав, що в рабі Іцхака-Айзіка була дивовижна пам'ять, і він описував події, що відбувалися вісімдесят або вісімдесят п'ять років тому, точно передаючи подробиці, такі як імена людей і назви місць, і було видно, що все це стоїть у нього перед очима.

Родина

  • Його свояк, рабі Залман-Лейб з Ули — один із хасидів Алтер Ребе (чоловік його сестри Зельди-Гіти)
  • Його єдиний син, рабі Йосеф, один із даяним Вітебська. Видавець книги його відповідей
  • Його дядько, рабі Шмуель, море цедек Остамлі (з його схвалення на книгу «Коль Ар'є» р. Лейба Харіфа)

Його книжка

  • Респонси «Пней Іцхак», Вільна 5669
  • Інші його нові тлумачення Тори зберігаються в рукописі в бібліотеці «Мосад га-Рав Кук»

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Докладний опис диспуту рабі Іцхаком-Айзіком див. у «Сефер га-толдот» — Алтер Ребе, с. 90 і далі.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 4, с. 423.
  3. ^ Частину з них зазначено у випуску, рік 6, зошит 2 (48), с. 84.
Іцхак-Айзік Бегард згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5328191700

Повідомити про помилку на цій сторінці